Рішення

від 16.05.2024 по справі 908/391/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 Справа № 908/391/24

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

позивач-1: Херсонська обласна рада

позивач-2: Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області

до відповідачів: 1. Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат»

2. Приватного підприємства «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

прокурор: Гапонова В.М.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1 не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі позивачів: 1.Херсонської обласної ради, 2. Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області до відповідачів: 1. Комунального закладу «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради та 2.Приватного підприємства «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД», з позовними вимогами про:

- визнання недійсним договору № 5-Т від 17.10.2017 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між Комунальним закладом «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради та Приватним підприємством «Агросервіс» (найменування змінено на ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» - відповідач-2);

- стягнення з Приватного підприємства «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» на користь Комунального закладу «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради грошових коштів в розмірі 3056400,00 грн, а з Комунального закладу «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 3056400,00 грн стягнути в дохід держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою суду від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/391/24, присвоєний номер провадження 9/25/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду 18.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/391/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.05.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані прокурором в повному обсязі. Підставою для звернення до суду з даним позовом вказано порушення Приватним підприємством «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (відповідач-2) законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час публічної закупівлі, які спотворили результати тендеру, проведеного відповідачем-1, що є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі». Прокурор зазначив, що рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 визнано, що ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Таким чином орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником. Внаслідок цього замовник був вимушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалась не завдяки економічній конкуренції, а у результаті неконкурентної поведінки учасників процедури закупівлі, внаслідок чого придбання КЗ «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» нафти і дистилятів проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості. Дії ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель. Отже у діях ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин та не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Завідомо суперечлива мета дій ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» полягала в тому, щоб уникнути встановлених законом обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб отримати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. Договір, укладений за підсумками відкритих торгів підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. У відповідності до положень ч. 3 ст.228 ЦК України одержані відповідачем-2 при виконанні цього договору кошти у розмірі 3056400,00 грн підлягають поверненню іншій стороні договору (КП «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради), а отриманні останнім за рішенням суду кошти стягненню в дохід держави. В позовній заяві також викладено обґрунтування щодо наявності підстав та необхідності звернення прокурора до суду з позовом з метою представництва інтересів держави в особі органів, уповноважених державною на виконання відповідних функцій у спірних відносинах: Херсонської обласної ради (позивач-2), як засновника та органу місцевого самоврядування, якому підпорядковується сторона опорюваного правочину (відповідач-1), яке в свою чергу фінансується за рахунок видатків з обласного бюджету, та в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області (позивач-2), як органу наділеного повноваженнями щодо здійснення фінансового контролю, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Херсонської області. Прокурором зазначено, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Херсонська обласна рада та Південний офісу Держаужитслужби в Херсонській області повідомлялись про існування порушень інтересів держави внаслідок укладення оспорюваного правочину, однак з боку вказаних органів допущено нездійснення відповідного реагування та не пред`явлено до суду позов, що свідчить про їх пасивну поведінку. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 9, 19, 131-1, 140 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1, 3, 7, 8, 32, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в реакції, чинній на момент укладення договору), ст. ст. 1, 4, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. ст. 13, 16, 202, 203, 215, 216, 228, 256, 257, 261 ЦК України, ст. ст. 1, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

11.03.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення позивача-1 Херсонської обласної ради, у якому позивач-1 зазначив, зокрема, наступне. З урахуванням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність та визначають повноваження Херсонської обласної ради, можна дійти до висновків, що в даному випадку відсутні підстави для здійснення прокурором у цій справі представництва інтересів держави в особі Херсонської обласної ради, оскільки до компетенції зазначеного органу не входить контроль за проведенням публічних закупівель, тобто Херсонська обласна рада не є суб`єктом здійснення моніторингу публічних закупівель, а прокурором не доведено неналежне виконання Херсонською обласною радою своїх функцій із захисту інтересів держави або що зазначений орган самостійно не може захистити права у правовідносинах з публічних закупівель, що здійснюються самостійним господарюючим суб`єктом. Оскільки Комунальний заклад «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради входить до сфери управління територіальних громад сіл,селищ, міст області в особі Херсонської обласної ради, його діяльність регламентується статтею 78 Господарського кодексу України. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарський кодекс України та Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачають повноважень обласної ради як органу місцевого самоврядування та власника закладу щодо здійснення безпосереднього контролю за проведенням останнім публічних закупівель. Крім того, головним розпорядником коштів обласного бюджету у сфері соціального захисту населення визначено не Херсонську обласну раду, а Департамент соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Херсонська обласна рада не є в даному випадку органом, уповноваженими здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, оскільки вказані функції безпосередньо віднесені до компетенції вищеназваних органів, тому позов не може бути пред`явлений в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування. Держаудитслужба наділена правом на звернення до суду з позовними заявами щодо визнання недійсним договорів та є належним на відміну від Херсонської обласної ради позивачем по справі. Також Держаудитслужба має право вимагати стягнення коштів, проте не на власні розрахункові рахунки, як помилково вважає прокурор, а на рахунки відповідного уповноваженого органу у сфері казначейського обслуговування. Позовні вимоги прокурора ґрунтуються на рішенні адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29жовтня 2019 року, за змістом якого ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГЛТД» визнані винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, які внаслідок антиконкурентних узгоджених дій, спотворили результати торгів, оголошених КП «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради. При цьому адміністративна колегія не встановлювала обставин щодо винності дій або їх умисності з боку будинку-інтернату. Прокурором не наведено жодних підстав, які б надали змогу віднести будинок-інтернат до категорії відповідачів по справі, або відомостей з яких вбачається про будь-які протиправні умисні дії з боку комунального закладу. З огляду вказане, прокурор необґрунтовано визначив будинок-інтернат відповідачем по справі. На підставі викладеного, позивач-1 просив суд залишити без розгляду позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в частині визначення Херсонської обласної ради позивачем по справі №908/391/24, залишити без розгляду вказаний позов до Комунального закладу «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» Херсонської обласної ради.

14.03.2024 та 24.04.2024 від позивача-1 до суду надійшли заяви про розгляд справи №908/391/24 без участі представника Херсонської обласної ради за наявними в матеріалах справи документами.

14.03.2024 від позивача-2 Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області надійшла заява з доданим до неї клопотанням у справі № 908/391/24 (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2024), в якому позивач-2, зокрема, зазначив, що позицію щодо представництва інтересів держави за участі або без такої представників Держаудитслужби висвітлено в листі від 27.06.2019 № 25-17/395-219. Також позивач-2 просив суд розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

18.03.2024 від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшло заперечення на письмові пояснення Херсонської обласної ради.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, відзивів на позов суду не подали. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів до суду також не надходило.

Про розгляд даної справи (дати, час і місце судових засідань) відповідачі були повідомлені належним чином, враховуючи наступне.

Так, з метою повідомлення про розгляд справи Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (віповідача-1), який перебуває на тимчасово окупованій території, у відповідності до положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тексти ухвал суду у даній справі розміщувались на офіційному веб-сайті судової влади України. Ухвала суду про відкриття провадження у справі також додатково була направлена на адресу електронної пошти відповідача-1, вказану у позовній заяві.

Відповідачу-2 Приватному підприємству «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» ухвали суду по даній справі направлялись на його зареєстровану адресу місцезнаходження відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, та були повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без їх вручення адресату, із відмітками: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/939/15-г.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи (дати, час та місце судових засідань).

При цьому, суд також звертає увагу, що за вимогами викладеними в абз. 1 частини 6 ст. 6 ГПК України, відповідачі, як юридичні особи зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, про що також наголошувалось і в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, однак відповідний обов`язок відповідачами не виконано.

Третя особа Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України пояснень по суті спору не надала. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, а саме - ухвали суду у даній справі направлялись до електронного кабінету третьої особи, про що свідчать відповідні повідомлення про доставку електронних листів до електронного кабінету Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В судові засідання позивачі, відповідачі та третя особа не з`являлись. Відповідачі та третя особа про причини своєї неявки суду не повідомляли. Як зазначено судом вище, у поданих до суду заявах позивач-1 та позивач-2 просили суд розглядати справу за відсутності їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю позивачів, відповідачів та третьої особи, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд

УСТАНОВИВ:

Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (категорія Замовника юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади) 12.09.2017 в електронній системі публічних закупівель «РroZorro» оприлюднено інформацію про проведення закупівлі ДК 021:2015: 0913000-9- Нафта і дистиляти» у кількості 150000 л, назва номенклатурної позиції предмета закупівлі Паливо пічне побутове рідке (ідентифікатор закупівлі в електронній системі: UА-2017-09-12-001322-с). Очікувана вартість предмета закупівлі 2552968,00 грн. Початок проведення аукціону 29.09.2017. Критерії вибору переможця ціна.

Відповідно до форми реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі закупілі UА-2017-09-12-001322-с тендерні пропозиції подано двома суб`єктами господарювання: ПП «Агросервіс» (код ЄДРПОУ 30829259) та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» (код ЄДРПОУ 34404529).

Згідно з формою протоколу розкриття тендерних пропозицій, яка відбулась 29.09.2017, ціна тендерної пропозиції ПП «Агросервіс» у процедурі закупівлі № UА-2017-09-12-001322-с за вищевказаним предметом закупівлі становила 2547000,00 грн з ПДВ.

Як слідує з протоколу № 57 засідання тендерного комітету від 03.10.2017 Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» найбільш економічно вигідною було визнано тендерну пропозицію учасника торгів ПП «Агросервіс» та визначено його переможцем процедури відкритих торгів згідно предмета закупівлі 0913000-9 Нафта і дистиляти (ідентифікатор закупівлі: UА-2017-09-12-001322-с).

В електронній системі закупівель сформовано Звіт про результати проведення процедури закупівлі UА-2017-09-12-001322-с та відповідне повідомлення про намір замовника укласти договір з ПП «Агросервіс».

17.10.2017 між Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (Замовник, відповідач-1 у даній справі) та Приватним підприємством «Агросервіс» (Учасник) було укладено Договір № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого Учасник зобов`язався у 2017 році поставити Замовнику товар Паливо пічне побутове рідке у кількості 150000 літрів, а Замовник прийняти і оплатити такий товар (п.п.1.1, 1.2. Договору).

В пункті 3.2 Договору визначено, що сума договору становить 2547000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

За змістом п.4.1 Договору визначено, що Замовник здійснює оплату після отримання товару та в обсягах бюджетного фінансування на підставі накладної та рахунку.

Згідно з п.10.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017.

В подальшому до вищевказаного Договору укладались Додаткові угоди про внесення змін.

Так, зокрема, Додатковою угодою № 2 від 29.12.2017 продовжено термін дії Договору на строк до затвердження кошторису на 2018.

Згідно з Додатковою угодою № 3 сторони домовились, що вартість товару, який Продавець зобов`язується додатково передати у власність Покупця у 2018 році становить 509400,00 грн, що не перевищує 20 відсотків від суми Договору.

Договір № 5-Т від 17.10.2017 виконаний обома сторонами в повному обсязі, про що, зокрема, свідчить Звіт про виконання договору про закупівлю, сформований 19.03.2018, в якому зазначено суму оплати за договором № 5-Т від 17.10.2017 3056400,00 грн з ПДВ, та документи на підтвердження проведення трансакцій, згідно яких 17.10.2017 та 29.01.2018 Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» було перераховано на рахунок ПП «Агросервіс» суму 2547000,00 грн та суму 509400,00 грн (в т.ч. ПДВ) відповідно з призначенням платежів: за паливо пічне згідно накладних №РН-0000128 від 17.10.2017, № РН-0000009 від 21.01.2018.

Таким чином відповідачем-1 за Договором № 5-Т від 17.10.2017 на рахунок ПП «Агросервіс» перераховано кошти у загальній сумі 3056400,00 грн з ПДВ.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.08.2019 Приватним підприємством «Агросервіс» змінено найменування на Приватне підприємство «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 30829259) відповідач-2 у справі. Також змінено адресу місцезнаходження на: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 06.08.2019, 10261050021004622).

Рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Ексім-Транс» (м.Черкаси, код ЄДРПОУ 34404529) та Приватне підприємство «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 30829259) вчинили правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «Палива пічного побутового рідкого» (оголошення UА-2017-09-12-001322-с), проведених між Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (п. 3 резолютивної частини рішення). За вказане порушення накладено штраф на Приватне підприємство «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» у розмірі 68000,00 грн. Провадження у справі № 03-22-09/18 відносно ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» закрито у зв`язку з припиненням зазначеної юридичної особи.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в порядку ст. 53 ГПК України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивач-1: Херсонська обласна рада, позивач-2: Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області, за яким відкрито провадження у даній справі №908/391/24.

