Рішення

від 31.05.2024 по справі 911/942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/942/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій», Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Балаклея

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» б/н від 05.04.2024 року (вх. №522/24 від 11.04.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №768 від 21.08.2023 року у розмірі 192509,33 грн., з яких 181174,61 грн. основного боргу, 8106,1 грн. неустойки, 1896,12 грн. інфляційних втрат та 1332,50 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/942/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» (за Договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (за Договором - Покупець) укладено Договір поставки №768 від 21.08.2023 року (далі - Договір), згідно п. 1 якого, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору та Замовлення. Товар поставляється в асортименті, узгодженому Сторонами Договору в Логістичній специфікації (Додаток №1) та за цінами, що визначені в Прайс-листі (Додаток №2), які є невід`ємною частиною цього Договору. Постачальник гарантує, що Товар, який поставляється за цим Договором, не обтяжений вимогами третіх осіб (щодо мита, податків, застави, арешту та ін.).

Відповідно до п.п. 2.10 Договору, оплата за Товар здійснюється протягом 45 календарних днів від дати поставки (дати поставки/дати реалізації Товару Покупцем) за умови, що Постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного Договору. Якщо Постачальник виконав вимоги п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного Договору пізніше 10-денного (десятиденного) строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання Постачальником всіх умов п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного Договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов`язання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого Товару, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені Договором.

Згідно п.п. 7.2 Договору, у випадку порушення термінів оплати Товару, передбачених цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника неустойку в розмірі 0.05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.п. 8.1 Договору, у випадку виникнення спору між Сторонами з питань, передбачених даним Договором, Сторони вживають усіх заходів до їх вирішення шляхом переговорів.

Згідно п. п. 11.1, 11.4 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року, а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань Сторонами. У тому випадку, якщо Сторони, у строк не менш ніж за 20 (двадцять) днів до закінчення строку дії даного Договору, не повідомлять одна одну про бажання розірвати Договір або укласти новий договір, то Договір вважається продовженим строком на один рік на тих самих умовах. Сплив строку дії чи розірвання даного Договору не звільняють Сторони від виконання зобов`язань, прийнятих на себе по ньому.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 384174,61 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними №РН-0000733 від 04.10.2023 року, №РН-0000774 від 10.10.2023 року, №РН-0000797 від 25.10.2023 року, №РН-0000819 від 01.11.2023 року, №РН-0000849 від 08.11.2023 року та №РН-0000962 від 27.12.2023 року (том 1 а. с. 28-33).

В подальшому відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, на загальну суму 203000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями №8897815 від 21.12.2023 року та №9030269 від 14.02.2024 року (том 1 а. с. 38, 41).

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 18.03.2024 року про сплату заборгованості, яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що за своєю природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов Договору, не повністю оплачено отриману від позивача продукцію, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 181174,61 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за Договором у сумі 181174,61 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 8106,1 грн. неустойки, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 8106,1 грн., суд дійшов висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1896,12 грн. інфляційних втрат та 1332,50 грн. 3% річних за неналежне виконання умов Договору поставки №768 від 21.08.2023 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 1896,12 грн. та 3% річних у сумі 1332,50 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (08132, Київська обл., Бучанський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» (20721, Черкаська обл., Черкаський р-н., с. Балаклея, вул. Миру, 58б, код ЄДРПОУ 14195438) 181174 (сто вісімдесят одну тисячу сто сімдесят чотири) грн. 61 коп. основного боргу, 8106 (вісім тисяч сто шість) грн. 10 коп. неустойки, 1896 (тисячу вісімсот дев`яносто шість) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 1332 (тисячу триста тридцять дві) грн. 50 коп. 3% річних та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць