Ухвала

від 27.05.2024 по справі 389/2540/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/301/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст.246 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції вм.Кропивницькому апеляційнускаргу захисника ОСОБА_7 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 наухвалуслідчого судді Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від15травня 2024року,якоюстосовно підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Петрове, Петрівського району, Кіровоградської області, з поною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працюючого охоронцем ТОВ «Росагро», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,в періоддоби з20.00год.до 06.00год.,по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за 42023120000000004,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, строком до 06.07.2024, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023120000000004 від 06.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_8 06.05.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2024 року задоволено частково клопотання слідчого.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 20-00 год. до 06-00 год. в межах строку досудового розслідування.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 на строк до 06.07.2024 року включно, такі обов`язки:

- заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 20-00 год. до 06-00 год.;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

зобов`язано підозрюваного:

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені, іншими підозрюваними або будь-якою особою визначеною слідчим/прокурором, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_8 являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 передано для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, матеріали клопотання (а.к. 1-158) містять достатні дані про наявність підозри ОСОБА_8 у вчиненні раніше зазначеного кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 246КК України, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

При цьому, згідно з вимогами ст. 178 КПК України слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, проте раніше не судимий, має вік 36 років, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, відтак має міцні соціальні зв`язки.

Тому, враховуючи вище перелічені обставини дають підстави застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби з 20.00 год. вечора до 06.00 год. ранкув межах двомісячного строку досудового розслідування,за адресою: АДРЕСА_1 відтак, вказаний запобіжний захід забезпечить належну його процесуальну поведінку та унеможливить вчинення нових кримінальних правопорушень.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відносно його підзахисного застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в ході прийняття даного рішення судом не взято до уваги в якості доказів доводи захисту,та обвинуваченого а саме: у підозрюваного ОСОБА_8 є міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання та постійне місце роботи. Має на утриманні неповнолітніх двох дітей. При винесені даного рішення суд не надав уваги доказам чи є дана підозра обґрунтована. А відповідно до матеріалів які додані до клопотання про обрання запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту відсутні будь які докази щодо обґрунтованості д підозри.

Дослідженими слідчим суддею матеріалами підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_8 на час інкримінованих йому подій офіційно працював лісорубом в даному лісництві. Що підтверджується договором, посвідченням про проходження курсів лісоруба. Надумана підозра, та відсутні будь які докази за ст.362 КК України.

Підозра за ст.366 КК України не може бути пред`явлена підозрюваному ОСОБА_8 , так як він не є службовою особою. Судом не взято до уваги, та не надана належна оцінка доказам в нарадчій кімнаті, що відсутні будь які ризики які існують при обранні запобіжного заходу у цілодобовому домашньому арешті.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали надані прокурором під час апеляційного розгляду справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, тощо.

Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання або продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування та судового розгляду, сприяти якому має й тримання під вартою.

Згідно п. 110 рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане в кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.. 5 Конвенції.

Причетність ОСОБА_8 до повідомленої йому підозри підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- розсекреченими протоколами з додатками про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

- розсекреченими протоколами з додатками про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки;

- допитами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які купували за замовленням у ОСОБА_10 дрова та яким водієм надано на їх прохання ГІН із неправдивим даними;

- допитами 50 свідків які замовляли та яким поставлялись дрова та 75 свідків на ім`я яких виписувались товарно-транспортні накладні (ліс) із внесеними до них недостовірними даними щодо замовника та пункту розвантаження деревини;

- бухгалтерськими документами вилученими в ході проведення обшуків;

- висновками судових інженерно-екологічної та судово-економічної експертиз.

Доводи апеляції про необґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів не можу бути враховані.

Тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування його від органу досудового розслідування та суду.

Ризик переховування ОСОБА_8 від суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Так, санкція ч. 2 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк

Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для

ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

А тому,на думкуколегії суддів ОСОБА_8 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, як законно, так і незаконним шляхом.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Згідно зі статтями 7, 23 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів. Можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на свідків зберігається до моменту усного отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.

КПК України передбачена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду, усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто від допитаних слідчим суддею на стадії досудового розслідування.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому,колегія суддіввраховує,що ОСОБА_8 знає свідків у тому числі іншого обвинуваченого, тому євагомі підстави вважати, що у разі застосування до нього альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов`язаного з виключними запобіжниками у комунікації та його переміщеннях, останній зможе здійснити незаконний вплив на них з метою зміни наданих ним показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Тобто надумку колегіїсуддів урезультаті обізнаності ОСОБА_8 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків у тому числі інших обвинувачених, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків та іншого обвинуваченого, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.

За цих обставин ризик впливу на свідків є не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується тверджень захисника та обвинуваченого про те, що до ОСОБА_8 можливозастосувати запобіжнийзахід увигляді особистогозобов`язання,то такі доводи на переконання колегії суддів не спростовують висновок судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК Українита не можуть бути самостійною підставою для відмови у застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.

При цьому необхідно зазначити про те, що в апеляційній скарзі захисник не зазначає, жодних об`єктивних обставин, що обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби можуть мати негативні наслідки відносно обвинуваченого.

Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під домашнім арештом.

Враховуючи наведеневище,колегія суддівприходить допереконливого висновкупро те,що обранийпідозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно із ч. ч. 1-2, 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Отже, з урахуванням тяжкості злочину у яких обвинувачується ОСОБА_8 ,який єнетяжкими,ступеню їхсуспільної небезпечностіта особиобвинуваченого,колегія суддіввважає,що начас судовогослідства,останньому можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

При фактичних обставинах цієї справи, серйозності висунутої проти нього підозри, наслідків скоєного та недостатності повних, об`єктивних та достовірних доказів, що обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 183 КПК України, встановлених ризиків та характеризуючих його даних, - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з наявними ризиками у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного права.

З урахуванням даних отриманих під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції, їх належної та об`єктивної оцінки, колегія суддів дійшла до висновку, що для запобігання встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, ОСОБА_8 достатньо, в межах строків встановлених КПК України, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

В контексті застосування на практиці вимог ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції, рішень ЄСПЛ («Бойченко проти Молдови», «Мамедова проти Росії», «Малик проти України», «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Шепель і Пасічник проти України») правових позицій та рекомендацій Верховного Суду по даній категорії справ, ряду об`єктивних обставин, які необхідні для проведення повного та об`єктивного судового слідства, з урахуванням серйозності висунутого проти ОСОБА_17 , обвинувачення та його особи, колегія суддів вважає, що для запобігання ризику переховування, від суду та забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, підозрюваному достатньо буде застосувати такий вид запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, в порядку передбаченому ст. 195 КПК України.

Отже, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Наявні уматеріалах клопотаннядані підтверджуютьнаявність ризиків,які даютьдостатні підстависуду вважати,що уразі обраннявідносно ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу,ніж цілодобовийдомашній арешт,вказане незабезпечить напочатковому етапідосудового розслідуваннята уподальшому,належного виконанняостаннім процесуальнихобов`язківі надастьїм змогупереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;незаконно впливатина іншуобвинувачену,потерпілих,свідків,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З оглядуна викладене,колегія суддівприходить довисновку проте,що апеляційнускаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 травня 2024 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 залишитибез задоволення,а ухвалуслідчого суддіКіровського районногосуду м.Кіровограда від15травня 2024року,якоюстосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,в періоддоби з20-00год.до 06-00год.,по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за 42023120000000004,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, строком до 06.07.2024, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3