Ухвала

від 30.05.2024 по справі 705/2159/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/106/24 Справа № 705/2159/19

УХВАЛА

про вирішення відводу суддів

30 травня 2024 р. м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Василенко Л. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Фетісової Т. Л., суддів Новікова О. М. та Сіренка Ю. В. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу № 0013 від 12.04.2019, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

17.05.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 про відмову у виправленні описки у вказаній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Фетісова Т. Л., судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.

28.05.2024 о 17 год. 01 хв. до Черкаського апеляційного суду надійшла заява позивача про відвід колегії суддів у вказаному складі від розгляду даної справи.

Заява мотивована тим, що суддя-доповідач у справі протиправно залишила без руху подану позивачем апеляційну скаргу, адже від сплати судового збору у даній категорії справ позивача звільнено. Також судом не було враховано відсутність у відповідача електронного кабінету.

Зазначає, що чоловік судді-доповідача в якості адвоката представляв інтереси власника-бенефеціара відповідача у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Мати судді-доповідача обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

Брат судді-доповідача неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Крім того, позивач у справі є стягувачем у виконавчому провадженні, де боржником являється Черкаський апеляційний суд.

Голова Черкаського апеляційного суду неналежним чином організував роботу суду.

Зазначені обставини, за доводами позивача, свідчать про упередженість суддів Черкаського апеляційного суду та неможливість розгляду ними даної справи.

Позивач виразив категоричну недовіру колегії суддів Фетісовій Т. Л., Новікову О. М. та Сіренку Ю. В. з урахуванням істотних обставин, які свідчать про наявність підстав для відводу суддів.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 травня 2024 року передано вирішення питання про відвід згідно заяви позивача у даній справі від 28.05.2024 судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2024 року вказану справу розподілено судді Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, приходжу до висновку про необхідність залишення її без задоволення.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 3 с. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу судді визначені ст. ст. 36-37 ЦПК України.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

Разом з тим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Крім того, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Перевіривши доводи заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що підстав для задоволення заявленого позивачем відводу немає, адже обставини, на які вказує заявник як на підставу відводу колегії суддів, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу.

Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів не містять посилання на обставини та докази, які б дали підстави для висновку про безпосередню заінтересованість в результатах розгляду справи, необ`єктивність та упередженість суддів Фетісової Т. Л., Новікова О. М. чи Сіренка Ю. В. чи неналежне забезпечення таким судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод заявника.

Верховний Суд в ухвалі від 03.10.2023 у справі № 910/4462/22 зазначив, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію, доказів які містяться в матеріалах справи. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування.

Таким чином, сама по собі незгода заявниці із ухвалою судді-доповідача про залишення без руху її апеляційної скарги у справі свідчать про незгоду із судовим рішенням, однак не свідчать про упередженість судді.

Крім того, в ухвалі від 21.05.2024 про залишення апеляційної скарги позивача без руху вказано чому саме сторона має сплатити судовий збір та проаналізовано предмет спору у аспекті наявності в учасника судового розгляду пільг за категорією заявлених позовних вимог щодо сплати судового збору.

Також посилання позивача щодо родичів судді-доповідача є необґрунтованими та не можуть свідчити про неможливість розгляду даної справи визначеним складом суду.

Вказівка позивача про те, що вона є стягувачем у виконавчому провадженні, де боржником являється Черкаський апеляційний суд, як і про те, що голова Черкаського апеляційного суду неналежним чином організував роботу суду у розумінні приписів процесуального законодавства не може свідчити про упередженість складу суду при розгляді цієї справи.

Тому, проаналізувавши доводи заяви про відвід колегії суддів, вважаю, що заявлений ОСОБА_1 відвід є недоведеним, а тому процесуальні підстави для його задоволення відсутні.

Слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Слід зауважити, що в даній справі всі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом, тому приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Фетісової Т. Л., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Фетісової Т. Л., суддів Новікова О. М. та Сіренка Ю. В. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу № 0013 від 12.04.2019, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л. І. Василенко