Вирок

від 31.05.2024 по справі 755/15223/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15223/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2024 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000116 від 03.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у одержанні ним, як службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

За сформульованою версією обвинувачення злочин вчинено при таких обставинах:

ОСОБА_4 відповідно до наказу Департаменту культури ВО КМР (КМДА) №428-к від 08.09.2021 року призначений на посаду директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (код ЄДРПОУ 02221219) (далі по тексту - Парк), строком на 5 років.

Відповідно до умов контракту, укладеного 09.09.2021 року між Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_4 :

- за цим Контрактом Директор зобов`язується здійснювати безпосередньо та через адміністрацію Парку здійснювати поточне керівництво Парком, забезпечувати його ефективну діяльності, раціональне використання і зберігання закріпленого за парком комунального майна;

- директор є повноважним представником Парку під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених положенням парку, законодавством України стосовно парку, іншими НПА;

- директор здійснює безпосереднє керівництво Парком, забезпечує працюючих роботою, організовує фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання Парком завдань, передбачених законодавством України, Положенням та цим Контрактом;

- директор має право укладати угоди від імені Парку, вчиняти правочини, підписувати документи, пов`язані з діяльністю Парку;

- директор має право оперативно управляти коштами і майном Парку, контролювати їх використання для ведення основної діяльності та соціального розвитку трудового колективу;

- директор зобов`язаний здійснювати заходи запобігання проявам корупції та хабарництва в Парку;

- директор зобов`язаний у разі передачі в оренду майна комунальної власності міста Києва забезпечити перерахування частини надходжень від орендної плати до бюджету міста Києва в порядку, розмірах та строки, визначені КМР.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України ( далі -КК України) службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 , постійно обіймаючи посаду директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (код ЄДРПОУ 02221219), тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являється службовою особою.

У період виконання ОСОБА_4 своїх службових повноважень, 27.04.2023 року у денний час доби, перебуваючи в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, до останнього звернулась ОСОБА_10 щодо можливості розмістити дитячий розважальний майданчик на території, яка на праві господарського віддання належить вказаному комунальному закладу.

У цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_10 за надання дозволу на розміщення на території комунального закладу дитячого розважального майданчику.

У подальшому, у той же день, у денний час доби, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, перебуваючи на території, яка на праві господарського віддання належить вказаному комунальному закладу, поблизу адміністративного приміщення комунального закладу «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, ОСОБА_4 висловив вимогу, що для розміщення дитячого розважального майданчику, ОСОБА_10 повинна йому надати неправомірну вигоду у сумі 50 000 грн.

Крім того, під час розмови ОСОБА_4 зазначив про обмежені строки для прийняття нею рішення та необхідності швидко надати згоду.

У подальшому, ОСОБА_10 , будучи особою, яка відповідно до законодавства залучена у межах кримінального провадження до конфіденційного співробітництва, надала свою згоду.

Зважаючи на викладене, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 за допомогою месенджеру «Viber» повідомив ОСОБА_10 про необхідність зустрітись з метою обговорення умов.

Як передбачалось попередньою домовленістю, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , перебуваючи на території комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1, 30.05.2023 року, у денний час доби, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, ОСОБА_4 , з метою надання офіційного характеру його умислу, повідомив ОСОБА_10 , що може надати останній місце для розміщення дитячого розважального майданчику на території комунального закладу шляхом укладання договору між нею та установою.

Поміж з тим зазначив, що згідно договору ОСОБА_10 має сплатити на розрахунковий рахунок комунальному закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» 30 000 грн, та в той же час, висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди за вчинення ним таких дій у сумі 20 000 грн, на що ОСОБА_10 погодилась.

У подальшому, з метою доведення свого умислу, за попередньою домовленістю, зустрівшись 07.06.2023 року близько 14:15 із ОСОБА_10 у кабінеті ОСОБА_4 , який розташовується в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 підписали договір про проведення розважальних заходів №5 від 01.06.2023 року, який надає право на розміщення розважального майданчику.

У цей же час, одразу після підписання договору, як передбачалось вимогами ОСОБА_4 , переслідуючи умисел на одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, 07.06.2023 року приблизно о 14:50, перебуваючи у своєму робочому кабінеті, який розташовується в адміністративному приміщені комунального закладу «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », за адресою: м. Київ, проспект Броварський, 1 , ОСОБА_4 одержує неправомірну вигоду у сумі 20 000 грн, тим самим, довівши свій злочинний умисел до кінця. Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину за пред`явленим обвинуваченням категорично заперечив. Пояснив, що він працював на посаді директора у комунальному закладі «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» з 2021 року (далі - Парк). 30.03.2023 року до нього зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_11 та запропонував співпрацю, дана пропозиція йому сподобалась. Після цього, вони ще декілька раз розмовляли по телефону та домовились про зустріч. У середині квітня 2023 року в Парк приїхав ОСОБА_11 , вони особисто познайомились. ОСОБА_11 повідомив, що у нього у м. Дніпрі є велика кількість атракціонів, однак, через постійні обстріли міста, він має бажання перевезти частину атракціонів у м. Київ. Фото даних атракціонів він показав у своєму телефоні. 27.04.2023 року ОСОБА_11 приїхав у Парк разом із ОСОБА_10 для того, щоб подивитися земельну ділянку, на якій будуть розміщенні атракціони. Оскільки у нього були заплановані певні заходи в цей день, він відправив разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 свого заступника та завгоспа подивитися земельну ділянку. Зазначив, що ОСОБА_10 ніякої участі у розмові не приймала, всю розмову вів ОСОБА_11 . ОСОБА_11 постійно підкреслював свої наміри про співпрацю. Оскільки у комунальному закладі були скрутні часи, він був зацікавлений у співпраці з ОСОБА_11 . Після огляду земельної ділянки, ОСОБА_11 повідомив, що його все влаштовує, запитав про суму оренди. Так як потрібно було провести розрахунок витрат на встановлення атракціонів, він не міг сказати точну суму майбутнього Договору, на що ОСОБА_11 запропонував суму у розмірі 50 000 грн. Після спілкування із заступником та бухгалтером щодо можливості співпраці, вони дійшли висновку, що сума Договору в розмірі 50 000 грн може покривати витрати Парку. Того ж дня він написав ОСОБА_11 через застосунок «Viber» - «50 000 Ок». Зазначив, що ця сума Договору повинна була сплачуватися на безготівковий рахунок комунального закладу. ОСОБА_11 ще декілька разів йому телефонував, а потім не виходив на зв`язок. Оскільки всім працівникам Парку було відомо про співпрацю з ОСОБА_11 , вони запитували про Договір. 03.05.2023 року ОСОБА_11 вийшов на зв`язок та через застосунок «Viber» повідомив йому, що він тяжко захворів та зустрінуться вони вже після його одужання. Після цього, ОСОБА_11 знову довгий час не виходив на зв`язок, що дало підстави думати по те, що угода не буде укладена. У зв`язку з цим, він зателефонував ОСОБА_11 та запитав, чи домовленості залишаються в силі, на що ОСОБА_11 повідомив, що все в силі. 30.05.2023 року ОСОБА_11 приїхав в Парк з ОСОБА_10 та повідомив, що остання являється ФОП і що вона буде укладати Договір, оскільки він хворіє на рак легенів. Того ж дня він направив на електрону пошту ОСОБА_10 проект Договору на суму 50 000 грн. Після чого, до нього зателефонував ОСОБА_11 та попросив розділити оплату у сумі 50 000 грн на два платежі: один платіж - на безготівковий рахунок закладу - 30 000 грн, другий платіж - готівкою - 20 000 грн. Поговоривши з бухгалтером, він погодився, оскільки Парк міг приймати благодійні внески, тому повідомив ОСОБА_11 , що він може сплачувати 30 000 грн на безготівковий рахунок, а 20 000 грн як благодійний внесок в касу закладу з отриманням касового ордеру. 02.06.2023 року йому з електронної пошти ОСОБА_10 надійшов проект Договору з правками. Він повідомив бухгалтеру про розробку калькуляції, касиру Парку - про те, що буде надходження в касу суми в розмірі 20 000 грн. Працівники йому повідомили, що ліміт проведення через касу Парку становить 10 000 грн на день. Після цього, він попросив їх розробити план, як буде проводитися платіж через касу в розмірі 20 000 грн. 06.06.2023 року до нього в кабінет прийшла ОСОБА_10 та принесла квитанцію на оплату Договору в сумі 30 000 грн. Він був здивований, тому що Договір ще не був підписаний та він не давав згоди на його оплату. ОСОБА_10 повідомила йому про те, що потрібно швидше підписати Договір, на що він повідомив, що ще розробляється калькуляція. Оскільки текст Договору ще не був готовий, вони розпрощалися. Коли ОСОБА_10 встала із-за столу, вона показала йому із сумки кутик конверту та хотіла це йому віддати, на що він відмовився. Після чого, йому зателефонував ОСОБА_11 та почав квапити з підписанням Договору, на що він відповів, що 1-2 дні нічого не вирішить. 07.06.2023року йому зателефонувала ОСОБА_10 , вони узгодили кінцеві питання щодо Договору. В обід вона приїхала в Парк, вони підписали Договір та завірили його печаткою в бухгалтерії закладу. Потім вони повернулися в його кабінет. ОСОБА_10 несподівано дістала пакет коричного кольору у файлі. Він подумав, що це кошти, про які вони домовлялись, тобто благодійна допомога. Він взяв ці кошти, поклав їх поруч із собою, повідомив ОСОБА_10 , що ці кошти потрібно віддати Парасковії, маючи на увазі касира ОСОБА_14 . Хотів зателефонувати їй, щоб вона забрала кошти та почала їх оформляти в касу закладу. Він точно не знав яка була сума в конверті. У цей час ОСОБА_10 почала задавати запитання та забігли працівники поліції. Зазначив, що напротязі всього цього часу з ОСОБА_10 він спілкувався лише щодо Договору, питання щодо коштів обговорювались лише з ОСОБА_11 . Всі працівники Парку знали про укладання даного договору. Даний договір був дуже важливий для Парку, оскільки у закладу була велика заборгованість. Він хотів привести Парк до ладу, щоб Парк отримував прибуток. Крім того, зазначив, що він не вимагав неправомірної вигоди. У разі, якби ОСОБА_10 надала справжні грошові кошти як благодійну допомогу, а не імітаційні засоби під контролем правоохоронного органу, то ці б гроші пішли б виключно на потреби комунального закладу. Вважає, що це все було зроблено для того, щоб він не працював директором Парку, оскільки йому неодноразово з департаменту міськради погрожували.

На підтвердження висунутого ОСОБА_4 обвинувачення прокурор послався на дані, здобуті в ході досудового розслідування, які подані ним та досліджені судом безпосередньо. Зокрема на показання свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона працює ФОП з 26.04.2023 року та у квітні 2023 року розглядала парки у м. Києві для розміщення дитячих атракціонів. Її знайомий ОСОБА_11 порадив їй розташувати дитячі атракціони у комунальному закладі «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», консультував її з приводу діяльності. 27.04.2023 року вона разом із ОСОБА_11 прибули до адміністрації Парку та зустрілись там з директором ОСОБА_4 для обговорення питання про розміщення дитячих атракціонів. Після того, як вони поговорили в кабінеті ОСОБА_4 , останній повів її дивитися земельну ділянку, на якій вона може розмістити дитячі атракціони. Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_4 попросив у неї 50 000 грн за співпрацю по розміщенню атракціонів. ОСОБА_4 спочатку сказав, що 50 000 грн потрібно особисто йому, а згодом повідомив, що 30 000 грн піде офіційним платежем, а 20 000 грн - йому особисто, і так щомісяця, потім сказав, що 20 000 грн буде благодійним внеском. 30.05.2023 року вона повторно зустрілась з ОСОБА_4 для обговорення місця розташування атракціонів та умов договору, розмова відбувалась у присутності юриста Парку. Про зустріч вона домовилась з ОСОБА_4 напередодні через телефонний дзвінок за допомогою програми «Viber». Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив їй, що як тільки буде підготовлений договір, то вони знову обговорять суму договору. Після цієї зустрічі, вона вирішила звернутися до правоохоронних органів, знайшла в інтернеті інформацію за запитом «Що робити з корупціонерами?» та 01.05.2023 року прибула до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, де їй працівники департаменту допомогли написати заяву про вчинення кримінального правопорушення та вона почала з ними співпрацювати. 05.06.2023 року ОСОБА_4 через додаток «Viber» скинув їй реквізити на оплату офіційного платежу за майбутнім договором у розмірі 30 000 грн, який вона 06.06.2023 року сплатила в банку за рахунок особистих грошових коштів. Потім вона приїхала до ОСОБА_4 в адміністрацію Парку для підписання договору на розміщення атракціонів, однак договір вони не підписали, оскільки в нього потрібно було ще внести деякі уточнення. Після цього, вона хотіла передати ОСОБА_4 імітовані грошові кошти у сумі 20 000 грн, які знаходились у конверті та були їй наданні працівниками поліції, однак останній їх не взяв. Після виходу з приміщення адміністрації Парку, в неї була телефонна розмова, однак з ким саме вона говорила - не пам`ятає. 07.06.2023 року вона знову прибула до директора Парку ОСОБА_4 , підписала договір та пішла в бухгалтерію для того, щоб поставити печатку на договорі. Зустріч її та ОСОБА_4 відбулася у його робочому кабінеті, де вона дістала із сумочки конверт з імітованими грошовими коштами у сумі 20 000 грн та передала його ОСОБА_4 , а останній сховав конверт у стіл. Що саме говорив ОСОБА_4 під час отримання конверту - вона не пам`ятає. Також зазначила, що укладаючи договір, у неї як у ФОП, не було в наявності атракціонів, вона їх замовила за кордоном - в Польщі, однак їх так і не доставили на територію України, оскільки відпала потреба в цьому і вона вже не працює як ФОП, а займається вихованням дітей. Зазначила, що ні вона, ні працівники правоохоронних органів не провокували ОСОБА_4 на вчинення кримінального правопорушення. Крім того, зазначила, що вона проходить як свідок ще по іншому кримінальному правопорушенні, аналогічному цьому, у Солом`янському районні м. Києва.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює старшим оперуповноваженим 6-го відділу УРС в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та здійснював оперативний супровід кримінального провадження за заявою ОСОБА_10 щодо вимагання та надання неправомірної вигоди директору Парку ОСОБА_4 . Йому не відомо за участю яких працівників ОСОБА_10 писала дану заяву. Під час проведення НСРД було зафіксовано факт передачі неправомірної вигоди ОСОБА_4 , перший раз в сумі 30 000 грн, другий - у сумі 20 000 грн, але точної суми не пам`ятає. Для проведення спеціального слідчого експерименту він надавав імітаційні грошові кошти ОСОБА_10 та залучалися її особисті грошові кошти. 06.06.2023 року, під час проведення НСРД, директор Парку ОСОБА_4 відмовився від отримання конверту з імітаційними коштами від ОСОБА_10 , оскільки їм не вдалось укласти договір, тому вони домовились про зустріч 07.06.2023 року і було прийнято рішення про передачу цих коштів цього дня. Однак на запитання суду ОСОБА_15 не зміг повідомити, ким таке рішення було прийнято. Крім того, зазначив, що неправомірних дій з боку правоохоронних органів не було, з ОСОБА_10 він особисто до кримінального провадження не був знайомий, особистої зацікавленості у даному кримінальному провадженні у нього немає.

Сторона обвинувачення відмовилась від допиту свідка ОСОБА_16 безпосередньо судом в судовому засіданні. Сторона захисту також не просила допитати перед судом вищевказаного свідка, не наполягала на його допиті. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право прокурора на свободу в поданні ним суду своїх доказів, суд прийняв відмову прокурора від допиту свідка сторони обвинувачення ОСОБА_16 .

Судом, під час розгляду вказаного провадження, було дослідженого письмові матеріали кримінального провадження (докази та процесуальні документи), якими прокурор обґрунтовує доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102070000116 від 03.05.2023 року (том І а.п. 110); - лист начальника управління стратегічних розслідувань в м. Києві ОСОБА_17 від 01.05.2023 року, відповідно до якого матеріали ЄО № 89 від 01.05.2023 року щодо можливих неправомірних дій посадових осіб органів державної влади були направленні керівнику Подільської окружної прокуратури м. Києва (том І а.п. 111);

- заяву ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 01.05.2023 року, відповідно до якої (том І а.п. 112-113);

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої 26.04.2023 року ОСОБА_10 зареєструвалась як ФОП « ОСОБА_10 » (том І а.п. 114-115);

- доручення в порядку ст.ст. 36, 41 КПК України (том І а.п. 116- 117);

- постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 03.05.2023 року та 04.05.2023 року (том І а.п. 118-119, 123-124);

- постанова про визначення територіальної підслідності від 03.05.2023 року (том І а.п. 120);

- рапорт старшого оперуповноваженого управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_18 (том І а.п. 126-127);

- особа картка на ім`я ОСОБА_4 та реєстраційна картка ТЗ (том І а.п. 128-129);

- письмову згоду на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про залучення до конфіденційного співробітництва, відповідно до якої ОСОБА_10 цією письмовою згодою підтвердила діяльність своїх намірів про залучення її до негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42023102070000116 від 03.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (том І а.п. 130-131); - постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 31.05.2023 року (том І а.п. 133-134);

- протоколи про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 05.06.2023 року, 06.06.2023 року та 07.06.2023 року з додатками (том І а.п. 136-164);

- постанови про створення групи слідчих від 06.06.2023 року та 12.06.2023 року (том І а.п. 165-168);

- протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 05.06.2023 року з додатками, відповідно до якого 05.06.2023 року старший оперуповноважений УРС в м. Києві ОСОБА_11 у службовому кабінеті № НОМЕР_10 УРС в м. Києві ДСР НП України за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, на виконання доручення прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42023102070000116 від 03.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів, за участю ОСОБА_10 , у присутності двох понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , провів огляд та вручення грошових коштів (том І а.п. 136-158); - протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 06.06.2023 року з додатками, відповідно до якого 06.06.2023 року старший оперуповноважений УРС в м. Києві ОСОБА_11 у службовому кабінеті № НОМЕР_10 УРС в м. Києві ДСР НП України за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, на виконання доручення прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42023102070000116 від 03.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - ідентифікованих імітаційних грошових коштів (в тому числі і несправжніх грошових коштів), за участю ОСОБА_10 , у присутності двох понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , провів огляд та вручення грошових коштів (том І а.п. 159-161);

- протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 07.06.2023 року з додатками, відповідно до якого 06.06.2023 року старший оперуповноважений УРС в м. Києві ОСОБА_11 у службовому кабінеті № НОМЕР_10 УРС в м. Києві ДСР НП України за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, на виконання доручення прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 42023102070000116 від 03.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - ідентифікованих імітаційних грошових коштів (в тому числі і несправжніх грошових коштів), за участю ОСОБА_10 , у присутності двох понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , провів огляд та вручення грошових коштів (том І а.п. 162-164); - постанови про створення групи слідчих від 06.06.2023 року та 12.06.2023 року (том І а.п. 165-168);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.06.2023 року з додатками, який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого 07.06.2023 року о 14:50, за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 1 , острів Венеціанський, був затриманий ОСОБА_4 . Під час затримання старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП ОСОБА_27 , у присутності понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , здійснив особистий обшук ОСОБА_4 , під час якого на полиці в столі було виявлено та вилучено предмети схожі на грошові кошти номіналом по 500 грн в кількості 40 шт. в сумі 20 000 грн (ГК 7784501- серійний номер на кожній купюрі). Крім цього, на купюрах мається напис «Імітаційний засіб» - вилучені предмети поміщені до спеціального пакету EXP 0309257. Крім того, був вилучений мобільний телефон «Samsung» s/n НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 - поміщено до спеціального пакету EXP 0309256 (том І а.п. 169-173);

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_4 та протокол роз`яснення права на захист від 07.06.2023 року (том І а.п. 174-178);

- доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі від 07.06.2023 року №026-260006049, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2588, копія посвідчення адвоката ОСОБА_30 (том І а.п. 179-180);

- протокол обшуку від 07.06.2023 року з додатками, який повністю узгоджується з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого 07.06.2023 року в комунальному закладі «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », що за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 1, острів Венеціанський, в кабінеті бухгалтерів виявлено та вилучено: особову справу ОСОБА_4 на 27 арк.; прибуткові касові ордери; договір № 5 від 01.06.2023 року з додатками; договір про спільну діяльність № 10 від 01.03.2021 року; договір про співпрацю від 01.06.2020 року; договір № 4 від 01.12.2022 року; додаткові угоди до договору про співпрацю № 4/21 від 01.05.2023 року; договір №62 від 01.01.2022 року; лист від ФОП ОСОБА_31 ; договір про співпрацю № 11 від 01.06.2021 року; інформаційна довідка; договір № 1/11/40 від 16.03.2023 року «Про закупівлю послуг за державні кошти»; додаткова угода до договору з забезпечення творчої майстерні № 17 від 01.07.2020 року та 31.03.2023 року; договір № 33-2018 від 10.08.2018 року; додаткова угода до Договору про співпрацю № 3 від 01.03.2021 року та від 20.04.2021 року; договір про співпрацю № 6 від 01.05.2022 року; лист від ТОВ «Д-Пар»; договір про співпрацю № 3 від 01.03.2021 року; договір № 01 від 10.01.2022 року; рахунок №МП/06/002/617 від 10.02.2022 року ( том І а.п. 181-187); - особова картка ОСОБА_4 , згода на обробку персональних даних від 13.09.2021 року, копії наказу від 08.09.2021 року № 428-к про прийняття на роботу, копії військового квитка, паспорту громадянина України, ідентифікаційного номеру, посвідчення, диплому, трудової книжки на ім`я ОСОБА_4 (том І а.п. 188-214);

- копія витягу з реєстру платників єдиного податку НОМЕР_11 щодо ОСОБА_10 (том І а.п. 215-216);

- договір від 01.06.2023 року № 05, укладений між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» в особі директора ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_10 , з додатком (том І а.п. 217-223);

- копія контракту з директором Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 09.09.2021 року ОСОБА_4 , копія протоколу засідання конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора Комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» від 06.09.2021 року (том І а.п. 227-242);

- ухвала Подільського районного суду міста Києва від 12.06.2023 року про дозвіл на проведення обшуку (том І а.п. 243-244);

- ухвала Подільського районного суду міста Києва від 12.06.2023 року про арешт майна (том І а.п. 245-246);

- повідомлення про підозру від 08.06.2023 року, відповідно до якого 08.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (том ІІ а.п. 1-5);

- ухвала Подільського районного суду міста Києва від 09.06.2023 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 (том ІІ а.п. 6);

- ухвала Подільського районного суду міста Києва від 26.06.2023 року про арешт майна (том ІІ а.п. 8-9);

- ухвала Подільського районного суду міста Києва від 29.06.2023 року про арешт майна (том ІІ а.п. 10);

- протокол огляду від 11.07.2023 року, відповідно до якого 11.07.2023 року старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_32 в службовому кабінеті № 302 Подільського УП ГУНП в м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, за участю захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 , було проведено огляд Договору № 5 від 01.06.2023 року, який було вилучено під час проведення обшуку 07.06.2023 року за адресою: м. Київ, пр-т Броварський. Оглядом встановлено, що Договір № 5 від 01.06.2023 року, укладений між Комунальним закладом «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», в особі директора ОСОБА_4 , та ФОП ОСОБА_10 , Додаток № 2 до вказаного Договору - калькуляція, яка підписана вказаними особами (том ІІ а.п. 12-15);

- протокол огляду від 27.07.2023 року, відповідно до якого 27.07.2023 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_33 в службовому кабінеті № 302 Подільського УП ГУНП в м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, за участю ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_8 було проведено огляд майна, вилученого під час особистого обшуку ОСОБА_4 07.06.2023 року під час затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Київ, пр-т Броварський, 1, ос-в. Венеціанський . У ході огляду телефону марки «Samsung» модель «Galaxy S21 FE 5G» серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 встановлено: у журналі викликів виявлено абонента із номером телефону НОМЕР_6 , який підписаний як « ОСОБА_11 Аттракционны Еврей », а також вхідні та вихідні виклики у період із 30.30.2023 року по 23.05.2023 року; у соцмережі «Viber» із абонентом з номером мобільного телефону НОМЕР_6 , який підписаний як « ОСОБА_11 Аттракционны Еврей » виявлено переписку; у соцмережі «Viber» із абонентом з номером мобільного телефону НОМЕР_7 , який підписаний як « ОСОБА_10 Аттракцион ОСОБА_11 » виявлено переписку (том ІІ а.п. 16-23);

- розписка від 11.07.2023 року про арешт майна (том ІІ а.п. 24-24а);

- клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 18.05.2023 року (том ІІ а.п. 25-31);

- доручення оперативному підрозділу на проведення НСРД від 29.05.2023 року (том ІІ а.п. 32-33);

- постанова про проведення НСРД від 02.06.2023 року (том ІІ а.п. 34-36);

- доручення на проведення НСРД від 02.06.2023 року (том ІІ а.п. 37);

- постанова про розсекречення матеріалів НСРД від 20.06.2023 року (том ІІ а.п. 38-39);

- клопотання про розсекречення матеріалів НСРД від 20.06.2023 року та 02.08.2023 року (том ІІ а.п. 40-43);

- протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 01.06.2023 року, відповідно до якого 01.06.2023 року старшим оперуповноваженим 6-го відділу УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_15 складено даний протокол в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 03.05.2023 року № 42023102070000116 за ч. 3 ст. 368 КК України, за результатами проведення ВОТР УСР в м. Києві ДСР НП України негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи, на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 04.01.2023 року № 01-45/824/176/2023 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інформація міститься на карті пам`яті інв. № 1180т 2023 від 29.05.2023 року, яка була переглянута в судовому засіданні (том ІІ а.п. 45-51); - протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 08.06.2023 року, відповідно до якого 08.06.2023 року оперуповноваженим 6-го відділу УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_15 було проведено контроль за вчиненням злочину. Перед проведенням контролю за вчиненням злочину, заявнику ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в службовому кабінеті № НОМЕР_10, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114 , було вручено грошові кошти в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень, а саме 60 (шістдесят) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна та 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а саме 40 (сорок) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна, серія та номери купюр відповідно до протоколів огляду та вручення грошових коштів. Контрольний огляд банкнот проведено при денному освітленні в службовому кабінеті № НОМЕР_10 розташованому за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114. В результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту громадянка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 05.06.2023 року приблизно о 13 год. 34 хв. за адресою: м. Київ, провулок Квітневий, 9, у відділенні AT «Ощадбанк» перерахувала на банківський рахунок який був їй наданий громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30 000 (тридцять тисяч) гривень. У подальшому в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в своєму службовому кабінеті який знаходиться в адміністрації КЗ «Парк культури та відпочинку «Гідропарк», отримав неправомірну вигоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень від гр. ОСОБА_10 за підписання договору та отримання дозволу на розміщення дитячого майданчику на території КЗ «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» (том ІІ а.п. 52-53); - квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 30 від 05.06.2023 року, відповідно до якої була здійсненна платіжна банківська операція на суму 30 000 грн. Платник: ОСОБА_10 . Отримувач: КЗ «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» острів Венеціанс. Призначення платежу: Плата за послуги ОСОБА_10 (том ІІ а.п. 54);

- протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 29.08.2023 року, відповідно до якого 29.08.2023 року старшим оперуповноваженим 6-го відділу УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_15 складено даний протокол в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 03.05.2023 року № 42023102070000116 за ч. 3 ст. 368 КК України, за результатами проведення ВОТР УСР в м. Києві ДСР НП України негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи, на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 04.01.2023 року № 01-45/824/13250/2023 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інформація міститься на карті пам`яті інв. № 1180т 2023 від 29.05.2023 року, інв. № 1242т-2023 від 06.06.2023 року та інв. № 1231т-2023 року від 02.06.2023 року, яка була переглянута в судовому засіданні (том ІІ а.п. 55-64);

- протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи від 29.08.2023 року, відповідно до якого 29.08.2023 року старшим оперуповноваженим 6-го відділу УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_15 складено даний протокол в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 03.05.2023 року № 42023102070000116 за ч. 3 ст. 368 КК України, за результатами проведення ВОТР УСР в м. Києві ДСР НП України негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи, на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 04.01.2023 року № 01-45/824/13249/2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інформація міститься на карті пам`яті інв. № 1182т-2023 від 29.05.2023 року, яка була переглянута в судовому засіданні (том ІІ а.п. 65-71);

- ухвали Київського апеляційного суду від 23.05.2023 року про надання дозволу на проведення НСРД (том ІІ а.п. 74-80);

- постанова про визнання речовими доказами від 08.06.2023 року (том ІІІ а.п. 73-75);

- супровідні листи до документів.

Крім того, у судовому засіданні судом було оглянуто та надано для ознайомлення учасникам судового провадження речові докази, а саме:

- предмети схожі на грошові кошти номіналом по 500 грн в кількості 40 шт. в сумі 20 000 грн (ГК 7784501- серійний номер на кожній купюрі), на купюрах мається напис «Імітаційний засіб» (спецпакет EXP 0309257);

- мобільний телефон «Samsung» s/n R5CT92 DPXMA, IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 (спецпакет НОМЕР_8 ).

У свою чергу, сторона захисту у ході судового розгляду з власної ініціативи подала суду на дослідження фактичні дані, на які посилається як на докази та процесуальні документи, що спростовують висунуте обвинувачення проти ОСОБА_4 . Зокрема в судовому засіданні з ініціативи сторони захисту допитані свідки ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_14 . Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_36 суду показала, що вона перебувала з обвинуваченим у робочих стосунках. Так, з 2020 року по листопад 2023 року вона працювала заступником директора комунального закладу «Парк культури та відпочинку «Гідропарк». У квітні - травні 2023 року директором Парку був ОСОБА_4 Повідомила, що різні люди зверталися до адміністрації Парку з приводу розміщення на його території атракціонів, а також звертався з цим питанням і чоловік на ім`я ОСОБА_11 . Зустрічалися вони двічі. Перший раз ОСОБА_11 прийшов до адміністрації Парку навесні 2023 року (точну дату не пам`ятає), зустріч відбулася у кабінеті директора ОСОБА_4 за участю ОСОБА_11 та її участю на запрошення директора. Під час обговорення питання розміщення атракціонів, ОСОБА_11 сам повідомив, що може платити за послуги Парку 50 000 грн щомісячно. Вона не змогла дати точну відповідь на запитання директора щодо можливої суми майбутнього договору на розміщення атракціонів, оскільки потрібно було зробити калькуляцію. Укладення такого договору було важливим для Парку , оскільки у закладу була велика заборгованість. Вона точно не знає, на якій саме земельній ділянці мав розміщуватися атракціон, оскільки не була присутня при огляді ділянки. Друга зустріч була через 1-2 тижні після першої, на якій, окрім вищезазначених осіб, була присутня і жінка, як ФОП, яку привів ОСОБА_11 для укладання договору. У той день остаточну суму договору не визначили, оскільки потрібно було зробити додаткові розрахунки. Хто готував договір вона не знає, оскільки робота з договорами не входить в її посадові обов`язки. Також зазначила, що у Парку є Положення, яке дозволяє закладу приймати благодійні внески. Такі внески робили контрагенти комунального закладу, вносили кошти в касу Парку, які приймала провідний бухгалтер - касир ОСОБА_14 , виписувала прибутковий ордер, гроші відправляла на розрахунковий рахунок закладу, отримуючи відповідну квитанцію. ОСОБА_4 охарактеризувала з позитивної сторони як фахового директора та порядну людину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 , в присутності адвоката ОСОБА_38 , суду показав, що у 2023 році він працював заступником начальника з виробничих питань КП ШЕУ Солом`янського району. Влітку 2023 року він познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_11 , прізвище - ОСОБА_39 , останній попросив його про допомогу щодо будинку його дочки - ОСОБА_10 , на що він погодився, почав займатися цим питанням. У кінці літа - на початку осені ОСОБА_11 захворів, тому він спілкувався з ОСОБА_10 , і це спілкування мало для нього негативні наслідки - порушення проти нього кримінальної справи. Пізніше він дізнався, що не було ні земельної ділянки, ні будинку, ні роботи. На його думку, його «підставили». Йому нічого не відомо з приводу кримінального провадження відносно ОСОБА_4 . Особу ОСОБА_10 може охарактеризувати як просту та нервову жінку, не дуже гарну та підлу людину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що з 01.10.1978 року по 09.11.2023 року працювала у комунальному закладі «Парк культури та відпочинку «Гідропарк» та виконувала функції касира. Парк мав право приймати благодійні внески від інших осіб. ОСОБА_10 їй відома, остання приходила до ОСОБА_4 з особою чоловічої статті на ім`я ОСОБА_11 для укладання договору щодо розміщення атракціонів на території Парку, вони самі запропонували суму договору в розмірі 50 000 грн. Всі працівники Парку знали з приводу укладання договору та про суму Договору в розмірі 50 000 грн. Директор ОСОБА_4 особисто повідомив її про те, що ОСОБА_10 оплатить 30 000 грн через банк, а 20 000 грн буде проходити через касу Парку як благодійна допомога. Оскільки у касі Парку поставлений ліміт благодійного внеску в розмірі 10 000 грн в день від однієї особи, вона повинна була провести дані кошти за 2 дні. На її думку, коли її не було на робочому місці, ОСОБА_4 мав право брати благодійні внески, оскільки потім він передавав внески їй для їх оформлення через касу. 07.06.2023 року, у той час, коли ОСОБА_10 принесла грошові кошти як благодійну допомогу, її не було на робочому місці, так як вона їздила в справах, а саме в Банк, була відсутня на робочому місці приблизно 2 години. Зазначила, що ОСОБА_4 не міг залишити собі кошти, які були йому переданні для благодійного внеску, тому що була домовленість і про надходження цих коштів знали всі працівники закладу. У день затримання директора ОСОБА_4 правоохоронці звертались в бухгалтерію Парку з приводу повернення 30 000 грн., які були сплачені ФОП ОСОБА_10 на розрахунковий рахунок закладу в банківській установі по договору, однак повернути їх не є можливим. Вважає, що ця ситуація була штучно створена для усунення директора Парку з посади. ОСОБА_4 може охарактеризувати як чесну, порядну людину, директора, який мав намір навести порядок у Парку. ОСОБА_10 може охарактеризувати, як безвідповідальну особу, яка не розуміла своїх дій щодо укладання Договору.

Також стороною захисту суду подано, а судом було досліджено письмові матеріали, до яких сторона захисту апелює як до доказів та процесуальних документів, що спростовують винуватість обвинуваченого та вказують на порушення вимог КПК України, які були допущені органом досудового розслідування під час досудового розслідування кримінального провадження: - протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 28.08.2023 року (том ІІ а.п. 207-208); - протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.09.2023 року (том ІІ а.п. 209-212);

- протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 04.10.2023 року, із зауваженнями захисника (том ІІ а.п. 213-214);

- клопотання захисника ОСОБА_8 від 30.06.2023 року про зміну підозри ОСОБА_4 (том ІІ а.п. 215-217); - відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 05.07.2023 року №45-6614ВИХ-23, із додатком - постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 04.07.2023 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_40 - діючого в інтересах ОСОБА_4 , щодо зміни підозри в частині кваліфікації кримінального правопорушення (том ІІ а.п. 218-220);

- відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 14.07.2023 року №45-7163ВИХ-23, із додатком - постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 14.07.2023 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_40 - діючого в інтересах ОСОБА_4 , щодо зміни підозри в частині кваліфікації кримінального правопорушення (том ІІ а.п. 221-223);

- клопотання захисника ОСОБА_8 від 04.07.2023 про проведення слідчих дій (том ІІ а.п. 224-225);

- відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 06.07.2023 року №45-6736ВИХ-23 (том ІІ а.п. 226);

- клопотання захисника ОСОБА_8 від 07.07.2023 про проведення слідчих дій (том ІІ а.п. 227-228); - відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 07.07.2023 року №45-6813ВИХ-23 (том ІІ а.п. 229);

- клопотання захисника ОСОБА_8 від 20.07.2023 про проведення слідчих дій (том ІІ а.п. 230-231);

- відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 26.07.2023 року №45-7448ВИХ-23 (том ІІ а.п. 232);

- клопотання захисника ОСОБА_8 від 27.07.2023 про перевірку показань підозрюваного ОСОБА_4 (том ІІ а.п. 233-234);

- відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 02.08.2023 року №45-7601ВИХ-23, із додатком - постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 02.08.2023 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_40 - діючого в інтересах ОСОБА_4 , щодо перевірки показань останнього (том ІІ а.п. 235-237);

- ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.07.2023 року, якою було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві в рамках кримінального провадження № 42023102070000116 від 03.05.2023 року (том ІІ а.п. 238-239);

- супровідний лист ТУ ДБР від 04.09.2023 року № 26358-23/к/11-03-14816/23, із додатком - витягом з ЄРДР за № 62023100120000649 від 30.08.2023 року (том ІІ а.п. 240-241);

- лист Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 21.11.2023 року Вх. 18778 про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за № 12023100010003710 від 22.11.2023 року (том ІІ а.п. 242);

- витяг з ЄРДР за № 12023100010003710 від 22.11.2023 року (том ІІ а.п. 243);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_4 (том ІІ а.п. 244);

- положення про Комунальний заклад « Парк культури та відпочинку «Гідропарк », отриманий з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_4 (том ІІІ а.п. 1-8);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо рейтингу пошукових систем в Україні (том ІІІ а.п 9-10);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо результатів пошуку за запитом «що робити з корупціонерами» (том ІІІ а.п 11-13);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо результатів пошуку за запитом «що робити з корупціонерами» (том ІІІ а.п 14-16);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо результатів пошуку за запитом «що робити з корупціонерами» (том ІІІ а.п 17);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо результатів пошуку за запитом «що робити з корупціонерами» (том ІІІ а.п 18-20);

- роздруківка з веб-ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо результатів пошуку за запитом «що робити з корупціонерами» (том ІІІ а.п 21-22);

- адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 від 07.03.2024 року № 7 (том ІІІ а.п 23-25);

- відповідь ДСР НПУ від 21.03.2024 року №4433-2024 (том ІІІ а.п 26);

- адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 від 07.03.2024 року № 6 (том ІІІ а.п 27-28);

- відповідь Управляння стратегічних розслідувань в м. Києві ДСР НПУ від 02.04.2024 року №6-АЗ/55/125/01-24 (том ІІІ а.п 29-30);

- адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 від 03.04.2024 року № 8 (том ІІІ а.п 31-32);

- відповідь Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України» від 10.04.2024 року № 1465-2024, з додатками (том ІІІ а.п 33-37);

- колективна петиція представників приватних підприємств, які діють в КП «Гідропарк» (том ІІІ а.п 38);

- копія трудової книжки ОСОБА_4 (том ІІІ а.п 39);

- копія посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_4 (том ІІІ а.п 40);

- копія посвідчення інваліда ІІІ групи на ім`я ОСОБА_4 (том ІІІ а.п 41);

- копії грамот, посвідчень, нагород, подяк на ім`я ОСОБА_4 (том ІІІ а.п 42-46);

- копія квитанції про внесення застави (том ІІІ а.п 47);

- довідка з ТУ ДСА України в м. Києві щодо внесення застави (том ІІІ а.п 48);

- відповідь Подільської окружної прокуратури м. Києва від 17.07.2023 року №45-7165ВИХ-23 (том ІІІ а.п 49).

Заслухавши пояснення обвинуваченого, свідків, дослідивши всі матеріали, що подані у ході судового розгляду сторонами кримінального провадження, ретельно проаналізувавши подані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, не знайшла свого підтвердження під час судового слідства.

Даючи оцінку встановленим обставинам кримінального провадження, суд виходить з таких позицій. Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Засади кримінального провадження чітко визначені законодавцем у ст. 7 КПК України і суд, у контексті вказаного кримінального провадження, звертає особливу увагу на встановлені порушення принципу законності, верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Стосовно засад законності, то ст. 9 КПК України визначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7цього Кодексу. Частина 2 ст. 91 КПК України визначає, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Відповідно до вимог ст. 86 КПК України докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом. Тобто докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, а відтак вони не можуть бути використані при ухваленні судового рішення. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ст.ст. 17, 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення (прокурора, орган досудового розслідування та у встановлених випадках - на потерпілого). Оцінка доказів проводиться на предмет їх належності, допустимості, достовірності. За правилами пункту 2 ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: 1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину. Згідно з положеннями частин 3, 4, 7 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. Відповідно до ст. 275 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до прецедентної практики, сформованої у рішеннях Європейського суду з прав людини, в т.ч. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 Конвенції, застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ: від найпростіших до найбільш заплутаних. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції (п. 36). У рішенні від 30.10.2014 року у справі «Носко и Нефедов проти Росії» Європейський суд відзначав, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника. Під провокацією слід розуміти випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками правоохоронних органів, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті наявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того, щоб зробити можливим виявлення злочину (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Вирішуючи, чи було розслідування «суто пасивним», суд вивчає причини, що лежать в основі негласних слідчих та розшукових дій та поведінку органів влади, що її проводять. Суд має оцінити, чи існують об`єктивні підозри того, що заявник був схильний до вчинення кримінального правопорушення.

У контексті цього, слід врахувати, що у справі, немає належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що обвинувачений ОСОБА_4 вчиняв протиправні дії, пов`язані з корупцією, а заява ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення за своїм характером є сумнівною, про що суд висловиться в подальшому. Саме через контакти, встановлені з ініціативи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (невстановленої особи слідством), правоохоронні органи явно схиляли обвинуваченого до злочину, про що він заявляв протягом всього судового розгляду. Матеріали НСРД, досліджені судом, свідчать про те, що ОСОБА_10 постійно радилася з правоохоронними органами стосовно «правильного» способу спілкування та її дій з обвинуваченим, отримувала відповідні поради. Зокрема на електронних носіях НСРД зафіксовано, як 06.06.2023 року ОСОБА_10 телефонує працівникам правоохоронних органів і повідомляє, що ОСОБА_4 відмовився взяти конверт з імітаційними грошовими коштами і тут же запитує: «Я ж можу ще повернутися?». У судовому засіданні під час допиту свідок ОСОБА_15 , який здійснював оперативний супровід кримінального провадження на досудовому розслідуванні, підтвердив, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не взяв конверт з імітаційними коштами 06.06.2023 року, було прийнято рішення про передачу цих коштів як неправомірної вигоди ОСОБА_4 повторно, на другий день 07.06.2023 року, однак не зміг суду чітко пояснити ким було прийнято таке рішення.

Суд звертає увагу на те, що 06.06.2023 року ОСОБА_4 відмовився від пропозиції ОСОБА_10 взяти конверт з імітаційними грошовими коштами, але ОСОБА_10 на наступний день 07.06.2023 року за сприяння правоохоронного органу повторно прийшла до директора з цією ж пропозицією, незважаючи на початкову відмову ОСОБА_4 . Вказане свідчать про ознаки підбурювання і штучний характер створеної ситуації під контролем правоохоронців. 07.07.2023 року, після підписання договору, ОСОБА_10 з власної ініціативи передала ОСОБА_4 пакунок без інформування що в ньому знаходиться.

У справі «Носко и Нефедов проти Росії» (рішення від 30.10.2014 року) Європейський суд вказав, якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник. Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_10 , як ключовому доказу сторони обвинувачення у сукупності з іншими наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути належним, допустимим і достатнім доказом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки є непослідовними, суперечливими, в багатьох обставинах такими, що не відповідають іншим встановленим фактичним даним.

Так, ОСОБА_10 у суді неодноразово змінювала свої ж показання по ходу її допиту. Крім того, не могла дати чіткі, вичерпні відповіді на ряд ключових питань, які мають особливо важливе значення для встановлення обставин кримінального провадження. Декілька раз протягом свого допиту ОСОБА_10 змінювала свої відповіді на запитання - «За яких обставин вперше обвинувачений озвучив їй пропозицію за винагороду та у якому розмірі? У чому ця пропозиція виразилася?». Зокрема, спочатку свідок стверджувала, що під час першої зустрічі з ОСОБА_4 обвинувачений попросив у неї грошові кошти у сумі 50 000 грн за співпрацю. Потім стверджувала, що ОСОБА_4 повідомив, що 30 000 грн буде офіційним платежем, а 20 000 грн вона повинна йому дати особисто. Згодом стверджувала, що ОСОБА_4 повідомив їй, що 30 000 грн буде офіційним платежем за договором, а 20 000 грн - це благодійна допомога Парку. На запитання сторони захисту, свідок не змогла чітко пояснити, яким чином вона вперше прибула на територію Парку, спочатку повідомила, що сама приїхала, потім - ОСОБА_11 її привіз, а також зазначила, що на наступні зустрічі її привозили працівники правоохоронного органу. Не змогла ОСОБА_10 також пояснити суду, чому слова ОСОБА_4 про 20 000 грн внеску благодійної допомоги на користь Парку, які зафіксовані НСРД, вона сприймала як вимагання неправомірної вигоди. Крім того, свідок не змогла чітко пояснити, чому вона звернулася саме до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, де їй працівники департаменту допомогли написати заяву про вчинення кримінального правопорушення, а вона її підписала.

Під час допиту ОСОБА_10 давала різні відповіді з приводу одних і тих же обставин, відповідаючи на питання сторін кримінального провадження, що ставить під сумнів правдивість її показань.

У відповідності до ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Як встановлено судом, ОСОБА_10 зареєструвалась як ФОП 26.04.2023 року, а на другий день 27.04.2023 року вже зустрілась з директором Парку ОСОБА_4 щодо своєї діяльності - розміщення атракціонів на земельній ділянці на території комунального закладу «Парк культури та відпочинку « Гідропарк », не маючи матеріально-технічної бази для здійснення своєї підприємницької діяльності як ФОП. Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів щодо наміру придбання атракціонів за кордоном ОСОБА_10 суду не надала. Більше того, ОСОБА_10 сама підтвердила у судовому засіданні відсутність атракціонів на час укладення договору з Парком. Також ОСОБА_10 не змогла чітко пояснити в судовому засіданні, чому саме до підписання договору вона сплатила 30 000 грн на банківський рахунок Парку , а вже після цього поїхала в адміністрацію закладу підписувати сам договір з директором ОСОБА_4 . В інші парки, окрім «Гідропарк», з приводу своєї діяльності ОСОБА_10 не зверталася. Крім того, як зазначила сама ОСОБА_10 , вона бере участь у декількох кримінальних провадженнях що стосуються звинувачень осіб у вчиненні корупційних дій у якості заявника або свідка обвинувачення. З приводу знайомого ОСОБА_11 , то ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що він консультував її з приводу підприємницької діяльності, однак чітко не змогла пояснити його роль у даній справі, відмовилася надавати інформацію щодо нього. Вказані обставини викликають у суду сумнів у її доброчесності.

Таким чином, в ході допиту ОСОБА_10 дала свідчення про активні та провокативні дії зі сторони правоохоронців та її сторони, про штучний характер створення видимості ведення нею підприємницької діяльності (відсутність атракціонів, необхідних документів, розірвання договору купівлі атракціонів після затримання ОСОБА_4 , необізнаність в питаннях ведення діяльності тощо). Покази свідка ОСОБА_10 свідчать про відсутність вимагання з боку ОСОБА_4 неправомірної вигоди, оскільки не було чіткої і беззаперечної вимоги із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду. Крім того, ОСОБА_10 мала змогу звернутись в інші парки міста Києва для здійснення своєї підприємницької діяльності, однак свідомо цього не робила.

Органом досудового розслідування не встановлено особу на ім`я ОСОБА_11 , про яку захист говорив на досудовому розслідуванні, що свідчить про неповноту досудового розслідування кримінального провадження.

Крім того, про упередженість правоохоронців, а також ігнорування вимог ч. 5 ст. 17 КПК України, свідчить дії працівників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які від імені ОСОБА_10 оформили заяву «про вчинення кримінального правопорушення», в друкованому вигляді та без дати підписання її заявником, у якій вказувалось про те, що нібито відносно неї директором Парку культури та відпочинку « Гідропарк » вчиняються протиправні дії. Допитана в суді ОСОБА_10 зазначила, що у написанні заяви їй допомагали працівники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Також під час огляду речового доказу, а саме телефону ОСОБА_4 , судом було встановлено, що саме ОСОБА_10 була ініціатором зустрічей з ОСОБА_4 , про що свідчить переписка у додатку «Viber».

Беззаперечних доказів, на підтвердження того, що 30.05.2023 року ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_10 про надання йому неправомірної вигоди у сумі 20 000 грн за надання останній місця для розміщення дитячого розважального майданчику на території комунального закладу, як зазначено у обвинувальному акті, стороною обвинувачення суду не надано.

Досліджуючи в судовому засіданні безпосередньо електронні носії інформації, які є додатками до протоколів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи (носії 1180-т, 1242-т, 1231-т, 1182-т), жодних фактів прохання або вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_4 до ОСОБА_10 не зафіксовано. Натомість ОСОБА_10 декілька разів з власної ініціативи задавала питання ОСОБА_4 про те, як вона буде оплачувати в майбутньому договір, на що ОСОБА_4 повідомляв, що так як і домовлялись з ОСОБА_11 . Зазначав, що все буде йти офіційно, через касу, з`ясовував у ОСОБА_10 наявність у неї необхідної документації на здійснення підприємницької діяльності. Судом встановлено, що під час розмов з ОСОБА_10 директор Парку ОСОБА_4 неодноразово наголошував, що 30 000 грн. буде офіційним платежем за договором через банківську установу, а 20 000 грн - благодійна допомога на розвиток Парку через касу закладу. Так, зокрема 30.05.2023 року о 13:24, 13:27 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 , що всі платежі будуть офіційні, через касу (носій №1180-т). Також на відео зафіксовано, що 07.06.2023 року о 14:48 під час отримання ОСОБА_4 конверту останній промовляє на російській мові: «ОСОБА_14» (носій №1242-т). Як пояснив у судовому засіданні під час допиту та перегляду відеозапису сам обвинувачений, вказаний конверт з грошовими коштами від ОСОБА_10 він мав передати касиру Парку ОСОБА_14 , яку звати ОСОБА_14, яка в той час була відсутня на робочому місці та яка знала про надходження цієї благодійної допомоги, як і інші працівники Парку. Вказане підтвердила і сама свідок ОСОБА_14 під час допиту в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Комунальний заклад « Парк культури та відпочинку «Гідропарк », а саме: п. 2.5 - для виконання статутних завдань Заклад має право в установленому порядку одержувати кошти і матеріальні цінності, зокрема і від фізичних осіб, та п. 3.2 - джерелами формування майна Закладу є, зокрема, і благодійні внески фізичних та юридичних осіб. Вказане свідчить про те, що Комунальний заклад « Парк культури та відпочинку «Гідропарк » має право приймати благодійні внески, в тому числі і від фізичних осіб.

Крім того, слід зазначити, що один з п`яти носіїв, які є додатками до протоколів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтролю особи (т.ІІ а.с.106) не містить жодного запису. Досліджені докази у своїй сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв`язку, не дають підстав поза розумним сумнівом визнати факт вчинення ОСОБА_4 тих дій, які йому ставляться у вину.

З урахуванням установлених судом фактичних обставин кримінального провадження та досліджених у судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 мала місце провокація (підбурювання), без яких-небудь ознак того, що діяння було би скоєно без втручання правоохоронного органу. Такі дії були вчинені виключно внаслідок активних ініціативних дій з боку ОСОБА_10 та працівників правоохоронного органу, у їхніх діях вбачається підбурювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення під час судового слідства не довела в суді відсутності провокації (підбурювання), хоча такий обов`язок покладається саме на неї.

Так, Верховний Суд у справі №323/669/19 від 09 грудня 2020 року зазначив, що з моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення.

Під час судового розгляду, не зважаючи на встановлений у ст. 92 КПК України обов`язок доказування, жодних даних на спростування доводів щодо провокації, підбурювання до вчинення злочину, прокурором не надано.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання про допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази. Під час оцінки доказів суд має керуватися критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року).

Всі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки їх отримано внаслідок істотного порушення прав людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Верховний Суд підкреслив, що, відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд, ухвалюючи судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що оскільки злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , було спровоковано, отриманні внаслідок такої провокації (підбурювання), докази є недопустимими.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессерує і Джабардо проти Іспанії»).

Відповідно до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Таким чином, із урахуванням викладеного, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий сторонами обвинувачення та захисту, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, у зв?язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки у судовому засіданні не було доведено, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Арешти, накладені на майно ухвалами слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2023 року, 26.06.2023 року та 29.06.2023 року, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374. 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправдати за ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави - скасувати, повернувши заставу в розмірі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_41 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві згідно із платіжним документом від 12 червня 2023 року з призначенням платежу: «Застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2023 року по справі # 758/6617/23», визначену ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року, заставодавцю - ОСОБА_41 відповідно ч. 11 ст. 182 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Арешти, накладені ухвалами Подільського районного суду м. Києва від 12.06.2023 року, 26.06.2023 року та 29.06.2023 року - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному проваджені: - мобільний телефон «Samsung» s/n НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_4 ; - 40 купюр номіналом по 500 грн кожна із серією та номером НОМЕР_9 (імітаційні кошти) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому та його захиснику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1