ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1048/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2159/19 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНовіков О.М., Сіренко Ю.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 про відмову у виправленні описки (повний текст складено 14.05.2024, суддя в суді першої інстанції Сивокінь С.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки в зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
у провадженні Шполянського районного суду перебуває вказана вище цивільна справа.
20.12.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 19.12.2023) позивач подала заяву про виправлення описки у судовому рішенні, вказуючи про те, що в тексті ухвали від 18.12.2023 допущені орфографічні описки щодо слів «позивач» та «направлення», а саме вказано «позивача» та «наплавлення». Просила виправити описку в описовійчастині ухвали суду від 18.12.2023, а саме: замість - «у судове засідання не з`явилися позивача та її представник» вказати - «у судове засідання Позивач ОСОБА_2 та Представник Позивача ОСОБА_3 з`явились, шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Уманського міськрайонного суду Черкаської області. А також замість «15.12.2023 позивачем ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи в якому позивач просить суд вирішити питання щодо наплавлення цивільної справи №705/2159/19 до Верховного Суду у відповідності до п.15.9 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України та перенести судове засідання у зв`язку з витребуванням Верховним Судом усіх матеріалів справи. 18.12.2023 представником позивача ОСОБА_3 подано суду клопотання про відкладення розгляду справи» вказати «15.12.2023 позивачем ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи в якому позивач просить суд вирішити питання щодо направлення цивільної справи №705/2159/19 до Верховного Суду у відповідності до п.15.9 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України та перенести судове засідання у зв`язку з витребуванням Верховним Судом усіх матеріалів справи. 18.12.2023 представником позивача ОСОБА_3 подано суду клопотання про відкладення розгляду справи».
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 відмовлено у задоволенні вказаної заяви позивача про виправлення описки з посиланням на те, що позивач просить змінити зміст ухвали суду, а саме замість «у судове засідання не з`явилися позивач та її представник» вказати «у судове засідання Позивач ОСОБА_2 та Представник Позивача ОСОБА_3 з`явились, шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Уманського міськрайонного суду Черкаської області», що нормами процесуального законодавства України саме у спосіб виправлення описки не передбачено.
Також вимога позивача про необхідність виправлення описки, а саме букви «а» в слові позивач та букви «л» в слові направлення не може бути задоволена, оскільки не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття, як у даному випадку.
Не погоджуючисьз такоюухвалою судупершої інстанції, позивач 17.05.2024 (сформована в системі «Електронний суд» 16.05.2024) подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та новим рішенням виправити описку замість «У судове засідання не з`явилися позивача та її представник» внести виправлення «У судове засідання Позивач ОСОБА_2 та Представник Позивача ОСОБА_3 з`явилась, шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Уманського міськрайонного суду Черкаської області».
В обґрунтування вказано на те, що 18.12.2023 о 10:57 год. позивач та її представник прибули до приміщення Уманського міськрайонного суду для участі в судовому засідання в режимі відеоконференції, що підтверджено записом №23009 в журналі відвідувачів Уманського міськрайонного суду Черкаської області, відповіддю ТУ ССО у Черкаській області від 21.12.2023 та фотографією телевізора зі залу №1 Уманського міськрайонного суду від 18.12.2023, зроблену об 11:14 год.
У зв`язку із запізненням Шполянського районного суду у заброньований для відеоконференції час, службовою особою суду ОСОБА_4 повідомлено секретаря с/з О.Шпицю про те, що на прохання ВС КАС необхідно налаштувати наступну відеоконференцію. На що секрктар с/з ОСОБА_5 не заперечувала та повідомила, що суд вийде у відеоконференцію пізніше. По завершенню відеоконференції з ВС КАС за участі ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 районний суд на зв`язок не вийшов.
Отже суд першої інстанції необґрунтовано вказав про те, що позивач та її представник не брали участі у судовому засіданні у справі.
Відзиву на вказану апеляційну скаргу не надходило.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку оскаржується ухвала про відмову у внесенні виправлень у судове рішення, яка зазначена в пункті 19 частини першоїстатті 353 ЦПК України. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
В ухвалі Шполянського районного суду від 18.12.2023 у даній справі вказано, що у судове засідання позивач та її представник не з`явилися.
При цьому у протоколі судового засідання в режимі відеоконференції від 18.12.2023 (т.13 а.с.6-8) вказано, що Уманський міськрайонний суд зал №1 користувач відмовився брати участь у відеоконференції, так як усі учасники процесу не з`явилися, відповідно, фіксування технічними засобами і не здійснювалося.
Скаржник у апеляційній скарзі стверджує про те, що вказівка суду першої інстанції про не участь позивача та її представника у судовому засіданні є опискою, адже для участі у розгляді справи в режимі відеоконференції позивач та її представник до Уманського міськрайонного суду прибули, а судове засідання за їх участі не відбулося внаслідок невчасного початку розгляду справи Шполянським районним судом та проведенням через це відеоконференції з ВС КАС за участі ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 у цей же час.
Надаючи оцінку таким доводам скаржника, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до положень ч.1 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
ВП ВСу постановівід 11.01.2022у справі№921/730/13-г/3вказала нате,що правиластатті процесуальногозаконодавства,яка регламентуєвиправлення описок,передбачають можливістьпісля ухваленнясудового рішенняу справіусунути вньому помилкитехнічного (неюридичного)характеру -описки таочевидні арифметичніпомилки.При цьомуопискою визнаєтьсяпомилка,що порушуєправила граматики,синтаксису,пунктуації,нумерації,які маютьвплив назміст судовогорішення тайого виконання.Описки -це помилки,зумовлені неправильнимнаписанням слів,цифр тощо(пропусклітери,цифри,їх перестановкатощо).Виправленню підлягаютьлише тіописки,які маютьістотний характер.До такихналежить написанняпрізвищ таімен,адрес,найменувань спірногомайна,зазначення даті строків.Не єописками граматичніпомилки,які неспотворюють текстсудового рішеннята непризводять дойого неправильногосприймання.
Верховний Суд у справі № 905/2135/19 зазначив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене вище правове регулювання вирішення питання про внесення виправлень у судове рішення, проаналізувавши зміст заяви про виправлення описки, апеляційний суд прийшов до висновку про правильність відхилення її вимог згідно оскарженої ухвали суду першої інстанції.
Так фактично позивач просить внести виправлення у зміст судового рішення у спосіб виправлення описки, що не передбачено нормами процесуального законодавства.
При цьому зазначення судом про нез`явлення позивача та її представника у судове засідання не є опискою, яку можна замінити на протилежне твердження, адже це є зміною встановлених судом в ухвалі від 18.12.2023 обставин на інші протилежні за змістом.
Крім того, неявка позивача у судове засідання Шполянського районного суду 18.12.2023 зафіксована у протоколі судового засідання в режимі відеоконференції від 18.12.2023 (т.13 а.с.6-8), який додатково підтверджує відсутність описки, про яку доводить скаржник у справі.
Доповнення судом у зміст рішення причин неявки сторін - є внесення змін до такого судового рішення, що суперечить вимогам закону, відповідно, за своєю юридичною природою не є виправленням описки.
Отже вимоги заяви представника відповідача про виправлення описки мають бути відхилені, про що вірно вказав суд першої інстанції в оскарженій ухвалі.
Апеляційний суд оцінює критично посилання скаржника у поданій апеляційній скарзі на те, що вона та її представник не змогли взяти участь у проведенні відеоконференції у справі внаслідок запізнення Шполянського районного суду в початку розгляду справи та послідуючої участі ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 у цей же час у відеоконференції з ВС КАС, адже зазначені обставини не доводять те, що у судовому засіданні Шполянського районного суду 18.12.2023 позивач та її представник фактично брали участь.
Інших доводів, які б свідчили про те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції про відмову у виправленні описки прийнята з порушенням норм процесуального чи матеріального права, апеляційна скарга позивача не містить.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 про відмову у виправленні описки у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п ос та но ви в :
апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 про відмову у виправленні описки у даній цивільній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття, подальшому провадженню не перешкоджає та касаційному оскарженню не підлягає.
Повну постанову складено 24.07.2024.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120574475 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні