Рішення

від 31.05.2024 по справі 909/269/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/269/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області від 20.03.2024 (вх№ 2635/24 від 20.03.2024)

просп. Незалежності, буд.7, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, 67602

ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс"

вул. Січових Стрільців, 18, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 183 600 грн 00 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Назарбест Транс" про стягнення 183 600 грн заборгованості.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.03.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Відповідачу копія цієї ухвали направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 28.03.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2024 про відкриття провадження у справі є 28.03.2024.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що відповідач на виконання своїх договірних зобов`язань передав позивачу пальне в талонах на пальне, оскільки в управління освіти не було можливості зберігати такої кількості пального одночасно. При цьому позивач зазначив, що дане пальне позивачем оплачено в повному обсязі. Разом з тим, у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації підвезення учнів навчальними закладами не здійснювалося, відповідно дизельне пальне практично не використовувалося. Тому позивач вважає свої права за договором порушеними та просить суд стягнути суму вимушено невикористаного залишку пального в розмірі 183 600 грн.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.09.2022 між Управлінням освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (перейменовано на ТОВ "Незарбест Транс") (учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 176.

Відповідно до п. 1.1 договору, учасник зобов`язується у 2022 поставити замовникові паливно-мастильні матеріали: Код ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, Дизельне паливо) у талонах з подальшою передачею у власність товару після відпуску на АЗС за талонами. Обсяги закупівлі зазначені в специфікації. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий товар.

Згідно із пунктом 1.2 договору, відпуск товару з АЗС здійснюється по талонам відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.

Учасник повинен відпустити замовнику товар, якість якого повинна відповідати паспортам якості заводу-виробника та вимогам ДСТУ 7688:2015. У випадку виявлення поставленого товару неналежної якості або недостачі, замовник зобов`язаний повідомити про це учасника терміново (п. 2.1 договору).

За змістом п. 3.1 договору, ціна цього договору становить: 313 878 грн, у т.ч. ПДВ (7 %) 20 534,07 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником товарів після пред`явлення учасником відповідної накладної протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

В п. 4.2 договору сторони визначили, що після оплати товару у талонах продавець зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від продавця товар у талонах разом з видатковими накладними. Усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

Згідно з 5.2 договору, датою поставки вважається день передачі товару учасником замовнику за накладною. Накладна оформлюється в двох примірниках учасником. Одна накладна залишається в закладі, інша з підписом того, хто прийняв товар, надається учаснику.

За змістом п. 6.1.1 договору, покупець зобов`язаний прийняти товар у талонах згідно з видатковими документами. Своєчасно та в повному обсязі оплатити Товар відповідно до ціни, зазначеної у рахунку, у встановлений п. 4.1. цього Договору термін.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару може бути подовжено у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке подовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (пункти 10.1., 10.2. Договору).

В специфікації (додаток 1 до договору) сторони узгодили найменування товару, кількість, розміри, ціну та загальну вартість товару, а саме: паливно-мастильні матеріали (бензин А-95) в кількості 2 060,00 л., ціна за одиницю виміру в грн з ПДВ - 57,30 грн, загальна вартість з ПДВ - 118 038,00 грн; паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) в кількості 3 200,00 л., ціна за одиницю виміру в грн з ПДВ - 61,20 грн, загальна вартість товару з ПДВ - 195 840, 00 грн. Всього вартість товару з ПДВ - 313 878, 00 грн.

Відповідно до підписаної та скріпленої печатками обох сторін видаткової накладної №Р000002195 від 26.09.2022 відповідач поставив позивачу (паливно-мастильні матеріали: бензин А-95 в кількості 2 060 л. та дизельне паливо в кількості 3 200) на загальну суму 313878 грн 00 коп., який позивач повністю оплатив, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2 від 28.09.2022 на суму 13 650 грн, № 5 від 28.09.2022 на суму 25 785 грн, № 169 від 28.09.2022 на суму 13 854 грн, № 422 від 28.09.2022 на суму 238 815 грн та № 471 від 28.09.2022 на суму 21 774 грн.

Як зазначив позивач, що відповідач передав йому товар у талонах, які управління освіти вимушено не використало, а тому просить суд стягнути суму невикористаного залишку пального в розмірі 183 600 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 669 ЦК України, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують передачу товару покупцю.

Узгодження найменування, кількості та ціни поставки товару у видатковій накладні, яка в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом бухгалтерського обліку є досягненням між сторонами згоди щодо ціни товару, а також підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару позивачем і прийняття товару відповідачем та виникнення у відповідача обов`язку з оплати постановленого йому товару у сумі, вказаній в цих документах.

Таким чином, за встановлених судом обставин, у даній справі належним і допустимим доказом поставки товару є видаткова накладна №Р000002195 від 26.09.2022, відповідно до якої відповідач поставив позивачу бензин А-95 в кількості 2 060 л. та дизельне паливо в кількості 3 200 л. на загальну суму 313878 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Умовою застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо передання належної кількості товару покупцю.

Припис ч. 1 ст. 670 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку передання покупцеві меншої кількість товару, ніж це встановлено договором: вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Доказів того, що позивачу були передані талони на пальне, а не саме пальне, а також того, що позивачем не отримано від відповідача дизельне пальне позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факту того, що ним не отримано від відповідача дизельне паливо в кількості 3000 л на суму 183 000 грн, оскільки подана позивачем видаткова накладна №Р000002195 від 26.09.2022 підтверджує факт такої поставки, відтак підстави для застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України щодо вимоги позивача повернути сплачену за нього грошову суму відсутні.

Таким чином в задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 31.05.2023

Суддя О.В. Рочняк