Рішення

від 22.05.2024 по справі 355/1877/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1877/21

Провадження № 2/355/11/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-суддіЧехова С.І.

за участю секретаряКотенко Л.О.

ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Дитячої музичної школи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку та відшкодування заподіяної моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 30 листопада 2021 року з позовною заявою звернувся ОСОБА_6 у якій просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» №22-К від 08 листопада 2021 року, про відсторонення його від роботи, та поновити його на роботі. Зобов`язати сторону відповідача Комунальний заклад Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу під час незаконного відсторонення його від роботи.

18 квітня 2023 року позивач ОСОБА_6 знову звернувся до суду вже з уточненою позовною заявою у якій просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» №22-К від 08 листопада 2021 року, про відсторонення його від роботи. Стягнути з Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу під час незаконного відсторонення його від роботи із 08 листопада 2021 року по 26 серпня 2022 року. Стягнути з Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» на його користь судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи судом.

25 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_6 знову звернувся до суду з уточненою позовною заявою у якій просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» №22-К від 08 листопада 2021 року, про відсторонення його від роботи. Стягнути з відповідачів Баришівської селищної ради Броварського району Київської області та Дитячої музичної школи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу під час незаконного відсторонення його від роботи із 08 листопада 2021 року по 26 серпня 2022 року, а також заподіяну моральну шкоду в грошовій формі на загальну суму 250000,00 гривень. Стягнути з Баришівської селищної ради Броварського району Київської області та Дитячої музичної школи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області на його користь судові витрати понесені ним у зв`язку з розглядом справи у суді.

Свою уточненуостанню позовнузаяву обґрунтовуєтим,що 08листопада 2021року згідно наказу№22-Кйого викладачапо класуфортепіано,було відстороненовід роботиз 08листопада 2021року,на часвідсутності щепленнявід COVID-19,без збереженнязаробітної плати.Він вважаєнаказ незаконнимта таким,що підлягаєскасуванню,виходячи знаступних підстав.Відповідно дост.43Конституції Українислід,що змістправа напрацю полягаєу можливостікожної особизаробляти собіна життяпрацею,яку вонавільно обираєабо наяку вільнопогоджується.Це правозабезпечується обов`язком держави створювати умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Ст.2 Кодексів про працю передбачає основні трудові права працівників: право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Спірний наказпорушує йогоконституційні права,а такожправа передбаченіКодексом законівпро працюУкраїни.Наказ пройого відстороненнямотивований положеннямч.2ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»,яка передбачає,що профілактичніщеплення протидифтерії кашлюка,кору,поліоміліту,правця,туберкульозу єобов`язковим івключаються докалендаря щеплень. Працівникиокремих професій,виробництв таорганізацій,діяльність якихможе призвестидо зараженняцих працівниківта (або)поширення нимиінфекційних хвороб,підлягають обов`язковимпрофілактичним щепленнямтакож протиінших відповіднихінфекційних хвороб.У разівідмови абоухилення відобов`язковихпрофілактичних щепленьу порядку,встановленому законом,ці працівникивідсторонюються відвиконання зазначенихвидів робіт.Перелік професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленнямпроти іншихвідповідних інфекційниххвороб,встановлюється центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері охорониздоров`я.Вказана нормазакону передбачаєобов`язкове щеплення проти дифтерії кашлюка, кору, поліоміліту, правця, туберкульозу є обов`язковим і включаються до календаря щеплень затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року. та про необхідність здійснення яких визначено у Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», де мається перелік обов`язкових щеплень. Окрім того ч.6 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказує на те, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п`ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації та за згодою об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків. Цим законом вакцинація від COVID-19 не передбачена, як обов`язкова а тому відсторонення працівника з підстав ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним. Законом не визначено будь-якого іншого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності в них щеплення від COVID-19 однак щеплення не внесено до календаря обов`язкових профілактичних щеплень до вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» сам збудник хвороби не встановлений в жодній лабораторії МОЗ України. Він не порушував законодавства про працю, яке б стало підставою для його відсторонення, які зазначені в ст.46 КЗпП України. Наказ МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівників яких підлягають обов`язковому профілактичним щепленням», однак ні наказ, ні жоден інший нормативно-правовий акт не передбачає можливості відсторонення невакцинованих працівників. У роботодавця були відсутні правові підстави примушувати його вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та відсторонювати від роботи в зв`язку з чим порушено його право яке підлягає захисту в судовому порядку. При ухваленні рішення про поновлення його на роботі орган який розглядає спір однозначно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи. Але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Протиправні дії відповідачів призвели до втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи з характеру вчинених протиправних дій, глибини фізичних та душевних страждань, завдану йому моральну шкоду яку він оцінює в грошовій формі на загальну суму 250000, гривень яка повинна бути стягнута з відповідачів.

