Постанова

від 31.05.2024 по справі 205/7116/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3035/24 Справа № 205/7116/23 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «І. Мазепи-21»

на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 січня 2024 року в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «І. Мазепи-21» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023 року ОСББ "І. Мазепи-21" звернулось до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 12 лютого 2018 року було проведено державну реєстрацію ОСББ «І. Мазепи-21».

Відповідно до протоколів №27 від 18 вересня 2022 року, за №24 від 24 квітня 2021 року, №13 від 04 грудня 2019, №7 від 27 грудня 2018 року, №2 від 28 лютого 2018 року прийнятих рішенням загальних зборів ОСББ «І. Мазепи-21» було затверджено кошторис та встановлені внески на управління багатоквартирним будинком в таких розмірах: з 01 березня 2018 року у розмірі 4,00 грн. за 1 кв.м; також встановлено тарифи на обслуговування ліфтів у розмірі 47,00 грн. з кожної квартири, виключенням є квартири 1-х та 2-х поверхів; у 2018 році було збільшено розмір внеску на утримання будинку на 30,00 грн. з квартири за вивезення побутового сміття; на період з 01 січня 2020 року 01 листопада 2020 року у розмірі 5,00 грн.; у 2021 році збільшено розмір внеску на утримання будинку на 20,00 грн.; на 2022 рік у розмірі 45,00 грн. з кожної квартири, обслуговування ліфтів 70,00 грн., обслуговування внутрішньо будинкових газових мереж залишилось 20,00 грн.

За період з березня 2018 року по травень 2023 року у відповідачів перед ОСББ «І. Мазепи-21» утворилась заборгованість у розмірі 6971,57 грн.

Оскільки відповідачі не виконують свої зобов`язання, як співвласники ОСББ, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та просити стягнути заборгованість по внескам та обов`язковим платежам у розмірі 6971,57 грн., а також судові витрати пов`язані зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 січня 2024 року позовні вимоги ОСББ «І. Мазепи-21» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСББ «І. Мазепи-21» витрати на професійно правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. та судові витрати у розмірі 1342,00 грн.

Повернуто ОСББ «І.Мазепи-21» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1342,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову частково, оскільки відповідачами в добровільно порядку сплачену суму заборгованості за утримання багатоквартирного будинку та представником позивача подано відповідну заяву до суду, в якій просив не стягувати з відповідачів вказану суму. Оскільки вимоги, щодо стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу представником позивача підтримані, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаних вимог, враховуючи складність справи, розмір позовних вимог та розмір задоволених вимог, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, враховуючи, кількість судових засідань та час витрачених на них представником позивача, та дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат з оплати правової допомоги у розмірі 1500,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення витрат на правову допомогу, ОСББ «І. Мазепи-21» звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду в оскарженій частині та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 2500,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що представником позивача надано до суду договір про надання професійної правничої допомоги, в якому чітко визначено вартість послуг адвоката, відповідно до якого підготовка та подача позовної заяви складає 2500,00 грн., а тому саме така сума підлягає стягненню з відповідачів, яка підтверджена належними та допустимими доказами на, що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнутих витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції скасувати повністю, провадження у справі закрити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтею 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви було долучено попередній розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого, просили стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір № 01 про надання професійної правничої допомоги від 27 червня 2023 року, відповідно до умов якого позивач замовив надання юридичних послуг, які полягають в представництві інтересів позивача з усіма правами. Вартість витрат на професійну правничу допомогу позивач підтверджує договором та платіжною інструкцією № 702 від 28 червня 2023 у розмірі 2500,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися професійною правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Розподіляючи судові витрати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що наявні у матеріалах справи та надані суду документи, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме у розмірі 1500,00 грн. з іншої сторони, адже цей розмір відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, враховуючи кількість судових засідань, час витрачений адвокатом на них та результати розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на договір про надання професійної правничої допомоги, в якому чітко визначено вартість послуг адвоката, відповідно до якого підготовка та подача позовної заяви складає 2500,00 грн., а тому саме така сума підлягає стягненню з відповідачів, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання професійної правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результату її розгляду, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку визначивши витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Посилання скаржника на те, що відповідачами не було подано клопотань про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд першої інстанції повинен був стягнути витрати на професійну правничу допомогу у заявленому та підтвердженому розмірі, колегія судді не приймає до уваги, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме заявою відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яка також була врахована судом першої інстанції при визначені розміру витрати на професійну правничу допомогу.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «І. Мазепи-21» - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 січня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.Ю.Петешенкова

Суддя: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна