Постанова

від 16.05.2024 по справі 914/2048/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року м.Дніпро Справа № 914/2048/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Солодова І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 (суддя Зінченко Н.Г.)

у справі № 914/2048/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області, згідно ухвали господарського суду Львівської області від 10.08.2023, надійшли матеріали справи № 914/2048/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП, селище Високогірне Запорізького району Запорізької області про стягнення 76 716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені.

Вказаною ухвалою справу № 914/2048/23 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області, оскільки встановлено, що станом на 25.07.2023 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП є 69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 прийнято справу № 914/2048/23 до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Позовну заяву у справі № 914/2048/23 за позовом Фізичної особи підприємця Комара Василя Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП про стягнення 76716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені, залишено без руху. Надано Фізичній особі-підприємцю Комару Василю Євгеновичу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 164 ГПК України, а саме:

- оформити позовну заяву із зазначенням адреси відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- надати належні документи, які підтверджують відправлення відповідачу за належною юридичною адресою копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до комплектності документів, що є додатками до позовної заяви (оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції та оригінал поштової квитанції (чеку), тощо);

- надати належні документи на підтвердження повноважень адвоката Машука В.В. з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині даної ухвали.

28.09.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від представника позивача адвоката Машука В.В. надійшло Клопотання вих. № б/н від 21.09.2023 про поновлення строку для виконання ухвали суду від 11.09.2023 у справі № 914/2048/23.

17.10.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від представника позивача адвоката Машука В.В. надійшла заява від 05.10.2023 про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 11.09.2023 у справі № 914/2048/23.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23 позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 11.09.2023 у справі №914/2048/23 після закінчення встановленого судом процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії.

Не погодившись з вказаною ухвалою Фізичною особою-підприємцем Комаром Василем Євгеновичем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23, справу направити до господарського суду для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури , так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. На поштову адресу представника позивача надійшло дві ухвали господарського суду Запорізької області про залишення позовної заяви без руху, для представника та для позивача. Позивач перебуває за межами України. Представник знаходився на лікування, про що надавалася відповідна довідка. З огляду на зазначене, ухвали було отримано представником адвоката. Ознайомившись з ухвалами, адвокат не мав фізичної можливості виконати вимоги ухвали суду, оскільки при собі не було документів, які необхідно було надати суду, через що звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку та продовження виконання ухвали до 20.10.2023. Також представник надав довідку суду, про перебування на лікуванні в м.Моршин Львівської області. Вказані документи були надіслані на електронну адресу суду 21.09.2023. Через деякий час від Приватбанку надійшло повідомлення, що надісланий документ не був підписаний цифровим підписом, тому клопотання з довідкою того ж дня було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу суду. Після закінчення лікування та повернення до здійснення адвокатської діяльності на адресу суду було надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, яку отримано судом 17.10.2023. Проте 25.10.2023 на електронну адресу представника позивача надійшла ухвала про залишення позовної заяви без розгляду. З вказаною ухвалою позивач не згоден, оскільки при прийнятті вказаної ухвали господарським судом не було враховано подані докази, через що порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема щодо права на розгляд даної позовної заяви, оскільки до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік з моменту , що визначається відповідно до транспортних кодексів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 розгляд справи № 914/2048/23 призначено на 28.03.2024 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні від 28.03.2024 розгляд справи у справі №914/2048/23 було відкладено до 16.05.2024 о 09:20 год.

В судовому засіданні 16.05.2024 приймав участь представник апелянта в режимі відеоконференції.

Інший учасник не з`явився в судове засідання, повідомлявся про дату розгляду апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Фізична особа-підприємець Комар В.Є. звернулась з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП» 76 716,54 грн заборгованості за надані послуги, з яких: 51 450,06 грн основний борг, 25 266,48 грн пеня. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг за Договором перевезення автомобільним транспортом №СГ035 від 25.08.2020.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2048/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2023 справу № 914/2048/23 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області, оскільки встановлено, що станом на 25.07.2023 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП є 69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 прийнято справу № 914/2048/23 до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 4/170/23.

Позовну заяву у справі № 914/2048/23 за позовом Фізичної особи підприємця Комара Василя Євгеновича, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП, селище Високогірне Запорізького району запорізької області про стягнення 76716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені, залишено без руху.

Надати Фізичній особі-підприємцю Комару Василю Євгеновичу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 164 ГПК України, а саме:

- оформити позовну заяву із зазначенням адреси відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- надати належні документи, які підтверджують відправлення відповідачу за належною юридичною адресою копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до комплектності документів, що є додатками до позовної заяви (оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції та оригінал поштової квитанції (чеку), тощо);

- надати належні документи на підтвердження повноважень адвоката Машука В.В. з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині даної ухвали.

21.09.2023 на електронну пошту Господарського суду Запорізької області від представника Комара В.Є. надійшло клопотання про поновлення строку для виконання ухвали суду від 11.09.2023 у справі №914/2048/23, в обґрунтування якого представник зазначив, що з 17.09.2023 перебуває на лікуванні. До місяця здійснення адвокатської діяльності прибуде 15.10.2023, з огляду на що просив суд поновити строк для виконання ухвали та встановити строк виконання вимог суду до 20.10.2023. До вказаного клопотання представником було додано відповідну довідку про перебування на амбулаторному лікуванні у медичному центрі.

Зазначене клопотання надійшло на електронну адресу суду без електронного підпису уповноваженої особи.

Окрім того 21.09.2023 вказане клопотання з додатком було надіслано представником позивача на адресу суду засобами поштового зв`язку та отримано судом 28.09.2023.

06.10.2023 позивачем було усунено недоліки позовної заяви та надіслано до Господарського суду Запорізької області належним чином оформлену позовну заяву, а також докази надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача та належно оформлені повноваження представника позивача.

Зазначені усунення недоліків позовної заяви були зареєстровані Господарським судом Запорізької області 17.10.2023, про що свідчить штамп про реєстрацію вхідних документів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 позовну заяву Фізичної особи підприємця Комара Василя Євгеновича до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРЕЙТ ГРУП про стягнення 76716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені, залишено без розгляду.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що приписами ч. 11 ст. 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі, який не може бути продовжено судом в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки його максимальна межа визначена ГПК України. Враховуючи що строк для усунення недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі є строком встановленим судом, який не може бути поновлений, як просить позивач, суд відмовляє в задоволені клопотання вих. № б/н від 21.09.2023 про поновлення строку для виконання ухвали суду від 11.09.2023 у справі № 914/2048/23.

Щодо викладених обставин колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 ГПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України).

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За ч. ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Зміст ст. ст. 118, 119 ГПК України свідчить, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню.

За приписами вказаних норм господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Крім того, за приписами ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішуючи питання про поновлення процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та зазначена в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2023 року у справі № 910/256/20).

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Згідно ч. 11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача активно вчинялися дії щодо виконання вказаної ухвалу суду. Останнім подавалися клопотання про поновлення строку як на електронну пошту суду так і засобами поштового зв`язку, а також подавалися докази на підтвердження обставин, які унеможливлювали виконати вимоги суду у встановлені строки.

Господарським судом було зазначено, що позивач мав усунути недоліки позовної заяви згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 у справі № 914/2048/23 у строк до 02.10.2023 включно (з урахуванням того, що 30.09.2023 і 01.10.2023 є вихідними днями).

Клопотання про поновлення строку із зазначенням причин пропуску строку та з відповідними доказами надійшло до суду засобами поштового зв`язку 28.09.2023, тобто до закінчення строку встановленого судом.

Заяву про усунення недоліків було надіслано позивачем на адресу суду 06.10.2023 та отримано судом 17.10.2023.

При цьому позивачем у повному обсязі було усунено недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду.

Колегія суддів враховує правову позицію викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/7184/20, в якій зазначено, що апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо). Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження).

Враховуючи викладене, колегія зазначає, що хоча позивачем і пропущено строк для усунення недоліків позовної заяви, однак такий пропуск строку не є значним і станом на 24.10.2023, тобто на час прийняття оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду позивачем було вчинено дії та подано клопотання про поновлення строку та заяву про усунення недоліків позовної заяви із наданням витребуваних судом доказів, тому господарським судом помилково не було прийнято до уваги зазначені обставини та залишено позов без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Апеляційний суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, встановивши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до господарського суду для продовження розгляду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл суми судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 226, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23 скасувати.

Справу передати до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 30.05.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяЛ.А.Коваль