Постанова

від 30.05.2024 по справі 140/31885/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31885/23 пров. № А/857/4967/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року (ухвалене суддею Ксендзюк Я.А. у м. Луцьк)у справі № 140/31885/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕВІАН ДРАЙВ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 №UA205150/2023/000013/1.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що при митному оформленні товару за митною декларацією, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позов задоволено у повному обсязі.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2023/000013/1 від 18.09.2023 є необґрунтованим та такими, що не відповідає нормам Митного кодексу України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що вказані розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Відтак, відповідач не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Зазначає, що на етапі перевірки правильності визначення митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, які в подальшому слугували беззаперечною підставою для сумніву митного органу в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару та, як наслідок, реалізації права митного органу витребовувати додаткові документи, які б ці сумніви усунули.

Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Також, апелянт вважає, що обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, що визначений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у розмірі 4184 грн, є завищеним та підлягає зменшенню.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що між ТзОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» (покупець) та компанією «MЕRINACCA s.r.o» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/23-MER/KEV від 01.02.2023 (а.с.59-62) відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів товар - автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні.

Згідно пункту 2.2 контракту ціни на товар зазначаються у інвойсі (та/або проформі інвойс) для відповідної поставки та встановлюються в євро.

Відповідно до пункту 3.2 валюта платежу і валюта договору євро.

Товар поставляється згідно правил «Інкотермс 2020». Умови поставки товару зазначаються продавцем для кожної окремої поставки у відповідному інвойсі (та/або проформі інвойс) (розділ 4 контракту).

На виконання вказаного контракту сторонами погоджено проформа №20230911-1 від 11.09.2023, на товар сідельний тягач марки - KRONE, модель - AZ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , вартістю 2 200,00 євро.

18.09.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України зазначеного товару декларант в інтересах ТзОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» подав МД №23UA20510013725U7 в якій визначено митну вартість товару в сумі 85712,44 грн., що згідно курсу валюти, становить 2 200,00 Євро (а.с.27-28). ). Фактурна вартість товару становить 2 200,00 євро (еквівалентно 85712,44 грн) (графи 12, 22 митної декларації). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 85712,14 грн.

Згідно графи 44 вказаної МД до митної декларації додано наступні документи: проформа 20230911-1 від 11.09.2023 року (а.с.29-30); інвойс № 1020230915 від 12.09.2023 (а.с.31-32); міжнародна товарно-транспортна накладна від 13.09.2023 (а.с.33); сертифікат з перевезення EUR.1 D0477414 від 13.09.2023 (а.с.34-37); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЕК480173 від 11.08.2015 року (а.с.38-49); копія платіжної інструкції в іноземній валюті № 315 від 11.09.2023 (а.с.50-51); копія звіту про оцінку транспортного засобу № 289/23 від 15.09.2023 (а.с.52-58); контракт № 01/23-MER/KEV від 01.02.2023 року (а.с.59-62); митна декларація країни відправлення (а.с.64-67).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митний орган в електронному повідомленні декларанту зазначив про такі розбіжності: відповідно до поданого інвойсу №1020230915 від 12.09.2023 продавцем товару (власником) є Merinacaa s.r.o., однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 11.08.2015 в графі С.1.1 зазначений інший власник Hubert Horndl Transporte Gmbh. Документів про перехід права власності від власника Hubert Horndl Transporte Gmbh do Merinacaa s.r.o., a також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; в декларації країни відправлення №23HU7210002BA11726 від 13.09.2023 числове значення вартості товару становить 843216,00 форинтів, проте в інвойсі №1020230915 від 12.09.2023 вартість товару становить 2200,00 євро; декларантом надано звіт про оцінку транспортного засобу №289/23 від 18.09.2023, виконаний оцінювачем ОСОБА_1 , однак даний експерт відсутній у Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства Юстиції (www.minjust.gov.ua), відтак не має повноважень на проведення товарознавчої експертизи. Тому, дані наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер, та не можуть бути використані для підтвердження вартості на вище вказаний товар.

Запропоновану декларанту в 10-денний термін додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, що внесений до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції (а.с.68).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивачем було повідомлено митний орган, про відсутність додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та додатково надано скріншоти із інтернет-ресурсів з пропозиціями продажу аналогічних транспортних засобів, вартість яких орієнтовно відповідає заявленій митній вартості декларантом та в сукупності з іншими поданими документами підтверджує заявлену митну вартість (а.с.69-90).

18.09.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2023/000013/1 (а.с.23-24).

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до поданого інвойсу №1020230915 продавцем товару власником) є MERINACAA s.r.o. однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 в графі С.1.1 зазначений інший власник Hubert Horndl Transporte Gmbh до MERINACAA s.r.o., а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; в декларації країни відправлення №23HU7210002DF11726 від 13.09.2023 числове значення вартості товару становить 843216,00 форинтів, проте в інвойсі №1020230915 від 12.09.2023 вартість товару становить 2200,00 євро; декларантом надано звіт про оцінку транспортного засобу №289/23 від 18.09.2023 виконаний оцінювачем ОСОБА_1 , однак даний експерт відсутній у Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua), відтак не має повноважень на проведення товарознавчої експертизи.

У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статті 53,54 Митного кодексу України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: виписку з бухгалтерської документації; договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, що внесений до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції.

Витребувані документи декларант відмовився надати, про що вказано в листі вих. №18/09/23-1 від 18.09.2023.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: 7 000,00 евро/од. (МД №UA205150/2023/2353 від 07.03.2023).

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA205150/2023/000410 (а.с.21-22).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205150013828U1 від 18.09.2023 (а.с.25,26).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК України).

Згідно з частинами 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч.8 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч.6 ст.54 МК України).

Частиною 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, які свідчать про: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2, 4 ст. 53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: сідельного тягача марки - KRONE, моделі - AZ, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , вартістю 2 200,00 євро.

При цьому позиція апелянта полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.

Так, згідно пункту 1.1 контракту №01/23-MER/KEV, визначено обов`язок продавця - компанії MERINACCA s.r.o. поставити товар за цінами та умовами, визначеними у відповідному інвойсі для кожної окремої поставки (пункти 1.1, 2.2, 4.2 контракту), а покупець ТзОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» має обов`язок оплатити вартість окремої поставки товару (протягом 180 календарних днів з моменту поставки або, якщо буде досягнуто домовленості, протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу пункт 3.1. контракту).

Відповідно до рахунку-фактури №1020230915 від 01.02.2023 продавцем поставлено причіп/контейнеровоз Krone AZ, vin НОМЕР_1 , модельний рік виготовлення 2015, був у використанні, вага 3010,00 кг, код 8716, країна походження Європейський Союз. Ціна товару у рахунку-фактурі відповідає ціні товару заявленій у МД№23UA205150013725U7 від 18.09.2023 та становить 2 20,00 євро. Рахунок виставлено на основі зовнішньоекономічного контракту №01/23- MER/KEV від 01.02.2023 (а.с.32).

На підтвердження здійснення вказаної операції, позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію в іноземній валюті №315 від 11.09.2023 на суму 22600,00 євро. Оплату за товару підтверджено згідно контракту №01/23-MER/KEV від 01.02.2023 (ідентифікаційні номери (номери кузовів) транспортних засобів: WKEAZ000000667205, WMA05XZZ4GM692667, WMA06XZZ3CM589733.

Згідно з пунктами 6, 8 ч. 2 ст.53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

З інвойсу №1020230915 від 01.02.2023 вбачається, що товар було поставлено на умовах DAP Луцьк (відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2020 року). Згідно умов Delivere at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс. Так, умови DAP передбачають, що продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати покладаються на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Таким чином, за умовами поставки DAP Луцьк обов`язок оплати товару за ціною визначеною в інвойсі покладається на покупця ТзОВ «КЕВІАН ДРАЙВ», так само як і обов`язок вчасно прийняти товар у визначеному пункті призначення. Такі обставини, виключають можливість залучення третіх осіб для доставки товару, страхування та укладання інших договорів. Тому відсутні інші витрати для їх включення до складу митної вартості.

В оскаржуваному рішенні №UA205150/2023/000013/1 від 18.09.2023 відповідачем зазначено, що в інвойсі продавцем є «MERINACAA s.r.o.», проте в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено «Hubert Horndl Transporte Gmbh». З цього слідує, що митним органом було поставлено під сумнів правомочність компанії «MERINACAA s.r.o.» з продажу вказаного транспортного засобу без проведення його перереєстрації.

Постановка на облік транспортного засобу, знятого з реєстрації в установленому законом порядку, з метою його реалізації, не є обов`язком особи, яка його придбала, а підтвердженням правомірності розпоряджання даним майном, в тому числі його подальшої реалізації є інші, передбачені законом документи, зокрема, але не виключно договір купівлі-продажу. Це саме стосується транспортних засобів, які зняті з обліку і вивозяться за межі Європейського Союзу.

З урахуванням наведеного суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), адже доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

З приводу обставини про те, що в декларації країни відправлення №23HU7210002ВА11726 від 13.09.2023 числове значення вартості товару становить 843 216,00 форинтів, а в інвойсі №1020230915 від 12.09.2023 2200,00 євро, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що країною відправлення товару є Словаччина, а ціна товару визначена у форинтах та становить 843216,00 форинтів, що підтверджується копією митної декларації країни відправлення (а.с.64-67).

Крім того, позивачем надано суду лист Компанії «MERINACAA s.r.o.» щодо даних в декларації №23HU7210002ВА11726 від 13.09.2023, в якому повідомлено, що статистична вартість товару в даній декларації у валюті країни-експорту становить 843216,00 HUF, що по курсу банку-емітенту 1EUR = 383,28 HUF становить 2200,00 євро.

Щодо покликання апелянта на те, що оцінювач ОСОБА_1 , яким складено звіт про оцінку транспортного засобу №289/23 від 18.09.2023 (а.с.52-58), відсутній у Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства Юстиції, відтак не має повноважень на проведення товарознавчої експертизи, суд зазначає таке.

Відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №436 від 12.07.2003 (а.с.56), свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №618 від 10.10.2003 (а.с.57) та сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №244/21 від 30.03.2021 (а.с.58), ОСОБА_1 , є оцінювачем, а не судовим експертом, як зазначено у спірному рішенні. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання митного органу на те, що у Реєстрі атестованих судових експертів відсутній запис про ОСОБА_1 , є необґрунтованим та безпідставним.

Судом встановлено, що основні документи надані позивачем, що віднесені до переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, містили об`єктивні відомості про митну вартість задекларованого товару, тобто такі документи можна вважати належними. Отже, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши ці документи, дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем поданих документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Щодо покликання митного органу на те, що митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митному органу, а саме на підставі митної декларації від 07.03.2023 № UA205150/2023/2356, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин відповідну практику Верховного Суду, зокрема постанову від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15, в якій зазначено, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Окрім цього, Верховний Суд у зазначеному рішенні справі звернув увагу на те, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі № 809/1838/15 зазначив, що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

Статтею 64 МК України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД UA205150/2023/2356 від 07.03.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

При цьому, в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятих за основу митних декларацій.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 року справі № 520/7041/19 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно виснував, що митний орган, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, а відтак відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2023 №UA205150/2023/000013/1.

Стосовно понесених позивачем витрат зокрема на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 8000 грн до 1500 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 140/31885/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар