Ухвала

від 29.05.2024 по справі 465/6193/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6193/23 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/907/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року в справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління ДМС України у Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління ДМС України у Львівській області про встановлення факт, що має юридичне значення - задоволено.

Встановлено факт народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме у с. Красногірка на даний момент Голованівський район Кіровоградської області.

Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду оскаржив представник Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, сформувавши 22.03.2024 в системі "Електронний суд" апеляційну скаргу.

Згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 25.03.2024 апеляційну скаргуГоловного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року залишено без руху, запропоновано у визначений строку сплатити судовий збір відповідно до закону та подати докази надсилання апеляційної скарги і копій доданих матеріалів іншим учасникам.

05.04.2024 на виконання вимог ухвали представник ОСОБА_3 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому зазначає про брак коштів на сплату судового збору та введений на території України воєнний стан, що перешкоджає сплатити судовий збір у розмірі, який визначений ухвалою суду.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 10.04.2024 відмовлено Головному управлінню Державної міграційної служби України у Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року (визначений ухвалою суду від 25 березня 2024 року) та встановити такий строк тривалістюв десять днівз дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалу суду від 10.04.2024 надіслано Головному управлінню Державної міграційної служби України у Львівській області в електронний кабінет 19.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

30.04.2024 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 , до якого долучено докази сплати судового збору.

14.05.2024 ОСОБА_4 подав заяв,у у якій просить про вирішення питання повернення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд приходить висновку про необхідність визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її апелянту виходячи з такого.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як зазначалося вище, ухвалою судді від 25.03.2024 апеляційну скаргуГоловного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року залишено без руху, апелянту запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги у відповідний спосіб, а саме: сплатити судовий збір відповідно до закону та подати докази надсилання апеляційної скарги і копій доданих матеріалів іншим учасникам.

Зазначене відповідає ч. 2 ст. 185 ЦПК України, згідно якої в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

В свою чергу, на виконання вимог ухвали Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області подало лише докази сплати судового збору, однак доказів надсилання апеляційної скарги і копій доданих матеріалів іншим учасникам, апелянтом не подано.

Відповідно до ч. 1 ст.44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, протягом всього перебування скарги в апеляційному суді недоліки апеляційної скарги в частині подання доказів надсилання апеляційноїскарги ікопій доданихматеріалів іншимучасникам не усунуто, з клопотанням про продовження строку відповідно до частини другоїстатті 127 ЦПК України,для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт до апеляційного суду не звертався.

При цьому, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Крім цього, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Поряд з цим, достовірно знаючи про подану апеляційну скаргу, а також недоліки такої, апелянт рухом справи не цікавився, свої процесуальні обов`язки у повній мірі не виконав.

Указом Президента Українивід 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"»,із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.

Крім цього, Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Разом з цим, враховуючи, що особа, яка подала апеляційну скаргу є юридичною особою та не може, у буквальному розумінні слова, бути задіяною до функціонування критичної інфраструктури Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо,обставин щодо відсутності відповідального штату працівників, суду не повідомлено, колегія суддів вважає, що є наявні підстави для визнання скарги неподаною та повернення її апелянту.

Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року вважати неподаною та повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Копії матеріалів апеляційної скарги, протокол розподілу та оригінал ухвал, постановлених за результатами перевірки такої надіслати до Франківського районного суду м. Львова для долучення до матеріалів справи № 465/6193/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк