Ухвала

від 29.05.2024 по справі 912/3032/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/3032/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. та Малашенкової Т.М.,

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни (далі - ФОП Майданюк О.П.) про відвід судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.

від розгляду справи № 912/3032/19

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023

(головуючий - суддя Чус О.В., судді: Коваль Л.А. та Кощеєв І.М.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024

(головуючий - суддя Чус О.В., судді: Коваль Л.А. та Кощеєв І.М.) та

касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024

(головуючий - суддя Чус О.В., судді: Коваль Л.А. та Кощеєв І.М.), якою скасовано додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022 до

якої приєдналася ФОП Майданюк О.П.

за позовом акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" (далі - АТ "Цефей")

до ФОП Майданюк О.П.

про заборону використання знаків для товарів та послуг,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (далі - ТОВ "Маркхолдер"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );

ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024, зокрема: відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024 зі справи № 912/3032/19; розгляд касаційних скарг призначено на 30.05.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024 приєднано заяву ФОП Майданюк О.П. до розгляду з касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024, якою переглянуто додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2022.

ФОП Майданюк О.П. 29.05.2024 подано через "Електронний суд" заяву про відвід судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 912/3032/19, яка мотивована тим, що Верховним Судом (у складі колегії суддів: Бенедисюк І.М., Ємець А.А., Малашенкова Т.М.) розглянуто справу №912/3033/19 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на судові рішення Центрального апеляційного господарського суду за аналогічних доводів касаційного оскарження зі справою № 912/3032/19 та винесено постанову від 07.05.2024. З тексту постанови Верховного Суду від 07.05.2024 № 912/3033/19 вбачається, що Верховний Суд констатував те, що процесуальна діяльність колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у справі № 912/3033/19 щодо здійснення правосуддя не обумовлена неправомірним набуттям ТОВ "Маркхолдер" статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізація якого передбачає привілей для ТОВ "Маркхолдер" приймати участь у розподілі судових витрат на загальну суму 64 509, 80 грн., дійшов категоричного висновку про те, що судові витрати, понесені ТОВ "Маркхолдер" у справі №912/3033/19 розподілено у законний спосіб. Суддя Касаційного господарського суду Малашенкова Т.М., як суддя, яка брала участь у розгляді справи № 912/3033/19, не може брати участь у розгляді даної справи № 912/3032/19, оскільки нею була допущена процесуальна поведінка, яка заснована на особистій симпатії до ТОВ "Маркхолдер", а тому дана суддя має бути відведені від розгляду цієї справи з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

ФОП Майданюк О.П. у відводі зазначає, що підстави для відводу з`ясовано з постанови Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 912/3033/19, яка була отримана 29.05.2024, на підтвердження цьому додано роздруківку з електронної пошти, яка свідчить про отримання 29.05.2024 з порталу Судової влади України копії даної постанови.

Судом встановлено, що ФОП Майданюк О.П. не є учасником справи № 912/3033/19, участь у розгляді справи № 912/3033/19 не приймала, копія постанови Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 912/3033/19 ФОП Майданюк О.П. не направлялася. За таких обставин, Верховний Суд вбачає підстави для розгляду даного відводу, оскільки підстави відводу заявнику стали відомі 29.05.2024.

За змістом частини першої-другої, абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Водночас абзацом другим частини третьої статті 39 ГПК України визначено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи положення процесуального законодавства, подання ФОП Майданюк О.П. відводу за один робочий день до судового засідання, то розгляд заявленого заявником відводу здійснюється Судом без передачі відводу на авторозподіл для визначення судді з розгляду відводу, який не входить до складу суду.

Розглянувши зазначену заяву про відвід, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Положеннями статті 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Однак викладені в заяві мотиви для відводу судді Малашенкової Т.М., по суті, зводяться до незгоди з процесуальним рішенням - постановою Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 912/3033/19, ґрунтуються на припущеннях та не містять обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Малашенкової Т.М.

Доводи, наведені заявником, не є належними та достатніми у розумінні положень статей 35, 36 ГПК України. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому Суд вважає, що в даному випадку заявник не довела наявність обставин, які свідчили б про упередженість судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. стосовно заявника або її зацікавленість у певному рішенні в цій справі та необ`єктивне ставлення до сторін у справі.

З огляду на викладене Суд вважає, що правові підстави для відводу судді Верховного Суду Малашенкової Т.М. у справі № 912/3032/19 відсутні.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни про відвід судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 912/3032/19.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Майданюк Олені Петрівні у задоволенні заяви про відвід судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 912/3032/19.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова