Рішення

від 27.05.2024 по справі 335/10603/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10603/23 2-др/335/33/2024

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гутник Є.С.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя заяву представника відповідача адвоката Левіта ВіктораСеменовичапро ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог Олександрівськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіЗапоріжжі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),про оспорюваннябатьківства тавиключення відомостейпро батьказ актовогозапису пронародження дітей , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

14.05.2024 від представника відповідача адвоката Левіта В.С. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, заяв чи клопотань до суду не надали.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення були повідомлені, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд не вирішив питання про судові витрати.

За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно заяви представника відповідача адвоката Левіта В.С. вказано, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 були понесені судові витрати, які складаються із витрат, пов`язаних з наданням позивачеві правничої допомоги, у сумі 10000, 00 гривень, які він просить стягнути на користь останньої.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина першастатті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ухвалено 13.05.2024. Відповідно до рішення суду позовні вимоги позивача були залишені без задоволення. Було визначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено 23.05.2024.

Як вже зазначалося, то відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позовну заяву було зазначено про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який складав 10000 грн..

В судовому засіданні 13.05.2024 представник відповідача повідомив, що надасть відповідні документи та наведені конкретні розрахунки таких витрат в порядку, який визначений ч.8 ст. 141 ЦПК України. Про таке ж він зазначав і у своєму відзиві.

14.05.2024 представник відповідача адвокат Левіт В.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду.

16.05.2024 ухвалою суду було прийнято заяву представника відповідача адвоката Левіта В.С. та призначено до судового розгляду.

Так, до заяви від 14.05.2024 представником позивача було надано копію договору № б/н про надання правової допомоги від 18.01.2024 укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Левітом В.С.

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.2 Розділу 5 цього Договору клієнт сплачує адвокату плату у сумі та порядку, які визначається окремою угодою.

18.01.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного Договору, згідно умов якої вартість послуг адвоката становить 10000,00 грн. та наведено, що входить до наданих послуг.

13.05.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт приймання-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 18.01.2024 на суму 10 000,00 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 15 ЦПК України.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьоїстатті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй додатковій постанові від 11 травня 2023 року в справі № 824/59/22 (провадження № 61-2213ав23).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до Договору № б/н від 18.01.2024 про надання професійної правничої допомоги від 13.05.2024 адвокатом надані клієнту на загальну суму 10 000,00 грн..

Таким чином,суд вважає,що витративідповідача ОСОБА_2 на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач не скористався своїм правом на складення заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу або їх неспівмірність.

Крім того, Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі і під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010, № 33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, № 37246/04).

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з реальності та розумності розміру таких.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, суть спору та причини виникнення такого, виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, відсутності будь-яких заперечень з боку іншої сторони по справі, а також з урахуванням співмірності заявленої вартості послуг з правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника відповідача на суму 10000,00 грн., які необхідно стягнути з позивача на користь відповідача. Такий розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, відповідатиме критеріям, закріпленим в цивільному процесуальному законодавстві.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представникавідповідача адвоката- ЛевітаВіктора Семеновичапро ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст додатково рішення суду складено 30.05.2024.

Суддя: О.О. Романько