При цьому, прокурор зазначив, що позивачами, як органами уповноваженими на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, допущено нездійснення заходів спрямованих на захист інтересів держави в межах своїх повноважень та не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним договору № 5-Т від 17.10.2017, як такого що суперечить інтересам держави, із застосуванням наслідків його недійсності, внаслідок чого інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із цим у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 55 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником, учасником, акціонером цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено, зокрема, наступні правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителів певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі №9 05/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам, до суду не звернувся.

Як зазначалося вище, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в порядку ст. 53 ГПК України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, позивачами у справі визначено Херсонську обласну раду та Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області.

В ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначені основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

До виключних повноважень обласних рад належить, у тому числі й розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання (п. 17 ч. 1 ст. 43 вказаного Закону).

Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» відповідно до Положення, затвердженого рішенням XXXVI сесії Херсонської обласної ради VII скликання від 14.08.2020 № 1739 (Нова редакція), є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Херсонської області. Засновником Інтернату є територіальні громади сіл, селищ, міст Херсонської області, що діють в особі Херсонської обласної ради (Засновник) (п.п. 1.1, 1.3 Положення).

Майно Інтернату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Херсонської області, і надано йому на праві оперативного управління. Джерелами фінансування Інтернату є видатки з обласного бюджету, добровільні пожертвування, благодійні внески юридичних та фізичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством (п. 7.2, п. 8.2 Положення).

Повноваження Засновника по управлінню Інтернатом здійснюється Херсонською обласною радою. До компетенції Засновника, зокрема, належить: здійснення контролю за використанням та збереженням майна закріпленого за Інтернатом безпосередньо або через уповноважений Засновником орган і вилучення надлишкового майна, а також майна, що не використовується, та майна, що використовується не за призначенням; Засновник, в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, має право приймати рішення з будь-яких питань діяльності Інтернату; забезпечення контролю за виконанням актів законодавства України щодо діяльності Інтернату в тому числі здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Інтернату, ефективністю використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів та дотриманням вимог цього Статуту; здійснення інших повноважень щодо управління Інтернатом відповідно до вимог чинного законодавства України і рішень Засновника (п. 10.4 Положення).

Засновник здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Інтернату, дотриманням цього Положення та здійснює інші повноваження щодо управління Інтернатом, передбачені чинним законодавством (п. 11.8 Положення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові дійшла висновку про те, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Херсонська обласна рада, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору (відповідач-1), а також беручи до уваги здійснення обласною радою виключних повноважень щодо затвердження обласного бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету, та обґрунтування прокурором позовних вимог, зокрема, тим, що джерелом фінансування предмета закупівлі є кошти відповідного бюджету.

З огляду на вищевикладене, судом відхилено клопотання позивача-1 про залишення без розгляду позову заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя в частині визначення Херсонської обласної ради позивачем по справі №908/391/24.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

З положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зокрема, слідує, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед іншого, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1, п. 8, п. 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як вбачається зі змісту Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 Положення). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення); вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч., звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).

Згідно з підпунктом 20 пункту 6 вказаного Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Херсонської області здійснює Південний офіс Держаудислужби.

Згідно з пп. 18 п. 6 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, саме Південний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Херсонської області, де проводилась процедура закупівлі відкриті торги UА-2017-09-12-001322-с.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі №909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за державні кошти та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

В матеріалах справи міститься копія листа Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 08.12.2023 № 52-103-12280 вих-23 (а.с. 79-80), відповідно до якого було проінформовано Херсонську обласну раду, що за результатами опрацювання прокуратурою відомостей, розміщених на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, Єдиному державному веб-порталі відкрити даних електронної системи публічних закупівель, було встановлено, про визнання рішенням Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 ПП «Агросервіс» (ПП «Енерго Холдинг ЛТД») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» винними у вчинені порушень під час проведення процедури відкритих торгів UА-2017-09-12-001322-с, за наслідками проведення яких, зокрема, між Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» та ПП «Агросервіс» був укладений договір №5-Т від 17.10.2017 про закупівлю товару (паливо пічне побутове рідке). Зазначеним листом прокурор повідомив про необхідність надання цим фактам належної оцінки та вжиття відповідних заходів реагування в межах компетенції, в тому числі звернення до суду з позовом. При цьому також проінформовано, що в разі невжиття заходів реагування, прокуратурою буде вирішуватись питання щодо наявності підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва інтересів держави в суді.

Херсонською обласною радою в листі від 28.12.2023 № 01-23-01-913/12 (а.с. 81) у відповідь на лист прокуратури, повідомлено, що обласна рада не була проінформована про прийняття адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 73/12-р/к від 29.10.2019 та про узгодження під час проведення процедури публічних закупівель, зокрема закупівлі UА-2017-09-12-001322-с, що проводилась Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат». Вказано, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарський кодекс України та Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачають повноважень обласної ради як органу місцевого самоврядування та власника закладу щодо здійснення безпосереднього контролю за проведенням останнім публічних закупівель, тому позовні заяви про визнання недійсними договорів та додаткових угод до договорів, укладених закладом за результатами проведених процедур закупівель, не подавались.

Також Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області був направлений лист від 08.12.2023 № 52-103-12281вих-23 (а.с. 76-77) на адресу Південного офісу Держаудитслужби та Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області з метою надання належної оцінки повідомленим фактам та самостійного звернення з позовом до суду про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти №5-Т від 17.10.2017, як такого, що укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та без додержання вимоги щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, з одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області листом від 26.12.2023 № 152131-17/1296-2023 (а.с.78) повідомлено прокуратурі, що Управлінням не проводилось дослідження договорів про закупівлю, укладених за процедурами публічної закупівлі, в т.ч. за UА-2017-09-12-001322-с, законність їх укладання не вивчалась; заходи щодо усунення наведених у зверненні прокурора порушень, у тому числі шляхом подання до суду позовної заяви про визнання договорів недійсними не проводилось. При цьому, вказано про відсутність підстав для початку проведення моніторингу процедури закупівель. Повідомлено, що викладені у листі прокуратури питання будуть досліджені Управлінням під час наступного планового заходу у Замовника.

Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, передбачено, що перевірки закупівель проводяться також у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі.

Однак уповноваженим міжрегіональним територіальним органом Держаудитслужби відповідна перевірка закупівлі UА-2017-09-12-001322-с, за результатом якої між Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» та Приватним підприємством «Агросервіс» (на даний час ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД») укладено оспорюваний договір, не проводилась.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 «Б», «нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі №905/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам до суду не звернувся.

Херсонською обласною радою та Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби заходи щодо захисту інтересів держави не вживались. Зі змісту їх відповідей на листи-звернення прокуратури, якими було повідомлено про виявлення факту вчиненого правопорушення у сфері публічних закупівель, вбачається відсутність наміру вжиття самостійних заходів для звернення із позовною заявою, що свідчить про пасивну поведінку зазначених уповноважених суб`єктів владних повноважень.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області листом від 05.02.2024 № 52-103-1008вих-24 було повідомлено позивачів про вжиття заходів представницького характеру, шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, про визнання Договору №5-Т від 17.10.2017 про закупівлю товарів за державні кошти недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони правочину, та застосування наслідків його недійсності, шляхом стягнення коштів у дохід держави.

Зважаючи на нездійснення Херсонською обласною радою та Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаужитслужби в Херсонській області заходів для звернення до суду та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом для представництва в суді інтересів держави.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

В частині 3 ст. 5 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У постанові Верховного Суду об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зокрема, визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В частині 5 статті 13 ЦК України унормовано, що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісна конкуренція.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У статті 1, ч. 2 ст. 4 цього Закону визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання,внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно з п. 4 частини 2 статті 6 зазначеного Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

За змістом п. 1 ст. 50 цього Закону антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Як визначено у преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (в редакції, чинній на момент оголошення та проведення процедури закупівлі, за результатами якої відповідачами укладено оспорюваний договір), цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Як зазначалося вище, рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаси-Ексім-Транс» (м.Черкаси, код ЄДРПОУ 34404529) та Приватне підприємство «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (код ЄДРПОУ 30829259) вчинили правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «Палива пічного побутового рідкого» (оголошення UА-2017-09-12-001322-с), проведених Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (п. 3 резолютивної частини рішення).

Адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18 дійшла висновку, що поведінка ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «Агросервіс» (ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД») становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів). Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, отже, спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак вчинили узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

В подальшому, відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України №23-рп від 28.11.2019 «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України», з червня 2020 Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету було припинено шляхом приєднання до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке, в свою чергу, перейменовано на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

У позовній заяві прокурором зазначено, що за інформацією, наданню в листі Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60-02/63 від 09.01.2024 (а.с.62), рішення адміністративної колегії від № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18 в судовому порядку не оскаржувалось. Оскільки зазначене рішення добровільно не виконано, Черкаське обласне територіального відділення Антимонопольного комітету України звернулось з позовом до Господарського суду Запорізької області, яким 21.12.2020 прийнято рішення про стягнення з ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» штрафу та пені, на виконання якого видані накази про примусове стягнення.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі №908/2561/20 задоволено позов Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» штрафу у загальному розмірі 408000 грн 00 коп за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.2019 року №73/12-р/к у справі № 03-22-09/18, та пені в сумі 408000 грн 00 коп. за прострочення терміну сплати штрафу. На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі № 908/2561/20, яке набрало законної сили 20.01.2021 господарським судом видані відповідні накази.

За відсутності доказів скасування в установленому законом порядку вказаного рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18, воно є чинним. Доказів протилежного матеріали даної господарської справи не містять.

Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері публічних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних, відповідає інтересам держави (суспільства). Саме держава взяла на себе обов`язок відповідно до статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» здійснювати заходи щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб`єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції (п.5.39 постанови Верховний Суду від 26.10.2022 у справі №904/5558/20).

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - як результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку, за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання-підприємців забезпечує встановлення цін на рівні, що призводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу. Ефективна економіка, як наслідок, відповідно забезпечує підвищення ефективності на одиницю ресурсів, що використовуються, сприяючи зростанню продуктивності. Висока та динамічна продуктивність капіталу, як інвестиційна складова, та продуктивність праці, як соціальна складова, є запорукою зростання загального добробуту.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

З 21.02.2019 набрали чинності зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (стаття 85 Конституції України).

Порушення законодавства про публічні закупівлі призводять до підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

З позовної заяви вбачається, що вона має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених внаслідок укладення спірного договору. В обґрунтування позову прокурор, зокрема, зазначає, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (що стосуються спотворення результатів торгів) заборонених відповідно до п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є: спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору; мета правочину завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 по справі № 910/114/19, предметом у якій було визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, вказав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог. Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, окрім вироку суду, постановленого у кримінальній справі може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених у главі V ГПК України (п.п. 32 34 постанови).

Обставини вчинення ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі, проведеної Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (ідентифікатор закупівлі UА-2017-09-12-001322-с), підтверджуються рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18.

Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення учасниками закупівлі, у тому числі ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (попередня назва - ПП «Агросервіс»), законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Поведінка ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (ПП «Агросервіс») під час участі у процедурі закупівлі явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

Таким чином протиправні дії ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що, в свою чергу, не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі.

Слід зазначити, що видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (стаття 2 Бюджетного кодексу України).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Враховуючи викладене, у діях ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже придбання товару Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» за договором № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 17.10.2017, укладеним з ПП «Агросервіс» (на даний час ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД»), за наслідками вищезазначеної закупівлі, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Обставини вчинення та наслідки таких діянь свідчать про невідповідність вищевказаних фактів, як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання. Виконання зобов`язань за оскаржуваним правочином, укладеним із порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, не відповідає принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що договір № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 17.10.2017, укладений відповідачами за наслідками процедури закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, тому позовні вимоги про визнання його недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачами протилежного не доведено, належних доказів на спростування заявлених позовних вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним суду не надано.

Щодо тверджень позивача-1 Херсонської обласної ради про те, що прокурором необґрунтовано визначено Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» відповідачем у справі та заявлення про залишення позову без розгляду у відношенні відповідача-1, суд зазначає наступне.

В контексті даної конкретної справи у поданій прокурором позовній заяві не йдеться про наявність будь-яких порушень вимог законодавства з боку відповідача-1.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі № 910/15792/20).

Схожі за змістом висновки щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 р. у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі №542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

Таким чином, прокурором у даній справі правильно визначено процесуальний статус Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» в якості співвідповідача, враховуючи заявлення позовної вимоги про визнання недійсним правочину, однією із сторін якого є Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (відповідач-1).

Щодо застосування наслідків недійсності договору № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 17.10.2017 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним (ч. ч. 1, 2 статті 228 України), натомість правочин, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам може бути визнаний недійсним із застосуванням відповідних правових наслідків його недійсності (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Так, згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні положення щодо правових наслідків визнання недійсним господарського зобов`язання як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства містяться у частині 1 ст. 208 ГК України.

Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 зроблено правовий висновок, що на стадії коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Як зазначалося вище, Договір № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 17.10.2017 наразі є виконаним та оплаченим. Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» за Договором № 5-Т від 17.10.2017 на рахунок ПП «Агросервіс» перераховано кошти у загальній сумі 3056400,00 грн з ПДВ.

Як слідує зі змісту листа № 16-01/1 від 16.01.2024 КЗ Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (а.с. 84), про факт узгодження поведінки порушення ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «Агросервіс» (нова назва ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД») під час проведення закупівлі UА-2017-09-12-001322-с, відповідачу-1 не було відомо; зазначено, що фінансування зазначених закупівель здійснювалось за рахунок Херсонського обласного бюджету.

Незважаючи на притягнення ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» до відповідальності у вигляді накладення штрафу за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, негативні наслідки укладення між відповідачами Договору № 5-Т про закупівлю товарів за державні кошти від 17.10.2017 залишаються не усунутими. Зазначене не призводить до поновлення інтересів держави, порушених вчиненням антиконкурентних узгоджений дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі, оскільки не сумісне з основними засадами цивільного законодавства.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2018 у справі № № 911/639/17 вказано, що для правильного застосування правових наслідків за приписами ч.3 ст. 228 ЦК України необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, протиправні наслідки цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Замовник Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» на момент проведення процедури торгів та укладення оспорюваного договору не міг бути обізнаним про узгодженість дій учасників закупівлі, що в подальшому було встановлено рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 73/12-р/к від 29.10.2019 у справі № 03-22-09/18.

У той же час, ПП «Агросервіс» (на даний час ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД») маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, взявши участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, не міг не усвідомлювати протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, отримавши внаслідок таких незаконних дій право на укладення договору, за яким одержав кошти в сумі 3056400,00 грн.

Вищезазначене свідчить про наявність умислу лише у однієї сторони оспорюваного правочину ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД» (відповідача-2) на укладення договору, який суперечить інтересам держави й суспільства.

В даному випадку застосування положень ч. 3 ст. 228 ЦК України є ефективним способом захисту для відновлення інтересів держави, є справедливою сатисфакцією, та належним заходом впливу на правопорушника з метою запобігання та неприпустимості ним вчинення подібного у подальшому.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».

Враховуючи наявність умислу лише у ПП «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 3056400,00 грн, повинні бути повернуті Комунальному закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат», а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Південного офісу Держаудитслужби.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір недійсним договір № 5-Т від 17.10.2017 про закупівлю товарів за державні кошти, укладений між Комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» та Приватним підприємством «Агросервіс» (на даний час - Приватне підприємство «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД»).

Стягнути з Приватного підприємства «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД», код ЄДРПОУ 30829259 (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4) на користь Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат», код ЄДРПОУ 02770185 (74612, Херсонська область, Горностаївський район, с. Каїри, вул. Горностаївська, 1) грошові кошти в розмірі 3 056 400 (три мільйони п`ятдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп., а з Комунального закладу Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат», код ЄДРПОУ 02770185 (74612, Херсонська область, Горностаївський район, с. Каїри, вул. Горностаївська, 1) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 3 056 400 (три мільйони п`ятдесят шість тисяч чотириста) грн 00 коп стягнути в дохід держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м.Одеса, ву. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150).

Стягнути з Приватного підприємства «ЕНЕРГО ХОЛДИНГ ЛТД», код ЄДРПОУ 30829259 (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5; р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) суму 48 874 (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва