Рішення

від 21.05.2024 по справі 357/72/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/72/24

Провадження № 2/357/1218/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів пайової участі, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2023 року заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Денис Антонюк звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Білоцерківської міської ради безпідставно збережені кошти пайової участі на суму 528 000 грн. у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква (основного боргу), 239 429 грн. 15 коп. втрат від інфляції, 47 129 грн. 43 коп. 3% річних за користування грошовими коштами та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вивченням своєчасності та повноти надходження до бюджету коштів пайової участі встановлено, що згідно даних Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі- Реєстр) - встановлено, що 09.04.2020 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Ліневичу Станіславу Адамовичу (забудовник, замовник, відповідач) видано дозвіл № КС 061201000408 на виконання будівельних робіт із будівництва об`єкта: «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера «В») з добудовою по АДРЕСА_1 ». У подальшому, за інформацією Білоцерківської міської ради від 22.12.2023 №4044/01-11 вбачається, що на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 101220923669 від 27.09.2022 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради зареєстровано готовність вказаного об`єкта до експлуатації. Будівництво проводилось на земельній ділянці з кадастровим номером 3220488300:01:001:0676, площею 0,0599 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. При цьому відповідно до Реєстру - датою початку «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера «В») з добудовою по АДРЕСА_1 » є - 10.04.2020, датою завершення будівництва - 18.09.2022. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038- VI (далі - Закон № 3038-VI). Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону № 3038-VI - замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. Статтею 40 Закон № 303 8-VI (в редакції чинній до 17 жовтня 2019 року), визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч. 2), пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3), договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9). Правовою підставою позивач вказує Закон №132-ІХ, який врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" та установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2); замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2); пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2). Позивач вказує, що відповідачем ОСОБА_3 всупереч вимог законодавства обов`язок щодо сплати коштів для створення і розвитку інфраструктури міста Біла Церква не виконано, що підтверджується листом Білоцерківської міської ради від 22.12.2023 №4044/01-11. ОСОБА_3 , як замовник будівництва - без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Позивач вказує, що з урахуванням претензії Білоцерківської міської ради від 21.11.2023 №3600/01-04 та наданого розрахунку сум боргу ОСОБА_3 перед місцевою громадою - розмір заборгованість зі сплати коштів пайової участі становить 814 558 грн. 58 коп., що складається з 528000,00 грн. розмір пайової участі, 239429,15 грн. інфляційні витрати та 47129,43 грн. 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 20 лютого 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Судом 155.03.2024 року за вх..№14238 та вх..№14242 отримано відзив на позовну заяву, за підписом представника відповідача адвоката Агудалічева Олександра Олександровича, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що відповідач, з метою здійснення свого наміру щодо реконструкції власної нежитлової будівлі, у грудні 2019 року замовив проектно-кошторисну документацію «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 », загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта становить 526 000,00 грн. 09.04.2020 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Відповідачу було видано дозвіл № КС 061201000408 на виконання будівельних робіт. У зв`язку зі зміною планів щодо реконструкції власної нежитлової будівлі, 19.07.2022 року Відповідачем була замовлена нова проектно-кошторисна документація «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 ». У зв`язку з цим, на підставі наказу № 2 від 19.07.2019 року були внесені відповідні зміни до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.04.2020 року. Відповідач фактично розпочав виконання будівельних робіт лише після внесення відповідних змін у повідомлення та виготовлення нової проектно-кошторисної документації, а не у квітні 2020 року після подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яким лише формально підтвердив свій намір здійснити певні дії у майбутньому. 27 вересня 2022 року Відповідачем було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 », загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта становить 13 200 000,00 грн. 17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон № 132-ІХ), підпунктом 3 пункту 13 (набирає чинності з 1 січня 2020 року) якого виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ, договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. За змістом вказаних положень вбачається, що з 01.01.2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Разом з цим, пунктом 2 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 132-ІХ встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): розмір пайової участі становить для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта. При цьому, рішенням Білоцерківської міської ради від 25 травня 2017 року № 781-32- VII «Про внесення змін до рішення Білоцерківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 454-17-VI «Про встановлення порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква» (далі Порядок) було затверджено порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква. Відповідно до п 6.4. Порядку, розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою: РПУ = ЗКВ х 2 %, де РПУ розмір пайової участі об`єкта (грн..); ЗКВ загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн.). Представник відповідача вказує, що орган прокуратури та орган місцевого самоврядування достовірно знаючи, про вищенаведене рішення Білоцерківської міської ради, визначили суму загальної кошторисної вартості реконструкції об`єкта та відсоток з якого розраховується розмір пайової участі всупереч цим рішенням. Крім того, для розрахунку розміру пайової участі була взята загальна кошторисна вартість будівництва вище зазначеного об`єкта у розмірі 13 200 000,00 грн., яка була задекларована лише у 2022 році, тобто після розроблення нової проектно-кошторисної документації у липні 2022 року та вказана сума не існувала під час дії перехідних положень, визначених Законом № 132-ІХ.

Судом 21.03.2024 року за вх..№ 15697 отримано відповідь на відзив, в якій заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 зазначив, що нове будівництво об`єкту «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера «В») з добудовою по АДРЕСА_1 » розпочалася ще 10.04.2020, будівництво було завершено - 18.09.2022, тому у ОСОБА_3 був наявний обов`язок перерахування до місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об`єкта в експлуатацію. З урахуванням «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 132-ІХ ОСОБА_3 повинен був з 10.04.2020 самостійно звернутися до Білоцерківської селищної ради протягом 10 робочих днів, тобто до 21.04.2020. Однак Відповідачем цього зроблено не було, так само він не звернувся із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування до цього часу, тобто протягом часу дії положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». З урахуванням претензії Білоцерківської міської ради від 21.11.2023 №3600/01-04 та наданого розрахунку сум боргу ОСОБА_3 перед місцевою громадою - розмір заборгованість зі сплати коштів пайової участі на даний час становить 814 558 грн. 58 коп. Таким, чином прокурором додано до позовної заяви розрахунок заборгованості, який розраховано уповноваженим органом на час подачі позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року підготовче провадження по цивільній справ було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Хахлюк Наталія Миколаївна підтримала позовні вимоги, надала пояснення, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Агудалічев Олександр Олександрович заперечував щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Обґрунтування наведені прокурором в позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що у грудні 2019 року ОСОБА_3 було замовлено проектно-кошторисну документацію «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 », загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта становила 526 000,00 грн.

09.04.2020 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Відповідачу було видано дозвіл № КС 061201000408 на виконання будівельних робіт із будівництва об`єкта: «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 »

19.07.2022 року відповідачем була замовлена нова проектно-кошторисна документація «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 ». У зв`язку з цим, на підставі наказу № 2 від 19.07.2022 року були внесені відповідні зміни до повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 10.04.2020 року, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 14.09.2022 року.

27.09.2022 року ОСОБА_3 було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 », загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта становить 13 200 000,00 грн., та Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради зареєстровано готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до Реєстру - датою початку «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера «В») з добудовою по АДРЕСА_1 » є - 10.04.2020 року, датою завершення будівництва є 18.09.2022 року.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

01 січня 2020 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 , якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

За змістом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла до 01 січня 2020 року) визначала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч. 2), пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3), договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які укладені до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

Нормами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною дев`ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Попри те, що на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Біла Церква, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», а також положеннями Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква, який в свою чергу передбачає залучення замовників до пайової участі на підставі укладеного з ним договору.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13 грудня 2022 року по cправі № 910/21307/21.

Рішенням Білоцерківської міської ради від від 25 травня 2017 року за № 781-32- VII «Про внесення змін до рішення Білоцерківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 454-17-VI «Про встановлення порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква» було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Біла Церква (далі - Порядок) визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників(забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв`язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі нового будівництва та реконструкції) об`єктів (в тому числі будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності. (пункт 1 Порядку)

Пункток 3.1 Порядку передбачено, що пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Біла Церква, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Відповідно до п. 4.1 Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об`єктів (у разі збільшення загальної площі об`єкта), зобов`язаний до прийняття об`єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Біла Церква, укладеного між виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради та замовником (далі - договір про пайову участь).

Згідно п. 4.3 Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції об`єктів визначається відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради відповідно до цього Порядку із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва або реконструкції об`єкта, типу об`єкта будівництва, реконструкції (житлового та/або нежитлового), що підтверджена позитивним звітом державної експертизи і актуальність якої не перевищує 3 (три) місяці на дату подання документів до відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради відповідно до підпункту 5.1.1 з урахуванням підпункту 5.1.8 (на дату подання повного переліку документів відповідно до вимог цього Порядку).

Загальна кошторисна вартість нового будівництва або реконструкції об`єктів має бути визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та затверджена у встановленому порядку. При цьому в такій загальній кошторисній вартості нового будівництва, реконструкції об`єктів не враховуються витрати замовника на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд, транспортних комунікацій та будівництво, реконструкцію паркінгів. (пункт 6.3 Порядку)

Відповідно до п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції визначається за формулою: РПУ = ЗКВ х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВ- загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн).

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» розмірі та порядку.

Отже, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який передбачає обов`язок сплачувати пайовий внесок протягом 2020 року та містить норми щодо визначення його розміру, а також Порядок, який був чинним до 27.05.2021 року, а тому в силу наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 144 Конституції України розповсюджується на всю територію міста Біла Церква, підлягає обов`язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об`єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов`язкову юридичну силу на відповідній території.

Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Враховуючи, що нове будівництво об`єкту «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера «В») з добудовою по АДРЕСА_1 » розпочалася ще 10.04.2020 року та було завершено 18.09.2022 року, суд приходить до переконання що у ОСОБА_3 був наявний обов`язок перерахування до місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об`єкта в експлуатацію, в розмірі 2 %.

З урахуванням «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 132-ІХ відповідач повинен був з 10.04.2020 року самостійно звернутися до Білоцерківської селищної ради протягом 10 робочих днів, тобто до 21.04.2020 року із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем цього зроблено не було, так само він не звернувся із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування до цього часу, тобто протягом часу дії положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

У випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Подібні висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №910/22034/15 зроблено висновок , що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК. Досвід міськради про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов`язання не береться до уваги, бо ним якраз порушене позадоговірне зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України», тому грошові кошти слід стягувати згідно статті 1212 ЦК України, в тому числі й інфляційні втрати (постанова КЦ ВС від 27.11.2019 року у справі№369/29/17).

Прокурором до позовної заяви додано розрахунок заборгованості, який розраховувався уповноваженим органом на час подачі позовної заяви до суду, а саме, з урахуванням претензії Білоцерківської міської ради від 21.11.2023 №3600/01-04 та наданого розрахунку сум боргу ОСОБА_3 перед місцевою громадою, відповідно до якого розмір заборгованість зі сплати коштів пайової участі на час звернення до суду становить 814 558 грн. 58 коп.

Суд не може погодитися з даним розрахунком, зважаючи на наступне.

Так, з претензії Білоцерківської міської ради від 21.11.2023 року вих. № 3600/01-07, відповіді Білоцерківської міської ради від 12.12.2023 року вих. № 3849/01-07 та відповіді Білоцерківської міської ради від 22.12.2023 року вих. № 4044/01-11, вбачається, що розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва здійснювався на підставі пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ (4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта).

Однак, рішенням Білоцерківської міської ради від 25 травня 2017 року №781-32- VII «Про внесення змін до рішення Білоцерківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 454-17-VI «Про встановлення порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква» було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Біла Церква, та відповідно до п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції визначається за формулою: РПУ = ЗКВ х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн); ЗКВ- загальна кошторисна вартість будівництва, реконструкції (в частині додатково створеної площі/квадратних метрів) об`єкта будівництва, визначена відповідно до пункту 6.3 Порядку (грн). Тобто, менший розмір пайової участі встановлено рішенням органу місцевого самоврядування.

Крім того, для розрахунку розміру пайової участі була взята загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта у розмірі 13 200 000,00 грн., яка була задекларована лише у 2022 році, тобто після розроблення нової проектно-кошторисної документації у липні 2022 року та вказана сума не існувала під час дії перехідних положень, визначених Законом № 132-ІХ.

Під час дії перехідних положень, визначених Законом № 132-ІХ, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією «Реконструкція власної нежитлової будівлі магазину (літера В) з добудовою по АДРЕСА_1 » станом на 09.04.2020 року становила 560 000,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір пайової участі, який відповідач ОСОБА_3 мав би сплатити до місцевого бюджету протягом 10 робочих днів після початку будівництва становить 11 200,00 грн. (560 000,00 грн. х 2%).

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за період, заявлений позивачем, тобто з 01.01.2021 року по 30.11.2023 року становить 5078,80 грн. (11 200,00 x 1.45346430 - 11200,00, розрахунок здійснюється за формулою: ІІС=(ІІ1:100)x(ІІ2:100)x(ІІ3:100)x...(ІІZ:100), ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. IIc (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1.45346430), а 3% річних за період, заявлений позивачем, тобто з 01.01.2021 року по 22.12.2023 року - 999,72 грн. (11 200,00 x 3 % x 1086 : 365 : 100, розрахунок здійснюється за формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів пайової участі підлягають частковому задоволенню, зокрема з відповідача на користь Білоцерківської міської ради підлягають стягненню безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 11200,00 грн. у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква (основний борг), втрати від інфляції - 5078,80 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами - 999,72 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, внаслідок часткового задоволення позову з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у відсотковому відношенні до задоволених вимог.

Так, позивачем до відповідача заявлено позовні вимоги на загальну суму 814 558,58 грн., задоволено судом до стягнення суму 17278,52 грн., тобто 2% від заявленого розміру.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь Київської обласної прокуратури становить 244,37 грн. (12218,38 х 2%).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, ст. ст. 3, 16, 26, 256, 257, 261, 1212 ЦК України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019, Законом України «Про прокуратуру» суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів пайової участі, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 26376300, р/р UА808999980314040544000010776, ГУК у Київ.обл./Білоцерків. міс. код платежу: 24060300, призначення платежу - кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 11200,00 грн. у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Біла Церква (основного боргу), втрат від інфляції - 5078,80 грн., 3% річних за користування грошовими коштами - 999,72 грн., всього 17278,52 грн. (сімнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень п`ятдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р UA028201720343190001000015641 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909996) судовий збір у розмірі 244,37 грн. (двісті сорок чотири гривні тридцять сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 30 травня 2024 року.

Суддя Б. І. Кошель