Позивач ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, передав свої повноваження по справі адвокату Дегтяренко В.Г..

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засідання позовні вимоги позивача підтримав послався на вище означені обставини, просив їх задовольнити .

Представник відповідачавід Дитячоїмузичної школиБаришівської селищноїради адвокатГонтар Г.Д.у судовомузасіданні позовнівимоги позивачане визнала,просила відмовитиу їхзадоволенні.У своємувідзиві напозовну заявуповідомила,що категоричноне погоджуєтьсяз позовнимивимогами позивача,які єбезпідставними,надуманими ітакими,що непідлягають задоволенню.Рішення провідсторонення позивачавід роботи,без збереженнязаробітної платиз 08листопада 2021року начас відсутностіщеплення відCOVID-19було відповідно доНаказу №22-Квід 08листопада 2021року напідставі діючогона тойчас законодавстваУкраїни.Будь якихпорушень зісторони директоракомунального закладуБаришівської селищноїради «Початковийспеціалізований мистецькийнавчальний закладБаришівська дитячамузична школа»допущено небуло.Відсторонюючи позивачавід роботисторона відповідачадіяла успосіб тав межахповноважень,передбачених законом,зокрема ч.2ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»та ст.46КЗпП України.У наказіпро відстороненнязазначені підставита строктакого відсторонення.Відповідно допостанови КабінетуМіністрів Українивід 09грудня 2020рок за№1236(зурахуванням змін,внесених станомна датувиникнення таіснування спірнихправовідносин)з метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої короновірусомз 19грудня2020року до31березня 2022року натериторії Українивстановлено карантин.Постановою КабінетуМіністрів України№1096від 20жовтня 2021року доповненопостанову №1236пункт 41-6,згідно якогодоручено керівникамдержавних органів,керівникам підприємств,установ таорганізацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбаченапереліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46Кодексу законів про працю України,частини другоїстатті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб тачастини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3)взяття довідома,що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуваннямчастини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України,частини першоїстатті 1 Закону України Про оплату праці тачастини третьоїстатті 5 Закону УкраїниПро державнуслужбу; відстороненняпрацівників тадержавних службовцівздійснюється шляхомвидання наказуабо розпорядженнякерівника державногооргану (державноїслужби)або підприємства,установи,організації зобов`язковим доведеннямйого довідома особам,які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Наказом Міністерства охорони здоров`я в України від 04 жовтня 20-21 року №2153 який набрав чинності 08 листопада 2021 року затверджено «Перелік професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.» Обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

Стосовно посилання сторони позивача на ст.43 Конституцію України про право на працю було зазначено ст.3 Конституцію України, де вказано, що людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто не робота, а саме життя, здоров`я і безпека людини визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Держава встановивши провило про те, що без щеплення проти COVID-19 особа не може бути допущена до роботи на посаді вчителя, не тільки реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учнів та працівників в школі, а й захищає таким чином і самого працівника, який не отримав профілактичного щеплення. З роз`яснень Касаційного суду Верховного суду викладеного в листі від 24 грудня 2021 року №3223/0/208-21 слід, що до інших передбачених законодавством випадків належить зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій для яких таке щеплення є обов`язковим. Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому звільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Спірний наказ про відсторонення позивача від роботи був прийнятий у повній відповідності до законодавства, тому підстав для його визнання незаконним та скасування немає, як і підстав для стягнення заробітної плати за час відсторонення, у зв`язку з чим позов не може бути задоволеним. Відмова позивача від вакцинації повинна ставити під загрозу здоров`я колег, які працюють з позивачем, а також учнів які навчаються у дитячій музикальній школі та їх батьків і родичів. Позивачем були порушені вимоги діючого законодавства не був наданий сертифікат про проходження профілактичних щеплень проти COVID-19 ні медичного висновку про наявність протипоказань до проведення профілактичного щеплення на COVID-19. Відповідно до ст.8 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також те, що інтереси суспільства превалюють над інтересами однією особи, тому впровадження обов`язкової вакцинації задля боротьби за громадське здоров`я не є порушенням прав окремих осіб. Наслідки у відсторонення були спричинені свідомим порушенням позивачем діючого законодавства у зв`язку з чим позов є необґрунтованим.

Позивачем при поданні заяви, окрім його голослівних пояснень про заподіяння моральної шкоди, будь-яких доказів не надано. Обґрунтування моральної шкоди позбавлення засобів до існування незаконним відстороненням від роботи на період з 08 листопада 2021 року по 26 серпня 2021 року не відповідають дійсності, оскільки позивач є пенсіонером та отримує пенсію, засоби для існування у нього маються.

Представник відповідачавід Баришівськоїселищної радиНєкрасова М.В. у судовомузасіданні позовнівимоги позивачане визнала,просила відмовитиу їхзадоволенні. У своєму відзиві на позовну заяву повідомила, що комунальний заклад Дитяча музична школа Баришівської селищної ради є самостійним суб`єктом господарської діяльності та несе відповідальність перед кредиторами в межах переданого засновником на його баланс майна. У відповідності до п.1.5 Статуту Комунального закладу Дитяча музикальна школа Баришівської селищної ради є юридичною особою, має самостійний кошторис. Самостійний баланс, власну бухгалтерію та інші атрибути юридичної особи. Баришівська селищна рада як засновник комунального закладу Дитяча музична школа Баришівської селищної ради не повинна відповідати за борги даного комунального підприємства. Позивачем не доведено фату, що відповідальним за борги Комунального закладу Дитяча музична школа Баришівської селищної ради є Баришівська селищна рада позовна вимога в частині відшкодування моральної шкоди не може бути покладена на Баришівську селищну раду, та підлягає скасуванню. Стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час незаконного відсторонення повинна бути до комунального закладу Дитяча музична школа Баришівської селищної ради та відділ культури та туризму апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради. Щодо визнання незаконним та скасування Наказу від 08 листопада 2021 року №22-К виданого директором комунального закладу Дитяча музична школа Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про відсторонення ОСОБА_6 від роботи, то ним не було надано документів які підтверджують, саме абсолютні протипоказання до проведення йому профілактичних щеплень, а тому наказом він був відсторонений від роботи до усунення причин, що його зумовили.

Вислухав сторони, дослідив матеріали у повному обсязі суд приходить до висновку про можливе відмовлення у задоволенні заявлених позовних вимог з таких підстав:

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорта позивач є громадянином України.(а.с.9-11)

З довідки про доходи позивача ОСОБА_6 , який працює у Комунальному закладі Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» слід, що у 2021 році заробітна плата до видачі за серпень місяць становить 11797,80 гривень, за вересень 12586,79 гривень, за жовтень 11586,86 гривень, всього 35971,45 гривень.(а.с.13)

Як слідз копіїнаказу №22-Квід 08листопада 2021року директораБаришівської дитячоїмузичної школиНаталії Деркачевської«Про відстороненнявід роботи ОСОБА_7 »слід,що ОСОБА_6 викладача покласу фортепіано,відсторонено відроботи з08листопада 2021року начас відсутностіщеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставами стало ст.46 КЗпП України частина 2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-111, наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій працівників яких підлягають обов`язковим щепленням» від 04 жовтня 2021 року №2153 пунктом 41-6 Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236. Підстава; повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_8 від 02 листопада 2021 року. Мається відмітка про ознайомлення ОСОБА_6 з наказом.(а.с.14)

З копія заяви позивача ОСОБА_9 слід, що він звернувся до правоохоронних органів на дії директора Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» ОСОБА_10 на самовправство та зловживанням владою або службовим становищем.(а.с.15-16)

З копії талон-повідомлення єдиного обміну №5780 слід, що заява позивача ОСОБА_6 була прийнята та зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України.(а.с.17).

З копії трудової книжки на ім`я ОСОБА_6 слід, що він працював у Баришівській дитячій музичній школі.(а.с. 18- 22)

З копії протоколу №24 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Баришівської селищної ради від 05 листопада 2021 року Баришівської селищної ради Броварського району Київської області комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій слід, що було прийнято рішення дозволити відвідування закладів освіти здобувачам дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти в яких усі працівники мають документи, що підтверджують отримання повного курсу вакцинації, чи міжнародний, внутрішній сертифікат або що іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозової вакцини або двома дозами дводозової вакцини, які включені Всесвітньою організацією охорони здоров`я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімерної ланцюгової реакції або одруження особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного веб порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку портал Дія.(а.с.77-81)

Копія заяви заборони на передачу конфіденційних персональних даних від позивача ОСОБА_6 до Комунального закладу Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа».(а.с.24)

З копії листа директора Комунальному закладі Баришівської селищної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» Наталії Деркачевської слід, що позивача ОСОБА_6 було повідомлено про розгляд заяви-заборони на передачу конфіденційних персональних даних та відсутність «Особистої медичної книжки», яку видає медичний заклад, який контролює інформацію про профілактичні щеплення, та надає закладу інформацію про проходження медичного огляду працівником та термін проходження наступного медичного огляду.(а.с.23)

Заявазаборона на передачу конфіденційних персональних даних до КНП «Баришівська центральна районна лікарня» від позивача ОСОБА_6 про категоричну заборону передавати його дані про стан здоров`я, результати медичних оглядів, обстежень, лабораторних аналізів, встановлених діагнозів та призначення лікування, діагностичних та профілактичних медичних процедур в тому числі інформацію про профілактичні щеплення, юридичним фізичним особам, що не мають право обробляти персональні дані медичного характеру..(а.с.25)

З копії витягу з наказу №01-ОД від 12 серпня 2022 року «Про зміну найменування закладу» слід, що на підставі рішення Баришівської селишної ради Броварського району Київської області VIII скликання від 29 липня 2022 року №1203-24-08 «Про затвердження Статуту Дитячої музичної школи Баришівської селищної ради» було змінено найменування юридичної особи з «Комунальний заклад Баришівської селищної ради» Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Баришівська дитяча музична школа» на «Дитяча музична школа Баришівської селищної ради».(а.с.34)

З копії наказу №02-К від 26 серпня 2022 року «Про поновлення на роботу ОСОБА_6 » слід, що директор Баришівської дитячої музичної школи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Андрій Буряк поновив на роботу відстороненого працівника ОСОБА_6 через відсутність щеплення проти COVID-19 на період воєнного стану як такого, що вийшов на зв`язок, з 26 серпня 2022 року. Підстава: наказ Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року №380. Заступнику директора з навчальної роботи ОСОБА_11 подати до бухгалтерії коригуючий табель обліку робочого часу працівників Баришівської ДМШ. (а.с.86)

Відповідно до ч.1ст.3 КЗпП України яка передбачає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Як слід з ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За ч.1ст. 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно рішення Конституційного Суд України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 який дійшов висновку про те, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно доКонституції Україниі законів України.

Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.Основи законодавства України про охорону здоров`явизначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Законодавство України про охорону здоров`я базується наКонституції Україниі складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я (стаття 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

За ч.ч.1, 2 ст. 12Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, Міністерство охорони здоров`я України у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконанняКонституціїта законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Наказом Міністерство охорони здоров`я України від 04.10.2021року №2153затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153).

Перелік №2153 було доповненонаказом Міністерство охорони здоров`я України № 2393 від 01.11.2021 року. Зокрема, згідно Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1) Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4) Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5) Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6) Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 року № 83.

Сторона відповідача Баришівська дитяча музична школа Баришівської селищної ради Броварського району Київської області відноситься до закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; включене до зазначеного вище переліку на працівників такого закладу поширюється дія Переліку № 2153.

У примітці до Переліку № 2153 зазначено, що обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595.

Станом на дату прийняття оспорюваного наказу 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи позивача ОСОБА_6 » діяла постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236(з) якою було встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (даліCOVID-19), з 19.12.2020 року до 31.12.2021 року на території України діє карантин, продовжила дію карантину.

Відповідно до п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236(з) визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 року № 2153(далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19, яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першоїстатті 1Закону України «Про оплату праці»та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Отже з наведених норм чинного законодавства України вбачається, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Винятком є ситуація, коли працівник має абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19, на підтвердження чого він має надати медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Позивач ОСОБА_6 достатніх та належних доказів на підтвердження того, що у в нього маються протипоказання до проведення профілактичного щеплення надано не було. З таких підстав суд приходить до висновку , що позивач, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем Баришівськю дитячою музичною школою Баришівської селищної ради Броварського району Київської області підлягає обов`язковій вакцинації.

Відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

З урахуванням того, що позивач відмовився від обов`язкової вакцинації, суд дійшов висновку про те, що роботодавець правомірно відсторонив його від роботи.

Доводи позивача ОСОБА_6 про те, що його відсторонення від роботи суперечитьКонституції Українита порушує його право на працю слід відхилити.

Європейський суд з прав людини дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві. У справі «Соломахін проти України (рішення від 15.03.2012 року) ЄСПЛ зробив правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 року у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, та є виправданим.

Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 10.03.2021 року у справі № 331/5291/19 зазначив, що згідно зістаттею 3Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Тобто не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини визначаються найвищою соціальною цінністю. Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм статтей 3 та 53Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян. Держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення. З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) дитини від занять не призвело до порушення конституційного права дитини на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

З наведених правові позиції маються підстави вважати, що втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законодавстві, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

У п.п. «а», «б» ст.10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що громадяни України зобов`язані, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Отже, недотримання загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, по своїй суті має на меті застосування захисних, а не каральних заходів.

Захисним заходом законодавством визначено відсторонення від роботи.

Відсторонення від роботи має наслідком втрату заробітної плати, відповідно, позбавлення позивача засобів для існування, проте це було прямим наслідком її рішення свідомо обрати саме такий шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я.

Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене устатті 286 ЦК України.

Інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає, а тому COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зістаттею 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зважаючи на це, не право на працю, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Отже, вирішуючи питання про співвідношення норм ст.ст. 3 та 43Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на працю. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян. Індивідуальне право працівника відмовитися від щеплення протиставляється загальному праву інших працівників, які зробили щеплення, з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров`я.

Тобто, держава, встановивши правило про те, що працівники, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відстороняються від роботи, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх працівників підприємства, а й захищає таким чином самого працівника, який не отримав щеплення.

Посилання позивача на порушення його конституційного права на працю слід зазначити, що відсторонення від роботи не є дисциплінарним стягненням, за позивачем зберігається його робоче місце, а таке обмеження носить виключно тимчасовий характер.

З такихпідстав суддійшов висновку,що вданому випадкувідсторонюючи працівникавід роботи,відповідач,як роботодавецьдіяв напідставі,у межахповноважень тана підставіположень,визначених закономта підзаконниминормативними актами.Відсторонення позивачавід роботибез збереженнязаробітної платидо усуненняпричин,що зумовилитаке відсторонення,є законнимі правомірним.

За наказом від 25 лютого 2022 року №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153 було зупинено діюнаказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153«Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1306/36928, до завершення воєнного стану в Україні.

Судом було встановлено, що позивача було поновлено на роботі на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року №380.

Суд не встановив будь-яких порушень вимог законодавства або порушення процедури відсторонення від роботи позивача вимоги позивача є такими, що не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першоїстатті 141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст.3,46 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»,ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.ст.3-4,46 КЗпП України, ст. ст.2,12,13,79-83,141,263,264,265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Дитячої музичної школи Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку та відшкодування заподіяної моральної шкоди, відмовити .

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_6 у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Баришівський районний суд Київської області.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов