Постанова

від 20.05.2024 по справі 910/6222/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/6222/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Город" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 (повний текст підписано 25.09.2023)

у справі №910/6222/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоренція"

до Приватного підприємства "Город"

про визнання договору припиненим, усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 414 615,43 грн,-

В судовому засіданні 20.05.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флоренція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Город", в якій просить суд:

- визнати припиненим Договір оренди нежитлового приміщення № 6/2020 від 01.10.2020, укладений між позивачем та відповідачем;

- усунути перешкоди в користуванні майном позивача шляхом зобов`язання відповідача звільнити приміщення за вищевказаним договором;

- стягнути з відповідача на користь позивача 414 615,43 грн, з яких 308 000,00 грн заборгованості, 71 272,46 грн пені, 30 723,43 грн інфляційних втрат та 4 619,54 грн 3 % річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2023 по справі №910/6222/23 позовні вимоги задоволено частково.

Вирішено усунути перешкоди в користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоренція" шляхом зобов`язання Приватного підприємства «Город» звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 185,5 кв.м, розташоване за адресою: м.Київ, просп. Тичини, 7.

Стягнуто з Приватного підприємства «Город» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флоренція» заборгованість в розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп., пеню в розмірі 2 750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 349 (чотири тисячі триста сорок дев`ять) грн 68 коп., 3% річних в розмірі 386 (триста вісімдесят шість) грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 79 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що:

- строк дії договору закінчився 01.03.2022, у зв`язку з чим у визнанні договору припиненим, а також у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, починаючи з березня 2022 року, відмовлено;

- матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем майна з оренди;

- у відповідача є обов`язок, передбачений пунктами 4.3, 7.1 Договору, повернути об`єкт оренди позивачу протягом 10 календарних днів після припинення дії Договору;

- матеріалами справи підтверджено невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором, відсутні підстави для звільнення від виконання зобов`язання, доказів сплати боргу в повному обсязі відповідач не надав, з огляду на що, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 5 500,00 грн є обґрунтованою;

- позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного періоду нарахування пені, тому за перерахунком суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 750,00 грн.;

- за підрахунком суду, здійснений не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, розмір 3% річних склав 386,05 грн, а розмір втрат від інфляції - 4 349,68 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 16.10.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині усунення перешкод та прийняти нове про відмову в позові в цій частині.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- строк дії договору оренди закінчився 28.02.2022 та не продовжувався шляхом підписання додаткової угоди на новий строк, тому договір і так є припиненим, позивачем не було здійснено складання та направлення акту приймання-передачі об`єкту оренди;

- для усунення перешкод у користуванні майном має бути факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, доказів наявності яких суду не надано.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що з моменту закінчення строку дії договору, відповідач умисно ухиляється від вчинення юридично значимих дій, направлених на повернення приміщення з орендного користування, чим перешкоджає позивачу здійснювати правомірне користування та розпорядження належним йому майном.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6222/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/6222/23.

02.11.2023 матеріали справи №910/6222/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 справу №910/6222/23 у зв`язку перебуванням судді Тищенко А.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23 на 19.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкладено розгляд справи №910/6222/23 на 15.02.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 15.02.2024 №09.1-08/745/24 у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, справу №910/6222/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу №910/6222/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Михальської Ю.Б., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 прийнято до свого провадження справу №910/6222/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2023; призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23 на 25.03.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 25.03.2024 №09.1-08/1335/24 у зв`язку з прийманням участі суддею Михальською Ю.Б. у підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів України з 22.03.2024 по 29.03.2024, справу №910/6222/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 справу №910/6222/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Город» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23 на 20.05.2024.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні 20.05.2024 представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду просив залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 20.05.2024 представник відповідача не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

01.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флоренція" (орендодавець) та Приватним підприємством "Город" (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 6/2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення на строк встановлений Договором, а орендар, у свою чергу, зобов`язується прийняти приміщення у користування та сплачувати орендну плату та інші платежі на умовах цього Договору.

Об`єктом оренди є нежитлове підвальне приміщення загальною площею 186,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 7 (п. 1.2 Договору).

За умовами пунктів 2.1 - 2.3 Договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом строку орендного користування приміщенням. В частині виконання зобов`язань по даному Договору не пов`язаних з орендою, даний Договір діє до повного виконання таких зобов`язань сторонами.

Строк орендного користування за цим Договором становить 9 місяців, починаючи з 01.10.2020 по 30.06.2021 включно.

Сторони домовилися, що строк дії Договору та, відповідно, строк оренди продовжується лише в тому випадку, якщо сторонами про це буде укладено додатковий договір. Цей Договір не продовжується автоматично у випадку направлення повідомлення про це від будь-якої із сторін або не направлення повідомлення щодо заперечень проти продовження строку дії Договору.

Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У п. 2.4 Договору передбачено право орендодавця відмовитися від Договору та вимагати повернення приміщення у випадку не сплати орендарем протягом 20 днів орендної плати. Договір вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату за кожен місяць. У цьому ж пункті Договору сторони визначили ставку орендної плати за кожен місяць (місяці) строку орендного користування.

За умовами підп. 3.1.1 пункту 3.1 та пункту 3.3 Договору орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання Акту прийому-передачі об`єкту і сплачується за час фактичного користування приміщенням. Якщо час фактичного використання приміщення менше ніж календарний місяць, орендна плата сплачується у розмірі пропорційному фактичному часу використання приміщення.

Орендна плата та інші платежі за Договором сплачуються орендарем у національній валюті України до 15 числа поточного місяця за місяць, у якому здійснюватиметься користування приміщенням з урахуванням щомісячного індексу інфляції за попередній місяць (підп. 3.1.2 п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.2 Договору вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами Акту приймання-передачі приміщення.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що орендар повинен повернути приміщення в 10-ти денний термін з дати закінчення строку дії Договору (в тому числі дострокового припинення Договору), у стані, не гіршому, що існував на день його передачі орендарю, з урахуванням нормального зносу. Повернення приміщення фіксується сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі, в якому фіксується фактичний стан приміщення на момент його повернення. Орендодавець зобов`язаний належним чином направити на адресу орендаря або вручити уповноваженій особі орендаря Акт приймання-передачі не пізніше наступного дня з моменту закінчення строку оренди (в тому числі дострокового припинення Договору).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору повернення орендодавцю об`єкта, що орендується, здійснюється у 10-ти денний термін з моменту припинення дії цього Договору. Протягом строку, визначеного в п. 7.1 Договору, орендар зобов`язаний звільнити та передати об`єкт у такому ж стані, що існував на день його передачі з урахуванням нормального зносу. Дата звільнення об`єкту підтверджується Актом здачі-приймання, підписаним уповноваженими представниками сторін.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством, - зокрема у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення сплати орендної плати, 3% річних та інфляційних. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 8.1 Договору).

01.10.2020 сторони підписали Акт прийому-передачі, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування об`єкт оренди загальною площею 185,5 кв.м.

У подальшому сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору, а саме №1 від 24.06.2021, №2 від 30.07.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 30.09.2021 та №5 від 30.11.2021, про збільшення строку орендного користування та визначення ставки орендної плати.

Так, відповідно до умов Додаткової угоди № 5 від 30.11.2021 до Договору, строк орендного користування за Договором продовжено до 28.02.2022 включно; розмір орендної плати в період з 01.06.2021 до 28.02.2022 становить 27 500,00 грн за місяць.

З повідомлення відповідача від 26.02.2022 вбачається, що внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 орендоване приміщення використовується як бомбосховище. З огляду на викладене, відповідач повідомив позивача про неможливість належним чином користуватися вказаним об`єктом нерухомого майна та просив провести розрахунок за лютий 2022 року відповідно до п. 3.3 Договору.

Через відсутність відповіді позивача на повідомлення від 26.02.2022, відповідач самостійно визначив розмір орендної плати за час фактичного користування орендованим приміщенням у лютому 2022 року та повідомив позивача про перерахування на його рахунок 22 000,00 грн (повідомлення від 01.06.2022).

У подальшому позивач направив відповідачу лист-повідомлення від 19.08.2022, у якому зазначив, що строк орендного користування закінчився 28.02.2022, у зв`язку з чим просив звільнити та передати приміщення за Актом прийому-передачі до 30.09.2022, а також погасити заборгованість з орендної плати за лютий 2022 року.

У відповідь на вказаний лист-повідомлення, відповідач надіслав позивачу лист від 29.09.2022, у якому повідомив про сплату орендної плати за лютий 2022 року пропорційно часу фактичного використання приміщення, а також вказав на незгоду із вимогою про звільнення приміщення через закінчення строку дії Договору. На думку відповідача, Договір було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України.

Листом-повідомленням від 06.12.2022 позивач повідомив відповідача про відмову від Договору на підставі пункту 2.4 Договору, а також вимагав повернути орендоване приміщення у 10-ти денний строк з дати припинення Договору та сплатити заборгованість з орендної плати.

03.03.2023 позивач направив відповідачу претензію від 27.02.2023 про сплату заборгованості, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 414 615,43 грн.

З огляду на те, що відповідач не погасив заборгованість, а також не звільнив орендоване приміщення, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати Договір припиненим, усунути перешкоди в користуванні майном шляхом зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнути з відповідача на свою користь 308 000,00 грн заборгованості, 71 272,46 грн пені, 30 723,43 грн інфляційних втрат та 4 619,54 грн 3 % річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.09.2023 по справі №910/6222/23 переглядається апеляційним судом в частині вимог про усунунення перешкоди в користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Флоренція" шляхом зобов`язання Приватного підприємства «Город» звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 185,5 кв.м, розташоване за адресою: м.Київ, просп. Тичини, 7, в іншій частині рішення відповідачем не оскаржується.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Судом першої інстанції вірно встановлено факт користування відповідачем орендованим майном - нежитловим підвальним приміщенням загальною площею 185,5 кв.м, розташованим за адресою: м. Київ, просп. Тичини, 7, про що свідчить наявний у матеріалах справи Акт прийому-передачі від 01.10.2020.

Частина перша статті 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 5 від 30.11.2021 до Договору, він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом строку орендного користування приміщенням, тобто з 01.10.2020 по 28.02.2022.

Також у п. 2.2 Договору сторони погодили, що строк його дії та, відповідно, строк оренди продовжується лише в тому випадку, якщо сторонами про це буде укладено додатковий договір. Договір не продовжується автоматично у випадку направлення повідомлення про це від будь-якої із сторін або не направлення повідомлення щодо заперечень проти продовження строку дії Договору.

Чинність Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 2.3 Договору).

Отже, строк дії Договору закінчився 01.03.2022.

Доказів повернення відповідачем майна з оренди матеріали справи не містять.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення закріплено і в ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, згідно з якими у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, у даному випадку ці норми не підлягають застосуванню з огляду на зміст пункту 2.2 Договору, у якому викладено заперечення орендодавця щодо автоматичного поновлення (продовження строку) Договору.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Після закінчення строку договору найму (оренди), на який його було укладено, такий договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

З огляду на положення статей 631, 651 Цивільного кодексу України, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 904/2903/20, від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18 та від 19.05.2020 у справі № 911/991/19.

За висновками місцевого господарського суду, з чим погоджується колегія суддів, у відповідача є обов`язок, передбачений пунктами 4.3, 7.1 Договору, повернути об`єкт оренди позивачу протягом 10 календарних днів після припинення дії Договору.

За приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, як зазначеними положеннями Цивільного кодексу України, так і умовами Договору передбачені правові наслідки припинення договору оренди, зокрема, необхідність повернення орендованого майна.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове підвальне приміщення загальною площею 185,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 7, яке є об`єктом оренди за Договором.

Посилання апелянта як на підставу скасування рішення суду на те, що позивачем не було здійснено складання та направлення акту приймання-передачі об`єкту оренди, відхиляються апеляційним судом, оскільки Орендодавець для встановлення фактичного стану Приміщення на момент його повернення з оренди та відповідно фіксування цього стану в Акті прийому-передачі Приміщення, звертався до Орендаря листами-повідомленнями від 19.08.2022, від 06.12.2022 з пропозицією у визначений листами строк звільнити Приміщення та передати його за Актом прийому-передачі Орендодавцю, проте на думку відповідача, викладену у відповіді на лист-повідомлення, Договір було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України.

У зв`язку із закінченням строку дії Договору та відсутністю укладеного договору оренди щодо спірного майна на новий строк, у відповідача відсутні правові підстави для користування таким майном, з огляду на що, твердження відповідача про відсутність у позивача доказів об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей, відхиляються колегією суддів.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Город" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/6222/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Город".

4. Матеріали справи №910/6222/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 29.05.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун