Рішення

від 22.05.2024 по справі 906/98/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/98/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Зоренка О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шапошніков І.Б., ордер серії АІ №1562572 від 06.03.2024;

від відповідача: Тещенко М.М., довіреність від 11.01.2024;

від третьої особи: Цалованська-Луференко Я.Л., довіреність №50 від 14.09.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Чайки Вікторії Василівни

до Комунального некомерційного підприємства "ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Житомирської обласної ради

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,

з перервою в судовому засіданні з 29.04.2024 до 22.05.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

Фізична особа-підприємець Чайка Вікторія Василівна звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" Житомирської обласної ради про визнання банківської гарантії №986-23 від 27.02.2023, виданої АТ «БАНК АЛЬЯНС» на забезпечення виконання умов договору поставки №54 від 03.03.2023 на закупівлю товарів ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (водний розчин карбоміду Adblue, омивач скла зимовий, мастило проникаюче універсальне, очисник паливної системи дизельного двигуна), такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позову заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

30.01.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 30.01.2024 (а.с.43-49) та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АТ "БАНК АЛЬЯНС", оскільки результати розгляду даної справи вплинуть на його права та/або законні інтереси як гаранта між принципалом (позивачем) та бенефіціаром (відповідачем) по виконанню договору на закупівлю №54 від 03.03.2023, від вирішення цього спору залежить, чи виникнуть у банку зобов`язання щодо стягнення гарантом суми договірного забезпечення (а.с.50-53).

Ухвалою суду від 31.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу та призначено підготовче засідання на 22.02.2024.

15.02.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.02.2024, згідно з яким останній не визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні (а.с.57-72).

15.02.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову або відзиву від 15.02.2024.

Ухвалою суду від 22.02.2024 відкладено підготовче засідання на 11.03.2024.

29.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 29.02.2024, у якій останній зазначив, що наведені у відзиві міркування відповідача є надуманими, обманом та спотворюють дійсні обставини справи (а.с.104-108).

Ухвалою суду від 11.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/98/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 29.04.2024.

26.04.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява щодо подання доказів судових витрат, які останній сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, в порядку ч.8 ст.129 ГПК України (а.с.151).

У судовому засіданні 29.04.2024 оголошено перерву до 22.05.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

17.05.2024 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання від 17.05.2024 №14-02/740 про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження виконання сторонами зобов`язань за договором поставки №54 від 03.03.2023 (а.с.155-163).

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

У засіданні 22.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов`язання з поставки товару за договором поставки №54 від 03.03.2023 виконав, жодна з обставин, передбачених гарантією, для задоволення вимоги бенефіціара не настала, сумніви та домисли відповідача не можуть бути доказом порушення позивачем умов договору. Позивач стверджує, що поставлений 06.03.2023 товар у повній мірі відповідає маркуванню виробника та є оригінальною продукцією виробництва січня 2022 року; маркування присутнє на тарі, товар дійсно виготовлений за адресою: вул. Ярослава Мудрого, будинок 2, м. Бердянськ, Запорізької обл., однак поставлений на склади постачальника до повномасштабного вторгнення РФ; на підтвердження якості поставленого товару відповідачу були надані відповідні документи (паспорт якості, декларація постачальника про відповідність, довідка щодо ліцензії, довідка щодо захисту довкілля). В телефонному режимі відповідачу було запропоновано відповідно до п.8.5 договору (так як позивач не визнає невідповідності та відмовився брати участь у складанні акта про невідповідність) залучити до складання акта ТПП України або іншу незалежну організацію, у тому числі незалежного експерта, однак відповідач таким правом не скористався, оплату за фактично поставлений товар не провів, після чого відповідач у телефонному режимі запропонував забрати товар, так як його не будуть оплачувати. Товар було повернуто позивачу за власний рахунок, фактично з вини відповідача позивач поніс фінансові збитки з боку оплати за поставлений товар та зворотну доставку. Решта товару була поставлена та оплачена згідно умов договору. Відтак позивач вважає, що підстави для задоволення вимоги №14-02/54 від 10.01.2024 про сплату гарантії №986-23 від 27.02.2023 відсутні (а.с.1-4).

Згідно з відзивом на позовну заяву від 15.02.2024, відповідач заперечив позовні вимоги та просив відмовити у їх задоволенні, не погодився з наведеними позивачем обставинами, а саме: наданням останнім 06.03.2023 товару належної якості і належних документів на підтвердження якості поставленого товару відповідно до п.7.2 договору; необхідністю залучення для складання акта про недоліки товару ТПП України або іншої незалежної організації, у тому числі незалежного експерта, оскільки це є правом відповідача, а не його обов`язком. Позивач фактично погодився з доводами відповідача щодо виявлених недоліків товару та супровідних документів, оскільки без будь-яких пояснень забрав поставлений товар назад та висловив пропозицію поставити інший аналогічний товар. Відповідач повідомив, що жодним чином не відмовлявся від складання спільних із позивачем документів, у яких буде зазначено про недоліки поставленого товару. Позивач не висловлював у телефонному режимі чи у будь-який інший спосіб відповідачу пропозиції щодо залучення для складання акта ТПП України або іншої незалежної організації, у тому числі незалежного експерта, оскільки це не передбачено договором. На думку відповідача, наявність на каністрах маркування із датою виготовлення товару 25.10.2022 повністю спростовує твердження позивача про придбання ним постановленого відповідачу товару до 24.02.2022, оскільки до позовної заяви відповідні документи не долучено (а.с.57-62).

Третя особа у своїх поясненнях щодо позову або відзиву від 15.02.2024 зазначила, що 15.01.2024 отримала вимогу бенефіціара про сплату гарантії, про що повідомила принципала, останній зазначив, що вважає вимогу протиправною, оскільки не порушував зобов`язань, виконання яких забезпечувалось гарантією. Обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту достовірної, належно представленої письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами, а не в разі самого факту отримання вимоги. Протилежне ігнорувало б саму суть гарантії як забезпечувального засобу належного виконання зобов`язання. Більше того, у разі здійснення оплати гарантом за вимогами бенефіціарів без належних правових підстав (у т.ч. без настання гарантійного випадку), банк може втратити право на отримання регресного відшкодування згідно зі ст.569 ЦК України. Банк не є безпосередньо стороною договору, укладеного між сторонами (принципалом та бенефіціаром), а отже не може самостійно визначити наявність/відсутність порушення принципалом виконання його умов, зокрема перевірити належну якість товару, відповідність технічної документації відповідним вимогам та встановити походження поставленого товару. Банк у своїй діяльності неухильно дотримується вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»; здійснення банком платежів по гарантіям, вимоги за якими не становлять належного представлення в частині відповідності вимогам і умовам гарантії як невід`ємної складової належного представлення, несе ризик недотримання банком положень ч.1 ст.48 цього Закону та може свідчити про ризикову діяльність банку, що буде загрожувати інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та негативно відобразиться на таких правовідносинах в частині фінансових зобов`язань (а.с.73-75).

Представник третьої особи у судовому засіданні 22.05.2024 вказав, що у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

У відповіді на відзив від 29.02.2024 позивач зазначив, що товар було повернуто за домовленістю, оскільки відповідач відмовився видати накладну на товар і відмовився його оплатити, то логічним було повернути товар задля уникнення привласнення його відповідачем, первинної документації останній при поставці товару не надав. Позивач стверджує, що пропонував укласти додаткову угоду на поставку товару кращої якості, але відповідач відмовився, що ставить під сумнів необхідність цього товару для використання останнім. Позивач вказав, що надання відповідачем фото невідомого походження не є доказом поставки саме цього товару позивачем, просив вважати їх неналежними доказами і не брати до уваги при розгляді справи (а.с.104-105).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.01.2023 відповідач оприлюднив оголошення про проведення процедури відкритих торгів на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua), вид предмету закупівлі: товари, класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015: 24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (Водний розчин карбоміду AdBlue, омивач скла зимовий, мастило проникаюче універсальне, очисник паливної системи дизельного двигуна), на загальну суму 300000,00 грн. Оголошення про проведення закупівлі ID: UA-2023-01-18-010670-a.

Для участі у процедурі відкритих торгів з поміж інших учасників свою пропозицію подала ФОП Чайка В.В. за вих.№20 від 25.01.2023 (а.с.69-70), яка і стала переможцем за результатами проведеної закупівлі згідно з протоколом від 21.02.2023 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-18-010670-a).

03.03.2023 між Комунальним некомерційним підприємством «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради (замовник, відповідач) та ФОП Чайкою Вікторією Василівною (постачальник, позивач) за результатами проведення публічної закупівлі №UA-2023-01-18-010670-a укладено договір поставки №54 (а.с.9-12) (далі договір).

Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору, постачальник зобов`язується поставити замовнику товар: за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (реагент для очистки вихлопних газів, омивач скла, мастило проникаюче, очисник паливної системи дизельного двигуна), а замовник - прийняти і оплатити такий товар (далі - товар). Кількість товару - зазначається у специфікації (додаток 1).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, замовник має можливість сплачувати вартість поставки частинами або за всю партію поставки відповідно до підписаних видаткових накладних. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах постачальника в договорі на підставі накладних протягом 10 календарних днів.

Замовник, згідно з п.5.1 договору, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлені товари; прийняти поставлені товари згідно накладної відповідно до умов даного договору. Інші обов`язки: факт отримання товару підтверджується підписом особи, що здійснює приймання товару та печаткою або штампом замовника на товарно-транспортній накладній.

Замовник має право, зокрема: контролювати поставку товарів у строки, встановлені цим договором; повернути документи постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного їх оформлення (відсутність печатки, підписів тощо) або у разі наявності будь-яких інших недоліків (пп.5.2.2, 5.2.4 п.5.2 договору).

Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам договору (п.5.3 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що право власності на поставлену партію товарів переходить від постачальника до замовника з моменту фактичної передачі товару закладам замовника за належним чином оформленими видатковими накладними.

Місце поставки: м.Житомир, вул.Покровська, 98-В партіями, не пізніше 1 робочого дня від дня отримання заявки. Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо постачальник є платником податку на додану вартість. Датою отримання замовником товару за відповідною видатковою накладною є дата проставлена у такій видатковій накладній представником замовника в день фактичного отримання товару (п.6.3 договору).

Згідно з п.6.4 договору, у момент поставки товару замовник здійснює перевірку відповідності кількості та якості (окрім прихованих дефектів), комплектності товару за домовленістю сторін або в порядку, що визначається діючим законодавством України.

Якщо після завершення прийому товару замовником будуть виявлені приховані недоліки товару (механічні пошкодження, некомплектність товару тощо), замовник повідомляє постачальника про кількість та характер таких недоліків протягом п`яти календарних днів з дня їх виявлення. Постачальник зобов`язаний на вибір замовника протягом наступних п`яти календарних днів: здійснити заміну такого товару; вивезти такий товар із місця зберігання замовника шляхом оформлення накладної на повернення товару з перерахуванням платіжних зобов`язань замовника або якщо товар вже оплачений замовником, з поверненням вартості такого товару на користь замовника за ціною, що відповідає ціні продажу такого товару замовнику на момент повернення товару (п.6.5 договору).

За змістом п.6.6 договору, разом із товаром постачальник надає замовнику усю необхідну супровідну документацію: сертифікати відповідності (якості) та/або декларації про відповідність та/або висновки санітарно-епідеміологічної експертизи та/або гарантійний талон, визначені чинним законодавством України для такого товару.

Відповідно до п.7.1 договору, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати вимогам діючого законодавства України, що встановлюються для даного виду товару.

Постачальник зобов`язаний поставляти товари разом з усією відповідною документацією (серед іншого, але не обмежуючись: засвідчені печаткою постачальника сертифікати якості та/або сертифікати відповідності та/або висновки санітарно-гігієнічної експертизи та інструкції з використання та гарантійні талони та документи, що посвідчують якість і безпеку товару та копії ліцензій, за умови поставки товарів виробництво або розповсюдження яких ліцензується, документи з інформацією для споживача у відповідності з вимогами чинних нормативних документів і законодавства України тощо). Зазначені документи мають містити всю необхідну інформацію, передбачену чинним законодавством України (п.7.2 договору).

Усі документи, зазначені у п.7.2 цього договору, мають бути складені українською мовою та оформлені належним чином відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п.7.3 договору).

Постачальник несе відповідальність за дійсність та відповідність діючому в Україні законодавству вищевказаних документів. У випадку відсутності таких документів, надання недостовірних чи неналежним чином оформлених документів (відсутній переклад українською мовою, текст документу нерозбірливий, затертий тощо), постачальник зобов`язаний надати достовірну документацію оформлену належним чином. У випадку неможливості виконати умови цього пункту замовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку та не приймати товар (відмовитись від підписання видаткової накладної) (п.7.4 договору).

Згідно з п.п.7.6, 7.7 договору, упаковка кожної одиниці товару повинна містити належне маркування, яке визначене вимогами чинного законодавства України. Постачальник несе повну відповідальність за достовірність інформації, вказаної на упаковці товару, яка повинна бути зазначена в повному обсязі і відповідати загальним правилам маркування, встановленим вимогам діючої в Україні нормативної документації.

Пунктом 8.5 договору визначено, що у випадку, якщо під час використання замовником товару будуть виявлені недоліки товару, внаслідок чого виникнуть перешкоди у використанні товару відповідно до його призначення (недоліки у функціонуванні товару, вихід його з ладу тощо), замовник зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника (шляхом надсилання листа постачальнику на поштову адресу або електронну адресу, зазначену в розділі Реквізити сторін, або іншим способом у письмовій формі) протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення таких недоліків.

Протягом трьох робочих днів з моменту отримання вищезазначеного повідомлення замовника уповноважений представник постачальника зобов`язаний прибути у місце знаходження товару для складання акту про недоліки товару. Якщо протягом вищезазначеного строку уповноважений представник постачальника не прибув у місце знаходження товару або постачальник відмовився чи ухилився від складання акту про недоліки товару, а також у випадку, якщо при складанні акту про недоліки товару сторони не досягли згоди з питання наявності або відсутності цих недоліків та (або) з питання причин їх виникнення, замовник має право залучити для складання акту про недоліки товару Торгово - промислову палату України або іншу незалежну організацію, у тому числі незалежного експерта; оплата їх послуг компенсується постачальником замовнику, якщо не буде доведено, що недоліки товару виникли з вини замовника (наприклад, у випадку порушення покупцем правил експлуатації товару). Сторони визнають, що акт про недоліки товару, складений обома сторонами, або акт про недоліки товару, складений замовником за участю незалежних організацій (експертів), буде виступати доказом поставки товару неналежної якості.

У випадку наявності підстав для повернення товарів постачальнику, замовник направляє постачальнику письмове повідомлення про повернення товарів, постачальник (у разі наявності вини постачальника, неякісності товару) протягом п`яти робочих днів з дати отримання відповідного повідомлення від замовника зобов`язаний за власний кошт вивезти такий товар з території замовника. Повернення товару здійснюватиметься за ціною, за якою було поставлено товар. У випадку якщо замовник здійснив оплату товару, який повертається, постачальник зобов`язаний відшкодувати замовнику вартість товарів, які повертаються, протягом п`яти банківських днів з дати отримання від замовника повідомлення про повернення товарів (п.8.8 договору).

Відповідно до п.13.1 договору, постачальник забезпечив виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 5% від суми договору (банківська гарантія від 27 лютого 2023 року №986-23 видана Акціонерним товариством «Банк Альянс» на суму 12247,50 грн).

Відповідно до специфікації, яка є додатком №1 до договору, постачальник (позивач) зобов`язався поставити замовнику (відповідачу) такий товар:

1. Водний розчин карбаміду AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна у кількості 150 шт., ціною за одиницю 1155,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 173250,00 грн без ПДВ;

2. Омивач скла зимовий FRAIZER, -20°С, Україна 300 шт., ціною за одиницю 155,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 46500,00 грн без ПДВ;

3. Мастило проникаюче універсальне AXXIS VSB-065, Польща 100 шт., ціною за одиницю 87,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 8700,00 грн без ПДВ;

4. Очисник паливної системи для дизельного двигуна AXXIS VSB-046, Польща 100 шт., ціною за одиницю 165,00 грн без ПДВ, загальною вартістю 16500,00 грн без ПДВ.

Всього на суму 244950,00 грн без ПДВ (а.с.12 на звороті).

У додатку №2 до договору визначено технічну специфікацію на закупівлю товару за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (Водний розчин карбоміду AdBlue, омивач скла зимовий, мастило проникаюче універсальне, очисник паливної системи дизельного двигуна) (а.с.13).

В рамках виконання договірних зобов`язань відповідач надіслав на електронну пошту позивача лист (потребу) від 06.03.2023 №261 щодо поставки товару: AdBlue AZMOL - 600 л. та омивач скла зимовий «Fraizer», - 20 °С, Україна - 600 л (а.с.18).

06.03.2023, як повідомили сторони, позивач привіз відповідачу зазначений товар.

До матеріалів справи долучено копії супровідних документів, які надавалися відповідачу разом із товаром, а саме: паспорта якості №86099 від 21.12.2020 та паспорта якості №86099 від 21.01.2022, декларації постачальника про відповідність ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006, довідки щодо ліцензії вих.№07 від 14.02.2023, довідки щодо захисту довкілля вих.№08 від 14.02.2023, сертифіката (Certificate) №0004184 від 22.10.2020 (а.с.34-36,14-17).

10.03.2023 відповідач направив позивачу лист від 10.03.2023 №08-00/292, у якому повідомив про свої сумніви щодо якості поставленої 06.03.2023 продукції - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна» та її законного походження, оскільки:

- на адресу замовника не надано документів (сертифікатів, тощо) на українській мові, якими підтверджено якість та безпечність товару, надано паспорт якості №86099 від 21.12.2020 (партія №2), викладений українською мовою, та документ - «Certificate», викладений виключно англійською мовою;

- наданий у копії паспорт якості №86099 від 21.12.2020 (партія №2) викликає сумніви щодо його достовірності та належності до партії поставленого товару згідно договору поставки №54 від 03.03.2023, оскільки паспорт якості стосується партії №2 від грудня 2020 року, а згідно відомостей на етикетках тари (каністрах) поставленого товару зазначено дату виробництва 25.10.2022;

- на тарі (каністрах), у якій поставлено товар, відсутнє маркування «AZMOL», яке наявне на тарі (каністрі) об`ємом 20 л, фотозображення якої розміщено на офіційному сайті виробника за посиланням: https://azmol.eu/products/azmol-adblue, що може свідчити про неоригінальність товару та його підробку (фальсифікацію);

- поставлений товар має ознаки його виробництва на тимчасово окупованій території - 25.10.2022 ТОВ «СП АЗМОЛ-БІПІ» за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, м. Бердянськ, Запорізької обл.

Відповідач вказав, що прийняття товару із зазначеними недоліками та його використання може у подальшому призвести до негативних наслідків та санкцій для підприємства з боку органів державного контролю, а відтак просив позивача прибути особисто чи забезпечити явку уповноваженого представника для перевірки зазначених фактів та оформлення відповідних документів згідно положень договору поставки №54 від 03.03.2023; забезпечити надання повного пакету документів на українській мові на поставлений товар - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна» згідно положень п.7.2, п.7.3 та п.7.4 договору; забезпечити поставку товару - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна» належної якості та походження в рамках виконання договору (а.с.19-21).

14.03.2023 засобами електронного зв`язку ФОП Чайка В.В. надіслала відповідачу фотокопію паспорта якості №86099 від 21.01.2022 (партія №2), у достовірності якого в останнього також є сумніви, оскільки паспорти якості від 21.12.2020 та 21.01.2022 мають однакові номери «№86099» та партію «№2».

17.03.2023 уповноважені особи постачальника (позивача) забрали товар - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна». Будь-яких письмових пояснень позивача з цього приводу надано не було та матеріали справи не містять.

Для виконання зобов`язань за договором відповідач направив позивачу лист (потребу) від 27.03.2023 №344 щодо поставки товару: омивач скла зимовий FRAIZER, -20°С - 900 л, мастило проникаюче універсальне AXXIS VSB-065, Польща - 100 шт., очисник паливної системи для дизельного двигуна AXXIS VSB-046, Польща - 100 шт. Зазначене вбачається з тексту вимоги від 10.01.2024 №14-02/54 (а.с.29), копія листа (потреби) від 27.03.2023 №344 в матеріалах справи відсутня.

Згідно з видатковими накладними №15 та №34 від 03.04.2023, позивач поставив відповідачу товар, зазначений у п.п.2, 3, 4 специфікації, який відповідач прийняв і оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №10486 від 03.04.2023 на суму 18600,00 грн та №10485 від 03.04.2023 на суму 53100,00 грн (а.с.158-161).

З метою вирішення питання щодо поставки товару - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна» згідно листа (потреби) від 06.03.2023 05.04.2023 відповідач направив позивачу додатковий лист-повідомлення від 05.04.2023 №08-00/366, у якому просив останнього прибути особисто чи забезпечити явку уповноваженого представника до підприємства або ж висловити свою правову позицію з цього приводу письмово (а.с.22-25).

Однак позивач жодної відповіді на листи відповідача від 10.03.2023 №08-00/292, від 05.04.2023 №08-00/366 не надав, вимоги відповідача не виконав і про причини невиконання договірних зобов`язань не повідомив.

Так, 29.12.2023 на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель відповідач оприлюднив інформацію щодо невиконання ФОП Чайкою В.В. договору поставки №54 від 03.03.2023 в частині поставки товару, вказаного у п.1 додатку №1 до договору (специфікація), а саме «Водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна» (аналітично-доповідна записка від 29.12.2023 за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-18-010670-a).

З матеріалів справи слідує, що виконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки №54 від 03.03.2023 забезпечено банківською гарантією №986-23 від 27.02.2023, виданою 27.02.2023 АТ «БАНК АЛЬЯНС» (а.с.7).

За змістом банківської гарантії №986-23 від 27.02.2023, гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити бенефіціару (відповідачу) повну суму договірного забезпечення (гарантована сума), що складає 12247,50 грн, код валюти - 980, протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої письмової вимоги, в якій буде посилання на: відмову постачальника від поставки товару покупцю постачальником; у разі неналежного та/або неякісного виконання зобов`язань постачальником умов даного договору; у разі одноразового порушення постачальником обов`язків згідно договору, а саме в частині якісних та технічних характеристик поставленого товару, порушення строків поставки товару, часткова або повна відмова учасника від поставки товару згідно договору. Термін дії цієї гарантії минає 01.02.2024. Будь-яка вимога за цією гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше зазначеної дати. Ця гарантія є безвідкличною, безумовною, непередаваною та зобов`язання по ній не можуть бути переуступлені без попередньої згоди гаранта, принципала та бенефіціара (а.с.7).

10.01.2024 відповідач, посилаючись на неналежне виконання позивачем як постачальником зобов`язань за договором та часткову відмову позивача від поставки товару згідно договору, звернувся до АТ «БАНК АЛЬЯНС» з вимогою від 10.01.2024 вих.№14-02/54 перерахувати йому повну суму договірного забезпечення (гарантована сума), що складає 12247,50 грн, за банківською гарантією №986-23 від 27.02.2023 (а.с.28-33).

Листом від 16.01.2024 за вих.№ 21.2.2/238 АТ «БАНК АЛЬЯНС» повідомив позивача про отримання вимоги по банківській гарантії №986-23 від 27.02.2023 та просив протягом 2 робочих днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією в сумі 12247,50 грн (а.с.84), яку було внесено позивачем згідно з платіжною інструкцією №1245 від 17.01.2024 (а.с.37).

02.02.2024 АТ «БАНК АЛЬЯНС» направив відповідачу лист від 02.02.2024 №21.2.2/607 щодо вимоги про сплату коштів за гарантією, у якому зазначив, що принципал вважає вимогу протиправною, оскільки ним не порушувались зобов`язання, виконання яких забезпечувалось гарантією, та на захист своїх прав звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, з наданням доказів своєї позиції. АТ «БАНК АЛЬЯНС» повідомив, що не заперечує проти виконання свого обов`язку як гаранта задовольнити вимогу, яка відповідає умовам гарантії, та у разі дійсно встановленого факту настання зобов`язань гаранта. Проте на цей час, беручи до уваги сукупність перелічених вище обставин, однозначно встановити відповідність вимоги умовам гарантії не є можливим. Враховуючи вищевикладене, по суті спірності дійсності настання гарантійного випадку, факт якого може бути підтверджено чи спростовано виключно судом, та з метою недопущення порушень інтересів бенефіціара, принципала та гаранта, банк зазначив, що вважає можливим повернутись до розгляду питання оплати вимоги після розгляду судом вказаної вище справи та набрання рішенням суду законної сили (а.с.81).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Як встановлено судом, за результатами проведення публічної закупівлі між сторонами спору укладено договір поставки.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Предметом закупівлі, згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі», є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦивільного таГосподарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст.662, 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч.1 ст.664 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містяться і вГК України. Так, ст.193 ГК України передбачено, зокрема, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідноз ч.1 ст.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.546ЦКУкраїни передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою,гарантією,заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно з положеннями ст.200ГКУкраїни, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України.

Відповідно до ст.560ЦКУкраїни, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За ч.ч.1, 2 ст.561 ЦК України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (ст.562 ЦК України).

Статтею 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565ЦКУкраїни).

У даному випадку гарантія є безумовною і безвідкличною, це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

При цьому в частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко встановлено, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до п.3 розділу І якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальноющодо спорів про стягнення за гарантією, враховуючи приписи статей560563565ЦКУкраїни, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настаєза умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гарантуписьмової вимогиразом із зазначеними в гарантії документами.За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає(постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20).

Поряд із цимоб`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Судуу постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19відзначила, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

Отже підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів від 28.07.2021 у справі №910/7575/20, 04.03.2021 910/3500/19, від 15.06.2023 у справі №910/8580/22).

Відтак суд повинен досліджувати обставини невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання (в залежності від умов гарантії), оскільки саме з цією підставою ч.1 ст.563 ЦК України пов`язує виникнення у гаранта зобов`язання сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Протилежне б ігнорувало саму суть гарантії як забезпечувального засобу належного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 910/1635/21.

Таким чином для правильного вирішення даного спору необхідним є встановлення наявності/відсутності порушення ФОП Чайкою В.В. умов договору поставки №54 від 03.03.2023, виконання якого забезпечене гарантією, тобто настання/відсутності гарантійного випадку.

Судом встановлено, що договір є укладеним (підписаний обома сторонами, оприлюднений у встановленому законом порядку та строки на електронному майданчику публічних закупівель), при цьому у судовому порядку недійсним не визнавався, не розірваний та є дійсним,авідтак, в силу приписів ст.629ЦКУкраїни, є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи та усних пояснень представників сторін слідує, що позивачем вчинялись дії для забезпечення поставки товарів на письмовий лист (потребу) відповідача від 06.03.2023, однак фактичної передачі постачальником та отримання замовником 06.03.2023 товару за належним чином оформленими видатковими накладними відповідно до умов та порядку, визначених у розділі 6 договору, та з дотриманням п.п.7.2, 7.3, 7.4, 7.6 договору, здійснено не було. Факт поставки товару 06.03.2023 належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не підтверджено.

Омивач скла зимовий FRAIZER, -20°С, Україна поставлено відповідачу та отримано ним 03.04.2024, що підтверджується видатковою накладною №15 від 03.04.2023. Доказів поставки водного розчину карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна ні станом на 06.03.2023, ні станом на час розгляду справи суду не представлено.

Суд критично оцінює супровідну документацію, яка надавалася постачальником разом зі спірним товаром, оскільки сертифікат (Certificate) №0004184 від 22.10.2020, як стверджує сам позивач (а.с.1 на звороті), є довідковим документом, який не відноситься до документів, передбачених п.7.2 договору, носить виключно інформативний характер, містить інформацію про знаходження виробника в переліку сертифікованих виробників Асоціації німецької автомобільної промисловості; паспорт якості №86099 від 21.12.2020 стосується партії №2 від грудня 2020 року, хоча дата виготовлення товару, зазначена на етикетках тари (каністрах), - 25.10.2022; паспорт якості №86099 від 21.01.2022 є ідентичним за змістом паспорту якості від 21.12.2020, має такий же №86099 і стосується партії №2.

Доводи відповідача щодо невідповідності товару маркуванню виробника позивачем не спростовано та доказів того, що товар є оригінальною продукцією виробництва січня 2022 року не надано.

Позивач не заперечив, що товар виготовлено за адресою: вул. Ярослава Мудрого, будинок 2, м. Бердянськ, Запорізької обл., поряд із цим доказів на підтвердження поставки такого на склади постачальника до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 не надав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області з 27.02.2022 віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Відповідно до ч.2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем не складався акт про недоліки товару, оскільки, згідно з п.8.5 договору, це здійснюється у випадку, якщо недоліки товару будуть виявлені п і д ч а с в и к о р и с т а н н я з а м о в н и к о м т о в а р у, а у даному випадку, як встановлено судом вище, товар не тільки не використовувався, але й не був прийнятий відповідачем за належним чином оформленими видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін (п. 6.1 договору).

Більше того, позивач забрав товар, що додатково вказує, що поставка не відбулася, і запропонував поставити інший аналогічний товар кращої якості, фактично погодившись з виявленими відповідачем недоліками.

Додаткової угоди до договору на поставку товару сторони не укладали, доказів надіслання позивачем в письмовій формі, на електронну або поштову адресу пропозиції про це відповідачу (п.13.6 договору) не надано. Згідно з п.13.8 договору, додатки, доповнення та зміни даного договору здійснюються шляхом укладення додаткових угод, які мають бути підписані обома сторонами та є невід`ємними частинами цього договору.

З огляду на виявлені недоліки у супровідній документації на товар, а також підстави вважати, що товар має ознаки виробництва на тимчасово окупованій території України, враховуючи ненадання постачальником достовірної документації, оформленої належним чином, на спростування викладеного, беручи до уваги погоджені сторонами у договорі умови та порядок поставки товару, відповідач правомірно відмовився від прийняття (отримання) спірного товару, підписання видаткової накладної та оплати його вартості.

При цьому суд також врахував, що відповідач неодноразово звертався до позивача з метою вирішення питання щодо поставки товару, визначеного у п.1 специфікації - «водний розчин карбаміду (сечовини) AdBlue AZMOL British Petrochemicals, Україна», з наданням відповідних належних супровідних документів (а.с.19-25), відтак був зацікавлений у його отриманні, і сумніви позивача щодо потреби відповідача у цьому товарі не заслуговують на увагу. Позивач жодної відповіді на листи відповідача не надав.

Відповідно до ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зробила висновок про те, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, щодо неналежного виконання позивачем умов договору поставки №54 від 03.03.2023, та вищенаведене правове регулювання щодо гарантійного забезпечення виконання зобов`язання, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання банківської гарантії №986-23 від 27.02.2023, виданої АТ «БАНК АЛЬЯНС» на суму 12247,50 грн, такою, що не підлягає виконанню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд зазначає, що решта доказів, долучених до матеріалів справи, доводів та заперечень учасників справи ретельно досліджена і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене та в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим, а відтак у його задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу приписів ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.05.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу; 2-4 - сторонам і третій особі до ел.кабінетів.