Рішення

від 22.05.2024 по справі 908/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/5/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 Справа № 908/121/24

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Сенс банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (вул. Хортицьке шосе, буд. 12, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 19279080)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 961 493 грн 86 коп.

представники сторін

від позивача: Ременюк Т.О., адвокат, довіреність № 020498/23 від 03.10.2023

від відповідача-1: Кузьменко Є.В., адвокат, довіреність від 12.02.2024

від відповідача-2: не з`явився

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Сенс банк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" та ОСОБА_1 825 000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом, 136 493 грн 86 коп. заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/121/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Відповідно до відповіді на запит № 412172 від 19.01.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/121/24, присвоєно справі номер провадження 27/5/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

01.02.2024 від відповідачів-1,-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі визнають позов в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 825 000 грн 00 коп., в частині заборгованості за відсотками в розмірі 136 493 грн 86 коп. заперечують.

13.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Сенс банк" до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 13.02.2024 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засівання на 11.03.2024.

29.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

11.03.2024 Акціонерним товариством "Сенс банк" через підсистему "Електронний суд" подані до суду додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 11.03.2024 в порядку ст. 183 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.04.2024 о 12 год. 00 хв.

08.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" подано до суду клопотання про витребування доказів - @SMSPSMB2021046 від 30/04/2021 Cпутник.pdf", копія якого була подана позивачем 11.03.2024 разом з додатковими поясненнями.

Ухвалою суду від 08.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження до 13.05.2024, відкладено підготовче судове засідання на 29.04.2024.

22.04.2024 через підсистему "Електронний суд" Акціонерним товариством "Сенс банк" надійшли додаткові пояснення у справі, у якому останній вважає, що клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

29.04.2024 представник позивача оголосив пояснення на клопотання відповідача про витребування доказів.

29.04.2024 представник відповідача-1 повідомив суду, що знімає розгляд клопотання про витребування доказів, оскільки позивач пояснив, що витребуваний доказ не є електронним доказом.

29.04.2024 відповідач-2 в судове засіданні не з`явився.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 у справі направлялись судом на адресу реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , проте, конверти повернулись з відміткою: "за закінченим терміном зберігання".

Ухвалою суду від 29.04.24 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті 22.05.2024 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 22.05.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 22.05.2024 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 22.05.2024 на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

22.05.2024 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідачі-1,-2 позовні вимоги визнали частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, визнали заборгованість, яка виникла за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № Р5МВ2021364/579 від 03.12.2021 в розмірі 825 000 грн 00 коп. та заперечили проти заборгованість за відсотками в розмірі 136 493 грн 86 коп., зазначив, що як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ОТК Спутник» за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № Р5МВ2021364/579 від 03.12.2021, який є додатком до позовної заяви, 01.04.2022, 01.07.2022, 03.10.2022, 02.04.2023 та 02.07.2023 відбувалася зміна розміру базової процентної ставки в бік збільшення, однак, позивач не повідомив відповідачів про зміну розміру зміну базової процентної ставки в порядку та спосіб, встановлений п. 1.3.6 договору, чим порушив його умови. Доказів повідомлення позичальника, поручителя та майнового поручителя про збільшення розміру процентної ставки до позовної заяви позивачем не додано. У зв`язку з порушенням умов п. 1.3.6 договору № Р5МВ2О21364/579 від 03.12.2021, відповідачі вважають, що розрахунок процентів за користування кредитом не відповідає умовам договору та підлягає перегляду.

22.05.2024 відповідач-2 в судове засіданні не з`явився.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача-2.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

03.12.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після зміни найменування Акціонерне товариство "Сенс Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (Позичальник) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021364/579 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі відповідних додаткових угод до Договору та/або заяв про видачу траншів надає Позичальнику Кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено ліміт кредитної лінії, в подальшому між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору та на підставі заяв Позичальника Банком було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в загальній сумі 2 007 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.3.1 Договору, Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості за договором у розмірі, визначеною за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 6 % річних. Терміном індекс UIRD в договорі позначається український індекс за ставками депозитів фізичних осіб - середньозважена річна процентна ставка, яка розраховується кожного дня в системі на основі номінальних ставок по строковим депозитам фізичних осіб у гривні на строк три місяці зі сплатою процентів після закінчення дії депозитного договору.

Пунктом 1.3.2 Договору встановлено, що на день укладання договору відновлювальної кредитної лінії розмір базової процентної ставки становить 7,31 % річних + 6 % річних =13,31 % річних, при цьому застосовано розмір Індексу UIRD станом на 02.12.2021.

Згідно з п. 1.3.3 Договору сторони погодили, що розмір процентної ставки є змінюваним та переглядається Банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення Індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.

Відповідно до п. 1.3.5 Договору, розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки відбувається без укладання окремої додаткової угоди до цього Договору.

Приписами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи "клієнт-банк" та/або системами комуніційного звязку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, електронна пошта, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язується сплачувати у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, строк дії кредитної лінії закінчується 02.12.2024.

12.08.2022 позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

Згідно п. 4.2 Договору надання кредиту здійснюється шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку, зазначеного у пункті 12.3 Договору, на поточний рахунок Позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 2 007 000 грн 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 8.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит, шляхом повернення кожного траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді (заяві) про надання траншу, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії.

Позичальник має достроково повернути Кредит або його частину, у випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України, Позичальник зобов`язаний самостійно та/або на вимогу Банку повернути кредит достроково (п. 8.2 Договору).

Пунктами 10.2, 10.3 Договору сторонами узгоджено, що Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги, у разі, зокрема, повного або часткового прострочення повернення будь-якого траншу у термін, визначений згідно з п. 8.1 цього Договору.

В забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1 за вищенаведеним Договором, 03.12.2021 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після зміни найменування Акціонерне товариство "Сенс Банк") та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено Договір поруки № PSMB2021364/579/2 (далі - Договір поруки).

За змістом пункту 1.1 Договору поруки, Поручитель поручається за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" зобов`язання, що виникло на підставі Договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMB2021364/579 від 03.12.2021, укладеного між Банком та Боржником або можуть виникнути у майбутньому, зокрема, щодо обов`язку повернення наданого кредиту, сплати процентів, комісії, в тому числі достроково, неустойки та штрафів.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених п. 1.1 цього Договору, як солідарні Боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, Позичальником порушено зобов`язання щодо погашення кредиту в розмірі 825 000 грн 00 коп. та щодо сплати відсотків у розмірі 136 493 грн 86 коп.

Несплата заборгованості за Договором стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідачів-1,-2 заборгованості за кредитом в розмірі 825 000 грн 00 коп. та заборгованості за відсотками в розмірі 136 493 грн 86 коп.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за Договором, а саме: надання відповідачу-1 кредитних коштів у вигляді відновленої кредитної лінії.

Згідно з приписами п. 1.1 Договору, Позичальник, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит, у терміни, встановлені цим Договором.

Судом встановлено, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про солідарне стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованості за кредитом та відсотками.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачами не надано, доводів позивача не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 825 000 грн 00 коп. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом враховано, що представник відповідача-1 та відповідач-2 визнали позовні вимоги в частині стягнення суми 825 000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом.

Крім того, згідно з розрахунком позивача, заборгованість Позичальника за відсотками за період станом на 01.09.2023 становить 136 493 грн 86 коп.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 заперечували проти нарахування відсотків з тих підстав, що позивачем не було дотримано умов Договору щодо зміни процентної ставки.

Умовами п. 1.3.6 Договору передбачено, що про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє Позичальника (а також у випадку збільшення також і Поручителя) протягом 15 календарних днів, шляхом направлення поштового повідомлення та/або вручення представнику під розпис, та/або за допомогою системи "клієнт-банк" та/або системами комуніційного звязку (смс-повідомлення,Viber,Telegram, тощо). Позичальник вважається, повідомленим, якщо він отримав відповідне повідомлення про зміну процентної ставки.

Відповідно до пункту 1.3.7 договору, у разу незгоди з підвищенням розміру процентної ставки Позичальник протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення зобов`язаний письмово повідомити Банк про таку незгоду та має право достроково повернути кредит та погасити проценти.

В поясненнях, які надійшли від позивача через систему «Електронний суд» 12.02.24, позивачем зазначено про зміни процентної ставки, які відбувалися протягом дії договору.

Відповідно до умов Кредитного договору та розрахунку заборгованості базова процентна ставка в розмірі 7,17 % річних була встановлена в період з 03.12.2021 по 03.01.2022 та відповідач здійснював погашення за відсотками, що відображено в розрахунку заборгованості та виписок по договору).

З 04.01.2022 розмір базової процентної ставки становив 7,47 % по 31.03.2022.

З 31.03.2022 по 30.06.2022 - 7,38 % річних базова ставка, а з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 8,09.

Починаючи з 01.10.2022 по 31.10.2022 базова ставка з першого по друге число місяця становила 8,09 % річних, а з третього по кінець місяця 11,29 %.

З 01.11.2022 базова ставка стала 11,29 % річних по 31.12.2022, а з 01.01.2023 по 31.01.2023 в перший день місяця вона була11,29 %, а з другого чила місяца до кінця місяця становила 11,18 %

З 01.02.2023 по 31.03.2023 розмір становив 11,18, а з 01.04.2023 до 30.04.2023 в перше число місяця був 11,18 % річних, а з другого до кінця місяця становив 12,39 %.

З 01.05.2023 розмір становив 12,39 % до 30.06.2023, з 01.07.2023 в перше число місяця базова ставка становила 12,39, з другого числа та до кінця місяця 13,96 %.

З 01.08.2023 розмір базової ставки знову становив 13,96 %.

Крім того позивач вказує, що в цей проміжок часу відповідач-1 сплачував відсотки за договором та отримував додаткові транші за кредитною лінію, що не може говорити про те, що розмір процентної ставки та умови Договору відповідачам не був відомий.

Так, впродовж всього строку кредитування відповідач-1 до 08.03.2023 (за процентами), до 18.03.2022 (за тілом) продовжував сплату відсотків за договором, що виключає не повідомлення останнього про розмір процентної ставки.

Надалі також, вже після отримання вимоги про досудове усунення порушень відповідач-1 здійснив погашення по договору трьома платежами.

Починаючи з березня 2023 року відповідач-1 припинив погашення за відсотками.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 14.12.2016 у справі № 6-2315цс16, який також знайшов своє відображення в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року за № 61-2376св18, у разі підвищення банком відсоткової ставки з`ясуванню підлягають дотримання визначеної договором процедури підвищення відсоткової ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З наданої позивачем роздруківки відправлень повідомлень відповідачу 1 на номер телефону, який вказаний відповідачем 1 у Анкеті-заяві Клієнта, вбачається, що Банком надсилались повідомлення про зміну процентної ставки, шляхом смс-повідомлення, в тому числі через Viber з зазначенням розміру процентів.

Вищевикладене спростовує позицію відповідачів-1,-2 щодо неповідомлення Позичальника про зміну процентної ставки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 136 493 грн 86 коп. відсотків за кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс банк» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів-1,- 2.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.

Крім того, судом залишено без задоволення клопотання відповідачів (викладене у відзиві на позовну заяву) про повернення позивачеві 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України з огляду на наступне.

Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Тобто, мова йде про визнання позовних вимог у повному обсязі, а не без будь-яких обмовок щодо часткового визнання позовних вимог.

У даному випадку відповідачами-1,-2 позов визнано частково, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, а саме: відповідачі визнають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 825 000 грн 00 коп. та заперечують проти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 136 493 грн 86 коп.

Як наслідок, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідачів та застосування норм ст. 130 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» та ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (вул. Хортицьке шосе, буд. 12, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 19279080) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) заборгованість за кредитом в сумі 825 000 (вісімсот двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп., заборгованість за відсотками у сумі 136 493 (сто тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто три) грн 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (вул. Хортицьке шосе, буд. 12, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 19279080) на користь Акціонерного товариства "Сенс банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) судовий збір у розмірі 7 211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс банк" (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) судовий збір у розмірі 7 211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн 20 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 31.05.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.