Ухвала

від 29.05.2024 по справі 903/511/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

29 травня 2024 року Справа № 903/511/24 Суддя Господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши заяву Державного підприємства «Волиньвугілля»

про забезпечення позову

у справі №903/511/24

за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля»

до відповідачів:

1) Головного управління ДПС у Волинській області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітіавто»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна біржа»

про визнання протиправним проведення аукціону, визнання недійсним та скасування результатів проведення аукціону, визнання недійсним договору

встановив: 27.05.2024 ДП «Волиньвугілля» (позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, ТОВ «Сітіавто» та ТОВ «Українська універсальна біржа», в якому просить:

- визнати протиправним проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. з продажу майна ДП "Волиньвугілля";

- визнати недійсними та скасувати результати проведення аукціону з продажу майна, що оформлені Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024;

- визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.05.2024 ТОВ "Українська універсальна біржа" (відповідач-3) за дорученням Головного управління ДПС у Волинській області (відповідача-1) проведено цільовий аукціон №20240411-ДПА з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області та належить ДП "Волиньвугілля", що описане у податкову заставу згідно з актом опису майна від 23.01.2020 року №10 та з актом опису майна від 01.08.2023 року №34. За результатами цільового аукціону, оформленими Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р., переможцем (покупцем) визначено ТОВ "СІТІАВТО" (Відповідач-2), ціна продажу майна складає 3 205 026,28 грн. За наслідками зазначеного аукціону між Головним управлінням ДПС у Волинській області (Продавцем) в особі повіреного ТОВ "Волинський регіональний центр" та ТОВ "СІТІАВТО" (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024.

Позивач вважає, що проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків - ДП "Волиньвугілля" було проведено з істотними порушеннями вимог Податкового кодексу України, з порушеннями Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1244, з порушенням Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Hаказом Міністерства фінансів України №518 від 22.05.2017 р., а також з порушенням спеціальних норм законодавства, що в свою чергу порушує права позивача на користування майном та суперечить інтересам держави, оскільки майно вибуло з державної власності поза волею Держави в особі Міністерства енергетики України та всупереч законодавчим обмеженням.

Ухвалою суду від 29.05.2024 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено 18.06.2024.

Також, до позовної заяви була додана заява про забезпечення позову, в якій представник позивача ДП «Волиньвугілля» просить суд:

- застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" Державного підприємства "Волиньвугілля", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 490211407211, розташований за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с.Павлівка, вул.Незалежності, 2а, а саме:

1. Основний (лікувальний) корпус, загальною площею 1115,6 кв.м.;

2. Будівля конференц-залу, загальною площею 97,4 кв.м.;

3. Будівля насосної станції з очисними спорудами, загальною площею 91,0 кв.м.;

4. Оздоровчий комплекс, загальною площею 277,7 кв.м.;

5. Спальний комплекс №3, загальною площею 417,4 кв.м.;

6. Адміністративний корпус, загальною площею 139,5 кв.м.;

7. Насосна з водонапірною башнею, загальною площею 7,8 кв.м.;

8. Будівля майстерні з гаражем, загальною площею 127,2 кв.м.;

9. Будівля їдальні загальною площею 361,7 кв.м.;

10. Овощесховище, загальною площею 103,4 кв.м.;

11. Прохідна загальною площею 16,8 кв.м..;

12. Будівля протипожежної станції з свердловиною загальною площею 17,3 кв.м.;

13. Закрита трансформаторна підстанція, загальною площею 22,8 кв.м.;

14. Спальний корпус №2, загальною площею 444,8 кв.м.;

15. Котельня на три котли з тепломережею, загальною площею 147,9 кв.м.;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ 44106679 (керівнику, його заступникам або уповноваженим особам), а також ДП "Волиньвугілля", код ЄДРПОУ 32365965, до вирішення позову по суті здійснювати передачу вищеозначеного нерухомого майна відповідачу-2 ТОВ "СІТІАВТО" (код ЄДРПОУ 43825824) та підписувати відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" ДП "Волиньвугілля" зареєстрований як об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.10.2014 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490211407211. При цьому власником цього майна є Держава Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, форма власності державна. 07.05.2024 ТОВ "Українська універсальна біржа" за дорученням Головного управління ДПС у Волинській області проведено цільовий аукціон №20240411-ДПА з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області та належить ДП "Волиньвугілля". За результатами цільового аукціону, оформленими Протоколом про проведення цільового аукціону №20240411-ДПА від 07.05.2024 р., переможцем (покупцем) визначено ТОВ "СІТІАВТО". За наслідками зазначеного аукціону між Головним управлінням ДПС у Волинській області (Продавцем) в особі повіреного ТОВ "Волинський регіональний центр" та ТОВ "СІТІАВТО" (Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024.

Відповідно до вимог пп. 95.7.14 п.95.7 ст.95 Податкового кодексу України, п.6 Розділу V Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Hаказом Міністерства фінансів України №518 від 22.05.2017, договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах.

В той же час у разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Позивач доводить, що Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. відповідно до норм ПК України може бути підписаний поза його волею керівником (заступником, представником) ГУ ДПС у Волинській області.

Також, відповідно до п.7 Розділу V Порядку №518 передача майна покупцеві здійснюється у строк та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.7 Договору купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 Боржник-платник податків зобов`язується передати, а Покупець прийняти дане майно протягом 3-х календарних днів з моменту повної оплати Покупцем, із складанням Акту прийому-передачі майна. Майно передається Боржником Покупцю за місцем знаходження майна.

У Акті прийому-передачі нерухомого майна, підписаному з боку ТОВ "СІТІАВТО", але на час звернення з позовом не підписаному з боку ДП "Волиньвугілля", міститься застереження наступного змісту: "У разі відмови боржника від підписання акту прийому-передачі нерухомого майна такий акт підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих". Також міститься графа "В.о. начальника Головного управління ДПС у Волинській області Лисеюк С.М." та дві графи "Інші залучені особи, поняті: ПІБ, підпис".

