Постанова

від 29.05.2024 по справі 211/1861/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4317/24 Справа № 211/1861/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого суддіКорчистої О.І.

суддів Агєєва О.В., Остапенко В.О.,

за участю секретаря Юрченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №211/1861/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, Управління-служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлів Едуард Петрович,

на ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради, Управління-служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлів Е.П., просить ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки в даному випадку суд не міг застосовувати п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, так як на дату 25 грудня 2023 року представником позивача було подано клопотання про оголошення перерви через хворобу. При цьому лікарняний представник позивача мав намір надати 19 лютого 2024 року, однак, прибувши заздалегідь 19 лютого 2024 року в суд, представник позивача не зміг бути присутнім в судовому засіданні через оголошення повітряної тривоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, за наступних підстав.

Відповідно ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та виходив з того, що, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач та його представник, повторно не з`явились в судове засідання.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2023 року представником позивача адвокатом Михайлів Е.П. було подано до суду першої інстанції клопотання про оголошення перерви, яке він мотивував своєю хворобою.

Крім того, як убачається з наданих апелянтом доказів та матеріалів справи, у визначений судом першої інстанції час розгляду 19 лютого 2024 року о 09 год. 30 хв. справи № 211/1861/21 тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 09 год. 21 хв., а про «відбій повітряної тривоги» - о 09 год. 47 хв., що підтверджується даними з вебсайту «Історія повітряних тривог внаслідок російської військової агресії» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).

Апеляційний суд вважає, зазначені обставини поважними причинами неможливості адвоката Михайлів Е.П. брати участь в судовому засіданні, призначеному як на 25 грудня 2023 року, так і на 19 лютого 2024 року.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України ,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), від 21 лютого 2023 року у справі №916/3496/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11.

У справі, що переглядається, відсутня, в розумінні наведених вище норм процесуального закону, повторність неявки позивача та його представника в судове засідання без належного повідомлення суду про причини неявки, а тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України через повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого позивача.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати у зв`язку з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.367,369,379,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлів Едуард Петрович, задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанович складено 29 травня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста