ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
"14" травня 2024 р. Справа№ 910/8049/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.05.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8»
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 (повний текст рішення складено 29.11.2023)
у справі №910/8049/23 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8»
про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційної
дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» (далі по тексту - відповідач, ОСББ), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, прийняту судом першої інстанції ухвалою від 26.07.2023, просить суд визнати недійсними рішення Загальних зборів ОСББ від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 03.06.2020 та рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020, оформлене протоколом №3 від 11.12.2020, та скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Маковеєвої Олени Вікторівни про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ за №10731050002031688 від 10.06.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 і є одним із співвласників ОСББ.
У грудні 2022 року позивачці із справи №760/26689/21, яка знаходиться у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва стало відомо про рішення Загальних зборів ОСББ від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 03.06.2020 та рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020, оформлене протоколом №3 від 11.12.2020.
Позивачка не погоджується із вказаними рішеннями Загальних зборів ОСББ, з огляду на наступні обставини: неприйняття рішення Загальними зборами ОСББ 20.05.2020, оскільки більшість листків опитування від 03.06.2020 не містять особистих підписів співвласників, що брали участь у зборах; форма протоколу від 03.06.2020 не відповідає формі, затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку від 25.08.2015 №203; у протоколі відсутні підписи співвласників, які проголосували на Загальних зборах; до протоколу не додано листки голосування на Загальних зборах ОСББ, як це передбачено частинами 15, 16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ, у редакції чинній на дату прийняття спірних рішень (далі по тексту - Закон №2866-ІІІ); неприйняття рішень щодо пункту 2 порядку денного щодо самозабезпечення будинку; неприйняття рішення щодо пункту 3 порядку денного про встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території; неприйняття рішення щодо пункту 7 порядку денного про затвердження нової редакції Статуту ОСББ та надання повноважень на підписання Статуту; неповідомлення позивачки про скликання Загальних зборів ОСББ; неповідомлення позивачки про прийняті Загальними зборами ОСББ рішення.
Щодо рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020, оформленого протоколом №3 від 11.12.2020, то позивачка вказує на такі обставини: неприйняття рішення Загальними зборами ОСББ 20.05.2020; неприйняття рішень щодо пунктів 1, 2 порядку денного про затвердження кошторису та внеску на утримання будинку та прибудинкової території; форма протоколу від 11.12.2020 не відповідає формі, затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку від 25.08.2015 №203, оскільки і у протоколі відсутні підписи співвласників, які проголосувати на Загальних зборах; до протоколу не додано листки - голосування на Загальних зборах ОСББ, як це передбачено частинами 15, 16 статті 10 Закону №2866-ІІІ; неповідомлення позивачки про скликання Загальних зборів ОСББ; неповідомлення позивачки про прийняті Загальними зборами ОСББ рішення.
Крім того, позивачка просить суд скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Маковеєвої Олени Вікторівни про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ за №10731050002031688 від 10.06.2020, посилаючись на положення пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІУ (далі по тексту - Закон № 755-ІV), за якою державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Господарський суд міста Києва рішенням від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 позов задовольнив повністю; визнав недійсними рішення Загальних зборів співвласників ОСББ від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 03.06.2020, рішення загальних зборів співвласників ОСББ від 11.12.2020, оформлене протоколом №3 від 11.12.2020; скасував реєстраційну дію приватного нотаріуса Маковеєвої Олени Вікторівни про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ за №10731050002031688 від 10.06.2020 та стягнув з відповідача на користь позивача 8 052,00 витрат по сплаті судового збору, та 24 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції частково погодився із доводами позивачки та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на положеннях Закону №2866-ІІІ (частина 12 статті 6, абзац 9 частини 1 статті 7) та Статуту ОСББ (пункти 3.7.5, 3.8.3), оскільки відповідачем подано суду реєстраційний список співвласників, присутніх на Загальних зборах ОСББ 20.05.2020, що містить особисті підписи співвласників, які потім власноруч заповнили листки опитування.
Щодо Наказу Міністерства регіонального розвитку від 25.08.2015 №203, то вказаний наказ складено відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому суд першої інстанції помилково на нього послався.
Посилання суду першої інстанції на відсутність доказів оприлюднення рішення (пункт 5.6 Статуту) є недоречним, оскільки позивач не посилався на таку підставу у позові.
Щодо невідповідності прийнятого рішення 11.12.2020 порядку денному, то, відповідач з посиланням на правові висновки Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21, зазначає, що остаточний перелік питань, які планувалися внести на голосування на загальні збори, може змінюватися, зокрема, з пропозиції співвласників багатоквартирного будинку.
Також відповідач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 20.04.2023 у справі №914/2547/21, зазначив, що суд має встановити факт порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.12.2023 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8049/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23.
