Рішення

від 02.05.2024 по справі 911/108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/108/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКАЧ ЛІМІТЕД» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.18, оф.1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» (07301, Київська обл., м.Вишгород, вул.Київська, 10)

про стягнення 5431588,04 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Цвера І.С.

від відповідача: Колодій О.М

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОКАЧ ЛІМІТЕД» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» (далі відповідач) 5431588,04 грн штрафних санкцій, з яких 4341588,04 грн пені та 1090000,00 грн штрафів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про співробітництво від 08.12.2021 №17926/13, надалі Договір про співробітництво, за яким сторони прийняли на себе певні зобов`язання з метою реалізації відповідачем проекту «КРИЛА», під яким мається на увазі будівництво на земельних ділянках позивача малоповерхових житлових будинків (таунхаусів) з метою подальшого володіння відповідачем на праві власності даними таунхаусами. Позивач посилається на те, що в Договорі про співробітництво було визначено 112 земельних ділянок, які позивач зобов`язався передати відповідачу, а відповідач викупити у позивача до закінчення строку дії Договору про співробітництво (до 01.09.2023), однак фактично відповідач викупив лише 10 із зазначених 112 земельних ділянок. Також в Договорі про співробітництво було передбачено зобов`язання відповідача передати позивачу 950 квадратних метрів таунхаусів (завершеного будівництва та прийнятого в експлуатацію Об`єкта будівництва), а саме по 105 квадратних метрів до 10.06.2022, до 10.07.2022, до 10.09.2022, до 10.11.2022, до 10.03.2023, до 10.05.2023, до 10.06.2023, до 10.08.2023 та 110 квадратних метрів до 01.09.2023 (105 х 8 + 110=950). Позивач при цьому посилається на те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання Договору про співробітництво, а тому позивач в позовній заяві вказує, що він має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальній сумі 5431588,04 грн, передбачених Договором про співробітництво, а саме:

(1) передбаченої пунктом 12.3 Договору про співробітництво пені в розмірі 0,1% від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, загальна сума якої за розрахунком позивача станом на 08.01.2024 становить 4341588,04 грн;

(2) передбаченого пунктом 12.7 Договору про співробітництво штрафу в розмірі 545000,00 грн;

(3) передбаченого пунктом 12.9 Договору про співробітництво штрафу у розмірі 545000,00 грн.

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 4341588,04 грн пені, 545000,00 грн штрафу та 545000,00 грн штрафу, що сукупно становить 5431588,04 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем до Господарського суду Київської області була подана заява від 10.01.2024 про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 відмовлено в задоволенні заяви позивача від 10.01.2024 про забезпечення позову.

Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 позовна заява була залишена без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав до Господарського суду Київської області заяву про усунення недоліків від 16.01.2024, якою усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №911/108/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 22.02.2024. Ухвала Господарського суду Київської області від 23.01.2024 про відкриття провадження у справі №911/108/24 доставлена позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети 24.01.2024.

24.01.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи №911/108/24.

25.01.2024 позивач повторно подав до Господарського суду Київської області заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2024 відмовлено в задоволенні заяви позивача від 25.01.2024 про забезпечення позову.

20.02.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву та клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 22.02.2024.

В підготовче засідання 22.02.2024 з`явився позивач, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 07.03.2024.

07.03.2024 до Господарського суду Київської області відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив повністю. Відповідач при цьому послався на те, що: 1) після укладення сторонами Договору про співробітництво відповідач приступив до його виконання, а саме отримав 02.02.2022 будівельні паспорти та розпочав будівельні роботи шляхом залучення до виконання будівельних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс» на підставі договору будівельного підряду, укладеного відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Сервіс». Однак 24.02.2022 розпочалась збройна агресія РФ щодо України, внаслідок чого територія виконання будівельних робіт була окупована, у зв`язку з чим продовження будівництва таунхаусів на виконання Договору про співробітництво стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин. Відповідач при цьому посилається у спорі на те, що він звільняється від відповідальності на підставі ст.7 Договору про співробітництво у зв`язку із дією вказаних форс-мажорних обставин; 2) відповідач вказав, що заявлена позивачем до стягнення пеня за періоди сукупно з 11.08.2022 по 08.01.2024 виходить за межі передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку для нарахування пені від дня, коли зобов`язано мало бути виконано, а також виходить за межі строку дії Договору про співробітництво, який припинив свою дію 01.09.2023. Свій контррозрахунок пені відповідач суду не надав; 3) відповідач вважає, що позивач пропустив річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені; 4) відповідач посилається на те, що позивач не повідомив відповідача про наявну можливість укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки, запрошень для укладення основного договору відповідач від позивача не отримував, а тому відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього штрафу, передбаченого п.12.9 Договору про співробітництво за ухилення або відмову від укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок; 5) відповідач не отримував від позивача вимог про сплату штрафу та пені.

В підготовче засідання 07.03.2024 з`явилися позивач та відповідач, які висловили свої правові позиції з приводу заяви відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву. Враховуючи, що заява про продовження процесуального строку на подання відзиву була подана відповідачем вже після спливу самого цього процесуального строку, суд ухвалою від 07.03.2024 відмовив відповідачу у продовженні цього строку, однак при цьому роз`яснив відповідачу, що відмова суду у продовженні процесуального строку на подання відзиву не виключає право відповідача на подання до суду заяви про поновлення (а не про продовження) цього процесуального строку із обґрунтуванням поважних причин його пропуску. В підготовчому засіданні 07.03.2024 відповідач подав усну заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву. З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи та правильного вирішення спору, а також враховуючи подання відповідачем відзиву, хоч і з пропуском процесуального строку, але на стадії підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою поновив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву, підготовче засідання було відкладено на 28.03.2024 для надання можливості позивачу подати відповідь на відзив.

18.03.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив доводи відповідача у відзиві. Позивач при цьому послався на те, що: 1) відповідачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, на яку посилається відповідач у спорі, про те, що відповідач здійснив будівництво 26 фундаментів до 24.02.2022 або після цієї дати. Також позивач посилається на те, що прострочення виконання відповідачем передбаченого Договором про співробітництво зобов`язання по викупу у позивача земельних ділянок настало у відповідача ще до введення воєнного стану 24.02.2022, а тому посилання відповідача на форс-мажор позивач вважає безпідставним. Також позивач зазначає, що територія м.Буча, в межах якої розташовані земельні ділянки під будівництво таунхаусів, перебувала під окупацією з 03.03.2022 по 01.04.2022, однак відповідач так і не відновив виконання своїх зобов`язань за Договором про співробітництво після деокупації 01.04.2022. Крім того, одну із земельних ділянок, призначених для будівництва таунхаусів, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0862 відповідач, не здійснивши будівництва таунхаусів, відчужив на користь фізичної особи за договором купівлі-продажу від 01.11.2023; 2) позивач вважає, що норма частини 6 статті 232 Господарського кодексу України про обмеження нарахування пені шестимісячним строком, на яку посилається відповідач, не поширюється на вимоги позивача у цьому спорі, оскільки в Договорі про співробітництво сторони передбачили нарахування пені за кожен день прострочення, а тому, на думку позивача, сторони тим самим визначили, що нарахування пені обчислюється днями за весь період прострочення без обмеження таким шестимісячним строком. Доводи відповідача у спорі про те, що заявлена позивачем до стягнення пеня виходить за межі строку дії Договору про співробітництво, позивач також відхилив, пославшись на те, що закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору; 3) позивач не вважає пропущеним річний строк позовної давності для стягнення пені, оскільки перебіг строків позовної давності зупиняється на строк дії воєнного стану відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України; 4) у позивача були необхідні документи, у т.ч. витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно, для укладання основного договору купівлі-продажу земельної ділянки, враховуючи, що перед цим сторони на підставі цих документів уклали договір оренди вказаних земельних ділянок від 08.12.2021. Оскільки відповідач не виконав передбачене Договором про співробітництво зобов`язання щодо викупу земельних ділянок у позивача, тому позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача також штрафу, передбаченого п.12.9 Договору про співробітництво за ухилення або відмову від укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

28.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечив доводи позивача у відповіді на відзив. Відповідач при цьому послався на те, що обставина того, що відповідач здійснив будівництво 26 фундаментів, підтверджується світлинами із інтернет-ресурсів з продажу нерухомості «LUN» та «DIM.RIA» із зображенням на цих світлинах частин збудованих фундаментів майбутніх таунхаусів. Тому відповідач заперечує факт односторонньої відмови відповідача від Договору про співробітництво, на який посилається позивач у спорі.

Також 28.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 28.03.2024, з підстав зайнятості адвоката відповідача в іншій судовій справі в цю дату.

В підготовче засідання 28.03.2024 з`явився позивач, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання залишено без задоволення, враховуючи, що дата підготовчого засідання (28.03.2024) була визначена завчасно в підготовчому засіданні 07.03.2024 за участю в т.ч. адвоката відповідача, який не заперечував щодо призначення підготовчого засідання на 28.03.2024 і не повідомляв суд про зайнятість в цю дату в іншому судовому засіданні. Крім того, зайнятість відповідача 28.03.2024 в іншому судовому засіданні не позбавляла відповідача можливості подати суду на стадії підготовчого провадженні письмові заяви по суті справи та інші необхідні заяви (клопотання тощо), які можуть бути подані стороною на стадії підготовчого провадження. Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 18.04.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті відповідача, який не з`явився в підготовче засідання 18.04.2024, повідомлено ухвалою суду від 28.03.2024.

У судове засідання 18.04.2024 з`явилися позивач та відповідач, які надали пояснення по суті справи, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошувалась перерва на 02.05.2024.

В судове засідання 02.05.2024 з`явилися позивач та відповідач, які надали пояснення по суті справи. В судовому засіданні 02.05.2024 за результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

08.12.2021 між позивачем та відповідачем був укладений Договір про співробітництво №17926/13, який посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Власюк Т.М. за реєстр №2571, надалі Договір про співробітництво.

Як зазначено в преамбулі цього Договору про співробітництво, цей договір був укладений сторонами з метою реалізації відповідачем проекту «КРИЛА», під яким мається на увазі будівництво на земельних ділянках позивача малоповерхових житлових будинків (таунхаусів) з метою подальшого володіння відповідачем на праві власності даними таунхаусами (далі Проект). Позивач зобов`язується продати на умовах даного договору відповідачу земельні ділянки, визначені в даному договорі.

В пункті 3.1.1 Договору про співробітництво сторони визначили, що позивач зобов`язаний за плату передати відповідачу земельні ділянки, визначені у пункті 3.2 даного договору, у володіння і користування на строк дії цього договору, а відповідач зобов`язаний використовувати земельні ділянки для реалізації Проекту в рамках Території забудови відповідно до умов договору, вимог земельного законодавства та до закінчення строку дії даного договору викупити земельні ділянки відповідно до Графіків, визначених цим договором, та переоформити право власності на земельні ділянки на себе та/або третіх осіб. Умови продажу узгоджуються сторонами в попередньому договорі купівлі-продажу та договорах купівлі-продажу земельних ділянок.

Відповідно до п.3.1.3 Договору про співробітництво відповідач до моменту переходу від позивача права власності на передані йому позивачем земельні ділянки є орендарем земельних ділянок згідно з переліком, вказаним у договорі. Суттєві умови договору оренди сторони узгоджують в окремому договорі, який укладається за формою згідно з Додатком 5 до Договору про співробітництво.

Відповідно до статті 2 «Визначення термінів» Договору про співробітництво Територія забудови це частина земельної поверхні в межах якої планується реалізувати Проект, що включає в себе Земельні ділянки, визначені у п.3.2 даного договору.

В пункті 3.2 Договору про співробітництво сторони визначили, що земельні ділянки, які позивач зобов`язаний передати відповідачу на умовах цього договору та які відповідач зобов`язується викупити до закінчення строку дії даного договору, визначені у Додатку 1 до даного договору. У Додатку 1 до Договору про співробітництво сторони визначили конкретні земельні ділянки, які підлягають відчуженню позивачем відповідачу на умовах цього договору із зазначенням їх кадастрових номерів та інших характеристик таких земельних ділянок (всього 103 земельні ділянки у Додатку 1 до Договору про співробітництво).

В пункті 3.3 Договору про співробітництво сторони визначили, що з метою забезпечення передання права користування земельними ділянками сторони протягом 10 календарних днів з моменту укладення даного договору укладають відповідний договір оренди за формою, наведеною у Додатку 5 до даного Договору про співробітництво.

Також в 3.4 Договору про співробітництво сторони визначили, що з метою забезпечення переходу права власності на земельні ділянки сторони протягом 10 календарних днів з моменту укладення даного договору укладають відповідний попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок оренди за формою, наведеною у Додатку 4 до даного Договору про співробітництво.

В пункті 4.1 статті 4 «Ціна договору» Договору про співробітництво сторони визначили, що на виконання умов цього договору відповідач передає позивачу загальну договірну вартість всіх земельних ділянок, визначених в п.3.2 цього договору, що становить 605725,14 дол.США, що на момент підписання даного договору відповідно до міжбанківського курсу продажу долару еквівалентно 13808260,06 грн, та 950 квадратних метрів таунхаусів Об`єкта будівництва (завершеного будівництва та прийнятого в експлуатацію Об`єкта будівництва з характеристиками, визначеними у Додатку 6 до цього договору) в такому порядку:

-відповідач зобов`язаний передати на користь позивача грошові кошти в розмірі 486725,14 дол.США відповідно до Графіку виплат (Додаток 2 до Договору про співробітництво)

-передача відповідачем квадратних метрів позивачу в розмірі 950 кв.м., що еквівалентно 600 дол.США за 1 кв.м, здійснюється відповідно до Графіку виплат (Додаток 3 до Договору про співробітництво).

В пункті 4.3 цієї статті 4 Договору про співробітництво сторони також визначили, що в якості забезпечення виконання зобов`язання з продажу земельних ділянок відповідач передав позивачу завдаток в сумі 20000,00 дол.США, що еквівалентно 545000,00 грн на момент підписання даного договору відповідно до міжбанківського курсу продажу долару.

Відповідно до п.5.1 Договору про співробітництво цей договір діє до 01.09.2023.

Права та обов`язки сторін сторони визначили в статті 6 Договору про співробітництво.

Зокрема, відповідно до п.6.1 вказаної статті позивач за цим договором має право отримати грошові кошти відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 даного договору та отримати квадратні метри відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 даного договору.

Відповідно до п.6.2.6 Договору про співробітництво позивач зобов`язався переоформити право власності на земельні ділянки, визначені у п.3.2 цього договору, після отримання грошових коштів та квадратних метрів від відповідача відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.6.3 вказаної статті 6 Договору про співробітництво відповідач за цим договором має право отримати право власності на земельні ділянки, визначені в п.3.2 даного договору, після передання позивачу грошових коштів та квадратних метрів у сумі та порядку, визначених в пункті 4.1 цього договору.

Відповідно до п.6.4.1 та 6.4.2 статті 6 Договору про співробітництво відповідач зобов`язався сплатити грошові та передати квадратні метри позивачу на умовах даного договору, а також зобов`язався здійснювати будівництво Об`єкта будівництва на земельних ділянках після отримання дозволу на виконання будівельних робіт і додержанням будівельних норм, правил, містобудівного законодавства.

В пункті 8.1 Договору про співробітництво сторони встановили, що для досягнення мети співробітництва та виконання умов даного договору сторони зобов`язані укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок, за яким позивач зобов`язаний передати відповідачу право власності на земельні ділянки, визначені у Додатку 1 до цього договору.

В статті 12 Договору про співробітництво сторони визначили відповідальність сторін за порушення цього договору. Зокрема, відповідно до п.12.3 цієї статті, у разі невиконання умов цього договору або порушення відповідачем строків виплати, передбачених Графіком виплат та/або Графіком передачі квадратних метрів, більш ніж 61 календарний день, відповідач виплачує пеню в розмірі, що еквівалентний 0,1% від суми простроченого зобов`язання на день нарахування пені за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Крім того, відповідно до п.12.7 цієї статті, у разі неправомірної односторонньої відмови відповідача від виконання своїх зобов`язань, передбачених договором, позивач має право залишити завдаток у себе, а відповідач несе відповідальність у формі штрафу в розмірі 20000,00 дол.США, що еквівалентно 545000,00 грн відповідно до міжбанківського курсу продажу долару, та відшкодовує позивачу підтверджені фінансові витрати, здійснені під час будівництва Об`єкта будівництва.

Також, відповідно до п.12.9 цієї статті 12 Договору про співробітництво, у випадку безпідставного ухилення та/або відмови відповідача від укладення попереднього договору купівлі-продажу та договорів купівлі-продажу земельних ділянок протягом строку більше ніж 30 календарних днів від запланованих дат укладення вказаних договорів, позивач має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку, а відповідач несе відповідальність у виді штрафу в розмірі 20000,00 дол.США, що еквівалентно 545000,00 грн відповідно до міжбанківського курсу продажу долару.

Наслідки настання обставин непереборної сили сторони визначили в статті 9 Договору про співробітництво, відповідно до п.9.2 якої у випадку виникнення форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань на період дії цих обставин. Про виникнення форс-мажорних обставин сторона, на виконання зобов`язань якої вони впливають, не пізніше як у триденний термін письмово інформує про це іншу сторону. Сторони негайно вступають в стадію переговорів для прийняття взаємовигідного спільного рішення щодо подальшого виконання умов цього договору.

Відповідно до п.9.4 цього договору у випадку, якщо продовження будівництва є неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин, то сторони припиняють будівництво та в цьому випадку вступає в дію стаття 9 цього договору. Відповідно до п.9.5 Договору про співробітництво настання обставин форс-мажору повинно бути підтверджено стороною, яка на них посилається, наданням відповідного документу Торгово-промислової палати України.

У Додатку 2 до Договору про співробітництво сторони визначили Графік виплати грошових коштів відповідачем позивачу за земельні ділянки, які підлягають відчуженню позивачем відповідачу на умовах цього договору (всього 103 земельні ділянки). Відповідно до вказаного Графіку виплат, вартість перших 6 земельних ділянок (№1-№6 за порядком в графіку) підлягала сплаті відповідачем позивачу до 10 січня 2022, вартість наступних 6 земельних ділянок (№7-№12 за порядком в графіку) - до 10 лютого 2022, вартість 4 земельних ділянок (№58, №59, №61 та №62 за порядком в графіку) в день підписання договору, вартість решти земельних ділянок (позиції №13-№103, крім №58, №59, №61 та №62) у строки, які також визначені в цьому Додатку 2 в періоді між 10 березня 2022 та 01 вересня 2023 для кожної із цих земельних ділянок.

У Додатку 3 до Договору про співробітництво сторони визначили Графік передачі квадратних метрів відповідачем позивачу, відповідно до якого підлягало передачі всього 950 квадратних метрів або 570000,00 дол.США, а саме:

- по 105 квадратних метрів (або по 63000,00 дол.США) підлягали передачі в строк відповідно до 10.06.2022, до 10.07.2022, до 10.09.2022, до 10.11.2022, до 10.03.2023, до 10.05.2023, до 10.06.2023 та до 10.08.2023;

- 110 квадратних метрів (або 66000,00 дол.США) підлягали передачі в строк до 01.09.2023.

У Додатку 4 до Договору про співробітництво сторони визначили умови попереднього договору купівлі-продажу земельних ділянок, що підлягає укладенню між сторонами.

У Додатку 5 до Договору про співробітництво сторони визначили умови договору оренди земельних ділянок, що підлягає укладенню між сторонами.

У Додатку 6 до Договору про співробітництво сторони визначили технічні характеристики таунхаусів, квадратні метри у яких підлягають передачі відповідачем позивачу.

На виконання Договору про співробітництво сторони 08.12.2021 уклали договір оренди земельних ділянок, за яким позивач як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає в оренду земельні ділянки (об`єктом оренди є 112 земельних ділянок), надалі договір оренди. Строк дії договору оренди до 01.09.2023 (пункт 3.1 договору оренди).

Також на виконання Договору про співробітництво сторони 08.12.2021 уклали попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок, надалі попередній договір, за яким позивач та відповідач зобов`язались в майбутньому укласти основний договір купівлі-продажу земельних ділянок, перелік яких визначено в п.1.1 цього попереднього договору (всього 103 земельні ділянки). В пункті 1.2 цього попереднього договору сторони погодили, що основний договір буде укладений сторонами у строк до 08 грудня 2022, на умовах та у відповідний графік згідно з підпунктом 2.2.1 цього попереднього договору.

Відповідно до підпункту 1.4.2 попереднього договору сторони домовились, що основний договір може бути укладений окремо на кожну земельну ділянку, визначену в п.1.1 цього договору, після сплати відповідачем коштів, шо покривають договірну вартість цієї ділянки, визначену в п.2.2.1 цього договору та виконання інших відкладальних умов.

Відповідно до пункту 2.2 попереднього договору на дату підписання цього договору вартість земельних ділянок буде складати суму 1076725,14 дол.США, яка буде сплачена в гривневому еквіваленті за курсом продажу долару на дату оплати.

В підпункті 2.2.1 попереднього договору сторони визначили кадастровий номер, площу, вартість та кінцевий строк викупу 112 земельних ділянок (для кожної із цих земельних ділянок окремо). Відповідно до вказаного графіку у підпункті 2.2.1 попереднього договору, кінцевим строком викупу перших 6 земельних ділянок (№1-№6 за порядком в графіку) було 10 січня 2022, кінцевим строком викупу наступних 6 земельних ділянок (№7-12 за порядком в графіку) - 10 лютого 2022, кінцевим строком викупу 4 земельних ділянок (№58, №59, №61 та №62 за порядком в графіку) день підписання договору, кінцеві строки викупу решти земельних ділянок (позиції №13-№112, крім позицій №58, №59, №61 та №62) були вказані також у вигляді конкретних календарних дат в періоді між 10 березня та 08 грудня 2022 для кожної із цих земельних ділянок окремо.

В підпункті 2.2.2 попереднього договору сторони встановили, що сума основного договору зменшується пропорційно до договірної вартості кожної земельної ділянки, що визначена в п.2.2.1 цього договору та була відчужена за основним договором на користь відповідача, при цьому вартість відчуження за основним договором не впливає на це.

Строк дії попереднього договору до 08.12.2022 або (1) укладення основного договору або (2) припинення дії чи розірвання цього договору (пункт 5.1 попереднього договору).

Також на виконання Договору про співробітництво сторони уклали 10 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, саме:

№ з/пДата договору купівлі-продажуКадастровий номер земельної ділянки, яка є об`єктом купівлі-продажу108.12.20213210800000:01:132:0852208.12.20213210800000:01:132:0853308.12.20213210800000:01:132:0855408.12.20213210800000:01:132:0856508.02.20223210800000:01:132:0864608.02.20223210800000:01:132:0863708.02.20223210800000:01:132:0862808.02.20223210800000:01:132:0861908.02.20223210800000:01:132:08601008.02.20223210800000:01:132:0859

В подальшому, з підстав невиконання відповідачем умов Договору про співробітництво, позивач направив відповідачу вимогу від 24.10.2023 про сплату штрафних санкцій, у якій вимагав сплатити штрафні санкції, передбачені Договором про співробітництво, надалі вимога від 24.10.2023 про сплату штрафних санкцій. Вказану вимогу від 24.10.2023 про сплату штрафних санкцій позивач направив відповідачу поштовим відправленням від 25.10.2023, оплативши доставку вказаного поштового відправлення до поштового відділення відповідача та допустивши при цьому помилку в найменуванні одержувача (відповідача), а саме одержувачем поштового відправлення замість «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» помилково було вказано «ДЕВЕЙС ГРЕЙД».

Зазначене поштове відправлення фактично не було одержано відповідачем у відділенні «Укрпошти» та було повернуто позивачу.

01.11.2023 відповідач відчужив на користь третьої особи одну із земельних ділянок, яка буда придбана відповідачем у позивача з метою реалізації проекту «КРИЛА» в рамках Договору про співробітництво, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0862. Факт відчуження відповідачем 01.11.2023 вказаної земельної ділянки підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.01.2023 №361163390.

Звертаючись до суду в січні 2024 з даним позовом у справі №911/108/24, позивач посилається на односторонню відмову відповідача від виконання зобов`язань за Договором про співробітництво та з вказаних підстав просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме 4341588,04 грн пені, 545000,00 грн штрафу та 545000,00 грн штрафу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав виникнення форс-мажорних обставин внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ щодо України з 24.02.2022, а також з інших підстав, наведених відповідачем у відзиві на позов.

Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам справи та укладеному між сторонами Договору про співробітництво від 08.12.2021 №17926/13 (тут і надалі Договір про співробітництво), суд звертає увагу насамперед на принцип свободи договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України.

Як вказував Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі №909/51/19, ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору. Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові на підставі чинного законодавства.

Отже, принцип свободи договору надає сторонам можливість гнучко, швидко і ефективно регулювати відносини в сфері цивільного обороту шляхом узгодження та фіксації в договорі взаємних прав та обов`язків сторін з урахуванням конкретної ситуації та інтересів сторін.

Суд відмічає, що укладений сторонами на засадах принципу свободу договору Договір про співробітництво за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи різних договорів, а саме:

- елементи договору про спільну діяльність (в частині взяття сторонами на себе певних спільних зобов`язань з метою досягнення мети реалізації Проекту. Про наявність спільних зобов`язань та спільної мети випливає, зокрема, із положень пункту 3.1 Договору про співробітництво: «З метою реалізації Проекту сторони домовились виконати такі зобов`язання…»; із положень пункту 7.1: «Для досягнення мети співробітництва та виконання умов даного договору сторони укладають договір оренди земельних ділянок….»; та положень пункту 8.1: «Для досягнення мети співробітництва та виконання умов даного договору сторони домовились, що погоджена… плата за земельні ділянки не буде зростати»);

- елементи попереднього договору оренди земельних ділянок (в частині взяття сторонами на себе зобов`язань укласти в майбутньому договір оренди земельних ділянок, умови якого сторони визначили в Додатку 5 до Договору про співробітництво);

- елементи попереднього договору купівлі-продажу (в частині взяття сторонами на себе зобов`язань укласти в майбутньому попередній договір купівлі-продажу земельних ділянок та основний або декілька основних договорів купівлі-продажу земельних ділянок, умови яких визначені сторонами, зокрема, в Додатках 1, 2, 3, 4, 5 до Договору про співробітництво) та елементи основного договору купівлі-продажу земельних ділянок (в частині взяття відповідачем на себе зобов`язань передати позивачу загальну договірну вартість земельних ділянок відповідно до Графіку виплат та Графіку передачі квадратних метрів як це передбачено в п.4.1 Договору про співробітництво);

- елементи договору будівельного підряду та договору міни (в частині взяття відповідачем на себе зобов`язань, передбачених пунктами 4.1.2, 6.4.1 та 6.4.2 Договору про співробітництво, здійснювати будівництво Об`єкту будівництва та передати позивачу 950 квадратних метрів завершених будівництвом таунхаусів в рахунок оплати земельних ділянок).

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

При цьому, статтями 1130 та 1131 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

Також, відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Також, відповідно до ч.1 та 2 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Суд відмічає, що відповідальність сторін за порушення Договору про співробітництво сторони врегулювали в статті 12 цього договору, що також відповідає принципу свободи договору.

Оцінюючи доводи позивача у спорі, який посилався на неправомірну односторонню відмову відповідача від виконання своїх зобов`язань за Договором про співробітництво, та доводи відповідача, який посилався на здійснення ним в рамках виконання Договору про співробітництво будівництва 26 фундаментів до 24.02.2022 (до початку широкомасштабної військової агресії РФ проти України) та виникнення з 24.02.2022 форс-мажорних обставин у зв`язку із вказаною військовою агресією РФ проти України, суд зазначає наступне.

Передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору і передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції.

Статтею 79 цього Кодексу передбачений стандарт «вірогідності доказів», відповідно до якого наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту наведеної статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

При цьому з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан. Дана обставина широкомасштабної військової агресії РФ проти України та введення з 24.02.2022 воєнного стану є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування відповідно до ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За умовами підпункту 4.1.1 статті 4 та Додатку 2 до Договору про співробітництво, відповідач зобов`язався, зокрема, до 10.02.2022 (тобто до того як почалась 24.02.2022 широкомасштабна військова агресія РФ проти України) оплатити позивачу загалом вартість 12 земельних ділянок, які були визначені в Додатку 2 до цього договору (з них 6 земельних ділянок - до 10 січня 2022 та 6 земельних ділянок до 10 лютого 2022, порядкові номери земельних ділянок в Графіку виплат в Додатку 2 від №1 до №12) та здійснити викуп у позивача цих земельних ділянок.

В той же час, відповідно до обставин справи, відповідач в цей строк (до 10.02.2022) вказані земельні ділянки позивачу не оплатив та не викупив їх у позивача, однак оплатив та викупив у позивача 10 інших земельних ділянок (порядкові номери в Графіку виплат Додатку 2 №58, №59, №61, №62, №64, №65, №66 №67, №68, №69), які також підлягали викупу відповідачем у позивача, але могли бути викуплені відповідачем і після 10.02.2022 за умовами Договору про співробітництво.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вперше невиконання (порушення) відповідачем умов Договору про співробітництво виникло ще до 24.02.2022 та полягало у невиконанні відповідачем обов`язку оплатити та викупити у позивача 12 земельних ділянок (порядкові номери земельних ділянок в Графіку виплат в Додатку 2 від №1 до №12).

Відповідач у спорі не заперечує, що після 24.02.2022 відповідач взагалі не здійснював позивачу оплат вартості земельних ділянок та не здійснював у позивача їх викуп. Тобто всього відповідач оплатив та викупив у позивача із 103 земельних ділянок, які були передбачені Додатком 1 та Додатком 2 до Договору про співробітництво, лише 10 земельних ділянок, які наведені в таблиці вище в цьому рішенні суду. Але відповідач при цьому у спорі заперечує свою односторонню відмову від виконання Договору про співробітництво.

Заперечуючи свою односторонню відмову від виконання Договору про співробітництво в частині зобов`язання по здійсненню оплат вартості та викупу земельних ділянок, відповідач при цьому посилається на виникнення у нього форс-мажорних обставин внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ проти України з 24.02.2022, внаслідок якої були введені, зокрема, обмеження щодо нотаріального посвідчення правочинів та державної реєстрації прав щодо нерухомості, а керівник відповідача, яка мешкала на території міста Ірпінь, з метою збереження життя та здоров`я виїхала за межі території України, внаслідок чого була позбавлена можливості укладення будь-яких договорів чи видачі довіреностей. Відповідач у відзиві щодо цього зазначає, що навіть за умови наявності у відповідача бажання на виконання умов Договору про співробітництво, він був позбавлений можливості укладати договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були визначені в Додатку 2 до Договору про співробітництво.

Крім того, за умовами підпункту 4.1.2 статті 4 та Додатку 3 до Договору про співробітництво відповідач зобов`язався також передати позивачу 950 квадратних метрів таунхаусів (завершеного будівництва та прийнятого в експлуатацію Об`єкта будівництва), а саме по 105 квадратних метрів до 10.06.2022, до 10.07.2022, до 10.09.2022, до 10.11.2022, до 10.03.2023, до 10.05.2023, до 10.06.2023, до 10.08.2023 та 110 квадратних метрів до 01.09.2023 (105 х 8 + 110=950).

Оцінюючи доводи відповідача про те, що він до 24.02.2022 здійснив будівництво 26 фундаментів таунхаусів, що підтверджується світлинами із інтернет-ресурсів з продажу нерухомості «LUN» та «DIM.RIA», суд зазначає що із наданих відповідачем світлин неможливо достовірно встановити ні кількість збудованих фундаментів, ні завершення будівництва цих фундаментів, ні відповідність фундаментів (частин фундаментів) будівельним нормам.

Суд також враховує, що відповідачем не надано також доказів повідомлення відповідачем позивача про готовність будівельних робіт (частини робіт) до передання позивачу та доказів прийняття таких робіт позивачем.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Суд може погодитись з відповідачем в тому, що відповідач після отримання у відділі містобудування та архітектури Бучанської міської ради будівельних паспортів міг розпочати здійснення певних будівельних робіт на певних земельних ділянках. Однак надані відповідачем світлини з інтернет-ресурсів самі по собі не є доказом обставини завершення відповідачем будівництва 26 фундаментів таунхаусів, на яку посилається відповідач у спорі.

Разом з тим, суд зауважує, що за умовами підпункту 4.1.2 статті 4, а також Додатку 3 та Додатку 6 до Договору про співробітництво відповідач зобов`язався передати позивачу 950 квадратних метрів таунхаусів, які завершені будівництвом, а не певні фундаменти чи інші незавершені будівельні роботи, на які посилається відповідач.

Відповідач при цьому у спорі фактично визнає, що він, розпочавши здійснення певних будівельних робіт, в підсумку так і не передав позивачу жодного із 950 квадратних метрів таунхаусів, завершених будівництвом, враховуючи посилання відповідача у спорі на виникнення з 24.02.2022 форс-мажорних обставин.

Заперечуючи свою односторонню відмову від виконання Договору про співробітництво в частині зобов`язання щодо завершення будівництва та передачі позивачу 950 квадратних метрів таунхаусів, відповідач посилається на виникнення у нього форс-мажорних обставин внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ проти України з 24.02.2022, внаслідок якої відповідач був позбавлений можливості отримувати дозвільні документи на земельні ділянки та не мав доступу до земельних ділянок, які знаходились на тимчасово окупованій території.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про виникнення у нього форс-мажорних обставин внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ проти України з 24.02.2022, суд з цього приводу зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Загальновідомою є обставина того, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Отже, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З аналізу вказаної норми, а також умов Договору про співробітництво (стаття 9, пункт 9.2) вбачається, що обставини непереборної сили є підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від самого зобов`язання в цілому.

При цьому, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309 територія міста Буча була віднесена до тимчасово окупованих територій у періоді з 03.03.2022 по 01.04.2022, окремі населені пункти Бучанського району відносились до територій можливих бойових дій у періодах сукупно з 24.02.2022 по 01.04.2022, та окремі населені пункти Бучанського району відносились до територій активних бойових дій у періодах сукупно з 25.02.2022 по 01.04.2022.

Отже, щонайменше до 24.02.2022 та після 01.04.2022 відповідач мав доступ до земельних ділянок та міг продовжувати (здійснювати) будівництво на них, враховуючи, що відповідачем не надано доказів неможливості здійснення будівництва до 24.02.2022 (тобто до того, як почалось широкомасштабне вторгнення РФ на територію України) та після 01.04.2022, тобто після деокупації території Бучанського району.

При цьому, відповідно до обставин справи, вказаний період тимчасової окупації/ можливих бойових дій/активних бойових дій сукупно тривав з 24.02.2022 по 01.04.2022, що становить сукупно не більше 37 календарних днів. Тобто навіть якщо врахувати цей період тривалістю 37 календарних днів з 24.02.2022 по 01.04.2022 в якості періоду дії форс-мажорних обставин, протягом якого відповідач об`єктивно не мав змоги здійснювати будівництво, та врахувати, що кінцевою датою в графіку виплат відповідачем грошових коштів за земельні ділянки (Додаток 2 до Договору про співробітництво) та кінцевою датою в графіку передачі відповідачем квадратних метрів (Додаток 3 до Договору про співробітництво) сторонами було визначено 01 вересня 2023, то, тим не менш, є підстави для висновку про те, що в будь-якому разі відповідач міг та повинен був завершити як виконання графіку виплат за земельні ділянки, так і графіку передачі квадратних метрів, навіть із затримкою на ці 37 календарні дні, тобто до 08 жовтня 2023.

Доказів письмового повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, як це вимагалось п.9.2 та п.9.5 Договору про співробітництво, та надання позивачу відповідного документу Торгово-промислової палати України на підтвердження настання у відповідача форс-мажору, відповідач суду не надав.

Відповідно до обставин справи, відповідач після лютого 2022 взагалі припинив виконання графіку виплат та графіку передачі квадратних метрів та в подальшому не поновив виконання своїх зобов`язань за Договором про співробітництво та ні до 01 вересня 2023, ні до 08 жовтня 2023 ні в будь-яку іншу дату після цього не здійснював виконання позивачу за Договором про співробітництво.

В той же час, закінчення передбаченого пунктом 5.1 Договору про співробітництво строку дії цього договору (01.09.2023) не звільняло відповідача від виконання зобов`язань, що виникли до закінчення строку дії цього договору, а відповідно до п.10.5 Договору про співробітництво одностороння відмова від договору не допускалась.

При цьому суд також відмічає, що правова позиція позивача у даному спорі про нарахування пені відповідачу не з 1-го дня прострочення відповідача, а лише з 62-го дня прострочення, частково тим самим вже враховує вищевказані заперечення відповідача про неможливість здійснення будівництва в певний період (в межах тривалості вищевказаного періоду тимчасової окупації/можливих бойових дій/активних бойових дій на території Бучанського району з 24.02.2022 по 01.04.2022 тривалістю 37 календарні дні), беручи до уваги, що позивач у цьому спорі не вимагає від відповідача пені за перші 61 дні прострочення виконання зобов`язання з передачі квадратних метрів, що таким чином повністю поглинає період тривалістю 37 днів тимчасової окупації/можливих бойових дій/активних бойових дій.

Так само, неспроможними є доводи відповідача у спорі про наявність обмеження щодо нотаріального посвідчення правочинів та державної реєстрації прав щодо нерухомості та про виїзд керівника відповідача за межі України, враховуючи факт припинення після 01.04.2022 тимчасової окупації/можливих бойових дій/активних бойових дій на території м.Буча та факт бездіяльності відповідача, який не поновив виконання своїх зобов`язань за Договором про співробітництво ні з 01.04.2022 ні в подальшому.

Отже, суд приходить до висновку про те, що після 01.04.2022 мала місце одностороння неправомірна відмова відповідача від виконання Договору про співробітництво, враховуючи, що відповідач після того, як відпали об`єктивні обмеження на здійснення відповідачем будівництва таунхаусів та викупу земельних ділянок, які були викликані широкомасштабним вторгненням РФ на територію України та введенням у зв`язку з цим 24.02.2022 воєнного стану, не поновив виконання своїх зобов`язань за Договором про співробітництво, будівництво таунхаусів на земельних ділянках не продовжив та не продовжив оплату позивачу вартості земельних ділянок та здійснення їх викупу у позивача.

Більш того, відповідач, не завершивши будівництво таунхаусів, не передавши позивачу відповідну кількість квадратних метрів збудованих таунхаусів та не завершивши викуп у позивача усіх земельних ділянок, які були передбачені до викупу відповідачем з метою реалізації проекту «КРИЛА», 01.11.2023 вже відчужив на користь третьої особи одну із вказаних земельних ділянок, яка буда придбана відповідачем у позивача з метою реалізації проекту «КРИЛА» в рамках Договору про співробітництво, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0862.

Наведений факт відчуження відповідачем земельної ділянки до завершення виконання Договору про співробітництво, на переконання суду, також свідчить про втрату у відповідача після 24.02.2022 інтересу у реалізації проекту «КРИЛА», принаймні в рамках співпраці відповідача з позивачем за укладеним між сторонами Договору про співробітництво, та додатково підтверджує факт односторонньої відмови відповідача від Договору про співробітництво, оскільки відчуження земельної ділянки відповідачем третій особі суперечило самій меті Договору про співробітництво, яка передбачена в преамбулі цього договору реалізації проекту «КРИЛА», під яким малось на увазі будівництво на земельних ділянках позивача малоповерхових житлових будинків (таунхаусів) з метою подальшого володіння відповідачем на праві власності даними таунхаусами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 та 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В статті 12 Договору про співробітництво сторони визначили відповідальність сторін за порушення цього договору. Зокрема, відповідно до п.12.3 цієї статті, у разі невиконання умов цього договору або порушення відповідачем строків виплати, передбачених Графіком виплат та/або Графіком передачі квадратних метрів, більш ніж 61 календарний день, відповідач виплачує пеню в розмірі, що еквівалентний 0,1% від суми простроченого зобов`язання на день нарахування пені за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Доводи позивача про те, що в Договорі про співробітництво сторони передбачили нарахування пені за кожен день прострочення, а тому, на думу позивача, сторони тим самим визначили нарахування пені без обмеження шестимісячним строком, суд відхиляє, оскільки Договір про співробітництво не містить застереження про те, що нарахування пені не припиняється після завершення вказаного шестимісячного строку.

Разом з тим, суд враховує також, що відповідно до п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Із наведеної норми п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України випливає, що передбачений частиною 6 ст.232 цього Кодексу 6-ти місячний строк продовжується на весь строк карантину.

Отже, оскільки карантин діяв по 30.06.2023, а початок виникнення прострочення відповідача припадає на період дії карантину, то є підстави для висновку про те, що пеня в даному випадку може бути нарахована у межах вказаного 6-місячного строку, але щонайменше по 30.12.2023 за правилами п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Доводи відповідача у спорі про те, що заявлена позивачем до стягнення пеня виходить за межі строку дії Договору про співробітництво, суд відхиляє, оскільки закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Так, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Вказана правова позиція узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 №910/9072/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17, від 13.06.2018 у справі № 910/2153/17, від 13.02.2018 у справі № 910/123/17.

Закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань та не є підставою для звільнення боржника від відповідальності у вигляді пені, застосованої кредитором за порушення, яке мало місце під час дії договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17.

Доводи відповідача про пропуск річного строку позовної давності для стягнення пені суд відхиляє, оскільки перебіг строків позовної давності зупиняється на строк дії воєнного стану відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача про те, що відповідач не отримував від позивача листа-вимоги про сплату штрафу та пені, не впливають на настання відповідальності відповідача за невиконання договору, яка була передбачена в статті 12 Договору про співробітництво.

Відповідач свій контррозрахунок пені суду не подавав.

Перевіряючи розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення пені, суд зауважує, що позивачем не враховано альтернативний характер зобов`язання відповідача, яке було передбачене Додатком 3 до Договору про співробітництво і за невиконання якого відповідачем позивачем заявлена до стягнення пеня у цьому спорі. Так, як випливає з вказаного Додатку 3 до Договору про співробітництво і не заперечується позивачем у спорі, відповідач був зобов`язаний у строки, встановлені цим Додатком 3, або передати позивачу 950 квадратних метрів таунхаусів або сплатити грошовий еквівалент в розмірі 600 дол.США за 1 кв.м.

Відповідно до ст.539 Цивільного кодексу України альтернативним є зобов`язання, в якому боржник зобов`язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, оскільки вказане зобов`язання є альтернативним і боржник має право вибору предмета зобов`язання, то, на переконання суду, в такому випадку до визначеної в Договорі про співробітництво ставки пені (0,1% за кожен день прострочення) підлягає застосуванню загальне правило про обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановлене статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», враховуючи, що однією із альтернатив для боржника було виконання саме грошового зобов`язання.

При цьому, подвійна облікова ставка НБУ в періоді з 27.10.2023 по 14.12.2023 становила 32% річних, в періоді з 15.12.2023 по 08.01.2024 30% річних, що є меншим визначеної в Договорі про співробітництво ставки пені (0,1% за кожен день прострочення), однак в розрахунку пені позивача це обмеження не враховано.

Отже, перевіривши розрахунок позивача щодо пені, судом встановлено, що загальна сума пені становить 4 090 650,69 грн, а саме:

№ за графі-комСума простроченого зобов`язання за графікомСтрок виконання зобов`язанняЗаявлений позивачем період нарахування пеніПеріод нарахування пені судом у межах 6 місяців від прострочення та карантинуСума пені (0,1%, але не більше подвійної ставки НБУ)11716750 грнДо 10.06.2022З 11.08.2022 по 08.01.2024З 11.08.2022 по 30.12.2023, де З 11.08.2022 по 26.10.2023758 803,50 З 27.10.2023 по 30.12.202396 326,1421716750 грнДо 10.07.2022З 10.09.2022 по 08.01.2024З 10.09.2022 по 30.12.2023, де З 10.09.2023 по 26.10.2023707 301,00 З 27.10.2023 по 30.12.202396 326,1431716750 грнДо 10.09.2022З 11.11.2022 по 08.01.2024З 11.11.2022 по 30.12.2023, де З 11.11.2022 по 26.10.2023 600 862,50 З 27.10.2023 по 30.12.202396 326,1441725833,24 грнДо 10.10.2022З 11.01.2023 по 08.01.2024З 11.01.2023 по 30.12.2023, де З 11.01.2023 по 26.10.2023498 765,81 З 27.10.2023 по 30.12.202396 835,7951716750 грнДо 10.03.2022З 11.05.2023 по 08.01.2024З 11.05.2023 по 30.12.2023, де З 11.05.2023 по 26.10.2023290 130,75 З 27.10.2023 по 30.12.202396 326,1461716750 грнДо 10.05.2023З 11.07.2023 по 08.01.2024З 11.07.2023 по 30.12.2023, де З 11.07.2023 по 26.10.2023185 409,00 З 27.10.2023 по 30.12.202396 326,1471725833,24 грнДо 10.06.2023З 11.08.2023 по 08.01.2024З 11.08.2023 по 30.12.2023, де З 11.08.2023 по 26.10.2023132 889,16 З 27.10.2023 по 30.12.202396 835,7981716750 грнДо 10.08.2023З 11.10.2023 по 08.01.2024З 11.10.2023 по 08.01.2024, де З 11.10.2023 по 26.10.202327 468,00 З 27.10.2023 по 08.01.2024108 994,54 91798500 грнДо 01.09.2023З 02.11.2023 по 08.01.2024З 02.11.2023 по 08.01.2024104 724,15Сума15 550 666,48 4 090 650,69

Отже, позовні вимоги про стягнення 4341588,04 грн пені підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 4 090 650,69 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам про стягнення штрафу на підставі пункту 12.7 Договору про співробітництво та одночасно штрафу на підставі пункту 12.9 Договору про співробітництво, суд відмічає, що норми пунктів 12.7 та 12.9 Договору про співробітництво, на які посилається позивач у спорі, носять казуальний характер.

Так, обидва ці пункти 12.7 та 12.9 встановлюють відповідальність відповідача у вигляді штрафу за відмову від виконання відповідачем своїх зобов`язань, при цьому є підстави для висновку про те, що норма пункту 12.9 є спеціальною по відношенню до загальної норми пункту 12.7, оскільки ця норма передбачає право позивача вимагати укладення основного договору або договору купівлі-продажу у випадку безпідставного ухилення та/або відмови відповідача від укладення попереднього договору купівлі-продажу та договорів купівлі-продажу земельних ділянок протягом строку більше ніж 30 календарних днів від запланованих дат укладення вказаних договорів та встановлює відповідальність відповідача в такому разі у вигляді штрафу.

В той же час, відповідно до обставин даної справи, позивач не заявляє вимоги до відповідача про укладення основного договору чи договору купівлі-продажу, а тому в цьому випадку застосуванню підлягає саме загальна норма 12.7 Договору про співробітництво, враховуючи неможливість застосування двічі одного і того самого штрафу за одне і те саме порушення.

Оскільки відповідно до обставин даної справи має місце неправомірна одностороння відмова відповідача від виконання своїх зобов`язань, передбачених Договором про співробітництво, про що судом зазначено вище, то позивач має право на стягнення штрафу, передбаченого загальною нормою п.12.7 Договору про співробітництво.

Отже, позовні вимоги про стягнення штрафів в розмірі 1090000,00 грн підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення штрафу в розмірі 545000,00 грн, а у задоволенні решти вимог необхідно відмовити за їх необґрунтованістю.

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення 4341588,04 грн пені та 1090000,00 грн штрафів, а саме в частині стягнення 4090650,69 грн та 545000,00 грн штрафу.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 81473,82 грн відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в розмірі 69534,76 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81473,82 х 4635650,69 : 5431588,04=69534,76).

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКАЧ ЛІМІТЕД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» про стягнення 4341588,04 грн пені та 1090000,00 грн штрафів задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» (07301, Київська обл., м.Вишгород, вул.Київська, 10, ідентифікаційний код 43054693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКАЧ ЛІМІТЕД» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.18, оф.1, ідентифікаційний код 41339580) 4090650 (чотири мільйони дев`яносто тисяч шістсот п`ятдесят) грн 69 коп. пені, 545000 (п`ятсот сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. штрафу та 69534,76 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 76 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКАЧ ЛІМІТЕД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВАЙС ТРЕЙДЕР» в частині стягнення 250937,35 грн пені та 545000,00 грн штрафу відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2024.

Суддя О.О. Третьякова