Рішення

від 30.05.2024 по справі 560/4027/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4027/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 травня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів UA400000/2024/000027/2 від 09.02.2024.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000079 від 09.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації ІМ40ДЕ №23UA40004003964U0 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2024/000079 від 09.02.2024 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2024/000027/2 від 09.02.2024 в сторону збільшення за резервним методом. Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує неподанням до митного оформлення документів, а саме: замовлення, коносамент, копія МД країни відправлення, передбачені контрактом, транспортні документи, страхові документи, банківські платіжні документи не містять окремих печаток та підписів, а також наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за ІМ40ДЕ №23UA40004003964U0 у митного органу виникли сумніви щодо "дійсної вартості" та у правильності визначення митної вартості товарів товару №3 "Меблі спеціально призначенні для швейних промислових машинок: Стіл з основою до X5S в кількості 150 шт., Стіл з основою до BRC-T1900G в кількості 20 шт., Торговельна марка ВRUСЕ Виробник Jack Technology Co., LTD", оскільки заявлений рівень митної вартості був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки, а саме заявлений рівень митної вартості - 1,33 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості столів та станин до швейних машин того ж виробника та торгівельної марки 4,02 дол.США/кг. В результаті опрацювання документів, поданих згідно частини 2 та частини 3 статті 53 МКУ виявлено відсутність окремих документів, розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару: до митного оформлення не подано замовлення, коносамент, копія МД країни відправлення, передбачені контрактом, транспортні документи, страхові документи, банківські платіжні документи не містять окремих печаток та підписів, а також наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 09.02.2024 №UА400000/2024/000027/2. Перелік та послідовність дій посадової особи митного органу під час контролю митної вартості товарів чітко визначені митним законодавством. Хмельницька митниця опрацьовувала ті документи, які були подані позивачем для митного контролю та оформлення, повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів (з метою спростувати виявлені розбіжності у документах та відсутність всіх складових митної вартості), після відповідей декларанта прийняла рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість за "6" - резервним методом. Під час митного оформлення митної декларації, посадовою особою Митниці прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Саме тому Митницею було оформлено картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якій були роз`яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення. Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України, під час проведення консультацій було додано додаткові наявні в позивача документи на вимогу митного органу. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення від 09.02.2024 №UА400000/2024/000027/2 про коригування митної вартості товарів є правомірним.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 22.03.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (ЄДРПОУ 35860885) здійснює діяльність з оптової торгівлі швейними машинами.

01.11.2023 між ТОВ "Спарк-Швейне Обладнання" (Покупець) та компанією "Jack Technology Co.,LTD." (Продавець) укладено контракт-імпорт №SV14-2023, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 1.1. Контракту).

Вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки (пункт 2.1. Контракту).

Загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 107474,67 доларів США (пункт 2.3. Контракту).

Поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (пункт 3.2. Контракту)

На виконання Контракту здійснено поставку Товару, а саме: автоматичні промислові швейні машини "BRUCE" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими. Загальна вартість Товару складає 107474,67 доларів США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок згідно Договору надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполучені №01М/30-01-2024 від 30.01.2024 укладеним з ТОВ "Західтехнотранс".

09.04.2024 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №24UА400040004025Ш(МД) на 28 товарів Позивача (графа 31 МД, автоматизовані промислові швейні машини; напівавтоматичні промислові швейні машини; меблі спеціально призначені для швейних промислових машинок; запасні частини спеціально призначені для швейних промислових машинок; вироби з вулканізованої гум; вироби з чорних металів; частини спеціально призначені для швейних промислових машинок; обладнання освітлювальне і таке інше).

Фактурна вартість задекларованого товару складала 107474,67 США / 4037898.5842 грн. (графа 22 МД). Митну вартість у розмірі 4093533,72 грн. заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД) та задекларовано шляхом додавання до фактурної вартості витрат на транспортування у розмірі 55635,13 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу IM40ДЕ №23UA400040003964U0 додано (графа 44 Декларації):

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.11.2023;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Іnvoice) №JKYYJ23558 від 23.11.2023;

- Міжнародна автомобільна накладна (CMR) A №67294 від 06.02.2024;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №CCPIT3442305278899 від 05.12.2023;

- Платіжна інструкція №36 від 27.12.2023;

- Рахунок-фактура (автотранспортні послуги) №11-24 від 07.02.2024;

- Контракт-імпорт №SV14-2023 від 01.11.2023;

- Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-01-2024 від 05.01.2024;

- Заявка на перевезення вантажу №01М/05-01-2024 від 05.01.2024;

- Лист 1/09/02/2024 від 09.02.2024;

- Лист 2/09/02/2024 від 09.02.2024;

09.02.24 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000079 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000027/2 в сторону збільшення за резервним методом.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості, зокрема:

1. До митного оформлення не подано замовлення, коносамент, копія МД країни відправлення, передбачені контрактом.

2. Пункту поставки, та країни зазначених в сертифікаті походження.

3. Банківські платіжні документи не містять окремих печаток та підписів, передбачених формою даних документів.

4. В частині порту доставки вантажу.

5. Відправлення товару здійснено з складу, при цьому заявлено, що контракт укладено з виробником товару, що свідчить про наявність складових митної вартості товару, а саме витрат на вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включених до митної вартості

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Крім того, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач стверджує що заявлений рівень митної вартості - 1,33 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості столів та станин до швейних машин того ж виробника та торгівельної марки 4,02 дол.США/кг. Відомості про мінімальні рівні цін на товари встановлені з інформації яка міститься у ЄАІС ДПС.

Верховний Суд у своїх правових висновках зазначав, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. (Постанови від 25.02.2020 справа №260/718/19, від 27.04.2020 справа №140/804/19).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (Постанова від 30.04.2020 по справі №820/231/16).

Як встановив суд, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару.

Щодо твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подано замовлення, коносамент, копія МД країни відправлення, передбачені контрактом, суд зазначає, що положення пункту 6 частини 2 статті 53 МК України, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до умов п.3.2 контракту-імпорту №SV14-2023 від 01.11.2023 та рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №JKYYJ23558 від 23.11.2023 у ціну товару включено вартість доставки товару до міста Бараново (Польща). Для підтвердження вартості транспортування Товару, яка не включена в ціну товару, було надано рахунок №11-24 від 07.02.2024, Договір надання послуг перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні №01М/05-01-2024 від 05.01.2024, Заявка на перевезення вантажу №01М/05-01-2024 від 05.01.2024.

Враховуючи встановлене, суд вважає твердження відповідача про те, що до митного оформлення не подано замовлення, коносамент, копія МД країни відправлення, передбачені контрактом, безпідставним.

Щодо висновку митного органу про наявність розбіжностей Пункту поставки, та країни, зазначених в сертифікаті походження, суд зазначає, що наданий позивачем Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №CCPIT3442305278899 від 05.12.2023 поданий виключно з метою встановлення митним органом країни походження імпортованого товару. Митна вартість та складові митної вартості встановлюються на підставі документів передбачених в частинах 2 та 3 статті 53 МК України. Жодних розбіжностей чи ознак підробки у вказаних документах відповідачем виявлено не було.

Щодо висновку відповідача про те, що банківські платіжні документи не містять окремих печаток та підписів, передбачених формою даних документів, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач до митного оформлення надав платіжну інструкцію №36 від 27.12.2023, яка містить прямокутний штамп банку, дату та підпис відповідальної особи.

Позивач при заповненні платіжної інструкції використовує кваліфікований електронний підпис. При електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою кваліфікованого електронного підпису, його підпис на платіжних документах не вимагається.

Ціна за товар вказана в контракті, інвойсі та в платіжній інструкції відповідають заявленій в митній декларації.

Враховуючи встановлене, суд вважає таке твердження відповідача необґрунтованим, оскільки вплив обставин, вказаних відповідачем, щодо реквізитів платіжної інструкції на визначення митної вартості, відповідачем не доведено.

Також висновок відповідача про те, що виявлено розбіжності частині порту доставки вантажу суд вважає безпідставними та зазначає, що відповідно до умов укладеного Контракту-імпорту №SV14-2023 від 01.11.2023 зобов`язання компанії "Jack Technology Co., LTD." вважаються виконаними з моменту поставки товару до населеного пункту Бараново (Польща).

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі, що означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Тобто, покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Враховуючи умови Контракту, компанією "Jack Technology Co., LTD" (продавець) здійснено доставку товару до населеного пункту Бараново (Польща), при цьому відповідно до умов поставки CPT Baranowo (Інкотермс 2010), витрати по перевезенню товару до населеного пункту Бараново (Польща) були включені до вартості товару та оплачені компанією "Jack Technology Co., LTD" (продавець).

Щодо висновку відповідача про те, що відправлення товару здійснено з складу, при цьому заявлено, що контракт укладено з виробником товару, що свідчить про наявність складових митної вартості товару, а саме витрат на вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включених до митної вартості, суд зазначає, що відповідно до умов укладеного Контракту-імпорту №SV14-2023 від 01.11.2023 зобов`язання компанії "Jack Technology Co., LTD." вважаються виконаними з моменту поставки товару до населеного пункту Бараново (Польща).

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі.

Позивач не поніс жодних витрат на вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця. Витрати на транспортування товару від міста Бараново Польща до державного кордону України позивачем підтверджені та жодних зауважень, відповідач до вказаних витрат не висловив.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 5009,6 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Представник позивача зазначив, що докази по розмір витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 КАС України, подавши відповідну заяву, у якій просить відкласти вирішення питання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки надати усі докази понесених витрат буде можливим лише після вирішення справи по суті.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів UA400000/2024/000027/2 від 09.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000079 від 09.02.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 5009 (п`ять тисяч дев`ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 травня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1, м. Київ, 03150 , код ЄДРПОУ - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя В.В. Матущак