Рішення

від 30.05.2024 по справі 340/1121/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1121/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу №ПШ 015255 від 23.01.2024 у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 вказує, що застосовування до нього штрафу у розмірі 17000 грн. є протиправним, з огляду на те, що автомобіль КАМАЗ НОМЕР_1 , яким здійснювалось перевезення належить ОСОБА_2 та раніше використовувався ним за довіреністю, проте строк дія довіреності сплинув 10.09.2023 року, тому на момент здійснення перевезення вантажу ним не використовувався, а відтак не є автомобільним перевізником.

Представник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (надалі відповідач) подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що у ході рейдової перевірки посадовими особами перевірено транспортний засіб водій якого надав документи у тому числі і ТТН, автомобільним перевізником у якій вказано саме ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки складений акт. Про час та місце розгляду справ про порушення автотранспортного законодавства підприємству завчасно направлено повідомлення, яке ним отримано, але на розгляд справи позивач не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи також не надходило. До відзиву долучено копію ТТН №0002 від 08.12.2023 року. До перевірки не надано індивідуальну книжку водія роботи та відпочинку, у зв`язку з чим застосований штраф.

Рух справи:

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року витребувані додаткові докази.

Вимоги вказаної ухвали суду виконані частково, ФГ ''Тілець'', ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витребувані докази та пояснення не надані.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року витребувані додаткові докази.

Дослідивши доводи наведені сторонами у заявах по суті справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 21.09.2009 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.57-58).

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у м. Київ на а/д М-28 ''Одеса-Южне'' км 40 + 639 м проводилась рейдова перевірка під час якої перевірено транспортний засіб Камаз НОМЕР_1 . Під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_3 не надав перевіряючим особам індивідуальну книжку роботи та відпочинку.

За результатом перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АРО18626 від 08.12.2023 року, яким зафіксовано здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений ст.48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'', а саме під час перевезення вантажу відповідно у водія ОСОБА_3 відсутня індивідуальна книжка роботи та відпочинку водія (надалі акт перевірки, а.с.41-44). Від підпису та ознайомлення водій відмовився.

Згідно повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт розгляд справи був призначений на 23 січня 2024 року. Вказане повідомлення направлено позивачу та отримано ФОП ОСОБА_1 15.01.2024 року (а.с.45-46).

На розгляд справи позивач не з`явився.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області виніс постанову №ПШ 015255 від 23.01.2024 року, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.39).

Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Представник позивача у позові стверджує, що позивач не є автомобільним перевізником, оскільки транспортний засіб Камаз НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , яким позивач використовував на підставі довіреності, строк дії якої закінчився 10.09.2023 року.

Натомість, відповідач у відзиві звертає увагу, що до позову додана інша ТТН від 08.12.2023 року №0002 (а.с.41) у якій перевізником вказаний ФОП ОСОБА_1 (а.с.41).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України14.10.97 № 363 (надалі Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил №363 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до пунктів 11.3 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України ''Про технічні регламенти та оцінку відповідності'' та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України ''Про захист персональних даних'', ''Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах''.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Замовником у ТТН №0002 від 08.12.2023 року вказаний ФГ ''Тілець'' (код ЄДРПОУ 32059280), а вантажоотримувачем є ТОВ ''Зелена Долина Полісся'' (код ЄДРПОУ 40944008), авомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 (а.с.41).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців одним із засновником ФГ Тілець'' (код ЄДРПОУ 32059280) є ОСОБА_1 , який є головою цього ФГ.

Отже, позивач одночасно є автомобільний перевізник та головою ФГ ''Тілець'' (код ЄДРПОУ 32059280).

Перевезення здійснено згідно договору поставки №ФГ 0612 від 06.12.2023 року, укладеного з ТОВ ''Зелена Долина Полісся'' (код ЄДРПОУ 40944008) та за специфікацією №1 (а.с.91-96).

Суд витребував у ФГ ''Тілець'' (код ЄДРПОУ 32059280) копію договору поставки №ФГ 0612 від 06.12.2023 року та письмову інформацію про те чи перебував ОСОБА_4 у трудових відносинах (чи інших договірних відносинах) з ФГ ''Тілець'' у грудні 2023 році.

Крім того, суд витребував у ФОП ОСОБА_1 інформацію про те чи перебував ОСОБА_4 у трудових відносинах (чи інших договірних відносинах) у грудні 2023 року із ФОП ОСОБА_1 .

Витребувані документи та пояснення ні позивач, ні ФГ ''Тілець'' на вимогу суду не надав.

Згідно наданої ГУ ДПС у Кіровоградській області інформації позивач (ФОП ОСОБА_1 ) у грудні 2023 року мав двох найманих працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.72-77).

Натомість, згідно податкової звітності ГУ ДПС у Кіровоградській області ФГ ''Тілець'', одним із найманих працівників у грудні 2023 року є ОСОБА_3 (а.с.78-84, 101-106).

Тобто, водій ОСОБА_3 , який здійснював перевезення вантажу (а.с.42) є найманим працівником ФГ ''Тілець'' керівником та засновником якого є ОСОБА_1 .

Суд, акцентує увагу на тому, що позивач не виконав вимоги ухвали суду в частині надання інформації про те, чи перебував ОСОБА_3 (водій) у трудових відносинах чи інших договірних відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Суд відхиляє доводи представника позивача стосовного спливу строку дії довіреності на право розпорядження автомобіля Камаз НОМЕР_1 , що за його позицією унеможливлює використання позивачем вказаного автомобіля, з огляду на те, що при проведенні рейдової перевірки водій ОСОБА_3 надав перевіряючим особам ТТН від 08.12.2023 та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.42). Вказане свідчить, що автомобіль продовжував перебувати у користуванні позивача.

При цьому, суд акцентує увагу, що ТТН від 08.12.2023 заповнював саме ОСОБА_1 , а позов взагалі не містить доводів стосовно наявністю цієї ТТН та підстав її складання.

А відтак, згідно ТТН від 08.12.2023 року №0002 позивач був саме автомобільним перевізником.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За висновками відповідача, позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме за відстуності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив вимоги наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджена Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі Положення №340).

У пунктах 1.1, 1.2, 1.3 зазначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пункту 6.1 розділу ''VI. Облік робочого часу'' Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

У пункті 6.3 6.1 розділу ''VI. Облік робочого часу'' Положення №340 зазначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, водій під час здійснення перевезення пасажирів зобов`язаний мати при собі заповнену індивідуальну контрольну книжку водія.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №310, затверджено ''Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів'', яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за № 811/18106 (надалі Положення №340), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів.

Пунктами 1.2 1.3 Положення №340 визначено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв (п.1.4 Положення №340).

Згідно визначення, наведеного у п.1.5 Положення №340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник).

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що оскільки позивач здійснював перевезення вантажу як ФОП, а відтак є автомобільним перевізником у розумінні цього Положення.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Камаз реєстраційний номер НОМЕР_1 , має масу понад 3,5 тони.

Отже правова конструкція вказаної норми свідчить про те, що відповідальність наступає за сам факт відсутності індивідуальної книжки роботи та відпочинку водія.

Суд дійшов висновку, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, яким би було доведено що ФОП ОСОБА_1 не автомобільним перевізником. Натомість, відповідач в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України надав докази правомірності свого рішення, які не були спростовані позивачем.

Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №ПШ 014651 від 06.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факту вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову за фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК