Постанова

від 28.05.2024 по справі 918/738/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Справа № 918/738/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

прокурора - Немкович І.І.

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 (повний текст складений 21.03.2024, суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бокіймівської сільської ради Дубенського району Рівненської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 198 930,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 позов задоволений.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 2 від 13.09.2021 до Договору №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021, укладеногого між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".

Визнано недійсною Додаткову угоду № 3 від 27.09.2021 до Договору №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021, укладеногого між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".

Визнано недійсною Додаткову угоду № 4 від 26.10.2021 до Договору №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021, укладеногого між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".

Визнано недійсною Додаткову угоду № 5 від 27.10.2021 до Договору №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021, укладеногого між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".

Визнано недійсною Додаткову угоду № 7 від 01.12.2021 до Договору №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021, укладеногого між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" на користь Бокіймівської сільської ради Дубенського району Рівненської області кошти у розмірі 198 930 грн 49 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 16 403 грн 96 коп.

Вказане рішення мотивоване тим, що прокуратурою обґрунтовано правомірність звернення з даним позовом. Також місцевий господарський суд повважав, що додаткова угода № 2 укладена з порушенням ст. 41 Закону та підлягає визнанню судом недійсною, а тому наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом. Суд першої інстанції, звернув увагу, що перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 2,49 грн та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваних додаткових угод (без відповідного коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 89,6%, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Не погоджуючись із постановленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 198 930,49 грн відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції залишено поза увагою Висновок експертів ТОВ "НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА" №052 за результатами проведення комплексної економічно-товарознавчої судової експертизи у господарському провадженні № 918/738/23 від 18.09.2023;

- наданими документами, з урахуванням товарознавчої частини експертизи, не підтверджується перевищення ринкової ціни електричної енергії за 1000 кВт/год з ПДВ на 10% в серпні, вересні, жовтні, листопаді 2021 року по укладеним Додатковим угодам №2 від 13.09.2021, №3 від 27.09.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 27.10.2021, №7 від 01.12.2021 до Договору на постачання електричної енергії №ЕЕ\02\02\2021 від 15.02.2021 та актами приймання - передачі електричної енергії у зв`язку з тим, що в наданих документах ціна електричної енергії: є нижчою за ринкову ціну електричної енергії на ринку електричної енергії в серпні, вересні та жовтні 2021 року; перевищує ринкову ціну електричної енергії на ринку електричної енергії у листопаді 2021 року на 8,56%;

- сторони при укладенні додаткової угоди №1 від 09.09.2021 погодили збільшення ціни електричної енергії до 2714,10 грн. за 1 тис. кВт/год. Таке збільшення сторонами запроваджено із 01.08.2021 та становило 9 % до ціни за одиницю електричної енергії за попередній період. При укладенні додаткової угоди №2 від 13.09.2021 сторони погодили збільшення ціни електричної енергії до 2958,36 грн за 1 тис. кВт/год. При цьому таке збільшення сторонами запроваджено із 01.08.2021 та становило 8,99 % до ціни за одиницю електричної енергії за попередній період. Таким чином під час укладення додаткових угод №1 та №2 ні постачальником, ні споживачем не порушено норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже у цьому випадку підвищення такої ціни як до первісно визначеної так і у подальшому зміненої, не перевищувало обмеження у 10%;

- зі змісту додаткових угод (№3-5 та №7) вбачається, що вони не містять перевищення 10% вартості електричної енергії. За таких обставин, що підтверджено висновком експертів, відсутні підстави вважати, що додаткові угоди (№3-5 та №7) укладені із порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак підлягають визнанню недійсними;

- у стягненні 198 930,49 грн слід відмовити, оскільки вимоги статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод не порушені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 19 684,75 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

29.04.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на 28.05.2024 об 11:30 год. Учасникам справи у строк до 22.05.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

23.05.2024 на адресу суду від Дубенської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 - без змін.

В судовому засіданні 28.05.2024 прокурор заперечив доводи апеляційної скарги.

В судове засідання 28.05.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, причини неявки не повідомили. Про судове засідання повідомлялися належним чином.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області проведено закупівлю UА-2021-01-06-002957-b за предметом: "Електрична енергія".

Надалі, між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазпостач" укладено Договір №ЕЕ02\02\2021 про постачання електричної енергії споживачу від 15.02.2021 року (а.с. 19-29).

Згідно п. 1.3. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про публічні закупівлі", "Про запобігання корупції", "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5 -Електрична енергія. Кількість товару: 409 638 кВт*год.

