Ухвала

від 25.04.2024 по справі 5009/3891/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 31/110/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2024 Справа № 5009/3891/12

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Лівобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 64, код ЄДРПОУ 37611422) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу до виконання у примусовому порядку у справі № 5009/3891/12

за позовом: Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради (69002, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 64, код ЄДРПОУ 37611422)

до відповідача: Приватного підприємства Будівничо-інвестиційна компанія Будінвест (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 20, кв. 18, код ЄДРПОУ 35258367)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та виселення

за участю представників:

від позивача (заявника): Дорофеєв О.В., довіреність 01.01-24/05/01 від 19.02.2024

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла заява Лівобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу до виконання у примусовому порядку у справі № 5009/3891/12.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2024 вказану заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято заяву Лівобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до розгляду, судове засідання призначено на 08.04.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відкладено судове засідання на 25.04.2024.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 25.04.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заявник в судовому засіданні підтримав заяву, яка мотивована, зокрема, наступним. 17.01.2013 Орджонікізевським ВДВС Запорізького МУЮ було відкрито виконавче провадження за № 35974544 по примусовому виконанню судового наказу від 21.12.2012 № 5009/3891/12. Постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.11.2013 Орджонікізевським ВДВС Запорізького МУЮ було повернуто судовий наказ без виконання. Законом України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (набув чинності з 15.12.2017), п. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» був викладений у наступній редакції: «п. 6. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції». Таким чином, з 15.12.2017, департамент освіти і науки Запорізької міської ради мав можливість повторно пред`явити цей судовий наказ до виконання в межах трирічного строку позовної давності, який встановлений п. 1. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Але, 02.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 19) від 30.03.2020, яким встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду. На строк дії карантину, законодавець вирішив продовжити - трирічний строк позовної давності. До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать зокрема: строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань). Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID - 19, був відмінений. Крім того, пунктом 19 «Прикінцеві положення та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. На підставі наведеного, та керуючись ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, департамент освіти і науки Запорізької міської ради в особі Лівобережного відділу освіти департамент освіти і науки Запорізької міської ради, просить суд заяву задовольнити.

Представники відповідача, третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Відповідач та третя особа письмових пояснень/заперечень з викладенням своєї позиції по суті заяви не надали.

За змістом частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд заяви за відсутності представників відповідача, третьої особи.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 29.11.2023 № 338р «Про визначення правонаступництва та передачу-приймання справ» визначено: «...Визначити Лівобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради правонаступником прав та обов`язків територіального відділу освіти Комунарського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та органом управління з повноваженнями , визначеними Положенням про Лівобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради для комунальних закладів освіти та установ Шевченківського та Комунарського районів міста Запоріжжя...».

Відповідно до пункту 4.9. Положення про Лівобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, затвердженого наказом від 27.09.2023 № 264р департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, Лівобережний відділ освіти має права діяти від імені департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування) зокрема, в місцевих загальних судах, місцевих господарських судах, апеляційних та касаційних судах, тощо.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 по справі № 5009/3891/12 вирішено розірвати Договір № 53/08 оренди нежитлового приміщення від 30.09.2008 року, укладений між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, Відділом освіти Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та ПП Будівничо інвестиційна компанія Будінвест. Виселити ПП Будівничо інвестиційна компанія Будінвестна користь Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради з нежитлового приміщення майстерні загальною площею 125 кв. м. загальноосвітньої школи №53, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Шевченка, буд. 123 та передати його по Акту приймання передачі. Стягнути з ПП Будівничо інвестиційна компанія Будінвест на користь Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 41248 грн. 49 коп., заборгованість за комунальні послуги в сумі 6412 грн. 81 коп., пеню в розмірі 1052 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2572 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 2297 грн. 29 коп.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 у справі № 5009/3891/12, яке набрало законної сили 21.12.2012 видано, у т.ч. наказ про стягнення з ПП Будівничо інвестиційна компанія Будінвест на користь Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради заборгованість по орендній платі в сумі 41248 грн. 49 коп., заборгованість за комунальні послуги в сумі 6412 грн. 81 коп., пеню в розмірі 1052 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 2572 грн. 50 коп. та судовий збір в сумі 2297 грн. 29 коп.

В наказі зазначено, що він дійсний для пред`явлення до 22.12.2013.

17.01.2013 Орджонікізевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 35974544 по примусовому виконанню вказаного судового наказу.

Постановою від 29.11.2013 про повернення виконавчого документу стягувачеві Орджонікізевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було повернуто судовий наказ стягувачу, оскільки встановлено, що в ході проведення виконавчих дій встановити місце знаходження боржника не виявилось можливим. Також в постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.11.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordinov. Italy), №36813/97).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін (Іммобільяре Саффі проти Італії, заява 22774/93, 28 липня 1999 року, §63).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки. Так, в рішенні ЄСПЛ Пономарьов проти України Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ Устименко проти України Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН Про захист прав людини та основоположних свобод).

Враховуючи вищевикладене, сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має вживати відповідних заходів щодо звернення у встановленому порядку до органів примусового виконання судового рішення на підставі виданого судом виконавчого документа у встановлений законом процесуальний строк.

За змістом статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Отже вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З наведеного слідує, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

За відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали реалізувати право для пред`явлення виконавчого документа до виконання до закінчення строку, встановленого Законом для такого пред`явлення, причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання не є поважними.

Отже господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено, наказ Господарського суду Запорізької області від 21.12.2012 у справі №5009/3891/12 міг бути пред`явлений до виконання у строк до 22.12.2013.

Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV (в редакції чинній на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2013 № 35974544, стягувач звернувся до органу виконання з метою виконання рішення 14.01.2013.

При цьому, останньою дією, пов`язаною з виконанням рішення суду у даній справі було повернення постановою ВДВС від 29.11.2013 наказу Господарського суду Запорізької області стягувачу без виконання, в якій зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29.11.2014.

Інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дій щодо звернення до органів виконання з наказом суду для подальшого його виконання, заявником не надано. Належних та допустимих доказів неможливості звернення до органу виконання починаючи з 2014 року й по даний час суду також не надано.

Таким чином, не можна визнати поважними причини пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки стягувач протягом тривалого часу не вдавався до дій, спрямованих на примусове виконання рішення, будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначний законом строк заявником не надано, як і не доведено те, що дані обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила цей строк.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропущення строку для пред`явлення наказу до виконання і відповідно підстав для задоволення заяви позивача (стягувача).

В судовому засіданні 25.04.2024 проголошено вступна та резолютивна частини ухвали.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Лівобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу до виконання у примусовому порядку у справі № 5009/3891/12 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.05.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян