Постанова

від 30.05.2024 по справі 712/5038/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/5038/22Провадження № 22-ц/821/858/24Категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Герук і К»

відповідачі: ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»

представник ОСОБА_1 : адвокат Юрченко Віктор Олександрович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Віктора Олександровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герук і К» до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

11 липня 2022 року ТОВ «Герук і К» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 21 лютого 2022 року, відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гоголя в м. Черкаси, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Кобзарською, не надав перевагу у русі автомобілю «FORD CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2022 по справі № 711/1403/22, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Внаслідок вчиненої відповідачем ДТП, належний позивачу, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіль «FORD CONNECT» отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 04-03 від 14.04.2022 року, вартість відновлювального ремонту «FORD CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, складає 378 653 грн. 54 коп. Вартість проведення вказаного експертного дослідження склала 3000 грн.

Станом на момент вчинення ДТП, відповідно до страхового полісу АР 9849243, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в AT Страхова група «ТАС».

13.04.2022 року, в порядку відшкодування завданої відповідачем матеріальної шкоди, AT Страхова група «ТАС» було виплачено позивачу 130 000 грн.

Таким чином, на даний час, позивачу відшкодовано лише частину завданого матеріального збитку та додатково підлягає відшкодуванню: 378 653,54 + 3 000 грн. - 130 000 грн. = 251 653,54 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди та лімітом страхового відшкодування.

У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Герук і К» 251 653,54 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2022 року до участі у справі залучено співвідповідача - ПрАТ «Страхова група «ТАС».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2023 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Герук і К» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 230 091 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 451 грн. 55 коп., а всього 233 542 грн. 73 коп.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки відповідач ОСОБА_1 спричинив ДТП та завдав позивачу матеріальні збитки, тому зобов`язаний їх відшкодувати. Відшкодуванню підлягають збитки, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту згідно Висновку експерта становить 360 091,18 грн., а виплачене страховою компанією страхове відшкодування становить 130 000 грн., то з ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця цих сум у розмірі 230 091,18 грн.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про необхідність відмови в позові та відшкодування завданої шкоди саме AT «Страхова група «ТАС», судом першої інстанції відхилені як необґрунтовані, оскільки надані суду AT «Страхова група «ТАС» докази та посилання на зміст Договору страхування повністю спростовують вказану позицію.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 10 квітня 2024 року, представник ОСОБА_1 адвокат Юрченко В.О., вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права та з грубим порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2024 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Герук і К» до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, проте ціна позову становила 251653,54 грн, що більше ніж 248100 грн (малозначний спір), а тому дана справа мала б бути розглянута в порядку загального позовного провадження.

Скаржник зауважує, що згідно висновку експерта від 28.12.2023 року, вартість відновлювального ремонту розрахована з урахуванням ПДВ. Проте, вважає, що стягнення ПДВ можливо лише у разі проведення ремонту у платника ПДВ. Суду не надано жодних доказів того, що пошкоджений автомобіль відновлений на станції СТО, яка являється платником ПДВ, тому сума до стягнення мала б становити 170673,48 грн (за вирахуванням 58417,70 грн ПДВ).

Також скаржник вважає, що оскільки до полісу ОСЦПВВНТЗ АР /9849243 було оформлено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» (чинний до 25.02.2022 року) згідно з яким ліміт відповідальності розширено до 550000 грн, то вказаної суми більш ніж достатньо для покриття збитків, завданих позивачу саме ПрАТ «Страхова група «ТАС».

Зауважує, що договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» від 25.02.2021 є похідним від полісу ОСЦПВ, тому до нього застосовуються такі ж самі норми права що і до ОСЦПВ. Транспортний засіб відчужено 19.02.2022 року, ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про настання ДТП 22.02.2022, до якого долучив свідоцтво про реєстрацію ТЗ, що свідчить про те, що п. 14.2.2. Загальних умов страхування було виконано, а відтак висновок суду про відсутність обов`язку саме у Страхувальника здійснювати виплату страхового відшкодування за опцією «Автоцивілка плюс» є помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 23 квітня 2024 року, ПрАТ «Страхова група «ТАС», вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а її мотиви такими, що не містять будь-якого правового підґрунтя, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2022 року, відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гоголя в м. Черкаси, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Кобзарською, не надав перевагу у русі автомобілю «FORD CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2022 по справі № 711/1403/22, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Внаслідок вчиненої відповідачем ДТП, належний позивачу відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , автомобіль «FORD CONNECT» отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 04-03 від 14.04.2022 року, вартість відновлювального ремонту «FORD CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, складає 378 653 грн. 54 коп.

Вартість проведення вказаного експертного дослідження склала 3000 грн.

Станом на момент вчинення ДТП, відповідно до страхового полісу АР 9849243 цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в AT Страхова група «ТАС».

13.04.2022 року, в порядку відшкодування завданої відповідачем матеріальної шкоди, AT Страхова група «ТАС» було виплачено позивачу 130 000 грн.

03 січня 2024 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення авто товарознавчої експертизи, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD» модель «CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року на дату ДТП 21.02.2022 року становить 360091,18 грн.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріалисправи, перевірившизаконність іобґрунтованість рішеннясуду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.

Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей Кодексу малозначними справами зокрема є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду у липні 2022 року.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2481 грн.

З викладеного слідує, що на момент подання позову малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує 248100,00 грн.

Водночас, позивачем визначено ціну позову у розмірі 251653,54 грн., проте ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, усупереч вищенаведеним нормам процесуального права, суд першої інстанції розглянув і вирішив справу в порядку спрощеного позовного провадження, в той час коли така справа мала розглядатись у порядку загального позовного провадження.

Пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відтак, колегія суддів, встановивши порушення норм процесуального права, приходить до висновку про скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2024 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог по суті спору апеляційний суд виходить з наступного.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV.

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цим Законом визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з статтею 3 даного Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Водночас в Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, але при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Отже, положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

При цьому, відповідно до положень статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Цивільний кодекс України також передбачає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї, і особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частини друга та четверта статті 14 ЦК України).

Положення зазначених норм права свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати, деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Слід зазначити, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов`язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.

З матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2022 року, відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гоголя в м. Черкаси, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Кобзарською, не надав перевагу у русі автомобілю «FORD CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.04.2022 по справі № 711/1403/22, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Станом на момент вчинення ДТП, відповідно до страхового полісу АР 9849243 цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в AT Страхова група «ТАС» де страхувальником вказано «Черкасиліфт» СРБП`ПП

13.04.2022 року, в порядку відшкодування завданої відповідачем матеріальної шкоди, AT Страхова група «ТАС» було виплачено позивачу 130 000 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до Полісу ОСЦПВ АР 9849243 укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року, згідно з умовами якого страхова сума згідно програми Автоцивілка Плюс становить 550 000 грн.

Також вказаним договором унормовано, що такий діє лише за наявності діючого полісу ОСЦПВ, серія та номер якого зазначені нижче, та за умови, що Страховик за таким полісом АТ «СГ «ТАС». Дія цього договору поширюється на забезпечений транспортний засіб, визначений у такому полісі ОСЦПВ та на умовах Програми, які вказані вище.

Як вже було вказано вище, 13.04.2022 року, в порядку відшкодування завданої відповідачем матеріальної шкоди, AT Страхова група «ТАС» було виплачено позивачу 130 000 грн. в межах страхової суми, визначеної Полісом ОСЦПВВНТЗ АР /9849243.

З викладеного слідує, що Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року з страховою сумою 550000 грн діяв на момент вчинення ДТП 21 лютого 2022 року та поширювався на забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При цьому, зміна номерних знаків в даному випадку не має значення, оскільки ідентифікація застрахованого автомобіля відбувається за номером кузова, vin кодом тощо. Тобто за такими параметрами, які залишаються незмінними незалежно від того, які дії вчинено стосовно застрахованого транспортного засобу.

Згідно з п.14.2.2. Частини 2 Загальні умови страхування до Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року вбачається, що страхувальник зобов`язаний інформувати страховика в письмовій формі про зміну страхового ризику, а саме: зміна власника ТЗ, зміни в реєстраційних документах на ТЗ (в т.ч. зняття з обліку або перереєстрація ТЗ в МРЕВ), або їх втрата, їх викрадення, зміна кузова ТЗ, двигуна ТЗ, шасі ТЗ, протягом двох робочих днів з дати появи таких змін.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 вбачається, що його власником 19.02.2022 року (субота вихідний день) став ОСОБА_1 , у зв`язку з чим номерні знаки зазнали змін на НОМЕР_1 .

На виконання п.14.2.2. Договору страхувальник зобов`язаний був письмово повідомити страховика протягом двох робочих днів з дати настання таких змін про зміну власника ТЗ, тобто протягом 21.02.2022 та 22.02.2022 року.

Проте, 21.02.2022 року мала місце ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ 21043, який було застраховано як за Полісом ОСЦПВВНТЗ АР /9849243 так і за Договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року.

При цьому, станом на момент ДТП (21.02.2022 року) термін для повідомлення страховика про зміну власника ТЗ ще не сплив, а тому відсутні підстави вважати, що такий договір не поширював свою дію на момент ДТП.

Невнесення відповідних змін шляхом укладення додаткової угоди до такого договору, в даному випадку, не може нівелювати зобов`язання страховика з виплати страхового відшкодування в межах страхової суми, визначеної Договором добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року.

Згідно вищеописаного, в даному випадку має місце дія Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року, згідно якого страхова сума визначена у розмірі 550000 грн.

За результатами проведення авто товарознавчої експертизи складено висновок експерта №СЕ-19/124-23/13277-АВ від 28.12.2023 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD» модель «CONNECT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2017 року на дату ДТП 21.02.2022 року становить 360091,18 грн.

Враховуючи, що AT Страхова група «ТАС» було виплачено позивачу 130 000 грн. (в межах страхової суми Полісу ОСЦПВВНТЗ АР /9849243), то з AT Страхова група «ТАС» (в межах страхової суми Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків від 25.02.2021 року) підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та раніше виплаченим страховим відшкодуванням : 360091,18 130000 грн.= 230 091,18 грн.

Встановивши фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, перевіривши належним чином доводи сторін і надані на їх підтвердження докази, колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позову.

Зважаючи на те, що рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2024 року постановлене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що воно не може залишатись в законній силі, підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача ПрAT Страхова група «ТАС» на користь ТОВ «Герук і К» підлягають понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 3 451,55 грн. (230 091,18*3775 / 251 653).

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 4529,76 грн. слід стягнути з ПрAT Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 141, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юрченка Віктора Олександровича задовольнити.

Рішення Соснівськогорайонного судум.Черкаси від14березня 2024рокуусправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Герукі К»до ОСОБА_1 та Приватногоакціонерного товариства«Страхова група«ТАС» провідшкодування матеріальноїшкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Герук і К» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герук і К» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 230 091 грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 451 грн. 55 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 4529,76 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Л.І. Василенко

/повний текстпостанови судувиготовлений 31травня 2024року/