Постанова

від 20.08.2024 по справі 909/269/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа №909/269/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіІ.Б. Малех

І.Ю. Панова,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області б/н від 17.06.2024 року (вх.№01-05/1714/24 від 18.06.2024 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 року (суддя О.В. Рочняк; повний текст рішення складено 31.05.2024 року)

у справі № 909/269/24

за позовом: Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Назарбест Транс»</a> (надалі ТзОВ «Назарбест Транс»)

про стягнення 183 600 грн 00 коп. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20.03.2024 року Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ «Назарбест Транс» про стягнення 183 600 грн 00 коп. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на виконання своїх договірних зобов`язань передав позивачу пальне в талонах на пальне, оскільки в управління освіти не було можливості зберігати таку кількость пального одночасно. За пальне було здійснено оплату в повному обсязі. У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення російської федерації підвезення учнів навчальними закладами не здійснювалося, відповідно дизельне пальне не використовувалося. Тому позивач вважає свої права за договором порушеними та просив суд стягнути з відповідача на його користь вартість невикористаного залишку пального у розмірі 183 600 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 року у справі №909/269/24 у позові відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивачем не доведено факту неотримання від відповідача дизельного палива в кількості 3000 л на суму 183 000 грн, оскільки подана позивачем видаткова накладна №Р000002195 від 26.09.2022 підтверджує факт такої поставки, відтак підстави для застосування ч. 1 ст. 670 ЦК України щодо вимоги позивача повернути сплачену за нього грошову суму відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Зазначає, що товаром в розумінні договору є пальне, а не талони на пальне. Вказує на те, що станом на 14.03.2024 року залишки по договору складає паливо на загальну суму 183600,00 грн., а тому позивач вважає своє право порушеним у розмірі вимушено невикористаного залишку. За доводами скаржника, суд зробив необґрунтований висновок про відсутність порушення умов договору з боку відповідача. Зазначає, що позивач повинен був прийняти та оплатити товар у талонах з подальшим правом отримувати за цими талонами товар на АЗС. Даний факт підтверджує підписана сторонами видаткова накладна. Жодного іншого документа не могло існувати, оскільки всі умови прописані договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 року у справі №909/269/24 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційне провадження у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/269/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Б. Малех, І.Ю. Панова.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/269/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 14.05.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З`ясовуючи обставини стосовно ознайомлення позивача та відповідача з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 року про розгляд справи № 909/269/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 12.06.2024 року доставлено до електронного кабінету позивача.

24.06.2024 року ухвалу від 21.06.2024 року надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.

01.07.2024 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №0600934496229 з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу від 21.06.2024 за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2024 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступною.

Учасники справи не позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи завдяки відкритому безоплатному цілодобовому доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатися наданими їм процесуальними правами та зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про порядок розгляду справи №909/269/24.

На час винесення даної постанови від сторін у справі не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційною скаргою Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області на судове рішення у справі № 909/269/24, яке є предметом оскарження.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 19.09.2022 року Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд" (перейменовано на ТзОВ "Незарбест Транс") (Учасник) уклали договір про закупівлю товарів за державні кошти № 176.

Згідно пункту 1.1. договору учасник зобов`язується у 2022 році поставити замовникові паливно-мастильні матеріали: Код ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, Дизельне паливо) у талонах з подальшою передачею у власність товару після відпуску на АЗС за талонами. Обсяги закупівлі зазначені в специфікації. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору відпуск товару з АЗС здійснюється по талонам відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1442.

За положеннями пункту 2.1. договору учасник повинен відпустити замовнику товар, якість якого повинна відповідати паспортам якості заводу-виробника та вимогам ДСТУ 7688:2015. У випадку виявлення поставленого товару неналежної якості або недостачі, замовник зобов`язаний повідомити про це учасника терміново.

У відповідності до пункту 3.1. договору ціна цього договору становить: 313 878,00 грн, у т.ч. ПДВ (7 %) 20 534,07 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником товарів після пред`явлення учасником відповідної накладної протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що після оплати товару у талонах продавець зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня передати покупцю, а покупець зобов`язаний отримати від продавця товар у талонах разом з видатковими накладними. Усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

Згідно з пунктом 5.1. договору строки (терміни) поставки (передачі) товару протягом 2022 року та не повинні порушуватися учасником.

Відповідно до пункту 5.2 договору датою поставки вважається день передачі товару учасником замовнику за накладною. Накладна оформлюється в двох примірниках учасником. Одна накладна залишається в закладі, інша з підписом того, хто прийняв товар, надається учаснику.

Дата та обсяги поставки визначаються по заявці замовника (пункт 5.4. договору).

За змістом пункту 6.1. договору покупець зобов`язаний прийняти товар у талонах згідно з видатковими документами. Своєчасно та в повному обсязі оплатити товар відповідно до ціни, зазначеної у рахунку, у встановлений п. 4.1. цього договору термін.

Пунктом 6.3.1. 6.3.3. договору передбачено, що продавець зобов`язаний забезпечити передачу товару у талонах покупцю у відповідності до вимог п.4.2 цього договору; відпускати покупцю товар належної якості, що повинна відповідати паспорту якості заводу-виготовлювача або ДСТУ, діючими в Україні. Продавець гарантує відповідність якості товару за умови дотримання покупцем вимог використання товару за прямим призначенням, з дотриманням встановлених запобіжних заходів та умов зберігання, встановлених ДСТУ, ГОСТами; відпускати товар за талонами у момент їх подання через АЗС продавця для заправки автотранспорту покупця, без виключення вихідних та святкових днів.

Згідно з пунктом 6.3.5. договору продавець зобов`язаний на вимогу покупця здійснювати звірку взаєморозрахунків, в результаті чого сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до пункту 6.4.1. договору продавець має право своєчасно та у повному обсязі отримати плату за переданий покупцю товар у талонах.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (пункт 10.1. договору).

Пунктом 10.2. договору встановлено, що строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару може бути подовжено у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке подовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

В додатку 1 до договору сторони узгодили найменування товару, кількість, розміри, ціну та загальну вартість товару, а саме: паливно-мастильні матеріали (бензин А-95) в кількості 2 060,00 л., ціна за одиницю виміру в грн з ПДВ - 57,30 грн, загальна вартість з ПДВ - 118 038,00 грн; паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) в кількості 3 200,00 л., ціна за одиницю виміру в грн з ПДВ - 61,20 грн, загальна вартість товару з ПДВ - 195 840, 00 грн. Всього вартість товару з ПДВ - 313 878, 00 грн.

Відповідно до підписаної та скріпленої печатками обох сторін видаткової накладної №Р000002195 від 26.09.2022 року відповідач поставив позивачу (паливно-мастильні матеріали: бензин А-95 в кількості 2 060 л. та дизельне паливо в кількості 3 200) на загальну суму 313878 грн 00 коп., який позивач повністю оплатив, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2 від 28.09.2022 на суму 13 650 грн, № 5 від 28.09.2022 на суму 25 785 грн, № 169 від 28.09.2022 на суму 13 854 грн, № 422 від 28.09.2022 на суму 238 815 грн та № 471 від 28.09.2022 на суму 21 774 грн.

Предметом позовних вимог у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми вимушено невикористаного залишку пального в розмірі 183 600 грн.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Укладений між Управлінням освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-7 Трейд», який в подальшому перейменований на ТзОВ "Незарбест Транс" став підставою для виникнення між сторонами цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України).

У даній справі суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти № 176 від 19.09.2022 року, за умовами якого відповідач зобов`язується у 2022 році поставити замовникові паливно-мастильні матеріали: Код ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95, Дизельне паливо) у талонах з подальшою передачею у власність товару після відпуску на АЗС за талонами, а позивач сплатити за них кошти у визначені договором терміни.

Також встановлено, що відповідно до підписаної та скріпленої печатками обох сторін видаткової накладної №Р000002195 від 26.09.2022 року відповідач поставив позивачу (паливно-мастильні матеріали: бензин А-95 в кількості 2 060 л. та дизельне паливо в кількості 3 200) на загальну суму 313878 грн 00 коп., який позивач повністю оплатив, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2 від 28.09.2022 на суму 13 650 грн, № 5 від 28.09.2022 на суму 25 785 грн, № 169 від 28.09.2022 на суму 13 854 грн, № 422 від 28.09.2022 на суму 238 815 грн та № 471 від 28.09.2022 на суму 21 774 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив у рішенні про те, що належним і допустимим доказом поставки товару є підписана обидвома сторонами видаткова накладна №Р000002195 від 26.09.2022 року, відповідно до якої відповідач поставив позивачу бензин А-95 в кількості 2 060 л. та дизельне паливо в кількості 3 200 л. на загальну суму 313878 грн 00 коп.

У справі №909/269/24 відсутні докази, які б спростовували встановлені судом вищеописані обставини.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тлумачення вказаних статей дає підстави колегії суду дійти до висновку про те, що саме на сторону покладено процесуальний обов`язок доводити ті чи інші обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, причому таке доказування повинно ґрунтуватись на доказах, поданих стороною згідно вимог процесуального закону.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені норми права та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту неотримання від відповідача дизельного палива в кількості 3000 л на суму 183 000 грн, оскільки подана позивачем видаткова накладна №Р000002195 від 26.09.2022 підтверджує факт такої поставки, відтак підстави для застосування частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України щодо вимоги позивача повернути сплачену за нього грошову суму відсутні.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 8, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління освіти Біляївської міської ради Одеського району Одеської області б/н від 17.06.2024 року (вх. № 01-05/1714/24 від 18.06.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2024 року у справі № 909/269/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех

СуддяІ.Ю. Панова