Постанова

від 29.05.2024 по справі 709/14/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 709/14/24Провадження № 22-ц/821/916/24Категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.

за участю секретаря: Ярошенка Б.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши упорядку письмовогопровадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішенняЧорнобаївського районногосуду Черкаськоїобласті від07березня 2024року (ухваленого під головуванням судді Левченка В.В. в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

08січня 2024року ТДВ«Альянс Україна»звернулося досуду ізпозовом до ОСОБА_1 про відшкодуваннязавданої майновоїшкоди .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що між ним та ТОВ «Бейо Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням та/або користування та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням за умови, що вони зазначені в договорі. Застрахованим автомобілем є «Renault Kadjar».

12.09.2020 за участі вказаного автомобіля та автомобіля «Opel Kadett» під керуванням відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), внаслідок чого застрахований у позивача автомобіль «Renault Kadjar» отримав пошкодження.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 01.10.2020 відповідача визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Позивачем вказана ДТП визнана страховим випадком та виплачено страхове відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП була забезпечена в ПрАТ «СГ «ТАС» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну.

ПрАТ«СГ «ТАС»сплатило накористь позивачастрахове відшкодування,однак залишиласярізниця міжфактичним розміршкоди тастраховою виплатою,яка підлягаєстягненню звідповідача накористь позивача.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Альянс Україна» суму завданої майнової шкоди в розмірі 121140 грн. та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 березня 2024 року, з урахуванням ухвали від 12 березня 2024 року про виправлення описки, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Альянс Україна» 121140 грн. та понесені судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 2684 грн, а всього 123824 грн.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що ДТП скоєна з вини відповідача, при цьому позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із чим поданий позов підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 920/724/21, та враховуючи ту обставину, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, який весь час безперервно продовжувався, та на час розгляду справи не закінчився, вважав, що застосування спливу позовної давності, про яку заявлено відповідачем, зокрема передбаченої ст. 257 ЦК України, є неможливим, та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі,поданій 17квітня 2024року череззасоби поштовогозв`язку, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції неправомірним, постановленим із порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 березня 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову - відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що позов подано до суду з пропуском строку позовної давності, так як позов подано 25.12.2023, вже після відміни на всій території України карантину. Строк позовної давності в даній справі збіг 12.09.2023.

Вказує, що позивач мав змогу подати позовну заяву в строк з 01.07.2023( дата закінчення карантину) до 12.09.2023 ( збіг строку позовної давності). У вказаний проміжок часу строк позовної давності пропущений не був.

Щодо поновлення пропущеного строку позовної давності в зв`язку із введенням військового стану на території України, вказує, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця обставина виникла протягом строку, який пропущено і ця обставина підтверджується належними і допустими засобами доказування.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин , пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Скаржник вказує, що ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив, позивач не зазначив поважних причин пропуску строку позовної давності. Також ним не було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання позову.

Зазначає, що позивач знав про наявність спору із відповідачем, оскільки 06.10.2021 ним було направлено на адресу відповідача лист разом із претензією про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 121140 грн.

Тому вважає, що при винесенні рішення необхідно застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Щодо відсутності в страховика обов`язку здійснювати страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, зазначає, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження страхувальником п. 16.1.9 договору, зокрема, письмового повідомлення страховика про зміну юридичної адреси, а також страхувальник не виконав обов`язки, визначені п. 16.1.9 Додатку № 1 та зобов`язаний повернути Страховику отримане раніше страхове відшкодування. Відтак визначені ТДВ «Альянс Україна» позовні вимоги повинні бути адресовані не до нього, як винуватця ДТП, а до страхувальника ТОВ «Бейо Україна».

Посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтвердили відсутність у водія алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вважає, що страхувальником не виконано п. 7.4.2 Додатку № 1, а відтак страховик не мав права здійснювати страхове відшкодування.

Крім того, відсутність підтвердження повноважень підписанта заяви на виплату страхового відшкодування, вихідного номеру або ж іншого підтвердження отримання такої заяви страховиком, є підставою вказану заяву вважати неподаною. Оскільки вказана заява повинна визнаватися як неподана, відповідно страхувальник не виконав п. 13.1 Додатку № 1 , а в страховика не наступив обов`язок на здійснення страхового відшкодування.

Щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували дійсний розмір страхового відшкодування та визначили порядок розрахунку такого, зазначає, що в матеріалах справи відсутній додаток 2 до договору добровільного страхування, згідно якого визначається загальна страхова сума, тому встановити якою являється менша із величин страхова сума або ринкова вартість на день настання страхового випадку неможливо, а відтак неможливо правильно розрахувати належне страхувальнику відшкодування.

Звертає увагу, що як видно із ремонтної калькуляції №17310 від 01.10.2020, ціни були взяті станом на 21.08.2020, коли ДТП мало місце 12.09.2020. Таким чином, ремонтна калькуляція , яка надана позивачем в якості доказу по даній цивільній справі, виготовлена із значним порушенням Національного стандарту № 1, що є обов`язковим при визначенні вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. В даній ремонтній калькуляції відсутня інформація щодо особи, яка виконувала розрахунок, тому вважає, що даний звіт не може вважатися належним, достовірним та достатнім доказом в силу вимог ЦПК України.

Також в даному випадку, Страхувальником було надано страховику право на звернення до винуватця ДТП в межах регресної вимоги, однак, має місце не регресна, а суброгаційна вимога, оскільки не відбулося припинення попередніх правовідносин та виникнення нових, пов`язаних із регресною вимогою.

В матеріалах справи відсутній доказ, який підтвердив надання страховику з боку страхувальника права звертати до винуватця ДТП суброгаційну вимогу, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того зауважує, що в адвоката Корнілова Л.О. відсутні правові підстави для підписання процесуальних документів, в якості представника позивача, оскільки в ордері в графі «ПІБ або найменування особи, якій надається правова допомога» зазначено ПАТ «СК «Універсальна», а позивачем у даній справі є ТДВ «Альянс Україна», тому позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 24 травня 2024 року, представник ТДВ «Альянс Україна» - адвокат Корнілов Л.О., вважаючи рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.03.2024 законним і обгрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 листопада 2019 року позивач та ТОВ «Бейо Україна» уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № MOD 19800 (а.с. 6-7).

Умови добровільного страхування наземного транспортного засобу визначені в додатку 1 до вказаного договору (а.с. 8-16).

Згідно з п. 3.1. додатку 1 до договору страхування, предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням за умови, що воно зазначене в договорі.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 372/3192/20 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 19). За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться у відкритому доступі, вказана постанова набрала законної сили.

Відповідно до змісту вказаної постанови, 12 вересня 2020 року об 11:39 на перехресті сіл Германівка Степок Обухівського району Київської області, відповідач, керуючи автомобілем марки «Opel Kadett» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі автомобілю марки «Renault Kadjar» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам завдано матеріальних збитків.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до зазначених положень ЦПК України, вищевказані обставини ДТП, а також винність відповідача у вчиненні цієї ДТП, що визначені у постанові Обухівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 372/3192/20, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

12 вересня 2020 року позивачем складено повідомлення про настання події з ознаками страхової (а.с. 20-21).

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 01 жовтня 2020 року вих. № 17310, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault Kadjar» д.н.з. НОМЕР_2 складає 401 383,52 грн, а його ринкова вартість на дату ДТП складає 524 690,00 грн. (а.с. 22-64).

15 жовтня 2020 року ТОВ «Бейо Україна» звернулося до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування по справі № 2501/0137215 (а.с. 65).

Сума відшкодування, відповідно до акту по страховому випадку № 2501/0137215 від 16 жовтня 2020 року склала 254 140,00 грн (а.с. 66), та цього ж дня отримана ТОВ «Бейо Україна», що підтверджується копією платіжної інструкції № 2228 від 16 жовтня 2020 року (а.с. 67).

Позивач направив претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу до

ПАТ «Страхова група «ТАС», в якому було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, на суму 251 140,00 грн. (а.с. 68-69).

У своїй відповіді позивачу, ПАТ «Страхова група «ТАС» повідомило, що сума страхового відшкодування складе 130 000,00 грн та буде перерахована на відповідні реквізити позивача (а.с. 70).

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 0137215, в якій просив останнього сплатити в добровільному порядку залишок страхового відшкодування у сумі 121 140,00 грн. (а.с. 71-72).

18 жовтня 2021 року відповідач звернувся до позивача із запитом про надання матеріалів страхової справи (а.с. 73), на що отримав лист про часткове задоволення його запиту та неможливість надати повний перелік документів, у зв`язку з конфіденційністю інформації (а.с. 74).

Позиція Апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищевказаним вимогам рішення суду в повній мірі не відповідає, виходячи із наступного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема, посилається на те, що у представника позивача відсутні правові підстави для підписання процесуальних документів та представлення позивача в судовому засіданні, оскільки в ордері зазначено іншу юридичну особу ніж позивач, що є самостійною підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Перевіривши наведенідоводи апеляційноїскарги вцій частині, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України усправах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб( ч. 4 ст. 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (стаття 58 ЦПК України).

Представництво у цивільному процесі це правовідносини, під час яких представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яка бере участь у справі, з метою захисту її прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 Положення, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Відповідно до п. 12 Положення ордер має містити реквізити, які визначені в п.п. 12.1- 15.14 даного пункту.

Підпунктом 12.2 пункту 12 Положення ордер має містити, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога.

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є зазначення сторони, якій надається правова допомога.

Відповідно до статті 175 ЦПК України позовна заява подається у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Таким чином,позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.

Як при поданні підписаної власноруч позивачем позовної заяви, так і підписаної безпосередньо адвокатом, представник має надати довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження.

Наслідком невиконання такої вимоги є повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, згідно якої позовна заява повертається, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18),від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19) ( на останню заявник посилається у скарзі),про застосування пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України, що є аналогічнимпункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Такі ж висновки містить постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 липня 2021 року у справі № 916/3209/20 (на яку заявник вказує у касаційній скарзі) про застосування пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України,що також є аналогічнимпункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

Передбаченийпунктом1 частини четвертої статті 185 ЦПК Українипроцесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановіВеликої Палати Верховного Суду від13 березня 2019 року у справі №199/1478/17(провадження № 14-52цс19).

Велика Палата Верховного Суду у постановівід 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 (провадження № 11-44заі19)зазначила, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву від імені ТДВ «Альянс Україна» підписано та подано до суду адвокатом Корніловим Л.О.

На підтвердження повноважень представника ТДВ «Альянс Україна» адвокатом Корніловим Л.О. надано до суду першої інстанції ордер Серія АА №1386272, від 25.12.2023 та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю.

В ордері Серія АА №1386272, від 25.12.2023 про надання ПрАТ «СК «Універсальна» правничої допомоги, виданому на підставі договору № 1 від 01.04.2019 зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються та надається правова допомога у Чорнобаївському районному суді Черкаської області та Черкаському апеляційному суді.

Разом з тим, позивачем у даній справі є ТДВ «Альянс Україна».

Отже, перевіривши наданий ордер на представництво інтересів ТДВ «Альянс Україна» щодо його відповідності вимогам частини другої статті 26 Закону № 5076-VI і пункту 12 Положення, колегія суддів вважає, що відсутність у цьому ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме вказано іншу особу ПрАТ «СК «Універсальна», а не позивача, що свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка виключає можливість посилання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Корнілова Л.О. на представництво інтересів саме ТДВ «Альянс Україна».

Договір про надання правничої допомоги, на підставі якого представництво інтересів ТДВ «Альянс Україна» здійснює адвокат Корнілов Л.О. в матеріалах справи відсутній, що унеможливлює суд переконатися, чи дійсно представництво інтересів ТДВ «Альянс Україна» здійснює саме адвокат Корнілов Л.О.

Посилання адвоката Корнілова Л.О. у відзиві на апеляційну скаргу, що зазначені в графі ордеру відомості були викликані суто технічною помилкою (описками), довіритель /позивач (ТДВ «Альянс Україна») був обізнаний про розгляд справи, отримував процесуальні документи, був доданий до електронного суду, є неаргументованими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази про направлення та отримання кореспонденції з суду саме на адресу ТДВ «Альянс Україна», а відомості про доставку рішення суду до електронного кабінету ТДВ «Альянс Україна» маються вже після розгляду справи по суті.

Крім того,під часрозгляду справив судіпершої інстанціївідповідач узапереченні навідповідь навідзив вказувавна те,що позовназаява булапідписана представникомбез належнихдоказів напідтвердження повноважень,проте,судом першоїінстанції небуло вирішенодане питаннявідповідно донорм ЦПКУкраїни,що має наслідком залишення позову без розгляду, при тому, що адвокатом Корніловим Л.О., відповідно, не було долучено до матеріалів справи ордер, що підтверджує його повноваження на представництво інтересів саме ТДВ «Альянс Україна» в суді першої інстанції та вчинення ним інших дій, в тому числі підписувати процесуальні документи від імені вказаного товариства.

Залишення позову без розгляду з огляду на підписання його особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з таким позовом, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд особисто або через представника.

Разом з тим, адвокатом було подано відзив на апеляційну скаргу та долучено до відзиву ордер Серія АА №1443478 від 14.05.2024, з якого вбачається, що адвокат Корнілов Л.О. здійснює представництво інтересів ТДВ «Альянс Україна» в Черкаському апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги №402/2023 від 02.01.2023, що свідчить лише на представництво інтересів ТДВ «Альянс Україна» в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про подання позову особою, яка не має право його підписувати, колегія суддів визнає обґрунтованими та приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з залишенням позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи).

Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, не позбавляє сторону права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з таким позовом, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для прийняття процесуального рішення про залишення позову без розгляду.

Згідно частини першої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу третього цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду.

Отже, за доводами апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням позову Товариства здодатковою відповідальністю«Альянс Україна»до ОСОБА_1 про відшкодуваннязавданої майновоїшкоди без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 377, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чорнобаївськогорайонного суду Черкаської області від 07 березня 2024 року- скасувати.

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

О.М. Новіков