Постанова

від 21.05.2024 по справі 924/981/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Справа №924/981/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1", Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 (суддя Димбовський В.В., повний текст рішення складено 14.08.223, додаткового рішення - 18.08.2023)

за позовом 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

до 1) Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

3) ОСОБА_5

4) ОСОБА_6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А.

про - визнання недійними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" №1 від 06.03.2021 року;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року;

- скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна №57102446 від 16.03.2021 року та № 67172652 від 12.04.2023 року;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2023 року

за участю представників:

позивача-1 - ОСОБА_7 ,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - ОСОБА_8 ,

відповідача-3 - ОСОБА_9 ,

третіх осіб - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі №924/981/22 позов ОСОБА_10 задоволено частково. Визнано недійними рішення, оформлені протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" №1 від 06.03.2021 року. У решті позову відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, господарський суд вказав, що неповідомлення позивача про дату проведення загальних зборів учасників товариства є порушенням вимог Закону, а тому прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення загальних зборів 16.03.2021, яке було б здійснено шляхом надсилання позивачу рекомендованого листа з описом вкладення, або ж у порядку, визначеному статутом відповідача-1, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів у встановленому законодавством та статутом порядку. Протилежне не доведено відповідачами.

Щодо укладення ПрАТ ВК "Ера" договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства, суд зазначив, що вказане може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його акціонерів, а тому укладення спірного договору директором товариства не порушує прав та інтересів акціонерів такого товариства, зокрема позивача, оскільки директор уповноважений представляти інтереси товариства, а не його учасників (акціонерів).

Таким чином, з огляду на усталену судову практику та беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи відсутність порушення оспорюваним договором від 16.03.2021 прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року.

Господарський суд вказав, що позовна вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2023 також не підлягає до задоволення, оскільки такий договір укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3, внаслідок укладення договору від 16.03.2021, щодо якого судом встановлено необґрунтованість позовних вимог позивача.

Крім того, враховуючи, що державна реєстрація права власності за відповідачем-2 на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2021, а державна реєстрація права власності за відповідачем-3 на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2023, суд зазначив, що вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав власності є похідними від визнання недійсними вказаних договорів, з огляду на що суд відмовив у задоволенні позову у вказаних частинах.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд, із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", п.12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, дійшов висновку, що позовна давність щодо вимог позивача про визнання недійними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" №1 від 06.03.2021 не пропущена, а відповідна заява відповідача не підлягає задоволенню.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 заяву представника ОСОБА_10 від 11.08.2023 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ ВК "Ера" на користь ОСОБА_10 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Заяву представника ТОВ "ВК "Ера" від 08.08.2023 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ТОВ "ВК "Ера" 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-3, товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання недійними рішення, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" № 1 від 06.03.2021 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_10 відмовити у повному обсязі.

Апелянт, зокрема, зазначає, що суд при ухваленні рішення від 03.08.2023 неправильно застосував норми матеріального права, а саме норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки спірні правовідносини регулює спеціальна норма, а саме ст.47 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому посилання на її недодержання відповідачем є помилковим.

Також, враховуючи підпис позивача на порядку денному загальних зборів товариства та особисту присутність та участь в голосуванні на спірних зборах ОСОБА_10 , скаржник вказує, що акціонер ОСОБА_10 не був позбавлений права в управлінні акціонерним товариством. Натомість, позивачем не було спростовано належними та допустимими доказами відсутність повідомлення про проведення загальних зборів, а суд помилково дійшов до висновку, що таке повідомлення відсутнє, оскільки відповідачем був наданий порядок денний загальних зборів ПрАТ ВК "Ера", що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Скаржник вважає, що позивачем не доведено, як та яким чином порушуються його права як акціонера ПрАТ ВК "Ера" рішеннями загальних зборів, оформленими протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" №1 від 06.03.2021, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Щодо застосування строку позовної давності, відповідач-3 зазначив, що судом не було враховано положення ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст. 267 ЦК України, тим самим суд неправильно застосовував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та безпідставного незастосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПрАТ ВК "Ера" також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач-1, зокрема, звертає увагу, що ОСОБА_10 є власником неголосуючих акцій із врахуванням п.10 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про депозитарну систему України", а тому не міг вплинути жодним чином на результати голосування на загальних зборах ПрАТ ВК "Ера" 06.03.2021.

Водночас, вказує, що ОСОБА_10 як акціонер ПрАТ ВК "Ера" був повідомлений про проведення спірних загальних зборів, що підтверджується порядком денним загальних зборів ПрАТ ВК "Ера", на якому наявний підпис позивача. З огляду на що вважає, що будь-яке корпоративне право позивача не порушене, а тому позов не підлягає до задоволення.

Апелянт також зазначає, що оскільки позивач звернувся до господарського суду після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення, слід дійти висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку зі спливом строку на звернення до суду з даним позовом. Однак, суд першої інстанції належної оцінки наведеним доводам не надав.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач-1 - ОСОБА_1 також звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у позові скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Також просить скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині задоволених вимог ТОВ "ВК "Ера" і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача-2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач-1 зауважує, що ОСОБА_10 (як і будь-який інший акціонер) жодного разу не отримував ні під розписку, ні поштовим листом, ні будь-яким іншим чином письмового повідомлення про проведення 06.03.2021 року загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера".

Відтак, враховуючи той факт, що спірні загальні збори акціонерів були скликані та проведені усупереч вимогам статуту акціонерного товариства та нормам Закону України "Про акціонерні товариства", з боку ПрАТ ВК "Ера" були порушені корпоративні права ОСОБА_10 , які полягають в участі у діяльності та управлінні товариством як акціонера ПрАТ ВК "Ера".

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 16.03.2021 року став наслідком нібито надання на це повноважень з продажу майна з боку ПрАТ ВК "Ера" директору цього акціонерного товариства загальними зборами 06.03.2021 року, визнання незаконними рішень, оформлених протоколом № 1 від 06.03.2021 року, повинно мати наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.03.2021 року, оскільки на момент його укладання у ОСОБА_11 не було необхідного обсягу цивільної дієздатності та останній діяв усупереч інтересам акціонерів та без їх на те волевиявлення, що явно суперечить інтересам цих осіб як учасників юридичної особи, так і нормам Закону України "Про акціонерні товариства".

Крім того, зважаючи на те, що продавець за договором купівлі-продажу №1152 від 12.04.2023 року (ТОВ "ВК "Ера") достеменно знав, що володіє нерухомим майном на підставі оспорюваного правочину, апелянт вважає, що договір №1152 має ознаки фраудаторного правочину, тобто такого, що укладений "на зло" та "на шкоду" акціонерам ПрАТ ВК "Ера" в цілому та ОСОБА_10 , зокрема, а тому також підлягає визнанню недійсним.

Щодо скасування рішення державного реєстратора, позивач-1 зазначає, що вони також підлягають задоволенню, оскільки нотаріус не надав належного аналізу документам, якими, нібито, представник підтвердив наявність у нього повноважень діяти від імені продавця та відповідність цих документів статуту ПрАТ ВК "Ера" та Закону України "Про акціонерні товариства".

Також позивач-1 просить скасувати додаткове рішення від 17.08.2023 в частині часткового задоволення представника відповідача-2 про стягнення витрат на правничу допомогу, зокрема, у зв`язку з неподанням відповідачем-2 в межах даної справи заяви по суті спору; відсутністю у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які відповідач-2 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; відсутністю у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться (їхнього детального опису); незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання відповідачем-2 заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення; а також враховуючи процесуальну поведінку відповідача-2 під час вирішення даної справи, фінансовий стан позивача та наявність факту порушення його прав.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 зупинено провадження у справі №924/981/22 до здійснення правонаступництва та залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_10 .

Апеляційне провадження у справі №924/981/22 поновлено ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року.

У судове засідання, що відбулося 21.05.2024 року, позивач-2, відповідач-1 та треті особи не забезпечили явку повноважних представників, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання (т.6 а.с.50-53, 67-78), про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст.202 ГПК України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої, ОСОБА_10 являється акціонером ЗАТ ВК "Ера" з кількістю 150 шт. та номінальною вартістю 5,00 грн згідно сертифікату акцій серії А №7 від 02.09.2004 (код випуску UA 2201761002 - т.1, а.с.25).

Згідно ст. 1 статуту ПрАТ ВК "Ера", затвердженого загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства "Ера" (протокол від 29.04-29.05.2011 - т.1, а.с.26-27), товариство є правонаступником закритого акціонерного товариства "Ера", створеного 22.08.1994 року (т.1, а.с.28-34).

Відповідно до абз.11 ст.2 статуту ПрАТ ВК "Ера" товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами товариства у власність як вклади до статутного капіталу; грошових коштів, отриманих від продажу цінних паперів товариства юридичним та фізичним особам; доходів та майна, отриманих товариством в результаті фінансової, господарської діяльності в Україні та за її межами; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до п.7.1. ст.7 статуту ПрАТ ВК "Ера" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера цього акціонерного товариства.

Згідно із п.п. 1 п. 8.2. ст. 8 статуту ПрАТ ВК "Ера" кожною простою акцією товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на участь в управлінні акціонерним товариством.

Відповідно до абз. 2 ст. 8 Статуту ПрАТ ВК "Ера" одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Згідно із п. 10.2.1. ст. 10 статуту ПрАТ ВК "Ера" вищим органом товариства є загальні збори товариства, які діють згідно з вимогами чинного законодавства України та цього статуту.

06.03.2021 року відбулись загальні збори акціонерів ПрАТ ВК "Ера", оформлені протоколом № 1 від 06.03.2021.

За результатом проведення вказаних зборів акціонерами, яким належить 99 відсотків від статутного капіталу товариства, було вирішено:

1. Звіт директора, за підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства в 2020 році прийняти до відома. Висновки аудиторської перевірки взяти до уваги. Баланс та фінансовий звіт підприємства за 2020 рік затвердити. Доручити директору підприємства найти можливість погашення збитків, шляхом закриття нерентабельних напрямків діяльності, продажу рухомого та не рухомого майна, не допускати збільшення боргів перед бюджетом та кредиторами. Встановили першочерговість покриття збитків.

2. Надати повноваження директору підприємства ОСОБА_11 на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме продаж виробничої бази, яка належить на праві власності ПрАТ ВК "Ера" що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Трудова 6/2, до складу якої входить: незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база готовністю 98 %, загальна площа якої складає 1137,7 метрів квадратних за 500500,00 грн.

16.03.2021 між ПрАТ ВК "Ера" (продавець) в особі директора ОСОБА_11 , який діє на підставі статуту, наказу ПрАТ ВК "Ера" № 77 від 01.09.2011 року, протоколу загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" № 1 від 06.03.2021 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" (покупець) в особі директора ОСОБА_12 , яка діє на підставі статуту, наказу ТОВ "ВК "Ера" № 1 від 15.02.2021 року, рішення ТОВ "ВК "Ера" № 1 від 16.03.2021 року, укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 1531 (т.1, а.с.37-38).

Згідно із п. 1 договору, продавець продав, а покупець купила об`єкт незавершеного будівництва, складські приміщення, виробнича база, готовністю - 98%, площа забудови 1137,7 кв.м., які розташовані за адресою: Хмельницька область місто Хмельницький, вулиця Трудова, будинок номер 6/2 (шість дріб два).

Відповідно до п.2 договору, об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 6810100000:18:002:0029.

Згідно з п. 3 договору об`єкт незавершеного будівництва, належить продавцю на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області №19/6483 від 16.12.2005 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданої Хмельницькою міською радою, Хмельницької області 02.03.2021 року, номер 246458006, номер запису про право власності 3374346, реєстраційний номер 211942868101.

Відповідно до п.4 договору ринкова вартість об`єкта незавершеного будівництва становить 500500,00 (п`ятсот тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), без ПДВ, згідно із звітом №514975, зробленого ПП "Золотий-Ключ" від 04.03.2021 року.

Згідно з п.5 договору продаж вчинено за 500500,00 грн. без ПДВ, які покупець перерахував продавцю на розрахунковий рахунок до підписання договору.

12.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ЕРА" (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення.

Відповідно до інформації (довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек; Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №330834231 від 01.05.2023, 12.04.2023 зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" на незавершене будівництво, складські приміщення, виробнича база готовністю об`єкта 98%, розташованого за адресою Хмельницька обл., м. Хмельницький, вулиця Трудова, 6/2 (т.2, а.с.134).

Позивач, вважаючи, що загальні збори акціонерів ПрАТ ВК "Ера" проведені з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом товариства, щодо повідомлення акціонерів про такі збори, та як наслідок відсутність кворуму для прийняття рішень згідно порядку денного, зокрема, щодо надання повноважень директору підприємства Гетьману І.В. на укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ч.5 ст.98 ЦК України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Водночас, колегія суддів зауважує, що акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та / або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та / або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та / або інтересів спірними рішеннями.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.11.2021 у справі №924/881/20, а також у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

В обґрунтування свого позову, позивач вказує про порушення його корпоративних прав оскаржуваними рішеннями, оформленими протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" № 1 від 06.03.2021 року. При цьому, зазначає, що жодного разу не отримував ні під розписку, ні поштовим листом, ні будь-яким іншим чином письмового повідомлення про проведення 06.03.2021 року загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера".

Оцінюючи вказані доводи позивача, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.35 Закону України "Про акціонерні товариства".

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Водночас, відповідно до ст.167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг реалізувати своє право на участь в управлінні.

Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється (висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі № 906/592/17, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 18.07.2023 у справі №910/9159/21).

Відповідно до п. 10.2.5. ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера", положення якого узгоджуються зі ст.35 Закону України "Про акціонерні товариства", письмове повідомлення про проведення загальних зборів товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених ч.6 ст.47 Закону України "Про акціонерні товариства" - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Згідно із абз.2 п. 10.2.5. ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, листом у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.

Повідомлення про проведення загальних зборів товариства має містити такі дані:

1. повне найменування та місцезнаходження товариства;

2. дата, час та місце проведення загальних зборів;

3. час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах;

4. перелік питань, що виносяться на голосування;

5. дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

6. порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.

Згідно із п. 10.2.8. ст. 10 Статуту ПрАТ ВК "Ера" кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань включених до порядку денного загальних зборів товариства. Пропозиції вносяться виконавчому органу товариства не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів у письмовій формі.

У підтвердження належного повідомлення акціонерів, в т.ч. ОСОБА_10 , про проведення загальних зборів ПрАТ ВК "Ера", відповідач-1 посилається на наявний в матеріалах справи "Порядок денний" (т.1, а.с.186), із підписом позивача на ньому.

Колегія суддів, надаючи оцінку вказаному документу, погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному "порядку денному" відсутні наступні ознаки "Повідомлення про проведення загальних зборів товариства", визначених статутом ПрАТ ВК "Ера", а саме: час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах; дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.

Крім того, як визначено п.10.2.7 ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера", порядок денний загальних зборів товариства попередньо затверджується Наглядовою радою товариства, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів акціонерами, які цього вимагають.

Натомість, в матеріалах справи в порушення п.10.2.7 ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" відсутні будь-які докази затвердження Наглядовою радою товариства порядку денного загальних зборів товариства.

Разом з тим, відсутнє також у матеріалах справи і письмове повідомлення ОСОБА_10 як акціонера про проведення загальних зборів у порядку, визначеному абз.2 п. 10.2.5. ст.10 статуту відповідача-1. Будь-яких доказів в спростування наведеного відповідачем-1 до суду подано не було.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недотримання порядку, передбаченого п. 10.2.5., 10.2.7, 10.2.8 ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" та ст.35 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо підготовки та скликання загальних зборів, а також письмового повідомлення про їх проведення саме 06.03.2021 ОСОБА_10 як акціонера ПрАТ ВК "Ера".

При цьому, колегією суддів враховано, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Однак, відповідно до сталої судової практики прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (п.32 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №921/421/17-г/14; п.51 постанови Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №908/922/17; постанова Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 908/484/18).

Закон України "Про акціонерні товариства" встановлює дворівневу систему визначення правомочності рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів: по-перше, правомочними повинні бути самі загальні збори, що передбачає наявність у них кворуму; по-друге, рішення має бути прийнято відповідною кількістю голосів осіб, які беруть участь у загальних зборах.

Оцінюючи наявність кворуму на спірних загальних зборах ПрАТ ВК "Ера" як підставу для визнання їх недійсними, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

За умовами п.10.2.4 ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера", у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про акціонерні товариства", перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Згідно з п. 10.2.12. ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" загальні збори товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Право голосу на загальних зборах мають акціонери-власники простих акцій товариства. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування (п. 10.2.13. ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера").

Відповідно до п. 10.2.14. ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" рішення загальних зборів з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих акцій.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про акціонерні товариства" наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства.

Голосуюча акція - будь-яка проста або привілейована акція, що надає своєму власнику право голосувати на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори), крім акції, за якою законом або у встановленому законодавством порядку встановлено заборону користування таким правом голосу (п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Отже, кворум загальних зборів визначається у відсотках, виходячи з кількості акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих акцій, пропорційно до загальної кількості голосуючих акцій.

Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера (абз.1 ч.3 ст.40 Закону України "Про акціонерні товариства").

З огляду на те, що Закон України "Про акціонерні товариства" визначає, що акції товариства можуть бути голосуючими чи неголосуючими, що обумовлено забороною користування правом голосу у визначених законом випадках, під кількістю голосів кожного акціонера, що зазначається у Переліку акціонерів, слід розуміти як загальну кількість голосів акціонера, так і загальну кількість голосуючих акцій. Відсутність у Переліку такої інформації унеможливить встановлення кворуму за результатами реєстрація акціонерів.

Апеляційний суд зауважує, що можливість реалізації акціонером права на управління товариством шляхом участі та голосування на загальних зборах пов`язується не лише з наявністю прав на акції товариства, а і з включенням відповідної інформації до Переліку акціонерів, які мають право на таку участь, складеного станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів.

При цьому, як загальна кількість акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, так і кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, визначаються виключно відповідно до даних такого Переліку. Законодавством не передбачено можливості реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах та визначення кількості голосуючих акцій на підставі будь-якого іншого документу, ніж вищезазначений Перелік.

Крім того, відповідна інформація згідно з ч.2 ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства" включається до протоколу загальних зборів акціонерного товариства та враховується при встановленні кворуму загальних зборів акціонерів, який відповідно до статті 41 цього Закону визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах згідно з даними Переліку.

Водночас, судом враховується, що згідно з абз.2 ч.2 ст.42 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер не може бути позбавлений права голосу, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.42-1 цього Закону обмеження при визначенні кворуму загальних зборів та прав участі у голосуванні на загальних зборах можуть встановлюватися законом.

Європейський суд з прав людини в аспекті статті 1 Першого протоколу вказав, що акція компанії є комплексною річчю; це засвідчує, що власник володіє акцією компанії разом із відповідними правами; це включає право на частку в активах компанії в разі її ліквідації, але водночас й інші безумовні права, особливо право голосу та право впливати на управління компанією (§ 60 рішення у справі "Olczak v. Poland" від 07.11.2002 року, заява №30417/96).

Із урахуванням наведеного Конституційний Суд України зазначає, що на право власника частки у статутному капіталі господарської організації на участь в її управлінні, яке є складовою корпоративного права, поширюються гарантії, передбачені ч.4 ст.13, ст.41 Конституції України. Захищеність вказаного права на конституційному рівні означає, що втручання у таке право допускається у виняткових випадках з метою суспільної необхідності, виключно на підставі закону та з дотриманням засад справедливості, пропорційності (абз.6 пп.4.1 п.4 мотивувальної частини Рішення від 22.07.2020 року №8-р(I)/2020).

У даному випадку таке обмеження щодо реалізації прав за акціями (права голосування та врахування акцій при визначенні кворуму) встановлено законом з метою належного обліку цінних паперів, належного корпоративного управління та захисту інтересів інших акціонерів.

Згідно із п.10 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про депозитарну систему України" власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов`язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.

У разі якщо власник цінних паперів протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом не уклав з обраною емітентом депозитарною установою договору про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або не здійснив переказ належних йому прав на цінні папери на свій рахунок у цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі, цінні папери такого власника (які дають право на участь в органах емітента) не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента.

Відповідно до п.1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про депозитарну систему України" цей Закон набрав чинності 12.10.2013, а пункт 10 цього розділу - 12.10.2012.

Отже, всі власники цінних паперів до 13.10.2014 (протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом) зобов`язані укласти договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені, а у разі не укладення такого договору з 14.10.2014 встановлюються відповідні обмеження - цінні папери такого власника не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента.

Акціонери, які не виконали вимоги п.10 розділу VI Закону України "Про депозитарну систему України", мають право бути присутніми та зареєстрованими на загальних зборах, оскільки реєстрація акціонерів для участі у загальних зборах проводиться на підставі Переліку акціонерів, який містить інформацію щодо всіх власників із значенням відповідних обмежень прав за цінними паперами, проте не мають право голосувати і їх голоси не враховуються при визначенні кворуму.

Відтак, аналізуючи викладене, вбачається, що акціонер має право реалізувати своє право на управління товариством шляхом голосування з питань порядку денного та врахування голосу для визначення кворуму лише у разі включення до Переліку акціонерів, складеного станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення зборів та відсутності встановленого на цей час відповідного обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 підтверджує свій статус акціонера ПрАТ ВК "Ера" сертифікатом серії А №7 від 02.09.2004.

При цьому, листом від 01.05.2023 (т.2, а.с.110-111) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що за наявними щоквартальними адміністративними даними, наданими депозитарними установами, станом на 31.03.2021 та 31.12.2022 інформація стосовно власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) ПрАТ ВК "Ера", відсутня. Крім того, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 серед власників голосуючих акцій (5 відсотків і більше) ПрАТ ВК "Ера", відсутні.

Вказане також підтверджується довідками про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) ПрАТ ВК "Ера", сформованих позивачем з веб-сайту НКЦПФР (т.1, а.с.72-77), згідно яких інформація за вищевказаними реквізитами щодо кожного з акціонерів товариства відсутня.

Колегією суддів також встановлено, що у матеріалах справи відсутній перелік акціонерів, які мають право на участь у спірних загальних зборах, складений станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів, що унеможливлює встановлення інформації щодо загальної кількості акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, так і кількості голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах. Відповідна інформація всупереч вимогам ст.46 Закону України "Про акціонерні товариства" також не внесена і до протоколу загальних зборів акціонерів №1 від 06.03.2021 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність у матеріалах справи вказаного переліку акціонерів унеможливлює встановлення наявності кворуму за результатами реєстрації акціонерів для прийняття спірних рішень.

У доповнення до наведеного вище, апеляційний суд враховує і те, що відповідно до п.10.2.15 ст.10 статуту ПрАТ ВК "Ера" голосування на загальних зборах з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування. Використання бюлетенів є обов`язковим при голосуванні з питань про вчинення товариством значного правочину.

Однак, акціонерним товариством не було надано, в тому числі і на вимогу суду першої інстанції згідно ухвали від 18.04.2023, доказів фактичного голосування акціонерів з питань порядку денного, якими згідно з п.10.2.15 ст.10 статуту товариства є бюлетені для голосування, а тому як вірно дійшов висновку господарський суд, відповідачем-1 не було дотримано порядку п.10.2.14 ст.10 Статуту ПрАТ ВК "Ера" щодо рішення про вчинення значного правочину, щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

Отже, вказане в сукупності підтверджує неможливість доведення відповідачем наявності кворуму на спірних загальних зборах та як наслідок є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера", оформлених протоколом №1 від 06.03.2021 року.

Водночас, відповідачем-1, ПрАТ ВК Ера, подано заяву про застосування строків позовної давності до позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (т.2, а.с.63-64).

Надаючи оцінку наявності чи відсутності правових підстав для застосування строку позовної давності щодо вказаної позовної вимоги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Строки звернення до суду, як складова механізму реалізації права на судовий захист, є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абз.5 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду від 22.02.2012 №4-рп/2012).

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.257, 261 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК України).

За змістом ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, але за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст.267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст.256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів ст.257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства", у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Визначений ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю.

При цьому ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч.1 ст.261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів від 06.03.2021 року, лише 22.12.2022, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку позовної давності.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача-1 про застосування строків позовної давності, посилався на запровадження на території України карантину та продовження відповідних строків на строк його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Відтак, п.12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України визначає вичерпний перелік статтей вказаного кодексу, строки у яких продовжуються на строк дії такого карантину.

Натомість, апеляційний зауважує, що до спірних правових відносин застосовується ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства", яка не входить у визначений п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перелік норм та є спеціальною нормою законодавства, якою встановлено тримісячний строк позовної давності для заявлення вимог про оскарження рішення загальних зборів, яке порушує права та охоронювані законом інтереси акціонера, що не було враховано судом першої інстанції та безпідставно застосовано вказаний пункт Прикінцевих та перехідних положень.

Відтак, враховуючи встановлену нормами ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства" спеціальну (скорочену) позовну давність, а саме три місяці з дати прийняття рішення загальних зборів, приймаючи до уваги звернення позивача із вимогами у даній справі лише 22.12.2022, тобто поза межами вказаного трьохмісячного строку, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 06.03.2021 року з підстав пропуску строку позовної давності.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Згідно зі ст.92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст.116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст.239 ЦК України).

Апеляційний суд звертає увагу, що повноваження органу управління товариства, який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17).

Водночас, як вірно вказав суд першої інстанції, позивач, як акціонер ПрАТ ВК "Ера", який вважає свої корпоративні права порушеними, не позбавлений права у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових загальних зборів товариства з метою належного реагування на факт укладення спірних договорів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його акціонерів). Якщо збори товариства дійдуть висновку про порушення прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, на підставі п.12 ч.1 ст.20, ст.54 ГПК України.

Отже, із аналізу викладеного вбачається, що укладення ПрАТ ВК "Ера" договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його акціонерів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення договору від 16.03.2021 від імені ПрАТ ВК "Ера" директором товариства не порушує прав та інтересів акціонерів такого товариства, зокрема позивача, оскільки директор уповноважений представляти інтереси товариства, а не його учасників (акціонерів).

Враховуючи вказані правові позиції Верховного Суду щодо розгляду корпоративних спорів в силу ч.4 ст.236 ГПК України, приймаючи до уваги відсутність порушення оспорюваним договором від 16.03.2021 прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом нежитлового приміщення від 16.03.2021 року не підлягає до задоволення.

Разом з тим, з огляду на те, що договір купівлі-продажу від 12.04.2023, про недійсність якого позивач заявляє у поданому позові, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3 внаслідок укладення договору від 16.03.2021 щодо якого судами встановлено необґрунтованість позовних вимог, відповідна позовна вимога також не підлягає до задоволення.

Крім того, враховуючи, що державна реєстрація права власності за відповідачем-2 на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2021, а державна реєстрація права власності за відповідачем-3 на об`єкт нерухомого майна відбулась на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2023, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав власності є похідними від визнання недійсними вказаних договорів, з огляду на що у задоволенні позову у вказаних частинах слід відмовити.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, з огляду на безпідставне врахування судом п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у спірних правовідносинах та як наслідок незастосування позовної давності щодо вимог позивача про визнання недійсними рішень, оформлені з протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ ВК "Ера" №1 від 06.03.2021, колегія суддів дійшла висновку, про наявність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів та скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд враховує, що господарський суд в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі продажу від 16.03.2021 року та від 12.04.2023 року, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна №57102446 від 16.03.2021 року та № 67172652 від 12.04.2023 року на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції при розгляді заявленого позову у вказаних частинах, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга позивача не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Щодо апеляційної скарги позивача на додаткове рішення від 17.08.2023, апеляційний суд враховує наступне.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки даною постановою частково скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі №924/981/22, то ухвалене додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у вказаній справі втратило свою силу.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги позивача щодо скасування додаткового рішення апеляційним судом не розглядаються, а відповідна апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав часткового скасування судового рішення та задоволення апеляційних скарг відповідачів, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2023 у справі №924/981/22 - залишити без задоволення.

2. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" та Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі №924/981/22 - задоволити.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі №924/981/22 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення.

4. У позові в частині визнання недійсними рішень, оформлених протоколом загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "Ера" №1 від 06.03.2021 року - відмовити.

5. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 у справі №924/981/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог - залишити без змін.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" (29015, м.Хмельницький, вул.Трудова, 6/2, код ЄДРПОУ 45128836) 1860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькжитлобуд-1" (29015, м.Хмельницький, вул.Трудова, 6/2, код ЄДРПОУ 45128836) 1860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

8. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" (29015, м.Хмельницький, вул.Трудова, 6/2, код ЄДРПОУ 14146457) 1860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

9. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства Виробнича компанія "ЕРА" (29015, м.Хмельницький, вул.Трудова, 6/2, код ЄДРПОУ 14146457) 1860,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

10. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.

11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" травня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.