Ухвала

від 24.05.2024 по справі 380/20376/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 травня 2024 року м. Київ № 380/20376/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

прокурорів - Місінська М.А.,

від відповідача-1 - Лагода О.А.,

від відповідача-2 - Кутаков П.В.,

від відповідача-3 - Саламаха Р.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави

до Державної комісії України по запасах корисних копалин,

Державної служби геології та надр,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія»

про визнання протиправним та скасування протоколу, наказу, спеціального дозволу

на користування надрами,

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі по тексту - відповідач-1), Державної служби геології та надр (далі по тексту - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія» (далі по тексту - відповідач-3), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 29.11.2018 № 4606 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.03.2019 № 86 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Нафто газова компанія» (код ЄДРПОУ 42069426, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120);

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.06.2019 №5006, виданий ТОВ «Нафто газова компанія» (код ЄДРПОУ 4206942,01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120) для геологічного вивчення нафтогазонасосних надр, у томі числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим випробуванням нафти, газу (промислова розробка родовища).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 адміністративну справу № 380/20376/23 за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія» про визнання протиправним та скасування протоколу, наказу, спеціального дозволу на користування надрами передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду .

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 380/20376/23, яка відповідно до проколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі. Також суд поновив заступнику керівника Львівської прокуратури строк звернення до суд з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 суд задовольнив клопотання заступника керівника Львівської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначив судове засідання у справі на 27.02.2024 у режимі відеоконференції.

У судове засідання, призначене у справі на 24.05.2024 з`явилися прокурор та уповноважені представники відповідачів.

В ході судового засідання судом було продовжено розгляд клопотань відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду.

Так, на адресу суду надійшло клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позову без розгляду. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач-1 зазначив, що протокол засідання колегії ДКЗ від 29.11.2018 № 4606 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів Перепростинецької площі Львівської області, поданих ТОВ «НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ». Наказ Держгеонадр від 15.03.2019 № 86 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2019 рік.

При цьому, заступник керівника Львівської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році, крім того, протоколи ДКЗ перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022. Проте, прокурор звернувся до суду лише з 23.08.2023 року.

Крім того, на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов Державної служби геології та надр, в якому відповідачем-2 заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском прокурором строку звернення до суду. Додатково, Державна служба геології та надр подала до суду клопотання по залишення позову без розгляду.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання відповідач-2 зазначив, що спеціальний дозвіл на користування надрами № 5006 від 15.03.2019 виданий 14.06.2019, а з даним позовом до суду прокурор звернувся 30.08.2023, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.

Відповідач-2 зауважив, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. При цьому, незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи. Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, спеціального дозволу та звернення за їх отриманням лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафто Газова Компанія» подала до суду клопотання про залишення позову без розгляду, у якій зазначила про пропуск позивачем строку звернення до суду. Відповідач-3 зазначив, що наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Протоколи засідання колегії ДКЗ також оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, оскаржуваний наказ Держгеонадра «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень. Тобто, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури не був обмежений у можливості ознайомлення з відомостями про отримання суб`єктами господарювання спеціального дозволу на користування надрами, щонайменше за 4 (чотири) роки до моменту звернення до адміністративного суду.

Львівською обласною прокуратурою було подано до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій позивач зазначив, що після прийняття Державною комісією України по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу Львівська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачем вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Разом з цим, підстави для звернення Львівської обласної прокуратури до суду з позовом про оскарження протоколу ДКЗ № 4606 та спеціального дозволу на користування надрами № 5006 виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави. Так, усі документи, що містяться у справі Держгеонадр та стали підставою для отримання оскаржуваного спеціального дозволу на користування надрами отримані прокурором лише після його ознайомлення за місцем знаходженням відповідача.

При цьому, на думку прокурора, сам факт видачі Держгеонадрами спеціального дозволу на користування надрами не може бути підставою для звернення до суду, тому не надає прокурору права на здійснення представницьких повноважень. Остаточно факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено прокурором 19.07.2023, після ознайомлення та вивчення усіх необхідних документів, тому вказує на пропуск прокурором строку звернення до суду з поважних причин.

Присутній у судовому засіданні у режимі відеконоференції прокурор заперечував щодо задоволення клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду.

Представники відповідачів підтримали доводи клопотань про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із приписами частини третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приписами частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Як встановлено судом предметом спору у справі є протокол від 29.11.2018 № 4606 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та наказ Державної служби геології та надр України від 15.03.2019 № 86 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Нафто газова компанія» (код ЄДРПОУ 42069426, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120) та спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.06.2019 № 5006, виданий ТОВ «Нафто газова компанія» (код ЄДРПОУ 4206942, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120) для геологічного вивчення нафтогазонасосних надр, у томі числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим випробуванням нафти, газу (промислова розробка родовища).

Як зазначає позивач, підстави для звернення прокурора до суду виникли після остаточного встановлення факту порушення інтересів держави в даній справі - 19.07.2023, після ознайомлення та вивчення усіх необхідних документів.

При цьому, заступник керівника Львівської обласної прокуратури обґрунтовує «інтереси держави» метою запобігання незаконному наданню надр у користування з порушенням встановленої державою процедури та з порушенням норм природоохоронного законодавства шляхом незаконного складання протоколу ДКЗ України № 4606, і наданні виключного позааукціонного права юридичній особі на отримання у свою «власність» спеціального дозволу № 5006 та права на видобуток корисних копалин

З матеріалів справи судом встановлено, що листом від 16.03.2023 № 12-223 вих-23 Львівська обласна прокуратура звернулася до Державної служби геології та надр та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері користування надрами, просили надати:

- належним чином завірені копії спеціальних дозволів на видобування надр із додатками, наданих ТзОВ «Надробудсервіс» (дозвіл від 24.09.2018 № 6282), ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» (дозвіл від 10.05.2016 № 6127), ТОВ «Гео-надра-Інвест» (дозвіл від 14.06.2019 № 5005), ДП «Датський текстиль «Компанії «ПВН Холдінг - А/С» (Данія) (дозвіл від 29.05.2019 № 6343), ТОВ «Нафто газова компанія» (дозвіл від 14.06.2019 № 5006), ТзОВ «Укрінвестсистем» (дозвіл від 25.09.2019 № 6375);

- належним чином завірені копії протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин, якими ТзОВ «Надробудсервіс», ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», ТОВ «Гео-надра-Інвест», ДП «Датський текстиль «Компанії «ПВН Холдінг - А\С» (Данія), ТОВ «Нафто газова компанія» та ТзОВ «Укрінвестсистем» апробовано запаси корисних копалин.

Листом Державної служби геології та надр від 21.03.2023 № 1441/03-4/2-23 повідомлено Львівській обласній прокуратурі про те, що запитувані копії документів містять значний об`єм, опрацювання якого потребує витрат часу, паперу та використання копіювальної техніки. В умовах воєнного стану та браку коштів, у ДНВП «Геофірм України» відсутня можливість надання копій запитуваних документів. Представники Львівської обласної прокуратури можуть ознайомитися з запитуваними матеріалами та зробити фотокопії документів, зазначених у листі.

07.06.2023 Львівська обласна прокуратура повторно звернулася до Державної служби геології та надр України листом № 12-416 вих-23, в якому зазначила про з`ясування відомостей про те, що ТОВ «Нафто газова компанія» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.06.2019 № 5506, дійсний до 03.12.2024.

Додатково, прокурор просив надати інформацію щодо своєчасності виконання надрокористувачем умов, зазначених у спеціальному дозволі на користування надрами, зокрема:

- чи здійснено держану реєстрацію документів надрокористувача РДГВН:.

- чи приймалось Державною комісією України по запасах корисних копалин рішення про апробацію балансових запасів;

- чи подавалась надрокористувачем заява про отримання спеціального дозволу користування надрами з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону з метою апробації запасів корисних копалин та чи наданий такий дозвіл.

Державна служба геології та надр листом від 27.06.2023 повідомила Львівську обласну прокуратуру, що Держгеонадра на засіданні Робочої групи Держгеонадр з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копали (від 05.12.2018 № 107) схвалили протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 29.11.2018 № 4606 (початкова геолого-економічна оцінка прогнозних ресурсів вуглеводнів Перепростинецької площі, Львівської області), поданий ТОВ «Нафто-Газова компанія» (апробація запасів, державний реєстраційний номер робіт і досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-ГР 322 1).

По Перепростинецькій площі прогнозні ресурси газу розчиненого у нафті та нафти апробованої протоколом ДКЗ України від 29.11.2018 № 4606. Окрім того, надано на запит перелік заяв щодо отримання щодо спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Нафто-газова компанія» та копію дійсного спеціального дозволу на користування надрами від 14.06.2019 № 5006, Перепростинецька площа, який надано з метою проведення геологічного вивчення, пошуку і розвідки нафти, газу та газу, розчиненого в нафті, що розташована у Львівській області.

Крім того, суд зазначає, що додатками до вказаного листа Державної служби геології та надр України зазначено 24 арк., серед яких наявний перелік заяв на отримання спецдозволів на користування надрами - надання спецдозволу ТОВ «Нафто-газова Компанія» (вид розгляду/підстава) без аукціону.

Вказане свідчить про те, що отримавши зазначені додатки до листа Державної служби геології та надр України від 27.06.2023 позивачу було відомо про отримання ТОВ «Нафто-Газова компанія» спеціального дозволу на користування надрами від 14.06.2019 № 5006 та про факт надання такого дозволу без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин.

Всупереч зазначеного, прокурором у тексті позовної заяви вказано, що працівником прокуратури 19.07.2023 здійснено викопіювання належних документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень та зумовили звернення до суду з даним позовом.

Водночас, як встановлено судом, протокол засідання колегії ДКЗ від 29.11.2018 № 4606 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів Перепростинецької площі Львівської області, поданих ТОВ «Нафто газова компанія».

Суд враховує посилання відповідачів на те, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022.

По тексту оскаржуваного протоколу ДКЗ відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Нафто Газова Компанія» будь-якого спеціального дозволу на користування надрами.

Крім того, як встановлено судом, відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020 р.) зобов`язано органи прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень, зокрема, публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (далі - наказ № 389) розширено положенням "публічної інформації у формі відкритих даних".

Підпунктом 8.2 наказу № 389 керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.

В силу положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» рішення, прийняті дозвільним органом підлягають обов`язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Накази (з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Зокрема, наказ Держгеонадр від 15.03.2019 № 86 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2019 рік.

Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Нафто-газова компанія» надано спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

При цьому, зазначений підпункт Порядку № 615 передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ «Нафто-газова компанія» 14 червня 2019 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадр.

При цьому, суд враховує, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Як встановлено судом, Офісом Генерального прокурора оформлено лист № 12/2-35ВИХ-21 на адресу Держгеонадра та витребувано у строк до 17.06.2021 р. надати, зокрема, перелік суб`єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Державна служба геології та надр у відповідь на запит Офісу Генерального прокурора України надано відповідний перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

При цьому, у зазначеному переліку відображено відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто Газова Компанія» (пункт 30 переліку). З огляду на викладене, суд зазначає, що Офіс Генерального прокурора з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ «Нафто Газова Компанія» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами «за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки».

При цьому, судом встановлено, що 31.08.2021 Офісом Генерального прокурора було оформлено Лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр за № 12/2-320Вих-5140КВ-21, який адресовано Керівникам обласних прокуратур (крім спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері).

Зі змісту зазначеного листа Офісу Генерального прокурора вбачається, що у тексті зазначена інформація про отримання поза аукціоном 117 спеціальних дозволів на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин. Цим листом зобов`язано за наявності підстав вжити заходи представницького та кримінально-правового характеру, про що повідомити Офіс Генерального прокурора.

При цьому, суд відхиляє твердження прокурора стосовно того, що ДКЗ не надано доказів того, що прокурор володів усім пакетом документів до 19.07.2023, оскільки лише в цей день прокурор ознайомився з матеріалами справи, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, за місцем знаходження Державної служби геології і надр України, оскільки у переліку який долучено до листа Державної служби геології та надр України на адресу Офісу Генерального прокурора, та який у подальшому було направлено на всі прокуратури зазначено відомості про суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Львівська обласна прокуратура була обізнана про обставини отримання оскаржуваного спеціального дозволу ще до дати, на яку вона посилається у позовній заяві. Згідно із статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 15 цього ж закону передбачено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Крім того, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява Дрогобицької окружної прокуратури Львівської обласної прокуратури від 09.12.2021 № 14.52/04-27-4779Вих-21 адресована голові Державної служби геології та надр, у яких заявник зазначив, що Дрогобицькою окружною прокуратурою виконується завдання Львівської обласної прокуратури про вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на захист інтересів держави у сфері надрокористування.

Варто зазначити, що вказаний лист містить відомості, що у ході виконання завдання встановлено, що згідно відомостей ДНВП «Геоінформ України» 3 суб`єкти господарювання здійснюють діяльність у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно промислової розробки, а саме ТОВ «Гео-надра-Інвест», ТОВ «Нафто газова компанія», ТзОВ «Укрінвестсистем».

Додатково, Дрогобицька окружна прокуратура Львівської обласної прокуратури з метою вирішення питання щодо застосування заходів представницького характеру у сфері надрокористування керуючись ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» просила в строк до 17 грудня 2021 року надати на адресу прокуратури, в тому числі на електронну drogobuch@oblprok.lviv.ua копії (сканкопії) документів які стали підставою видачі Державною службою геології та надр України поза аукціоном спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Гео-надра- Інвест», ТОВ «Нафто газова компанія», ТзОВ «Укрінвестсистем».

При цьому, листом Державної служби геології та надр України від 29.12.2021 № 23341/01-03-21 на запит під 9 грудня 2021 року № 14.52/04-27-4779 вих-21 (№ 19014/02/03-21 від 10 грудня 2021 року) щодо надання інформації стосовно підприємств вказаних у запиті в межах компетенції повідомлено прокуратуру про те, що річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2021 рік (далі - Річний план), затвердженим наказом Державної служби геології та надр України від 20.11.2020 № 528, передбачено проведення Держгеонадрами у 2021 році перевірок діяльності, зокрема, ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5400 від 25.10.2011, ТОВ «Нафто-газова компанія» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5006 від 14.06.2019 та ТОВ «Гео-Надра-Інвест» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5005 від 14.06.2019.

Дсржтеонадра на виконання підпункту І пункту І Рішення РНБО «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021 уведеного в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 (далі - Рішення РНБО) та доручення Прем`єр-міністра України від 14.05.2021 № 13237/14/1-21 здійснює позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про надра відповідними суб`єктами господарювання, шо проводять господарську діяльність з видобування корисних копалин, діяльність яких відповідає критеріям визначеним підпунктом І пункту І Рішення РНБО, серед яких, зокрема, ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5400 від 25.10.2011, ТОВ «Нафто-газова компанія» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5006 від 14.06.2019, ТОВ «Гео-Надра-Інвест» відповідно до спеціального дозволу па користування надрами № 5005 від 14.06.2019 та ТОВ «Укрінвестсистем» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 6375 від 25.09.2019.

На підставі наказів Держгеонадр від 20.11.2020 № 528, від 18.10.2021 № 743 Державною службою геології та надр України проведено планову перевірю діяльності ТОВ «Нафто-газова компанія» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5006 від 14.06.2019.

За результатами планової перевірки складено акт перевірки від 01.11.2021 № 02-01/06/2021-89/п-148. Надрокористувачу видано припис від 01.11.2021 № 625-21/02 з встановленим терміном на усунення порушень до 08.11.2021. Порушення не усунені. Інформація про результат перевірки додається.

Додатками до вказаного листа зазначено 289 аркушів.

Враховуючи наведене, а також з метою перевірки доводів позивача відносно необізнаності прокуратури шодо надання дозволу без проведення аукціону, суд витребував у позивача вказані додатки до листа надісланого Дрогобицькою окружною прокуратурою на адресу Львівської обласної прокуратури. Водночас позивачем ці документи суду надані не були. При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту листа Дрогобицької окружної прокуратури від 14.05.2024 вбачається, що вона надсилала такі додатки на адресу Львівської обласної прокуратури у 2021 році.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відлік строку звернення до суду з позовом у цій справі розпочався з грудня 2021 року, а саме часу коли прокуратура дізналась або мала можливість дізнатись про наявність підстав для здійснення представництва в судів інтересів держави в межах запиту Офісу Генерального прокурора та відповіді отриманої Дрогобицькою окружною прокуратурою на виконання завдання Львівської обласної прокуратури.

При цьому, позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження рішень та спеціального дозволу на користування надрами, крім того, не надано доказів, які підтверджують існування об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до Держгеонадр щодо протоколу ДКЗ та спеціального дозволу на користування надрами.

З огляду на наведене, Львівська обласна прокуратура, володіючи інформацією наприкінці 2021 року щодо отримання ТОВ «НАФТО-ГАЗОВА КОМПАНІЯ» спеціального дозволу на користування надрами № 5006 від 14.06.2019 без проведення аукціону не була позбавлена можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та Державної комісії України запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, відсутність доказів звернення до суду органів прокуратури після отримання відомостей стосовно підстав надання ТОВ «Нафто газова компанія» спеціального дозволу на користування надрами свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

У свою чергу, релевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення викладені у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 460/12886/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21812/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/8829/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/25181/23, від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 та інших.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст.55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»),

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строк у, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

З огляду на вказане, судом встановлено, що прокуратурою було пропущено строк звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, при цьому, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду які зазначені у запереченнях щодо заяв про залишення позову без розгляду є неповажними.

При цьому, суд визнає передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з урахуванням якого суд поновив заступнику керівника Львівської прокуратури строк звернення до суд з даним позовом, викладений в ухвалі від 30.10.2023 про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія» про залишення адміністративного позову у справі № 380/20376/23 без розгляду підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія» про залишення адміністративного позову у справі № 380/20376/23 без розгляду задовольнити.

2. Адміністративний позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто газова компанія» про визнання протиправним та скасування протоколу, наказу, спеціального дозволу на користування надрами, - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.05.2024 року.