Матеріали справи №910/8049/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 04.01.2024.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.01.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 залишив без руху.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23; надав учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 14.02.2024, розгляд апеляційної скарги призначив на 27.02.2024 о 14 год. 00 хв.
Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача представник позивачки заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що листки опитування не містять підписів співвласників, що є порушенням не тільки Наказу Міністерства регіонального розвитку від 25.08.2015 №203, а й частини 12 статті 6 Закону №2866-111 та пункту 3.1 Статуту ОСББ.
Як зазначає представник позивачки, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №908/1675/21 є недоречним, оскільки справи не є релевантними. При цьому позивачка наполягає на тому, що відповідачем не приймалось рішення про управління будинку шляхом самозабезпечення, а тому він не мав права вирішувати питання щодо розміру внесків на утримання будинку і прибудинкової території.
Доводи відповідача про неможливість застосування Наказу Міністерства регіонального розвитку від 25.08.2015 №203 спростовується частиною 6 статті 11 Закону №2866-ІІІ, яка передбачає, що письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VІІІ (далі по тексту - Закон № 417-VІІІ).
Щодо рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020, то, як зазначає представник позивачки, суд першої інстанції правомірно визнав його недійсним за таких підстав: порядком денним не передбачалось обрання Голови Загальних зборів (частина 6 статті 6 Закону №2866-ІІІ), питання 2, 7, 8 не містилися у повідомленні про проведення Загальних зборів ОСББ, що є порушенням частини 4 статті 6 Закону №2866-ІІІ; проголосоване питання 2 не відповідало питанню 1 порядку денного, а затвердження кошторису на 2020 рік взагалі відсутнє як у повідомленні про Загальні збори ОСББ, так і порядку денного безпосередньо на Загальних зборах ОСББ; відсутні докази, що підтверджують право власності 65,67 % співвласників будинку, окрім довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна про наявність права власності у лише 34,33 % співвласників; листки опитування не містять підпису особи, яка проводила опитування, що є порушення частини 8 статті 10 Закону № 417-VІІІ.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача представник позивачки зазначив про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
27.02.2024 представником позивачки через систему «Електронний суд» сформовано та подано клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу у справі №910/8049/23 на суму 5 250,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.02.2024 відклав розгляд справи №910/8049/23 на 18.03.2024 на 14 год. 25 хв.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у зв`язку із перебуванням судді Тищенко О.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні та відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 справу №910/8049/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Хрипун О.О.
Судове засідання у справі призначене на 18.03.2024 не відбулось у зв`язку із зміною складу колегії суддів.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.03.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Демидова А.М., Хрипун О.О.; призначив розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 на 23.04.2024 о 13 год. 45 хв., у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 23.04.2024 виникла необхідність оголосити перерву до 14.05.2024 до 11 год. 55 хв.
13.05.2024 від відповідача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення щодо розподілу витрат на адвоката на клопотання представника позивачки про долучення доказів витрат на правову допомогу.
13.05.2024 від відповідача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові дебати.
14.05.2024 представником позивачки сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу у справі №910/8049/23, а саме: рахунок №INV-000079 від 22.04.2024 на суму 4 000,00 грн, акт наданий послуг № INV-000079 від 22.04.2024, квитанція №Х52Е- 6983-РЕ5С-778Н від 23.04.2024.
У судовому засіданні 14.05.2024 представник відповідача підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 14.05.2024 представник позивачки заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 01.11.2006, видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 23.10.2006 №1971-С/КІ (т. 1 а.с. 10 зворотній бік).
Відповідач є юридичною особою; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40548005; адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 8, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДР) 08.06.2016, що підтверджується випискою з ЄДР (т.1 а.с. 42).
29.04.2020 на засіданні Правління ОСББ, оформлене протоколом №1, вирішено прийняти рішення про підготовку та проведення Загальних зборів ОСББ; призначити дату та місце проведення Загальних зборів ОСББ; організувати питання проведення зборів; затвердити проект порядку денного Загальних зборів ОСББ (т. 2 а.с. 87).
На вказаному засіданні прийнято наступні рішення:
1. Повести підготовку та проведення Загальних зборів ОСББ у будинку за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 8;
2. Призначити Загальні збори ОСББ на 20.05.2020, місце проведення: перед входом у під`їзд будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; час проведення 19 год. 00 хв. Роздати листи опитування та проводити збори шляхом письмового опитування.
3. Визначити кількість співвласників, площу, яка їм належить та загальну площу для голосування. Провести роботу із з`ясування складу співвласників багатоквартирного будинку силами правління шляхом надання кожним із співвласників документів на належну квартиру/нежитлове приміщення особисто, у разі не надання таких даних, на основі отриманих даних з ЦНАП та БТІ, скласти список власників квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 для повідомлення про скликання Загальних зборів ОСББ. Запропонувати зборам кандидатури: Голови зборів ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ), секретаря зборів ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ), членів правління: ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_5 ); членів ревізійної комісії: ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 (квартира АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 (квартира АДРЕСА_8 ). Силами правління надати під розписку або повідомити рекомендованим листом кожного співвласника та надати їх повідомлення з порядком денним, датою та часом проведення Загальних зборів. Запропонувати зборам зміни до Статуту, запропоновані правлінням, проінформувати співвласників про можливість ознайомлення з редакцією Статуту на дошках оголошень.
4. Затверджено порядок денний Загальних зборів ОСББ, призначених на 20.05.2020: 1. Організаційні питання (обрання Голови і Секретаря); 2. Перехід до самостійного утримання будинку шляхом самозабезпечення (з визначеної дати); 3. Затвердження кошторису на 2020 рік; 4. Затвердження правомірності прийняття в управління ліфтів з 01.03.2020 та технічних приміщень; 5. Зміна членів правління; 6. Зміна членів ревізійної комісії; 7. Затвердження нової редакції Статуту; 8. Обрання відповідальних осіб, уповноважених на підписання Статуту та реєстрацію змін (т.2 а.с. 87).
Матеріали даної справи містять копію реєстру власників речових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_2 , що отримали повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ 20.05.2020 (т. 1 а.с. 61).
За результатами проведення Загальних зборів ОСББ 20.05.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом №2, складеним 03.06.2020 (т.1 а.с. 14 зворотній бік -17).
У вказаному рішенні вказано, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень складає 5 269,60 кв.м. Присутні на Загальних зборах ОСББ власники (особисто та/або представники) квартир та власники (особисто та/або представники) нежитлових приміщень, 75 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4 745,07 кв.м.
На Загальних зборах 20.05.2020 прийнято наступні рішення:
1. Обрано Головою Загальних зборів ОСОБА_2 , секретарем Загальних зборів ОСОБА_3 , та уповноважено їх підписати протокол Загальних зборів). «За»: 70; 4 230 м.кв.; 80,3%; «проти» 0; 0,00 кв.м.; 0,0%; «утримались»: 2; 221 м.кв.; 4,2%.
2. Визначено, що з 20.05.2020 управління будинком АДРЕСА_2 здійснює ОСББ через свої органи управління. «За» 67; 4 051 м.кв.; 76,9%; «проти» 1; 106 кв.м.; 2,0%; «утримались»: 4; 284 м.кв; 5,4%.
3. Затверджено з 01.05.2020 щомісячний розмір внесків співвласників будинку на утримання (управління/обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку на місяць 8,11 грн за місяць з 1 кв.м. площі приміщення, що належить співвласнику 1 поверху та 8,58 грн за місяць з 1 кв.м. площі приміщення, що належить співвласнику з 2 поверху і вище. Внески сплачуються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, якщо інші періодичність і терміни сплати не визначені загальними зборами. «За»: 59; 3 439 м.кв.; 65,3%; «проти» 6; 461 кв.м.; 8,8%; «утримались»: 7; 542 м.кв.; 10,3%.
4. З метою недопущення порушення прав співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , надати Правлінню ОСББ повноваження з 01.03.2020 вчинити юридичні/фактичні дії для укладення договорів з технічного обслуговування ліфтів з ТОВ «Перун». «За»: 68; 4 140 м.кв.; 78,6%; «проти» 1; 45 кв.м.; 0,9%; «утримались»: 3; 257 м.кв.; 4,9%.
5. Вивести із складу Правління ОСББ ОСОБА_9. (квартира АДРЕСА_9 ) та добрати нового члена Правління ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ). Затвердити склад Правління у складі трьох осіб: ОСОБА_2 - Голова правління (квартира АДРЕСА_3 ), повноваження якого продовжуються, ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ), обрано членом до складу Правління, ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_5 ), обрано членом до складу Правління. «За»: 70; 4 230 м.кв.; 80,3%; «проти» 0; 0,00 кв.м.; 0,0%; «утримались»: 2; 212 м.кв.; 4,0%.
6. Припинено діючий склад Ревізійної комісії та обрано новий склад Ревізійної комісії у складі 3 осіб: Головою Ревізійної комісії обрано ОСОБА_10 (квартира АДРЕСА_6 ), ОСОБА_8 , обрано членом Ревізійної комісії (квартира АДРЕСА_8 ), ОСОБА_6 , обрано членом Ревізійної комісії (квартира АДРЕСА_7 ). «За»: 70; 4 230 м.кв.; 80,3%; «проти» 0; 0,00 кв.м.; 0,0%; «утримались»: 2; 212 м.кв.; 4,0%.
7. Вирішено затвердити Статут ОСББ у новій редакції, уповноважено на підписання Статуту Голову Правління ОСББ. «За»: 68; 4 034 м.кв.; 76,5%; «проти» 0; 0,00 кв.м.; 0,0%; «утримались»: 4; 408 м.кв.; 7,8%.
8. Уповноважено Голову Правління ОСББ на проведення державної реєстрації змін в ЄДР, з правом підпису всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації змін. «За»: 76; 4 230 м.кв.; 80,3%; «проти» 0; 0,00 кв.м.; 0,0%; «утримались»: 2; 212 м.кв.; 4,0%.
В подальшому, 20.11.2020 на засіданні Правління ОСББ, оформлене протоколом №2, вирішено прийняти рішення про підготовку та проведення Загальних зборів ОСББ; призначити дату та місце проведення Загальних зборів ОСББ; організаційні питання проведення зборів; затвердження проекту порядку денного Загальних зборів ОСББ (т. 3 а.с. 62).
На вказаному засіданні прийнято наступні рішення:
1. Повести підготовку та проведення Загальних зборів ОСББ у будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
2. Призначити Загальні збори ОСББ на 11.12.2020, місце проведення: перед входом у під`їзд будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; час проведення 19 год. 00 хв. Роздати листи опитування та проводити збори шляхом письмового опитування.
3. Визначити кількість співвласників, площу, яка їм належить та загальну площу для голосування. Провести роботу із з`ясування складу співвласників багатоквартирного будинку силами Правління. Запропонувати зборам кандидатури: Голови зборів ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ), секретаря зборів ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ). Силами правління надати під розписку або повідомити рекомендованим листом кожного співвласника та надати їх повідомлення з порядком денним, датою та часом проведення Загальних зборів.
4. Затверджено порядок денний Загальних зборів ОСББ, призначених на 11.12.2020: 1. Про затвердження кошторису на 2021 рік; 2. Про перегляд та затвердження переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; 3. Про цільові внески від співвласників (ремонт даху, ремонт/налагоджування домофону, установка навісу і інше); 4. Про вступ ОСББ до Асоціації ОСББ Солом`янського району міста Києва; 5. Про оформлення прав на земельну ділянку; 6. Про роботу чергових; 7. Про порядок сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території; 8. Про повноваження на вчинення дій по впровадженню Загальних зборів.
За результатами проведення Загальних зборів ОСББ 11.12.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом №3 (т.3 а.с. 184-186).
У вказаному рішенні вказано, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень складає 5 269,60 кв.м. Присутні на Загальних зборах ОСББ власники (особисто та/або представники) квартир та власники (особисто та/або представники) нежитлових приміщень, 12 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1 081,4 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь власники (особисто та/або представники) квартир та/або нежитлових приміщень загальною площею 4 308,8 кв.м.
На Загальних зборах 11.12.2020 прийнято наступні рішення:
1. Затвердити кошторис будинку на 2021 рік. «За»: 70; 4 007,6 м.кв.; 76%; «проти» 4; 304,2 кв.м.; 5%; «утримались»: 0; 0,00 м.кв.; 0,0%.
2. Затвердити кошторис ОСББ на 2020 рік з внесками співвласників будинку у розмірі 8,41 грн за місяць з 1 кв.м. площі приміщення, що належить співвласнику 1 поверху та 8,88 грн за місяць з 1 кв.м. площі приміщення, що належить співвласнику з 2 поверху і вище. «За»: 70; 4 007,6 м.кв.; 76,9%; «проти» 4; 301,2 кв.м.; 5,0%; «утримались»: 0; 0,00 м.кв; 0,0%.
3. Встановлено разовий внесок на рік, у розмірі 5,00 грн на ремонт даху, ремонт домофону, установку навісів. «За»: 63; 3 559,5 м.кв.; 67%; «проти» 8; 569,6 кв.м.; 10; «утримались»: 3; 179,7 м.кв.; 3%.
4. Затвердили, що ОСББ у 2021 році має вступити в «Асоціацію ОСББ Солом`янського району м. Київ». «За»: 68; 3 971,1 м.кв.; 75%; «проти» 3; 195,8 кв.м.; 3%; «утримались»: 3; 141,9 м.кв.; 2%.
5. Визначити межі прибудинкової території в натурі та отримати земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 , у користування. «За»: 60; 3 506,3 м.кв.; 66%; «проти» 9; 490,1 кв.м.; 9%; «утримались»: 5; 312,4 м.кв.; 5%.
6. Затвердити чергування мешканців будинку в кімнатах 1 поверху на безоплатній основі. «За»: 67; 3 832 м.кв.; 72%; «проти» 6; 409,1 кв.м.; 7%; «утримались»: 1; 67 м.кв.; 1%.
7. Затвердити оплату внесків та платежі на утримання прибудинкової території співвласників ОСББ до 20 числа кожного місяця. «За»: 70; 4 007,6 м.кв.; 76%; «проти» 1; 106,2 кв.м.; 2%; «утримались»: 3; 210 м.кв.; 3%.
8. Уповноважено Голову Правління ОСББ на правом підпису всіх необхідних документів. «За»: 71; 4 114 м.кв.; 78%; «проти» 1; 106,2 кв.м.; 2%; «утримались»: 2; 88,6 м.кв.; 1%.
Спір виник внаслідок прийняття відповідачем рішень з порушенням вимог Закону №2866-ІІІ та Статуту.
Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Верховний Суд неодноразово вказував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Невідповідність вимогам закону рішення, ухваленого з одного питання порядку денного загальних зборів, не має наслідком недійсності інших рішень або всіх рішень в цілому, прийнятих на загальних зборах. У кожному конкретному випадку суд має перевіряти наявність підстав для визнання недійсним рішення, ухваленого щодо кожного питання порядку денного загальних зборів, якщо не було встановлено безумовних підстав для визнання недійсними рішень.
Відповідно до статті 1 Закону №417-VІІІ співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 4 Закону №417-VIII визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. ,
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №417-VІІІ співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом №2866-ІІІ. .
За приписами статті 1 Закону №2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону №2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Згідно зі статтею 22 Закону №2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Отже, Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
За приписами статті 10 Закону №2866-ІІІ органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. |
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.
Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
За приписами статті 6 Закону №2866-ІІІ повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
За приписами статті 10 Закону №417-VІІІ якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
За приписами частини 14 статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Статутом ОСББ, затвердженого рішенням Установчих зборів ОСББ 25.05.2016, протокол №1 (т. 2 а.с. 58-77) визначено, що Органами управління є: Загальні збори співвласників - вищий орган Об`єднання, Правління - виконавчий орган Об`єднання, Ревізійна комісія (аудитор) - контролюючий орган Об`єднання (пункт 3 Статуту).
Відповідно до підпункту 3.1 Статуту Загальні збори співвласників скликаються і проводяться згідно з вимогами цього Статуту та чинного законодавства, не рідше одного разу на рік.
Рішення приймаються шляхом поіменного голосування. .
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборів.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. ,
Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результатів («за» або «проти»), .
Згідно із підпунктом 6 підпункту 3.3 Статуту ОСББ до компетенції Правління ОСББ належить скликання та організація проведення Загальних зборів співвласників або зборів представників співвласників Об`єднання.
Повідомлення про проведення загальних зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендований листом на адресу належної йому квартири або нежитлового приміщення в будинку Об`єднання) не менш ніж за 14 днів з дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається ким скликаються загальні збори, проект порядку денного, дата, час і місце їх проведення (підпункт 4.3 Статуту ОСББ).
Судом встановлено, що Загальні збори ОСББ, призначені на 20.05.2020, вирішено проводити збори шляхом письмового опитування.
Згідно реєстру власників речових прав на нерухоме майно у будинку АДРЕСА_2 , що отримали повідомлення : про проведення Загальних зборів 20.05.2020 ОСББ (т. 1 а.с. 61) позивачка особисто 02.05.2020 отримала повідомлення про проведення Загальних зборів 20.05.2020 ОСББ.
Повідомлення про проведення Загальних зборів 11.12.2020 ОСББ відправлено позивачці 26.11.2020, на доказ чого відповідачем надано суду копію реєстру поштових відправлень (рекомендованих листів) від Голови та членів Правління зі скликання та проведення Загальних зборів ОСББ за поштовим відправленням №0304804315488 (т.1 а.с. 63).
Вказані докази спростовують доводи позивачки про її неналежне повідомлення про проведення Загальних зборів ОСББ 20.05.2020 та 11.12.2020.
Водночас Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» 25.08.2015 №203, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528, чинного на дату прийняття спірних рішень, затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». За вказаним Наказом голосування на зборах щодо питання порядку денного має містити:№ квартири/ нежитлового приміщення, загальну площу квартири/нежитлового приміщення, прізвище, ім`я, по батькові співвласника або його представника та документ, що надає представнику повноваження на голосування Документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, результат голосування («за», «проти», «утримався»), підпис співвласника (представника) (нумерація продовжується за кількістю квартир/нежитлових приміщень та їх співвласників, які беруть участь у голосуванні. У разі продовження нумерації на наступній сторінці (сторінках) протоколу позиції «Питання порядку денного» та «Пропозиція, яка ставиться на голосування щодо питання порядку денного», а також заголовок таблиці повторюються на початку кожної сторінки).
Розділом 5 Статуту ОСББ визначено порядок голосування на загальних зборах та прийняття рішень на них.
Згідно із пунктом 5.1 Статуту ОСББ кожний співвласник (його представник за довіреністю або договором доручення) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та/або нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (пункт 5.3 Статуту ОСББ).
Відповідно до пункту 5.4 Статуту якщо в результаті проведення зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час загальних зборів Об`єднання проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Рішення приймаються шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховується і голоси, подані співвласниками під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти») (пункт 5.5 Статуту).
Листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на ____аркушах (в разі проведення письмового опитування).
Судом встановлено, що листки письмового опитування 20.05.2020 (т. 2 а.с. 90 - 251, т, 3 а.с. 1-58) не місять підписів співвласників, лише листок опитування (квартирі АДРЕСА_10 ) містить підпис власника (т. 2 а.с. 90-92), всі інші листки опитування підписів співвласників не містять, що є порушенням приписів Законів №417-VIII та №2866-ІІІ, Статуту ОСББ та форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 №203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за №1083/27528.
Таким чином, рішення Загальних зборів ОСББ від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 20.05.2020, складене 03.06.2020, прийняте з порушенням порядку проведення письмового опитування співвласників будинку, а тому підлягає визнанню судом недійсним.
Доводи апелянта про те, що Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» від 25.08.2015 №203, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за № 1083/27528, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки прийнятий відповідно до статті 10 Закону №417-VIII, спростовуються статтею 6 Закону №2866-ІІІ та пунктом 5.4 Статуту ОСББ.
Згідно із частиною 1 статті 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону №755-ІV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
За таких обставин, позовна вимога позивача про скасування реєстраційної дії приватного нотаріуса Маковеєвої Олени Вікторівни про державну реєстрацію змін до установчих документів ОСББ за №10731050002031688 від 10.06.2020 підлягає задоволенню як похідна від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 03.06.2020.
Щодо рішення Загальних зборів, оформленого протоколом №3 від 11.12.2020, то як вбачається із листів письмового опитування, питання 1, 2 сформульовані наступним чином: «1. Про затвердження кошторису на 2021 рік. Пропозиція: затвердити кошторис ОСББ «Ернста-8» на 2021 рік. 2. Про перегляд та затвердження переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Пропозиція: Встановити внесок співвласників на управління будинком, у розмірі 8,88 грн, за 1 м.кв. на місяць. Кошти мають сплачуватись усіма співвласниками щомісячно відповідно до площі приміщень».
Тоді як із спірного рішення вбачається, по першому питанню порядку денного запропоновано обговорити та затвердити кошторис на 2020 рік, що додається, у той час як вирішили затвердити кошторис ОСББ на 2021 рік, що свідчить про невідповідність обговорюваного питання №1 прийнятому рішенню з питання №1.
Пунктом 4.8 Статуту ОСББ передбачено, що кошторис об`єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлений загальними зборами співвласників.
Отже, враховуючи наявні суперечності щодо року, на який затверджується кошторис, відсутня можливості встановити відповідність прийнятого рішення зазначеному положенню Статуту.
По другому питанню вирішили затвердити кошторис ОСББ на 2020 рік з внесками співвласників будинку в розмірі 8,41 грн за 1 кв.м. площі приміщення з співвласників приміщень 1 поверху та 8,88 грн за 1 кв.м. площі приміщення з співвласників приміщень 2 та вище поверхів, що свідчить про невідповідність рішення з питання №2, за яке проголосували співвласники в листках письмового голосування, рішенню по питанню №2, яке викладене у протоколі загальних зборів №3 від 11.12.2020.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначила, що статтею 6 цього Закону не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону №2866-ІІІ до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об`єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об`єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ. Закон № 2866-ІІІ не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом - визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками.
Водночас зазначені правові висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки до питань порядку денного Загальних зборів 11.12.2022 внесено питання: 1. Затвердження кошторису на 2021 рік; 2. Цільові внески (ремонт криши та інші). Із листів письмового опитування питання 1, 2 сформульовані наступним чином: « 1. Про затвердження кошторису на 2021 рік. Пропозиція: затвердити кошторис ОСББ «Ернста-8» на 2021 рік. 2. Про перегляд та затвердження переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Пропозиція: Встановити внесок співвласників на управління будинком, у розмірі 8,88 грн, за 1 м.кв. на місяць. Кошти мають сплачуватись усіма співвласниками щомісячно відповідно до площі приміщень». .
За спірним рішенням Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020 вбачається, по першому питанню порядку денного запропоновано обговорити та затвердити кошторис на 2020 рік, що додається, у той час вирішили затвердити кошторис ОСББ на 2021 рік, що свідчить про прийняття рішення, що не відповідає обговорюваному питанню.
По другому питанню вирішили затвердити кошторис ОСББ на 2020 рік з внесками співвласників будинку в розмірі 8,41 грн за 1 кв.м. площі приміщення з співвласників приміщень 1 поверху та 8,88 грн за 1 кв.м. площі приміщення з співвласників приміщень 2 та вище поверхів, що свідчить про невідповідність рішення, за яке проголосували співвласники, рішенню яке викладене у протоколі №3 Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020.
Викладене свідчить про невідповідність рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020 по питаннях №1 та №2, зазначених у протоколі №3 Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020 та листках письмового опитування з питань №1 та №2, а також порядку денному загальних зборів, які проводились 11.12.2020, що є безумовною підставою для визнання судом рішення Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020 по питаннях №1 та №2 недійсними.
Щодо інших питань слід зазначити таке. По питанню №3 - про цільові внески від співвласників (ремонт даху, ремонт/налагоджування омофону, установка навісу і інше). Вирішено встановити разовий внесок на рік, у розмірі 5,00 грн на ремонт даху, ремонт домофону, установку навісів. «За»: 63; 3 559,5 м.кв.; 67%; «проти» 8; 569,6 кв.м.; 10; «утримались»: 3; 179,7 м.кв.; 3%.
По питанню №4 - про вступ ОСББ до Асоціацію ОСББ Солом`янського району м. Київ. Вирішено, що ОСББ у 2021 році має вступити в «Асоціацію ОСББ Солом`янського району м. Київ». «За»: 68; 3 971,1 м.кв.; 75%; «проти» 3; 195,8 кв.м.; 3%; «утримались»: 3; 141,9 м.кв.; 2%.
По питанню №5 - про оформлення прав на земельну ділянку. Вирішено визначити межі прибудинкової території в натурі та отримати земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 , у користування. «За»: 60; 3 506,3 м.кв.; 66%; «проти» 9; 490,1 кв.м.; 9%; «утримались»: 5; 312,4 м.кв.; 5%.
По питанню №6 - про роботу чергових. Вирішено затвердити чергування мешканців будинку в кімнатах 1 поверху на безоплатній основі. «За»: 67; 3 832 м.кв.; 72%; «проти» 6; 409,1 кв.м.; 7%; «утримались»: 1; 67 м.кв.; 1%.
По питанню №7 - про порядок сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території. Вирішено затвердити оплату внесків та платежі на утримання прибудинкової території співвласників ОСББ до 20 числа кожного місяця. «За»: 70; 4 007,6 м.кв.; 76%; «проти» 1; 106,2 кв.м.; 2%; «утримались»: 3; 210 м.кв.; 3%.
По питанню №8 - про повноваження на вчинення дій по впровадженню Загальних зборів. Вирішено уповноважити Голову Правління ОСББ на правом підпису всіх необхідних документів. «За»: 71; 4 114 м.кв.; 78%; «проти» 1; 106,2 кв.м.; 2%; «утримались»: 2; 88,6 м.кв.; 1%.
Доводи позивача щодо невідповідності порядку денного, наведеного у оголошені із порядком денним, наведеним у рішенні Загальних зборів 11.12.2020, то питання щодо порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за яке проголосували «За»: 70; 4 007,6 м.кв.; 76%; «проти» 1; 106,2 кв.м.; 2%; «утримались»: 3; 210 м.кв.; 3%, міститься у листках письмового опитування.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 02.03.2023 у справі №916/3209/21, на які посилається апелянта, остаточний перелік питань, які планувалися внести на голосування на загальні збори, може змінюватися, зокрема, з пропозиції співвласників багатоквартирного будинку.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання рішень Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020 з питань 3-8, оформлені протоколом №3 Загальних зборів ОСББ від 11.12.2020, не підлягають задоволенню, оскільки прийняті за наявності кворуму, відповідають порядку денному та вимогам Законів №417-VIII та №2866-ІІІ та Статуту ОСББ.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права, залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення; та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення, або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц). .
Пунктом 3.1 Статуту ОСББ визначено, що права та обов`язки співвласників у розумінні цього Статуту мають фізичні та юридичні особи, які є співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Такі особи, реалізуючи свої права як співвласника будинку, мають всі права співвласника, передбачені цим Статутом та чинним законодавством, зокрема, брати участь в загальних зборах, обирати та бути обраним до статутних органів Об`єднання.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього Статуту, є обов`язком для всіх співвласників.
Таким чином, рішення прийняте Загальними зборами є обов`язком для кожного співвласника будинку, питання прийняті на Загальних зборах із порушенням вимог Статуту та Законів №417-VIII та №2866-ІІІ, на переконання суду апеляційної інстанції, впливає на права та обов`язки позивачки як співвласника багатоквартирного будинку, щодо сплати внесків на управління будинком з яких оформлюється кошторис ОСББ.
Посилання позивачки на відсутність доказів, що підтверджують право власності 65,67 % співвласників будинку, то зазначене не було підставою позову у суді першої інстанції, що виключає можливість суду апеляційної інстанції надавати такій підставі оцінку в силу положень частини 5 статті 269 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене; на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У Справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко етруктурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»), Принцип справедливості, закріплений у ста,ті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»), .
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»), ,
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»), і
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як зимога детально відповідати на кожен довод. .
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.Судом апеляційної інстанції у даній постанові надано вичерпні відповідні на доводи сторін, із застосування норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні відносини.
Відповідно до частини 1 статі 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4),порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати, судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини 1 вказаної норми).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.
Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи; підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і викогіаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-ІУ).
Відповідно до статті 30 Закону №5076-УІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
02.12.2022 між Адвокатським об`єднанням «Вербицький та партнери» (Виконавець, Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (Замовник, Клієнт) укладено Договір №02/12-22 про надання правничої допомоги (далі по тексту - Договір №02/12-22) (т. 1 а.с. 28 зворотній бік - 30), за умовами якого Замовник, Клієнт доручає, а Виконавець, Адвокатське об`єднання зобов`язується надати йому юридичні послуги та правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, а Замовник зі своєї сторони зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.
Безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об`єм та особливості оплати, визначаються Сторонами у Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 1.2 Договору №02/12-22).
Для надання юридичних послуг та правничої допомоги Клієнту Адвокатське об`єднання призначає Керуючого партнера, адвоката Вербицького Ярослава Володимировича та партнера, адвоката Вербицького Володимира Володимировича, адвоката Черняка Сергія Володимировича (пункт 1.3 Договору №02/12-22).
Згідно із пунктами 6.1, 6.2 Договору №02/12-22 за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцю гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) визначається Сторонами у Додаткових угодах до цього Договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) календарного року із дати підписання Договору Сторонами (пункт 9.1 Договору №02/12-22).
Договір пролонгується на той же строк і на тих же умовах, якщо за 30 (тридцять) календарних днів жодна із Сторін не подала письмове заперечення проти пролонгації Договору або після закінчення строку його дії Сторони вчиняють дії щодо виконання Договору у вигляді надання замовлень щодо надання юридичних послуг та правової допомоги, оплати цих послуг тощо (пункт 9.2 Договору №02/12- 22).
Додатковою угодою №2-ап від 05.02.2024 до Договору №02/12-22 Виконавець зобов`язався надати Замовнику правничу допомогу, що полягає у представленні інтересів Замовника у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, а саме: підготовка і направлення суду відзиву на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, ціна за одну годину 1 500,00 грн, вартість від 2 500,00 грн; підготовка і направлення до суду заперечення на відповідь на відзив (за потреби), ціна за одну годину 1 500,00 грн, вартість від 2 500,00 грн; надання письмових пояснень (за потреби), ціна за одну годину 1 500,00 грн, вартість від 1 500,00 грн; ознайомлення із матеріалами справи (за потреби), вартість 1 000,00 грн; підготовка процесуальних документів (заяв та клопотань), ціна: за одну годину 1 500,00 грн, вартість від 1 000,00 грн; підготовка і подання адвокатського запиту вартість 1 000,00 грн; участь у судовому засіданні (незалежно від часу) 2 000,00 грн.
Згідно Акту наданих послуг №INV-000076 від 13.02.2024 Виконавцем надано Замовнику послугу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, кількість годин - 3 год. 50 хв., ставка 1 500,00 грн, сума 5 250,00 грн, які оплачені Клієнтом згідно платіжної інструкції №459112108В від 23.02.2024. :
Згідно Акту наданих послуг № INV-000079 від 22.04.2024 Виконавцем надано Замовнику послугу з представництва у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, 27.02.2024 та 23.04.2024, на суму 4 000,00 грн, які оплачені Клієнтом згідно квитанції №Х52Е-6983С-778Н від 23.04.2024.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги позивачці надавались адвокатом Вербицьким Володимиром Володимировичем, який діяв на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1056199 від 09.02.2024.
Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно письмових заперечень відповідач заперечує проти задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу (участь у судових засіданнях) в порушення частини 9 статті 80 ГПК України не було надіслано на адресу відповідача. Крім того, правова позиція позивачки не змінилася, що свідчить про не співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання представника позивачки щодо долучення доказів витрат на правничу допомогу надіслані відповідачу шляхом доставки до його електронного кабінету, що відповідає вимогам статей 6, 170 ГПК України.
Щодо неспівмірності, то враховуючи предмет позову, зміст відзиву на апеляційну скаргу, участь адвоката Вербицького Володимира Володимировича у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, та справедливості.
За таких обставин, враховуючи приписи статей 123, 126, 129 ГПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 9 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі №910/8049/23 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
« 1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» від 20.05.2020, оформлене протоколом №2 від 03.06.2020.
3. Визнати недійсними пункти 1, 2 рішення загальних зболів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» від 11.12.2020, оформлене протоколом №3 від 11.12.2020.
4. Скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса Маковеєвої Олени Вікторівни про державну реєстрацію змін до установчих документів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» за №10731050002031688 від 10.06.2020.
5. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40548005) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 6 376,50 грн (шість тисяч триста сімдесят шість гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору та 24 800,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
6. В решті позовних вимог відмовити».
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста-8» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40548005) 1 006,50 грн (одну тисячу шість гривен 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ернста- 8» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40548005) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 9 250,00 грн (дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/8049/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 30.05.2024.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді О.О. Хрипун
А.М. Демидова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119386812 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Владимиренко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні