Рішення

від 31.05.2024 по справі 911/478/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.05.2024Справа № 911/478/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного підприємства "Антей-А"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс"

про стягнення 500 010,36 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

23 лютого 2024 року Приватне підприємство "Антей-А" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" про стягнення попередньої оплати в сумі 500 010,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Процесуальні дії у справі

23 лютого 2024 року Приватне підприємство "Антей-А" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" про стягнення попередньої оплати в сумі 500 010,36 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 передано Господарському суду міста Києва позовну заяву Приватного підприємства "Антей-А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" про стягнення попередньої оплати в сумі 500 010,36 грн.

20.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №911/478/24.

У результаті автоматизованого розподілу справи № 911/478/24, зазначена справа була передана на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 25.03.2024, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 27.03.2024, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 27.03.2024.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про поставки.

На виконання умов договору поставки позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 500 010,36 грн. за договором поставки.

Позивач вказує, що відповідачем у встановлені строки не було належним чином виконано умови договору, у зв`язку із чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.12.2023, в якій вимагав протягом 10 днів з моменту отримання претензії або провести поставку (відвантаження) оплаченого товару, а саме: портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 142, 21 тони, на склад ПП «Антей-А» за наступною адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 26 / станція призначення: Одеса-Застава-1, код отримувача: 1300, код станції: 405101, гілка «Ч», або повернути суму передоплати за договором поставки у розмірі 500 010, 36 грн.

Аналогічного змісту претензії направлялись представником позивача на адресу відповідача 19.12.2023 та 28.12.2023.

Однак відповіді на претензію відповідачем надано не було, поставка товару не здійснена та кошти позивачу не повернуто.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, допустив істотне порушення умов вказаного договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сплачених коштів у розмірі 500 010, 36 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариством з обмеженою відповідальністю "Цемакс" (відповідач) було виставлено Приватному підприємстві "Антей-А" (позивач) рахунок на оплату №201 від 23.05.2023.

На підставі рахунку на оплату №201 від 23.05.2023 позивачем перераховано відповідачу кошти у сумі 500 010,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №218 від 23.05.2023 на суму 250 000, 00 та платіжною інструкцією №219 від 23.05.2023 на суму 250 010, 36 грн.

За доводами позивача, відповідач не поставив сплачений позивачем товар.

01 грудня 2023 на поштову адресу відповідача було відправлено претензію від 29.11.2023 № 2-29/11/23, з вимогою протягом 7 днів з дати її отримання розглянути дану претензію та протягом 10 днів з моменту отримання претензії або провести поставку (відвантаження) оплаченого товару, а саме: портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 142, 21 тони, на склад ПП «Антей-А» за наступною адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 26 / станція призначення: Одеса-Застава-1, код отримувача: 1300, код станції: 405101, гілка «Ч», або повернути суму передоплати у розмірі 500 010, 36 грн на банківські реквізити позивача.

14 грудня 2023 відправлення було вручено відповідачеві, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та поштовою накладною № 6505906486675 від 01.12.2023.

Позивач зазначає, що відповідач не надав відповідь на претензію позивача, не повернув кошти у сумі 500 010,36 грн та не здійснив поставку товару.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині поставки оплаченого позивачем товару та не повернення коштів у розмірі 500 010, 36 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 500 010, 36 грн.

За таких обставин, позивачем у судовому порядку заявлено до стягнення з відповідача заборгованості у сумі 500 010,36 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши наявний в матеріалах справи рахунок на оплату № 201 від 23.05.2023, платіжні інструкції №218 від 23.05.2023, №219 від 23.05.2023, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов`язався здійснити оплату товару, а відповідач, в свою чергу, здійснити поставку товару.

За своєю правовою природою правочини, які відбулися між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджено матеріалами справи, за домовленістю сторін на підставі рахунку №201 від 23.05.2023, згідно із платіжною інструкцією №218 від 23.05.2023, №219 від 23.05.2023 позивач перерахував на користь відповідача оплату за поставку товару в розмірі 500 010, 36 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що 01.12.2023 позивачем було направлено відповідачу претензію від 29.11.2023, з вимогою протягом 7 днів з дати її отримання розглянути дану претензію та протягом 10 днів з моменту отримання претензії або провести поставку (відвантаження) оплаченого товару, а саме: портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 142, 21 тони, на склад ПП «Антей-А» за наступною адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 26 / станція призначення: Одеса-Застава-1, код отримувача: 1300, код станції: 405101, гілка «Ч», або повернути суму передоплати у розмірі 500 010, 36 грн на банківські реквізити позивача. Докази направлення вимоги на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару визначеного у рахунку №201 від 23.05.2023, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 500 010, 36 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував. Доказів поставки товару або повернення коштів відповідачем не надано.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "Антей-А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цемакс" (01030, місто Київ, вулиця Чапаєва, будинок 7 ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код 33945935) на користь Приватного підприємства "Антей-А" (65020, місто Одеса, вулиця Ковальська, будинок 30, квартира 8, ідентифікаційний код 30389663) суму коштів у розмірі 500 010, 36 грн та судовий збір у розмірі 7 500, 16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 31.05.2024.

Суддя О.В. Гулевець