Ухвала

від 16.05.2024 по справі 331/1481/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.05.2024 Справа № 331/1481/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/1481/24 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/807/286/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Запорізької області - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Запоріжжя від 12 квітня 2024 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області підполковника юстиції ОСОБА_11 , погоджену із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури - ОСОБА_6 , про зупинення досудового розслідування від 11 березня 2024 року, у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, за підозрами ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ;

захисника - адвоката ОСОБА_7 ;

захисника - адвоката ОСОБА_13 - в режимі відеоконференції (EASYCON).

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор відділу прокуратури Запорізької області - ОСОБА_6 , звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Запоріжжя від 12 квітня 2024 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області підполковника юстиції ОСОБА_11 , погоджену із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури - ОСОБА_6 , про зупинення досудового розслідування від 11 березня 2024 року, у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, за підозрами ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України.

Своє рішенняслідчий суддямотивував тим,що слідчим при винесені постанови про зупинення досудового розслідування не дотримано вимог статей 280, 110 КПК України, а тому вказана постанова не може вважатися законною, обґрунтованою та підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі прокурор просить відкрити апеляційне провадження, оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтована, незаконна та невмотивована, винесена із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що слідчий суддя порушив вимоги ст.306 КПК України, оскільки без офіційного повідомлення чи виклику прокурора до судового засідання скасував постанову слідчого, погодженого з прокурором, про зупинення досудового розслідування від 11 березня 2024 року.

Прокурор посилається на те, що 11 квітня 2024 року досудове розслідування кримінального провадження відновлено, однак повідомити про це слідчого суддю виявилось неможливим, оскільки прокурора не було викликано до судового засідання, що відповідно до вимог аб.2 ч.2 ст.305 КПК України тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Зазначає, що слідчий суддя порушив вимоги ч.2 ст.376 КПК України,оскільки повний текст ухвали не був проголошений 12 квітня 2024 року о 15 годині 30 хвилин, хоча сторона процесу - слідчий ОСОБА_11 з`явився для отримання повного тексту ухвали (приміщення судової зали було зачинено, зі слів працівника суду - ухвала Вам буде скерована поштою).

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор звертає увагу на те, що слідчим суддею не перевірено строки подачі адвокатом ОСОБА_7 . скарги, оскільки 19 березня 2024 року адвокатом ОСОБА_13 на адресу СВ УСБУ в Запорізькій області скеровано клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, що на думку прокурора свідчить про обізнаність сторони захисту про винесення постанови про зупинення досудового розслідування.

Крім того, об 11 годині 53 хвилин 25 березня 2024 року на особистий номер мобільного телефону адвоката ОСОБА_13 у месенджері «WhatsApp» слідчим скеровано у «pdf» форматі постанову про зупинення досудового розслідування, водночас скарга адвоката ОСОБА_7 надійшла до суду 09 квітня 2024 року, тобто поза межами 10 денного строку.

Заслухавши:

доповідь судді;

прокурора, який зазначив, що подана ним апеляційна скарга підлягає розгляду, оскільки слідчим суддею були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, та підтримав вказану апеляційну скаргу;

захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , які зазначили, що вищевказана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважали, що провадження за апеляційною скаргою прокурора підлягає закриттю, посилались на те, що вимоги кримінального процесуального законодавства при розгляді скарги на вищевказану постанову слідчого слідчим суддею порушені не були, а доводи прокурора про протилежне є безпідставними, окрім того, захисники заперечували і проти інших доводів апеляційної скарги прокурора, вважали оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою;

перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до вимог п.17 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з цим, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Так, згідно з вимогами ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, зазначений в ст.309 КПК України, це ухвали слідчого судді про: відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Таким чином, вищевказана ухвала слідчого суді не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Прокурор, обґрунтовуючи можливість звернення з вищевказаною апеляційною скаргою, посилався на загальні засади кримінального провадження, визначені у частині 6 статті 9 КПК України, та на Постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №243/6674/17-к (провадження №13-16сво18), а також на постанову Об`єднаної Палати Верховного суду у справі №646/3986/19 (провадження №51-3335кмо20).

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №243/6674/17-к (провадження №13-16сво18) вказано, що оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК України, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першої статті 7 КПК України. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Втім, оскаржуваною ухвалою слідчим суддею прийнято рішення, яке передбачено КПК України, в межах своєї компетенції і повноважень, що ніким не оспорюється.