За змістом пункту 5.1 цього договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу за послуги з передачі, становить 2,49 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: - електрична енергія - 2,075 грн; - ПДВ у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,415 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію. Ціна, зазначена в комерційній пропозиції до Договору, може змінюватись протягом дії Договору. Зміни ціни за одиницю товару може бути не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Збільшення ціни за одиницю товару, можливе шляхом укладання додаткової угоди один раз на квартал, але у будь-якому випадку не раніше ніж через 3 місяці з моменту пілдписання договору, та поставки постачальником 20% від загального річного планового обсягу електричної енергії зазначеної в Додатку 3, цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 019 998,62 грн, з урахуванням ПДВ 169 999,77 грн.

Відповідно до додатку № 2 до договору від 15.02.2021 №ЕЕ02/02/2021 ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт*год, без урахування тарифу на її розподіл та з урахуванням актуального тарифу передачі, встановленого НКРЕКП, становить 2,49 грн.

У Додатку №3 Договірні величини споживання електричної енергії визначено, що сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 даного Додатку вартість заявлених Споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладення даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Пунктом 5.5. Договору сторони погодили, що умови цього Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": 5.5.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; 5.5.2. збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5.5.3. покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі на закупівлю; 5.5.4. продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. 5.5.5. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону зменшення відбувається тільки за згодою Сторін та не вимагає документального підтвердження. 5.5.6. зміна ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. 5.5.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють Тариф на послуги з передачі електричної енергії, Тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію. 5.5.8. зміна умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відповідно до п.5.7. Договору визначено, що якщо протягом строку дії цього Договору на підставі рішень суб`єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання ціни на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов`язань на умовах встановлених цим Договором, неминуче призведе до збитків Постачальника внаслідок зниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обгрунтованої ціни, Сторони можуть переглянути умови цього Договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обгрунтованого рівня.

Згідно з п. 5.8. Договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку) виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП Держзовнішінформ, біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України Про ринок електричної енергії, з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019р. № 3304-04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії. Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП Оператор ринку (www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.

Відповідно до п.5.9. Договору споживач має право на дострокове розірвання цього договору, якщо Постачальник повідомив Споживача про намір внесення змін до договору в частині умов постачання електричної енергії та нові умови постачання виявилися для Споживча неприйнятними.

Згідно з п. 13.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 15 лютого до 31.12.2021 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

У подальшому, після укладення договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (а.с. 35-40):

- додатковою угодою №1 від 09.09.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2714,10 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 9%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.08.2021.

- додатковою угодою №2 від 13.09.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2958,36 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 18,8%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.08.2021.

- додатковою угодою №3 від 27.09.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3224,60 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 29,5%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.09.2021.

- додатковою угодою №4 від 26.10.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3558,00 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 42,89%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.10.2021.

- додатковою угодою №5 від 27.10.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3910,24 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 57,03%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.10.2021.

- додатковою угодою № 7 від 01.12.2021 - ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 4722,00 грн за 1 тис кВт/год з ПДВ (збільшено ціну на 89,63%). Вказана додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами, починаючи з 01.11.2021.

Внаслідок укладення додаткових угод відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 89,6%.

TOB "Енергогазпостач" на виконання Договору поставлено 302 971 кВт*год електричної енергії на загальну суму 981 764,91 грн з ПДВ, а саме:

- згідно акту приймання-передачі №27 від 03.03.2021 за лютий 2021 року - 67 621 кВт*год на суму 168 376,30 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 236, № 237, № 248, №259 від 03.03.2021;

- згідно акту приймання-передачі №44 від 02.04.2021 за березень 2021 року - 47 919 кВт*год на суму 119 318,32 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень № 487, № 480, №481, №489, №490 від 02.04.2021;

- згідно акту приймання-передачі №62 від 13.05.2021 за квітень 2021 року - 23 876 кВт*год на суму 59 451,24 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №770, №758, №761, №764, №766, № 773 від 13.05.2021;

- згідно акту приймання-передачі №100 від 15.06.2021 за травень 2021 року - 17 836 кВт*год на суму 44 411,64 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №968, №969, №970, №971, №972, №973 від 15.06.2021;

- згідно акту приймання-передачі №103 від 09.07.2021 за червень 2021 року - 10 005 кВт*год на суму 24 912,46 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №1070, №1071, №1072, №1073, №1074, №1075 від 09.07.2021;

- згідно акту приймання-передачі №145 від 09.08.2021 за липень 2021 року - 8 821 кВт*год на суму 21 964,30 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №1187, №1189, №1190, №1194, №1195, №1196 від 09.08.2021;

- згідно акту приймання-передачі №178 від 08.09.2021 за серпень 2021 року - 9 326 кВт*год на суму 27 589,67 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №1458, №1459, №1465, №1463, №1464, №1456 від 08.09.2021;

- згідно акту приймання-передачі №209 від 13.10.2021 за вересень 2021 року - 13 289 кВт*год на суму 42 851,71 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №1675, №1676, №1681, №1685, №1687, №1686 від 13.10.2021;

- згідно акту приймання-передачі №243 від 04.11.2021 за жовтень 2021 року - 24 036 кВт*год на суму 93 986,53 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №1857, №1858, №1862, №1878, №1879, №1880 від 04.11.2021;

- згідно акту приймання-передачі №308 від 02.12.2021 за листопад 2021 року - 40 155 кВт*год на суму 189 611,92 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №2170, №2175, №2159, №2160, №2161 від 02.12.2021;

- згідно акту приймання-передачі №357 від 28.12.2021 за грудень 2021 року - 40 087 кВт*год на суму 189 290,82 грн. з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних доручень №2584, №2525, №2526, №2527, №2522, №2523 від 28.12.2021.

На переконання прокуратури, додаткові угоди № 2 від 13.09.2021, № 3 від 27.09.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 27.10.2021, № 7 від 01.12.2021 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 198 930,49 грн - стягненню з відповідача на користь сільської ради.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор в інтересах держави в особі сільської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 198 930,49 грн, які сплачені позивачем за електричну енергії за завищеними цінами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини 3, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У даному випадку, укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18)

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Бокіймівською сільською радою фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що компетентним органом, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є сільська рада, як замовник закупівлі за Договором, сторона оспорюваних правочинів, особа, яка є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Прокурор, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скерував на адресу Бокіймівської сільської ради відповідний лист №51-56-1495вих-23 від 09.05.2023 (а.с. 106-109, т.1), яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання електричної енергії, а також висловив прохання про надання інформації щодо вжиття радою заходів до усунення порушень.

Матеріали справи містять лист сільської ради (а.с. 110-116, т. 1), в якому остання зазначає про відсутність підстав для оскарження в судовому порядку додаткових угод про збільшення ціни та стягнення надмірно сплачених коштів.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом повідомлення про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а саме направлено позивачу лист-повідомлення від 19.07.2023 про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом.

Отже, прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі сільської ради, як органу, що здійснює, зокрема, розподілення та контроль за використанням бюджетних коштів громади.

При цьому підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави.

У контексті наведеного суд також звертається до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Щодо визнання недійсними додаткових угод колегія суддів зазначає наступне.

Спір виник з приводу укладення між Бокіймівською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" додаткових угод №2 від 13.09.2021, № 3 від 27.09.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 27.10.2021, №7 від 01.12.2021, що призвело до підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від первісної ціни за електричну енергію.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині четвертій статті 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56).

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (пункт 57).

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі» (пункт 58).

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку (пункт 59).

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 60).

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів (пункт 61).

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі (пункт 62).

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю (пункт 63).

Як встановлено у справі, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 09.09.2021 до Договору, якою збільшено ціну за одиницю товару та розповсюджено її дію з 01.08.2021, на підставі листа Рівненської торгово-промислової палати від 31.08.2021 про зростання ціни на ринку РДН за 20 днів серпня 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом липня 2021 року та інформації (роздруківки) із вебпорталу ДП "Оператор ринку", та збільшено ціну за одиницю товару до 2714,10 грн. за 1 тис. кВт/год з ПДВ (2, 7141 за 1 кВт/год; тобто на 9 % відносно ціни, встановленою Договором).

В подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 13.09.2021 до Договору та розповсюджено її дію також з 01.08.2021, на підставі тих самих документів - довідки Рівненської торгово-промислової палати про зростання ціни на ринку РДН за 20 днів серпня 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом липня 2021 року та інформації (роздруківки) із вебпорталу ДП "Оператор ринку", та збільшено ціну за одиницю товару 2958,36 грн. за 1 тис. кВт/год з ПДВ (2, 95836 за 1 кВт/год; тобто на 8,99 % відносно ціни, що встановлена додатковою угодою № 1).

Згідно з актом приймання-передачі електричної енергії за серпень 2021 від 08.09.2021, Бокіймівською сільською радою отримано електричної енергії, обсягом 9 226 кВт*год на суму27 589,67 грн з ПДВ, тобто за ціною 2.95836 грн з ПДВ, передбаченою додатковою угодою №2 до Договору.

Проте, опрацюванням інформації з веб порталу ДП "Оператор ринку" встановлено, що ціна на електроенергію на ринку РДН з моменту укладення додаткової угоди №1 (09.09.2021) до укладення додаткової угоди №2 (13.09.2021) фактично не змінилась.

Так, станом на 09.09.2021 ціна електроенергії на ринку РДН становила 2 241,13 грн/МВт.год (без ПДВ), а вже 13.09.2021 - 2 238,68 грн/МВт.год (без ПДВ), тобто фактично не змінилась (зменшилась на 0,11 %).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент укладення додаткової угоди №2 коливання цін на електричну енергію в бік збільшення було відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що на обґрунтування необхідності внесення змін до договору постачальником надано порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку ДП "Оператор ринку" за 20 днів серпня та липня 2021 року та довідки Рівненської торгово-промислової палати про зростання ціни за 20 днів серпня 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом липня 2021 року.

Водночас, судом встановлено, що вказана інформація та довідки відображають аналіз лише одного періоду (липень-серпень 2021) для двох угод, не містять інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, а також на момент підписання спірних додаткових угод. Окрім цього, вони не відображають об`єктивну ситуацію щодо зміни цін на електроенергію на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку з моменту підписання додаткової угоди №1 до Договору №ЕЕ02\02\2021 від 15.02.2021 до моменту підписання додаткової угоди №2.

Відтак, оскільки додаткова угода №2 укладена з порушенням ст. 41 Закону та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їхнє укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Крім того, укладення додаткової угоди №3 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 29,5 % відносно ціни, що визначеної за умовами Договору; додаткової угоди №4 на 42,89 %; додаткової угоди № 5 - на 57,03 %; додаткової угоди №7 - на 89,63 %.

Додаткові угоди №3 від 27.09.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 27.10.2021, №7 від 01.12.2021 також укладено на підставі довідок Рівненської торгово-промислової палати від 16.09.2021, 18.10.2023, 28.10.2021, 16.11.2021 та 23.11.2021 та інформацій (роздруківок) із вебпорталу ДП "Оператор ринку", які містять відомості про підвищення цін в порівнянні з попереднім місяцем на дату укладення угоди, а відтак сторонами укладено додаткові угоди про збільшення ціни, опираючись на аналіз лише одного періоду (порівнянні аналогічних періодів лише двох місяців), що свідчить про неналежне обґрунтування коливання ціни.

Колегія суддів зазначає наступне щодо доводів скаржника, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок експертів №052 за результатами проведення комплексної економічно-товарознавчої судової експертизи у господарському провадженні №918/738/23.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що висновок експерта підтверджує, що при укладенні додаткової угоди №1 та №2 ні постачальником, ні споживачем не порушено норми статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", адже у цьому випадку підвищення такої ціни як до первісного визначеної, так і у подальшому зміненої, не перевищувало обмеження у 10%

Відповідно до частини третьої статті 98, частини першої статті 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з частиною першою статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Стаття 86 ГПК України, що має назву "оцінка доказів", визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Для кожного окремо взятого доказу законодавець установлює такі критерії оцінки як належність, допустимість та достовірність (статті 76-78 ГПК України); доказів у їх сукупності - вірогідність (стаття 79 ГПК України).

Тобто заключною стадією процесу доказування є дослідження та оцінка доказів судом. Дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення. Вона провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності та безперервності. Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов`язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2023 у справі №369/6092/20 (провадження № 14-9цс23).

Суд звертає увагу, що із наданого відповідачем висновку експерта не вбачається, що експертами взято до уваги дані ДП "Оператор ринку" - юридичної особи, що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Закон України "Про ринок електричної енергії").

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Наведене у сукупності, а також інші встановлені судом обставини у даній справі, є мотивами відхилення судом висновку експерта, на який відповідач посилається як на підставу своїх заперечень.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору про закупівлю електричної енергії з ціною за 1 кВт*год електричної енергії 2,49 грн та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваних додаткових угод (без відповідного коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 89,6%, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Таким чином, додаткові угоди №2 від 13.09.2021, №3 від 27.09.2021, №4 від 26.10.2021, №5 від 27.10.2021, №7 від 01.12.2021 підлягають визнанню недійсними, як такі, які укладені з порушенням вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів зазначає наступне щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача переплачених за додатковими угодами коштів в розмірі 198 930 грн. 49 коп.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом встановлено, що Бокіймівська сільська рада повинна була сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 302 971 кВт*год кошти у розмірі 782 834,51 грн з ПДВ:

- з лютого 2021 року по липень 2021 року включно - 176 078 к/Вт.год*2,49 = 438 434,22 грн. з ПДВ;

- з серпня 2021 року по грудень 2021 року включно - 126 893 к/Вт.год *2,7141=344 400,29 грн. з ПДВ;

- 438 434,22 грн + 344 400,29 грн = 782 834,51 грн. з ПДВ.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мало місце безпідставне одержання відповідачем коштів у розмірі 198 930,49 грн (981 765 - 782 834,51).

Таким чином, грошові кошти в сумі 198 930,49 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування вимог статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів, застосував ч. 1 ст. 670 ЦК України замість ст. 1212 ЦК України. Однак, помилкове застосування зазначеної норми не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення щодо стягнення коштів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗПОСТАЧ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/738/23 - без змін.

2. Справу №918/738/23 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" травня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.