Ухвала

від 30.05.2024 по справі 539/1361/23

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1361/23

Провадження № 1-кп/539/47/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

встановив:

За обвинувальним актом ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення в тому, що він перебуваючи на посаді директора державного підприємства «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» не вживав заходів, спрямованих на виконання покладених на підприємство, визначених у ст. 35 Закону України «Про охорону земель» обов`язків щодо охорони земель, належним чином не організував охорону земель підлеглими йому працівниками (не поклав функції та обов`язків щодо охорони земель на підлеглих йому працівників, у тому числі відповідальних за майстерську дільницю) та не виконував таких обов`язків самостійно.

Таким чином, перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_10 , несумлінно ставлячись до своїх прямих обов`язків та неналежно ix виконуючи, хоча повинен був i мав реальну можливість ix виконати, в порушення вимог статуту державного підприємства «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», умов контракту та Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009 року, Закону України «Про охорону земель», в період часу з 22.05.2019 по 17.09.2021 не забезпечив належного стану охорони та захисту лісу, земель, які перебували на праві постійного користування у державного підприємства «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», допустив здійснення скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЖИЦЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» (код СДРПОУ 39418096), виробничі та господарські приміщення якого розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з території підприємства на територію земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030, яка має цільове призначення «Для ведення лісового господарства i та пов`язаних з ним послуг», яка перебуває у власності держави Україна, та перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», згідно висновку комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи № 27864/27911/3568-3574 від 14.02.2022 розрахунок суми шкоди, від забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030 площею 1,6421 га, документально та арифметично підтверджується в сумі 118 559,62 грн.

Відповідно до висновку експертів № 27864/3007/3149-3157/3158-3159 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 31.10.2022, забруднення частини зазначеної земельної ділянки площею 16421 м2, створило небезпеку для довкілля.

При цьому, згідно зазначеного висновку експерта, дії (бездіяльність) службових осіб - директора, головного лісничого, інженера з захисту лісу, лісничого та майстра лісу ДП «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», за якими закріплена дільниця, що розташована на території земельної ділянки з кадастровим номером 5323681300:00:001:0030, що полягають у недотриманні вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, земельного та лісового законодавства знаходяться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням події, що досліджується. У випадку, що досліджується, службовими особами ДП «Лубенське лісове господарство» допущено недотримання вимог: статей 96, 164 Земельного кодексу України; статті 35, 41 Закону України «Про охорону земель»; статей 86, 89 Лісового кодексу України.

Отже, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_10 своїх службових обов`язків через несумлінного ставлення до них, на території ДП «ЛУБЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» на майстерській дільниці № 12 у кварталі № 220 Оржицького лісництва, в період часу з 22.05.2019 по 17.09.2021 допущено здійснення скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами ТОВ «ОРЖИЦЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД», чим спричинено збитки державі на загальну суму 118 559,62 гривень, що, згідно ч. 3 примітки до ст. 364 KK України є істотною шкодою.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 367 КК України, тобто будучи службовою особою державного підприємства та працівником правоохоронного органу, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, допустив заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, на загальну суму 118 559,62 гривень.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 просив звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності підставі ст. 48 КК України та закрити кримінальне провадження у зв`язку із зміною обстановки, про що подав письмове клопотання доповнене. На обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Під час судового розгляду встановлено, що кримінальне правопорушення вчинено вперше, а обвинувачений перестав бути суспільно-небезпечним внаслідок звільнення з посади. Виключно перебування на посаді, котра передбачала контроль за значними земельними ресурсами та організацію роботи персоналу з відслідковування стану земельних ділянок, є обов`язковою умовою можливості вчинення інкримінуємого злочину. Відтак, особа, дії (бездіяльність), котрої стали предметом дослідження в межах даного провадження внаслідок зміни обстановки втратила суспільну небезпечність, так як він змінив умови своєї життєдіяльності, які суттєво вплинули на нього, а саме звільнення з займаної посади свідчить про те, що обвинувачений не вчинятиме кримінально тотожних караних діянь в майбутньому. Також останній має на утриманні двох дітей, піклується про батьків, після і до вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Під час судового розгляду, була встановлена важлива обставина: предмет дослідження скид стічних вод, здійснювався протягом тривалого, точно так і не встановленого терміну, як до інкримінованого періоду (з 2016 по 2019 рік), протягом інкримінованого періоду (з 2019 по 2021 рік) так і після цього періоду (з 2021 по теперішній час). Відтак, об`єктивно існуюча обстановка, а саме припущення, що неправомірні дії обвинуваченого у вигляді неповідомлення правоохоронних органів про забруднюючі скиди могли призвести до змін у вигляді припинення вчинення злочину не підтверджується матеріалами справи. Таким чином, відсутність дій уповноважених органів Держекоінспекції, посадових осіб ОТГ, поліції, щодо припинення незаконного скиду, в сукупності призвели до зміни обстановки усунення можливості будь-якого впливу обвинуваченого на збереження довкілля.

При вирішенні даного клопотання, просить врахувати усталену позицію Верховного Суду про те, що ст. 48 КК України містить дві самостійні підстави звільнення, котрі можуть застосовуватися незалежно одна від одної. А саме: Постанова від 15 квітня 2021 року, справа №161/1390/19: 19. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною. 20. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №569/20/14-к, провадження №51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі №953/21593/19, провадження №51-5619км20). Постанова від 06 грудня 2023 року, справа № 715/396/23: Статтею 48 КК передбачено дві окремі самостійні підстави до звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Постанова від 13 квітня 2023 року, справа № 157/1091/22: Вказаною нормою (ст.48 КК України) передбачено дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Аналогічні позиції викладено в Постановах Верховного Суду 20 травня 2021 року, справа № 756/8302/19, та 04 лютого 2021 року, справа № 953/21593/19.Виходячи з викладеного, в межах даного провадження наявні дві підстави необхідні для застосування ст. 48 КК України, при тому, що кожна з них є достатньою для звільнення.

Також при вирішенні даного клопотання, просить суд врахувати позицію Касаційного кримінального суду викладену в Постанові від 29 липня 2021 року справа № 552/5595/18, щодо того, що невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення не може бути перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності: «За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення».

В судовому засіданні захисник доповнене клопотання підтримав та просив його задовільнити з підстав викладених в ньому.

Обвинувачений ОСОБА_7 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку зі зміною обстановки з підстав викладених його адвокатом. Йому було роз`яснено, що це не є реабілітуючою обставиною. Згоду на клопотання давав добровільно та без тиску.

Представник потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що наказом директора філії Миргородське лісове господарство ДП «Ліси України» від 31.08.2023 ОСОБА_7 заступника директора звільнено з займаної посади за ст.36 п 1 «угода сторін». Станом на зараз обвинувачений не здійснює контроль за земельними ресурсами філії ДП «Ліси України» та не може впливати на будь які його процеси. Беручи до уваги, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України є правом, а не обов`язком суду, який вирішує це питання в порядку передбаченому ст.7 КПК України представник потерпілого при розгляді судом заявленого клопотання не висловила незгоду з даним клопотання та покладається на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки та пояснив, що заявлене клопотання не суперечить вимогам ст. 48 КК України. Згідно із зазначеною статтею дійсно є підстава для закриття кримінального провадження, як зміна обстановки, а саме якщо особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення перестала бути суспільно небезпечною поряд ще з деякими вимогами, такими як особа повинна вперше вчинити кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень пов`язаних з корупцією і порушення правил безпеки дорожнього руху. Таким чином вбачаються підстави для закриття кримінального провадження на підставі ст.48 КК України і сторона обвинувачення не заперечує, щодо прийняття такого рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом; якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. 1 ст. 367 КК України - закрити виходячи з наступного.

Відповідно дост. 48 ККУкраїни особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв`язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосовуватист. 48 КК України.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуваннюст. 48 ККУкраїни у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18, від 04.02.2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20, від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19, провадження № 51-5089 км 19.

Суд також враховує правові висновки, що містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», згідно яких, для застосування положеньстатті 48КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Як вбачається з пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 , останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто будучи службовою особою державного підприємства та працівником правоохоронного органу, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, допустив заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Санкцією частини 1статті 367 КК Українипередбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 367 КК України, відповідно дост.12 КК України, є нетяжким злочином.

Судом враховано, що обвинувачений кримінальне правопорушення вчинив уперше, інкримінований злочин заст. 12 КК Україникваліфікується, як нетяжкий, вчинений без обтяжуючих покарання обставин, має на утриманні двох дітей, піклується про батьків, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Окрім того, судом враховано, що обвинувачений звільнений з займаної посади з 31.08.2023 року, котра передбачала контроль за значними земельними ресурсами та організацію роботи персоналу з відслідковування стану земельних ділянок, що є обов`язковою умовою можливості вчинення інкримінуємого злочину, а отже обвинувачений змінив умови своєї життєдіяльності, які суттєво вплинули на нього, а саме звільнення з займаної посади свідчить про те, що обвинувачений не вчинятиме кримінально тотожних караних діянь в майбутньому.

Крім того, матеріали цього судового провадження не містять відомостей про те, що після 17.09.2021 року і на час судового розгляду, тобто більше ніж 2 роки, ОСОБА_7 притягувався до кримінальної відповідальності за іншими кримінальними провадження або вчиняв адміністративні правопорушення.

Цих відомостей не надано прокурором і під час судового розгляду.

Належить також врахувати, що скид стічних вод, про які йде мова у обвинуваченні здійснювався протягом тривалого, точно так і не встановленого терміну, як до інкримінованого періоду (з 2016 по 2019 рік), протягом інкримінованого періоду (з 2019 по 2021 рік) так і після цього періоду (з 2021 по теперішній час), тобто інкримінуємі обвинуваченому неправомірні дії у вигляді неповідомлення правоохоронних органів про забруднюючі скиди могли призвести до змін у вигляді припинення вчинення злочину, водночас і надалі здійснюється скид стічних вод, поза волею обвинуваченого, про що було підтверджено представником потерпілого під час розгляду клопотання, а отже відсутність дій уповноважених органів, щодо припинення незаконного скиду, в сукупності призвели до зміни обстановки усунення можливості будь-якого впливу обвинуваченого на збереження довкілля.

Суд також враховує думки усіх учасників, у тому числі представника потерпілого, яка не висловила свої категоричні заперечення проти задоволення клопотання сторони захисту і звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставіст. 48 КК України.

Отже, суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту про звільнення обвинуваченого від відбування кримінальної відповідальності на підставіст.48 КК України,у зв`язку із зміною обстановки, є слушними, оскільки після закінчення вчинення злочину 17.09.2021 та на час судового розгляду в суді, в житті обвинуваченого ОСОБА_7 відбулися позитивні зміни (відсутність відомостей про притягнення обвинуваченого до будь-якої відповідальності на протязі більше 2 років, змінив умови своєї життєдіяльності, які суттєво вплинули на нього, а саме звільнився з займаної посади, ) та обстановка навколо обвинуваченого зазнали таких змін (усунення можливості будь-якого впливу обвинуваченого на збереження довкілля), які з великою долею ймовірності свідчать, що вказана особа в майбутньому не буде вчиняти кримінальні правопорушення і перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи вищевикладене суд на підставі ст. 48 КК України звільняє обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України у зв`язку зі зміною обстановки та закриває кримінальне провадження у цій частині.

Відповідно до вимогст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 06.03.2023 року відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 53680 гривень.

09.03.2023 року ОСОБА_7 було внесено повну суму визначеної судом застави, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 09.03.2023 року (Т.6 а.с.27)

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На даний час внесена застава в дохід держави не зверталась.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставу ОСОБА_7 .

Цивільний позов ДСГП «Ліси України» в особі представника керівника філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок допущення здійснення скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами підлягає залишенню без розгляду. Роз?яснити потерпілій стороні, що відповідно до ч. 7 ст.128 КПК України вона має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись п.1 ч.2 ст.284, ч. 1, 4 ст. 286 КПК, ст. 48 КК України, суд

постановив:

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170010000009 від 12.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України закрити.

Цивільний позов ДСГП «Ліси України» в особі представника керівника філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок допущення здійснення скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами залишити без розгляду.

Скасувати запобіжний захід у вигляді застави обраний відносно ОСОБА_7

Заставу у розмірі 53680 гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 09.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 06.03.2023 року повернути ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1