Таким чином позивач вважає, що існує загроза передання нерухомого майна без участі та поза волею позивача відповідачем-1 відповідачу-2 та остаточне позбавлення держави права власності на спірне майно та позбавлення держави правом користування цим майном. Після отримання права власності на спірне майно відповідач-2 отримає можливість розпорядитися ним на власний розсуд, в тому числі здійснити його подальше відчуження на користь третіх осіб, в тому числі добросовісних набувачів, від яких в подальшому згідно з законом неможливо буде витребувати це майно.

На думку позивача, зазначене свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує небезпека вчинення відповідачами таких дій та настання таких обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі N 753/22860/17).

Суд зазначає, що для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 917/453/23, від 26.09.2023 у справі N 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі N 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі N 916/3599/23 від 12.01.2024 № 910/3268/22).

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі N 922/1864/23).

Разом з тим особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з останньою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі N 917/453/23, від 26.09.2023 у справі N 911/1518/22).

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправним проведення аукціону, визнання недійсним та скасування результатів проведення аукціону, визнання недійсним договору з продажу майна ДП "Волиньвугілля", що перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Волинській області.

За результатами проведеного аукціону укладено договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024, згідно якого Головне управління ДПС у Волинській області в особі ТОВ «Волинський регіональний центр» продав, а ТОВ «Сітіавто» купив цілісний майновий комплекс, який належить ДП «Волиньвугілля», описане у податкову заставу.

Договір підписаний продавцем ТОВ «Волинський регіональний центр» та покупцем ТОВ «Сітіавто».

Відповідно до вимог пп. 95.7.14 п.95.7 ст.95 Податкового кодексу України, п.6 Розділу V Порядку №518 договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків - боржником, майно якого було продано на торгах.

Проте, у разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

Отже, зазначений Договір купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 може бути підписаний поза волею ДП «Волиньвугілля» керівником (заступником, представником) ГУ ДПС у Волинській області.

Крім того, відповідно до п.7 Договору купівлі-продажу №20240411-ДПА від 07.05.2024 р. Боржник-платник податків зобов`язується передати, а Покупець прийняти дане майно протягом 3-х календарних днів з моменту повної оплати Покупцем, із складанням Акту прийому-передачі майна. Майно передається Боржником Покупцю за місцем знаходження майна.

Зі змісту акта приймання-передачі нерухомого майна, підписаному ТОВ "СІТІАВТО", проте не підписаному ДП "Волиньвугілля", вбачається, що у разі відмови боржника від підписання акту прийому-передачі нерухомого майна такий акт підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих".

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку існує загроза передання нерухомого майна, що належить ДП «Волиньвугілля», без його участі та поза його волею - ТОВ «Сітіавто».

З урахуванням документально підтверджених доводів заявника, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, застосувати які просить ДП «Волиньвугілля» може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Тому, на переконання суду, заявлені заходи щодо забезпечення позову відповідають меті їх застосування та перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом позову.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Водночас, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником наведено обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та наявність підстав для її задоволення.

Водночас, скасування заходів забезпечення врегульовано ст.145 ГПК України, а тому заява в частині забезпечення позову до вирішення позову по суті, не підлягає до задоволення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та наявність підстав для її задоволення частково.

Відповідно до ч.1, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства «Волиньвугілля» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Санаторій "Шахтар" Державного підприємства "Волиньвугілля", реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 490211407211, розташований за адресою: Волинська область, Іваничівський район, с.Павлівка, вул.Незалежності, 2а, а саме:

1. Основний (лікувальний) корпус, загальною площею 1115,6 кв.м.;

2. Будівля конференц-залу, загальною площею 97,4 кв.м.;

3. Будівля насосної станції з очисними спорудами, загальною площею 91,0 кв.м.;

4. Оздоровчий комплекс, загальною площею 277,7 кв.м.;

5. Спальний комплекс №3, загальною площею 417,4 кв.м.;

6. Адміністративний корпус, загальною площею 139,5 кв.м.;

7. Насосна з водонапірною башнею, загальною площею 7,8 кв.м.;

8. Будівля майстерні з гаражем, загальною площею 127,2 кв.м.;

9. Будівля їдальні загальною площею 361,7 кв.м.;

10. Овощесховище, загальною площею 103,4 кв.м.;

11. Прохідна загальною площею 16,8 кв.м.;

12. Будівля протипожежної станції з свердловиною загальною площею 17,3 кв.м.;

13. Закрита трансформаторна підстанція, загальною площею 22,8 кв.м.;

14. Спальний корпус №2, загальною площею 444,8 кв.м.;

15. Котельня на три котли з тепломережею, загальною площею 147,9 кв.м.;

3. Заборонити Головному управлінню ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, буд.4, код ЄДРПОУ 44106679) (керівнику, його заступникам або уповноваженим особам), а також Державному підприємству "Волиньвугілля" (код ЄДРПОУ 32365965), здійснювати передачу вищезазначеного нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ "СІТІАВТО" (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Словацького, буд.30, офіс 3, код ЄДРПОУ 43825824) та підписувати відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Стягувач: Державне підприємство «Волиньвугілля» (45400, Волинська обл, м.Нововолинськ, вул.Луцька, буд.1, код ЄДРПОУ 32365965).

Боржник: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, буд.4, код ЄДРПОУ 44106679).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "СІТІАВТО" (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Словацького, буд.30, офіс 3, код ЄДРПОУ 43825824).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 30.05.2027.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підписана та набрала законної сили 29.05.2024.

Суддя О. Г. Слободян