Рішення

від 29.08.2024 по справі 914/2048/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/170/23-4/108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 Справа № 914/2048/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовомФізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича, ( АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Машук Віктор Володимирович, (юридична адреса: 30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Церковна, буд. 45, кімн. 50; поштова адреса: 30000, Хмельницька область, м. Славута, а/с № 36)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП», (69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4)

про стягнення 76716,54 грн.

04.09.2023 до господарського суду Запорізької області згідно ухвали господарського суду Львівської області від 10.08.2023 надійшли матеріали справи № 914/2048/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП», селище Високогірне Запорізького району Запорізької області про стягнення 76716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 справу №914/2048/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2023 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 914/2048/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.08.2023 справу № 914/2048/23 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області, оскільки встановлено, що станом на 25.07.2023 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП» є 69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4.

З урахуванням викладеного, ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 справу № 914/2048/23 прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження суддею Зінченко Н.Г, присвоєно справі номер провадження 4/170/23. Цією ж ухвалою суду на підставі приписів ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23 позовну заяву Фізичної особи підприємця Комара Василя Євгеновича, с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП», селище Високогірне Запорізького району Запорізької області про стягнення 76716,54 грн. заборгованості за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020, в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені, залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2024 ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 914/2048/23 скасовано, справу передано до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2024 справу № 914/2048/23 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2048/23 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/170/23-4/108/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 11.11.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 509, 526, 530, 629, 909, 916 ЦК України, договором перевезення автомобільним транспортом №СГ035 від 25.08.2020на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 76716,54 грн., в тому числі 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги та 25266,48 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З доступних відомостей, які знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет (зокрема, ресурси opendatabot.ua, youcontrol.com.ua, тощо), вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП» (ідентифікаційний номер 43248311) є: 69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4.

Ухвалою суду від 01.07.2024 у справі № 914/2048/23 відповідачу запропоновано у строк до 16.07.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 01.07.2024 про відкриття провадження у справі № 914/2048/23 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА ЮСТ» - 01.07.2024 - 18:41, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Моїсправи».

Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 914/2048/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 01.07.2024 у справі №914/2048/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 31.07.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 29.08.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

25.08.2020 між Фізичною особою-підприємцем Комар Василем Євгеновичем(Перевізник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП»(Замовник, відповідач у справі) укладено договір перевезення автомобільним транспортом № СГ035 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку, строки та на умовах, встановлених нормами чинного законодавства України та положеннями даного договору перевізник приймає на себе зобов?язання надати замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю сторін), далі по тексту «Вантаж», з подальшою видачою зазначеного Вантажу уповноваженій особі, далі за текстом - «Послуги», а замовник зобов?язується оплатити перевізнику вартість наданих послуг.

Згідно п.1.3 Договору територія надання послуг Україна, маршрути визначаються в товарно - транспортних накладних або подорожних листах.

Факт прийняття перевізником вантажу в рамках даного Договору підтверджується відповідними товарно- транспортними накладними (п.2.3 Договору).

Факт належного надання послуг в рамках даного Договору підтверджується відповідними Актами прийому - передачі Послуг, що оформлюється по кожній з виконаних Транспортних заявок (п.2. Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору вартість послуг по кожній транспортній заявцістановить суму витрат і суму винагороди Перевізника та встановлюється Сторонами окремо по кожній з транспортних заявок виходячи з розрахунку вартості перевезення вантажу за узгодженим Сторонами у такій транспортній заявці маршруті Відстані перевезення обраховуються на підставі даних GPS трекерів (за наявності).

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник здійснює оплату Послуг за даним Договором на підставі наступних документів: - Рахунок-Фактура (оригінал); -Товарно-транспортна та видаткова накладна (копія); - Транспортна заявка (оригінал); - Податкова накладна, виписана в момент виникнення податкового зобов?язанняз ПДВ, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстраціїв Єдиному реєстрі податкових накладних, у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 4.3 Договору сторони узгодили, що оплата Послуг здійснюється Замовником в строк, що не перевищує десять робочих днів з дати отримання замовником від перевізника підписаних сканованих копій відповідного Акту прийому-передачі наданихпослуг, відповідного рахунку фактури, транспортної заявки та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на вимогу замовника, що підтверджують факт належного надання послуг за цим договором в розмірі 80 % від суми винагороди та 20 % від суми винагороди протягом 3-х банківських днів з дати реєстрації перевізником відповідної податкової накладної в ЄРПН та після отримання оригіналів документів вказаних в п. 4.2 Договору.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок перевізника, зазначений в рахунку-фактурі (п.4.4 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року з дати його підписання сторонами.

У випадку, якщо жодна із сторін у строк 30 днів до закінчення договору не повідомила іншу Сторону у письмовій формі про закінчення терміну договору, термін дії продовжується на той самий строк і на тих же умовах (п. 9.1.1 Договору).

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано повідомлень про закінчення терміну договору, отже договір є діючим.

В матеріалах справи містяться транспортні заявки від 12.01.2022, від 14.01.2022, від 26.01.2022, від 06.02.2022, від 07.02.2022 від 08.02.2022 від 07.02.2022, в яких сторони погодили маршрут перевезення та вартість послуги.

На виконання умов Договору Фізична особа-підприємець Комар В. Є. здійснив перевезення вантажу, на загальну суму 104 981, 77 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт (послуг), а саме:

-Акт №007 від 12.01.2022 на суму 10 587, 89 грн.;

-Акт №009 від 15.01.2022 на суму 11764, 49 грн.;

-Акт №014 від 27.01.2022 на суму 25300, 09 грн.;

-Акт №019 від 08.02.2022 на суму 23423, 40 грн.;

-Акт №020 від 07.01.2022 на суму 23159, 90 грн.;

-Акт №021 від 09.02.2022 на суму 10 746, 00 грн.

Всі акти здачі - прийняття виконаних робіт (послуг)підписані уповноваженими особами з боку Перевізника і Замовника, та підписи сторін скріплені печатками позивача та відповідача.

Отже, факт надання послуг позивачем відповідачу на суму 104 981, 77 грн. доведений актами здачі- прийняття виконаних робіт(послуг), які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем наданих послуг без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на відповідних актах.

Також, факт надання послуг підтверджується відповідними товарно транспортними накладними (форма №1-ТН), в яких міститься підпис відповідальної особи вантажоодержувача про прийняття вантажу.

За актами здачі- прийняття виконаних робіт(послуг)в ЄРПН - 31.01.2022, 15.02.2022(два Акти), 29.06.2022, 30.06.2022, 01.07.2022 зареєстровані податкові накладні. Відповідні податковінакладні та квитанції про реєстрацію містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на момент його звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем отримані послуги, згідно Договору№ СГ035 від 25.08.2020, сплачені частково в розмірі 53 531, 71 грн. Решта наданих послуг відповідачем не сплачена.

Оскільки відповідачем оплата за надані послуги здійснена не в повному обсязі, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 51450,06 грн. (104 981, 77 грн. - 53 531, 71 грн.) основного боргу за надані послуги. Крім того, за невиконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 25266,48 грн. пені.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 Цивільного кодексу Україниза перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту п. 4.3 Договору вбачається, що сторонами чітко визначений строк оплати, а саме оплата Послуг здійснюється Замовником в строк, що не перевищує десять робочих днів з дати отримання замовником від перевізника підписаних сканованих копій відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг, відповідного рахунку фактури, транспортної заявки та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на вимогу замовника, що підтверджують факт належного надання послуг за цим договором в розмірі 80 % від суми винагороди та 20 % від суми винагороди протягом 3-х банківських днів з дати реєстрації перевізником відповідної податкової накладної в ЄРПН та після отримання оригіналів документів вказаних в п. 4.2 Договору.

Відсутність в матеріалах справи рахунків фактури на оплату, судом до уваги не береться, зважаючи на те, що відповідач не був позбавлений можливості здійснити оплату на підставі актів здачі- прийняття виконаних робіт (послуг), в яких також фіксувалися суми наданих послуг та зі змістом яких відповідач був обізнаний.

В матеріалах справи містяться відповідні податкові накладні та квитанції про реєстраціюв ЄРПН- 31.01.2022, 15.02.2022 (два Акти), 29.06.2022, 30.06.2022, 01.07.2022.

Отже, строк виконання зобов`язання є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.12.2022, скріплений підписами уповноважених осіб сторін та печатками позивача та відповідача, в якому відображено, що ТОВ «СТРЕЙТ ГРУП» визнає заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Комар В.Є.в розмірі 51450,06 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу за договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020 суду не надав, факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за надані послуги належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростував.

Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати отриманих на підставі договору перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020 на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 51450,06 грн. визнається судом законною, обґрунтованою, яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 5.8.4 Договору, яким сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення від вартості неоплаченого перевезення.

Оскільки судом встановлений факт порушення відповідачем зобов`язань по оплаті отриманих послуг у передбачені Договором перевезення автомобільним транспортом № СГ035 від 25.08.2020 строки та розмірі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною та обґрунтованою.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором № СГ035 від 25.08.2020 становить 25266,48 грн., яка розрахована зазагальний період з 05.07.2022 по 25.05.2023.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що даний розрахунок виконаний неправильно, оскільки при розрахунку пені позивачем не враховані приписи п. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно проведеного судом перерахунку за порушення строків розрахунків за Договором стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 10 892,20 грн., яка розрахована по кожному акту окремо з дати прострочення платежу 80% та 20 % оплати відповідно.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 10 892,20грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в задоволені позову відмовляється.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 51450,06 грн. основного боргу за надані послуги, 10 892,20грн. пені.В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Улашанівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП», Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРЕЙТ ГРУП», (69089, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 15, прим. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43248311) на користь Фізичної особи-підприємця Комара Василя Євгеновича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 51450 (п`ятдесят одну тисячу чотириста п`ятдесят) грн. 06 коп. заборгованості, 10 892(десять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 20 коп. пені та 2 181(дві тисячі сто вісімдесят одну) грн.10 коп. судового збору.Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 29» серпня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.