Отже, посилання прокурора в апеляційній скарзі на згадане рішення Верховного Суду є недоречним, оскільки це рішення стосується іншої правової ситуації.

В своючергу,Об`єднанаПалата Касаційногокримінального судуВерховного Судуу своїйпостанові від31травня 2021рокуу справі№646/3986/19зазначила,що перевірців апеляційнійінстанції підлягаютьлише ухвалислідчого судді,які пов`язаніз можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи, або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

Верховний Суд зазначив, що серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень:

-ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК);

-ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч.6 ст.9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч.6 ст.9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.

Оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про зупинення досудового розслідування має вирішальне значення для руху досудового розслідування та кримінального провадження в цілому, а прокурор в апеляційній скарзі вказав на істотне порушення вимог кримінального провадження при постановленні цієї ухвали слідчим суддею, та перевірити ці доводи прокурора було неможливо без витребування матеріалів судового провадження, провадження за вищевказаною апеляційною скарго прокурора було розпочато відповідно до засад кримінального провадження, зазначених в ст.ст.7-9,24 КПК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Прокурор в апеляційній скарзі вказав на те, що істотні порушення кримінального процесуального законодавства з боку слідчого судді полягають в тому, що скаргу розглянуто без участі прокурора і без його належного повідомлення про такий розгляд, окрім того, поза увагою слідчого судді лишилось те, що скаргу подано з пропуском процесуального строку, та не було оголошено у встановленому законом порядку повний текст оскаржуваної ухвали.

З матеріалів за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , що надійшли на адресу апеляційного суду, колегією суддів встановлено таке.

В провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області під процесуальним керівництвом Запорізької обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року, щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_12 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України; щодо ОСОБА_8 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України.

11 березня 2024 року за погодженням із процесуальним прокурором ОСОБА_6 . слідчим слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області ОСОБА_11 винесено постанову, якою досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.280 КПК України, у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого, 09 квітня 2024 року захисник - адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя зі скаргою.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 12 квітня 2024 року задоволено скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 та скасовано вищевказану постанову слідчого про зупинення досудового розслідування.

17 квітня 2024 року прокурор ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 12 квітня 2024 року.

На думку колегії суддів, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням вимог ст.306 КПК України, оскільки слідчий суддя без офіційного повідомлення чи виклику прокурора до судового засідання, скасував постанову слідчого, погоджену з прокурором, про зупинення досудового розслідування від 11 березня 2024 року, не є слушними, виходячи з такого.

Постанова про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до ЄРДР 30 листопада 2022 року, була винесена 11 березня 2024 року саме старшим слідчим в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області підполковником юстиції ОСОБА_11 , а прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні-прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 вона була лише погоджена в установленому законом порядку.

В свою чергу, згідно з вимогами ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Зі змісту оскаржуваної ухвали та рапорту слідчого ОСОБА_11 , який був наданий прокурором ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду, убачається, що слідчий ОСОБА_11 брав участь при розгляді слідчим суддею скарги захисника - адвоката ОСОБА_7 та надавав свої заперечення щодо доводів самої скарги.

Таким чином, порушень при розгляді скарги вимог ч.3 ст.306 КПК України з боку слідчого судді не убачається.

Те, що в цьому випадку у судове засідання не був викликаний прокурор, на думку колегії суддів, не може розцінюватися як істотне порушення вимог КПК України у розумінні положень ст.412 цього Кодексу, оскільки участь прокурора при розгляді таких скарг не є обов`язковою.

Твердження прокурора про те, що розгляд скарги без участі прокурора завадив слідчому судді прийняти законне та обґрунтоване рішення, оскільки прокурор міг би повідомити слідчому судді про те, що 11 квітня 2024 року досудове розслідування кримінального провадження було відновлено. Ця обставина, на думку прокурора, мала вплинути на результати розгляду скарги. Обґрунтовуючи таку свою позицію, прокурор послався на вимоги абзацу другого частини другої статті 305 КПК України.

Так, згідно з цією правовою нормою, прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною шостою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

Проте, у пункті третьому частини першої статті 303 КПК України зазначено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження, а пункт десятий стосується повідомлення про підозру.

Таким чином, норма передбачена абзацом другим частини другої статті 305 КПК України не стосується рішення про зупинення досудового розслідування.

В свою чергу, згідно з положеннями абзацу першого частини другої вказаної статті, слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

У пункті другому частини другої статті 305 КПК України зазначено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування.

Разом з тим, в цьому випадку, як зазначає сам прокурор, мало місце саме відновлення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а не скасування постанови слідчого ОСОБА_11 про зупинення досудового розслідування, що не може тягнути за собою таких наслідків як закриття провадження за поданою скаргою.

Отже, вищевказані доводи прокурора про порушення слідчим суддею вимог ст.305 КПК України також не є слушними.

Перевіряючи доводи прокурора, наведені в доповненнях до апеляційної скарги, про те, що поза увагою слідчого судді лишилось те, що скаргу подано з пропуском строків, передбачених ч.1 ст.304 КПК України, та не прийнято рішення, передбачене ч.2 цієї статті - про повернення скарги, колегія суддів звертає увагу на таке.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Посилання прокурора на те, що 19 березня 2024 року адвокатом ОСОБА_13 на адресу СВ УСБУ в Запорізькій області скеровано клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, що на думку прокурора свідчить про обізнаність сторони захисту про винесення постанови про зупинення досудового розслідування, є безпідставними, з огляду на таке.

З наявних матеріалів провадження убачається, що захисник - адвокат ОСОБА_13 дійсно звернувся до органу досудового розслідування з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що свідчить про його обізнаність про наявність кримінального провадження №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року за підозрою ОСОБА_9 ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України.

Разом з цим, на думку колегії суддів, ані сам факт звернення захисника - адвоката ОСОБА_13 з таким клопотанням, ані зміст самого клопотання не є підтвердженням обізнаності вказаного захисника з наявністю вищевказаної постанови слідчого від 11 березня 2024 року про зупинення кримінального провадження №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .

Посилання прокурора на те, що об 11 годині 53 хвилин 25 березня 2024 року на особистий номер мобільного телефону адвоката ОСОБА_13 у месенджері «WhatsApp» слідчим скеровано у «pdf» форматі постанову про зупинення досудового розслідування, не є переконливим.

Так, прокурором на підтвердження своїх доводів надано скріншоти листування, з яких убачається, що слідчим в застосунку системи миттєвого обміну повідомленнями «WhatsApp» з обліковим записом під ім`ям « ОСОБА_22 » 25 березня 2024 року об 11:36 годині направлено користувачу під ім`ям « ОСОБА_13 . Адвокат» документ, який має назву «Витяг 399 спільна група 13.03.2024» в «pdf» форматі; об 11:39 годині направлено документ, який має назву «Клопотання продовження слідства до 12 міс.» в «pdf» форматі; об 11:39 годині направлено документ, який має назву «Скани продовження строків ДР-Том 4» в «pdf» форматі; смс об 11:50 годині від ОСОБА_23 . Адвокат з текстом : «Не бачу постанови про виділення»; смс об 11:50 годині ОСОБА_22 : «Зараз скину»; об 11:53 годині направлено документ, який має назву «Adobe Scan 25 Mar 2024» в «pdf» форматі; об 11:55 годині направлено документ, який має назву «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1)» в «pdf» форматі; смс об 19:10 годині від ОСОБА_23 . Адвокат з текстом: «Отримали усі розписки, ОСОБА_24 ?»; смс об 11:50 годині ОСОБА_22 : «Авжеж. Я помічниці Вашій написав. Дуже дякую».

Отже, встановити те, що другий документ з назвою «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1)» є постановою про зупинення досудового розслідування з вказаного листування не є можливим.

Крім того, в протоколі огляду від 30 квітня 2024 року, який також наданий прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, зазначено, що 25 березня 2024 року захиснику ОСОБА_25 було направлено сканкопії документів по кримінальному провадженню №22024080000000399 від 11 березня 2024 року, виділеному 11 березня 2024 року з кримінального провадження №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року, щодо продовження строку досудового розслідування до 12-ти місяців, в тому числі і файл «Adobe Scan 25 Mar 2024.pdf», який містить сканкопію постанови від 11 березня 2024 року про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження та файл «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1).pdf», який містить сканкопію постанови від 11 березня 2024 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року, який був прочитаний ОСОБА_26 об 11 год. 56 хв. 25 березня 2024року.

Проте, виходячи зі скріншотів, які були надані прокурором, відбувався огляд документів з іншою назвою, а саме «Adobe Scan 25 Mar 2024 (3). pdf» та «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1)(1). pdf» (постанова про зупинення досудового розслідування вже має назву «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1)(1). pdf», а не «Adobe Scan 25 Mar 2024 (1).pdf»).

Окрім того, згідно з вимогами ч.ч.1, 3 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК України.

Згідно з вимогами ст.112 КПК України, у повідомленні повинно бути зазначено: 1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення; 2) адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв`язку; 3) ім`я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; 4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення; 5) процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється; 6) дата, час та місце проведення процесуальної дії, про яку повідомляється особа; 7) інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа; 8) вказівка щодо необов`язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття; 9) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Зміст наданих прокурором листування із захисником та протоколу огляду не свідчать про виконання вищевказаних вимог закону.

Разом з цим, з матеріалів провадження убачається, що копія постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022110000000475 від 30 листопада 2022 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління підполковником юстиції ОСОБА_11 за вих.№59/14-2159ві від 12 березня 2024 року на адресу захисника підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 адвокату ОСОБА_13 була направлена засобами поштового зв`язку, а саме простим поштовим відправленням - 21 березня 2024 року.

Копія вищевказаної постанови (згідно зі штампом вхідної кореспонденції в адвокатському об`єднанні « ОСОБА_27 , ОСОБА_28 і партнери» отримана за адресою робочого місця адвоката ОСОБА_13 04 квітня 2024 року, що ніким не спростовано.

Таким чином, доводи захисників - адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 про те, що про існування вищевказаної постанови слідчого про зупинення кримінального провадження стороні захисту стало відомо 04 квітня 2024 року, узгоджуються з наданими суду матеріалами провадження.

Скарга на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування була подана 09 квітня 2024 року захисником - адвокатом ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 на підставі доручень №182, 183, 184 від 09 квітня 2024 року, що свідчить про те, що скарга подана у передбачений законом строк.

Відповідно, порушень вимог ч.2 ст.304 КПК України з боку слідчого судді не убачається, а доводи прокурора про протилежне спростовуються матеріалами провадження.

Перевіряючи доводи прокурора про порушення слідчим суддею вимог ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів звертає увагу на таке.

Частиною п`ятою статті 27 КПК України передбачено, що під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутній відповідний технічний запис проголошення слідчим суддею повного тексту ухвали, яка оскаржується.

Разом з цим, в матеріалах провадження наявна довідка секретаря судового засідання, згідно з якою, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, 12 квітня 2024 року о 15 годині 30 хвилин (згідно з резолютивною частиною ухвали - це час оголошення повного тексту ухвали) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Так, частиною четвертою статті 107 КПК України передбачено, що у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В матеріалах справи відсутні докази як на підтвердження факту прибуття слідчого на оголошення повного тексту ухвали, так і на підтвердження того, що ухвала слідчим суддею не була проголошена в установленому законом порядку.

Більш того, прокурор не зазначає, як вказана ним обставина сама по собі (навіть якщо б вона і мала місце), вплинула на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи прокурора про допущення слідчим суддею при розгляді вищевказаної скарги істотних порушень вимог кримінального процесуального закону свого підтвердження не знайшли.

Отже, після надходження матеріалів провадження до суду апеляційної інстанції колегією суддів встановлено, що прокурором подана апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, при цьому, якихось істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б вказували на необхідність невідкладної перевірки вищевказаної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку на підставі загальних засад кримінального провадження, визначених ст.ст.7-9, 24 КПК України, не убачається.

За наведених вище обставини, провадження за вказаною апеляційною скаргою прокурора розпочато помилково, а тому - підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.

Таке рішення узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі №439/1271/17; в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №180/210/17.

В зазначених судових рішеннях Верховний Суд вказав на те, що якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має право постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Таке ж рішення суд апеляційної інстанції має право прийняти й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.7-9, 309, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

закрити провадження за апеляційною скаргою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Запорізької області - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого суддіЖовтневого районногосуду м.Запоріжжя від 12 квітня 2024 року, якою задоволено скаргу, захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області підполковника юстиції ОСОБА_11 , погоджену із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про зупинення досудового розслідування від 11 березня 2024 року, у кримінальному провадженні №42022110000000475, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2022 року, за підозрами ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4