Рішення

від 21.05.2024 по справі 916/456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/456/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490 ) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Індустріальне Обладнання" (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 39Е, код ЄДРПОУ 35566441)

про стягнення 509 140,3 грн.;

Представники сторін -

від позивача Горбач А.М., за довіреністю;

від відповідачів Тамазликар Й.О., за ордером.

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи (у подальшому Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Індустріальне Обладнання", надалі відповідач, про стягнення 509 140,30 грн. штрафних санкцій і за договором № 4600006913 від 20.12.2022р. про закупівлю товарів.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору в частині дотримання узгоджених строків поставки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/456/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

14.02.2024р. за вх.№ 6094/24 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання за участю сторін по справі.

26.02.2024р. до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представника відповідача.

Також 26.02.2024р. за вх. № 7717/24 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що 18.04.2023р. за вих. № 2003/14/153 Одеська регіональна ТПП, розглянувши заяву №140423/01 від 14.04.2023 замовника - ТОВ "НВП "Індустріальне Обладнання" видала висновок про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP).

Відповідно до згаданого висновку, Одеська регіональна ТПП засвідчує настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання ТОВ "НВП "Індустріальне Обладнання" своїх зобов?язань за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600006913 від 20 грудня 2022р.

27.04.2023р. між ТОВ "Оператор ГТС України" (Покупець) та ТОВ "НВП "Індустріальне Обладнання" (Постачальник) укладено Додаткову Угоду №1 до Договору №4600006913 від 20.12.2022 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).

Відповідно до умов додаткової угоди №1, з урахуванням Висновку Одеської регіональної ТПП № 2003-14/153 від 18.04.2023р. у договір було внесено зміни про наступне: Додаток №1 "Специфікація" до Договору викласти в редакції Додатка №1 до цієї Додаткової угоди; Пункт 12.1. розділу 12 Договору "Термін дії Договору" викласти у новій редакції такого змісту: "12.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонамо діє До "30" червня 2023р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання". Всі інші умови Договору залишаються без змін.

Також 27.04.2023р. підписано Додаток № 1 до Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) Специфікацію. Відповідно до умов Специфікації поставці підлягали: установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538 LINCOLN ELECTRIC (Польща) комплект, у кількості 14 комплектів, вартістю 471 900,00 грн. за комплект, загальною вартістю 6 606 600,00 грн. без ПДВ, строк поставки 180 днів з дня укладення договору. Комплект ремонтний до плазмотрона LC65 LINCOLN ELECTRIC (Польща), у кількості з комплекти, вартістю 140 280,00 за комплект, загальною вартістю 420 840,00 грн. без ПДВ, строк поставки 180 днів з дня укладення договору. Машина для газового різання труб CG2-11D HUAWEI WC MACHINES (Китай) комплект, у кількості 18 комплектів, вартістю 88 000,00 грн. за комплект, загальною вартістю 1 584 000,00 грн. без ПДВ, строк поставки 120 днів з дня укладення договору. Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT LINCOLN ELECTRIC (США) комплект, у кількості 3 комплекти, вартістю 44 020,00 грн. за комплект, загальною вартістю 132 060,00 грн. без ПДВ, строк поставки 180 днів з дня укладення договору.

Відповідач звертає увагу суду на наступні обставини: Відповідно до видаткової накладної № 4 від 16.03.2023р. Постачальник передав Покупцю Комплект ремонтний до плазмотрона LC65 (Комплект ремонтний до плазмотрона LC65 LINCOLN ELECTRIC (Польща) у кількості 3 комплекти на загальну суму 505 008,00 грн., в тому числі ПДВ; Листом вих. №59 від 08.06.2023 ТОВ "НВП "Індустріальне Обладнання" Повідомило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", що відповідно до Договору № 4600006913 від 20.12.2022 планує виконати поставку 13.06.2023р. позиції 1 "Установка повітряно- плазмового різання труб Tomahawk 1538" та позиції 3 "Машина газового різання труб CG2- 11D".

Відповідно до видаткової накладної № 11 від 12.06.2023р. Постачальник передав Покупцю:Установка повітряно-плазмового різання Tomahawk 1538 у кількості 14 комплектів; Машина для газового різання труб CG2-11D у кількості 18 комплектів. Загальна сума переданого за видатковою накладною №11 від 12.06.2023 Товару склала 9 828 720 грн.

Мотивованої відмови від підписання Електронного документа (видаткової накладної № 11 від 12.06.2023р. ), надісланої через Систему електронного документообігу з використанням механізму відхилення Електронного документа, до Постачальника від Покупця не надходило.

23.06.2023р. на адресу відповідача від надійшов лист "Щодо акту № 1164 від 20.06.2023р" з Актом приймання товарів за кількістю та якістю № 1164 від 20.06.2023р. У вказаному листі позивач з посиланням на вимоги п.5.14. Договору зазначає, що ним здійснено приймання Товарів за кількістю та якістю, в ході якого зафіксовано низку зауважень, які викладені в Акті приймання товарів за кількістю та якістю № 1164 від 20.06.2023р. та просить усунути виявлені недоліки Товару у строк, визначений Договором.

Листом вих.№ 72 від 26.06.2023р. відповідачем надано відповідь, у якому з посиланням на вимоги п.5.14.1. Договору, Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, положення ЦК України, а також технічний характеристики Товару зазначив, що Покупець 12.06.2023р. отримав товар належної якості та у кількості визначеної в Договорі, факт отримання товару є безспірним, порушуючи вимоги Інструкції № П-7 "Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення товарів народного вжитку по якості", Цивільного Кодексу України та Господарського Кодексу України, положеннями яких регулюються умови та порядок дотримання умов договорів, порядок виконання договорів та зобов?язань, Покупець ухиляється від прийняття товару, чим порушує права Постачальника. у зв?язку із недоведеністю з боку Покупця належним чином того факту, що товар не якісний або такий, що був у користуванні, вимагав здійснити належні дії з приймання товару - підписання товаророзпорядчих документів та сплатити вартість товару у встановлений термін.

Листом вих.№ 76 від 07.07.2023р. ТОВ "НВП "Індустріальне обладнання" надало відповідь ТОВ "Оператор ГТС України" на лист "Щодо акту № 1164 від 20.06.2023р" датований 06.07.2023р., у якому повторно зауважило на раніше виявлених порушеннях з боку ТОВ "Оператор ГТС України" та вимагало організувати процедуру приймання товару за якістю у суворій відповідності до приписів Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, що передбачено п. 5.14.1. договору № 4600006913.

Листом вих.№ 79 від 10.07.2023р. відповідач надав позивачу пояснення щодо якісних та технічних характеристик поставленого товару, спростувавши зауваження, викладені в акті № 1164 від 20.06.2023р.

Листом вих.№ 84 від 16.07.2023р. ТОВ "НВП "Індустріальне обладнання" надало відповідь ТОВ "Оператор ГТС Україним на лист "Щодо акту № 1164 від 20.06.2023р". У листі вих.№ 84 відповідач зазначив, що з зауважень Покупця, викладених в листах вих. №ТОВВИХ-23-9112 та вих. № ТОВВИХ-23-8530, не вбачалося, що вказані зауваження стосуються якості, кількості, асортименту, відсутності документів, належної тари та упакування Товару. Відповідач звертав увагу позивача на те, що Постачальником, з моменту постачання Товару або з моменту отримання листів з так званими зауваженнями (№ТОВВИХ-23- 9112 та №ТОВВИХ-23-8530), не вимагалось здійснювати жодних заходів щодо виправлень невідповідностей, оскільки вони не стосувались Товару в частині умов якості, кількості, асортименту, технічних умов, належної тари та пакування, відсутності документації, тощо. Постачальник не замінював ніяких Товарів або їх складових частин, не змінював виробника(ів) товару, не змінював країн(и) походження товару, не змінював табличок або маркувань Товару, не змінював кількість Товару або комплектацію Товару, не змінював його асортимент, не змінював технічних характеристик, властивостей, пакування, тощо. Вказане прямо свідчить про те, що Товар, який було поставлено за Товарно- транспортною накладною № P-13 від 12.06.2023р. та Видатковою накладною № 11 від 12.06.2023р., повністю відповідав умовам Договору та технічним умовам з моменту його постачання, а саме 12.06.2023р.

Зауваження позивача, яким він користувався не підписуючи видаткову накладну, були безпідставними та необґрунтованими, а також не мотивованими належним чином. Фактично зауваження зводилися до того, що фахівці позивача не розумілися на технічних характеристиках товару, а так звані зауваження були усунуті шляхом надання письмового роз?яснення технічних характеристик з боку представників відповідача. При цьому, технічні характеристики Товару визначалися Покупцем, як замовником процедури закупівлі. Вищевикладені обставини свідчать, що товар належної кількості та якості був переданий Покупцю 12.06.2023р.

Стосовно нарахування штрафних санкцій відповідач посилається на п. 8.1. Договору, згідно якого жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього Договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом країни виробника Товару, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідач зазначає, що зі змісту договору про закупівлю його було укладено під час збройної агресії та оголошення в Україні воєнного, надзвичайного стану, і Позивач усвідомлював у повній мірі стан, в якому знаходяться Сторони Договору і те, що товар, який є предметом договору, має імпортуватися з інших країн та існують загально відомі обставини, які можуть вплинути на обов?язки сторін.

Факти, визначені у висновку Одеської регіональної ТПП про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), в повній мірі узгоджуються з положеннями п. 8.1. Договору.

Стосовно ненадання відповідей на претензії позивача, то твердження позивача не відповідає дійсності, адже, отримавши від позивача претензії, відповідач надав на них ґрунтовні відповіді, зазначивши, що претензії за своїм змістом не відповідають нормам права, якими регулюється складання та подання претензії, а також факти, викладені в претензії, не відповідають дійсності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2024р. було вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2024р.

04.03.2024р. до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, згідно якої вважає заперечення відповідача безпідставними та наполягає на задоволенні позову у повному обсязі з наступних підстав.

Позивач зазначає, що складення видаткової накладної не може вважатися належним виконанням умов Договору, оскільки даний документ не передбачає в собі можливості визначення якісних характеристик товару що постачається, а лише містить у собі найменування Товару, його кількість та ціну. Товари, що постачаються можуть мати дефекти та не відповідати технічним характеристикам, тому, з метою прийняття товару, умовами Договору було визначено документ, а саме акт прийняття товару за кількістю та якістю, яким замовник підтверджує факт прийняття належного товару від замовника та відповідно до умов Договору його виконання.

Позивач наполягає, що відповідач в порушення пунктів 8.2, 8.3 Договору не дотримався як строку повідомлення про виникнення обставин непереборної сили, так і не надав належних допустимих доказів на підтвердження наявності обставин непереборної сили.

Також позивач зазначає, що відповідач при поданні своєї тендерної пропозиції було в повному обсязі ознайомлено із вимогами чинного законодавства та вимогами Тендерної документації по процедурі закупівлі UA-2022-09-29-009477-а, а тому в повному обсязі усвідомлював необхідність здійснення поставки відповідних товарів у строк визначений умовами Договору.

З огляду на вищевикладене позивач зазначає, що ТОВ "НВП "Індустріальне обладнання", подавши тендерну пропозицію по процедурі закупівлі UA-2022-09-29-009477-а, повністю беззаперечно погодилось з усіма умовами, що вказані в Тендерній документанії та додатках до неї, в тому числі зі строком поставки товарів та вимогами щодо прийняття товару замовником на підставі саме Акту приймання товарів за кількістю та якістю.

При цьому звертаємо увагу, що Договір від 20.12.2022р. № 4600006913 та додатки до нього були підписані ТОВ "НВП "Індустріальне обладнання" без будь-яких зауважень, а тому можна стверджувати, що сторони визначили для себе правила подальшої поведінки на зазначених сторвах, яких мали неухильно дотримуватися.

Відповідно до п.7.4 Додатку 4 "Проект договору про закупівлю" до тендерної документації по процедурі закупівлі UA-2022-09-29-009477-a передбачено за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Отже, ТОВ "НВП "Індустріальне обладнання", подавши тендерну пропозицію по процедурі закупівлі UA-2022-09-29-009477-а, повністю і беззаперечно погодилося з усіма умовами, що вказані в Тендерній документації та додатках до неї, в тому числі зі сплати штрафу у розмірі 7 % вартості Товарів, що несвоєчасно поставлені.

Щодо доводів Відповідача про віднесення ТОВ "Оператор ГТС України" до підприємств державного сектору економіки, то відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України, суб?єктами господарювання державного сектора економіки є суб?єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб??єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п?ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб?єктів, а позивач є саме таким підприємством.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2024р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.04.2024р.

В судовому засіданні 23.04.2024р. за участю представників сторін було оголошено протокольну перерву у розгляді справи по суті до 16.05.2024р.

В судовому засіданні 16.05.2024р. за участю представників сторін було оголошено протокольну перерву у розгляді справи по суті до 21.05.2024р.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 28.05.2024р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, дослідивши докази та аргументи учасників справи, суд встановив.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Індустріальне обладнання" укладено Договір від 20.12.2022 №4600006913 про закупівло товарів (матеріально-технічних ресурсів). Постачальник не поставив замовлений товар у строки визначені умаовами Договору.

З огляду на порушення відповідачем строків поставки товару позивач звертається до суму із даною позовною заявою щодо стягнення штрафних санкцій, а саме: пеня, яка складає 364 991,26 грн. та штраф у сумі 144 149,04 грн.

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов?язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця Інструменти для паяння м?яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (Устаткування повітряно-плазмового та газового різання труб), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку №1 до цього Договору, а покупець зобов?язується прийняти і оплатити такі Товари.

Згідно п.1.2. Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Пунктом 3.1 Договору визначено загальну ціну Договору, яка становить 8 743 500 грн. з ПІДВ.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов?язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Згідно з пунктом 5.7. Договору, приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов?язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів.

Відповідно до пункту 5.8. Договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14. цього Договору та передача Постачальником Покупцю в повному обсязі передбачених пунктом 5.8. Договору документів.

Пунктом 5.14. Договору передбачено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов?язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені Договором. Відповідно до Специфікації, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 27.04.2023р. до Договору від 20.12.2022р. № 4600006913 строки поставки Товару "Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538" становлять - 180 календарних днів з дня укладення Договору, строки поставки Товару "Машина для газового різання труб GG2-11D" становить - 120 календарних днів з дня укладення Договору, а строки поставки Товару "Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT" становлять - 180 календарних днів з дня укладення Договору.

Таким чином, останнім днем поставки Товару "Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538" та Товару "Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT" за Договором згідно Специфікації з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 27.04.2023р. до Договору від 20.12.2022р. № 4600006913 є 19.06.2023, а останнім днем поставки Товару "Машина для газового різання труб GG2-11D" за Договором згідно Специфікації з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 27.04.2023р. до Договору від 20.12.2022р. № 4600006913 є 19.04.2023р.. Водночас поставку частини Товару "Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538" згідно акту № 1263 приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до видаткової накладної від 12.06.2023р. № 11 на суму 7 927 920,00 грн. та товару "Машина для газового різання труб GG2-11D" на суму 1 900 800,00 грн. постачальником здійснено лише 14.07.2023р., чим прострочено виконання зобов?язання на 24 та 85 відповідно календарних днів.

А поставку частини Товару "Комплект сервісний VMAC SERVICE КІТ" згідно акту № 1432 приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до видаткової накладної від 06.09.2023р. № 16 на суму 158 472, 00грн. лише 11.09.2023р., чим прострочено виконання зобов?язання на 83 календарні дні.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1V, зі змінами та доповненнями (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436- IV, зі змінами та доповненнями (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Постачальник зобов`язання за договором №4600006913 здійснив з пропуском строку, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги Договору .

Згідно з вимогами ч.2 ст.193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст.230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов?язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену Законами та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцяти) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Оскільки Постачальник не поставив Товар, у строки встановлені Специфікацією, тим самим порушивши умови Договору, то в силу вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умов Договору зобов?язаний сплатити на користь Покупця пеню у сумі 364 991,26 грн. та штраф у сумі 144 149,04 грн. відповідно до розрахунку.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої позивачем пені та штрафу за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 509 140,30 грн., згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову.

Згідно з ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року (надалі - Конвенція), кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. З ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, спосіб захисту прав повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Факт поставки позивачем товару підтверджується актами приймання-передачі , копії яких додані до позовної заяви.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Водночас, довідка Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс- мажорних обставин. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань може доводитися будь-якими доказами. На вказане звернув свою увату Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.

Позивач не заперечує, що є загальновідомими обставини введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102- IX. В подальшому воєнний стан продовжено та він є діючим на момент розгляду справи.

Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщеного в загальному доступі мережі Інтернет та адресованого "Всім кого це стосується" засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Водночас, виходячи з аналізу ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов`язали

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс- мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс- мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості поставленого Позивачем природного газу в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку.

Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених Договором, а також нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як встановлено, пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцяти) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Вказані обставини прострочення виконання зобов`язання із своєчасного розрахунку за поставлений природний газ є підставою для застосування до Відповідача штрафних санкцій та нарахувань згідно ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України у наведеному в позовній заяві розмірі.

Відповідачем доведено, що порушення щодо своєчасної оплати за договором сталося внаслідок випадку або непереборної сили, що відповідно до приписів ст. 617 ЦК України могло б бути підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, в разі якщо б таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Такі обставини, як військова агресія та введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 ЦК України).

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Разом з тим, форс - мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс - мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

У постанові від 25.01.2022р. у справі № 904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що: «- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності; - форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; - наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката».

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22, Суд зазначив, що:

«- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»; - сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.»

Посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022, суди не звернули уваги, що такий лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Оскільки дія листа ТПП України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1. поширюється абсолютно на всіх суб`єктів господарювання, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій інстанції про те, що факт настання форс-мажору саме для відповідача у справі підтверджено таким листом.

Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 07.06.2023р. у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23, також зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Таким чином, саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Такий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22.

Хоча й форс - мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти наявність вказаних обставин та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору (такі висновки, викладено у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22).

В матеріалах справах наявний висновок про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP) Одеської регіональної Торгово-промислової палати, згідно якого керуючись ч. 1 ст. 652 ЦК України, ст. 3, 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. Одеська регіональна торгово-промислова палата засвідчує настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНДУСТРІАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ» своїх зобов?язань за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600006913 від 20 грудня 2022 року.

Крім того, про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс - мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі № 904/5328/21).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019р. у справі № 915/641/18, від 03.08.2022р. у справі № 910/5408/21, від 21.09.2022р. у справі № 904/3469/21.

Відповідно до п. 8.1. Договору, згідно якого жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього Договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом країни виробника Товару, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд зазначає, що факти, визначені у висновку Одеської регіональної ТПП про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), в повній мірі узгоджуються з положеннями п. 8.1. Договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, у задоволенні позову про нарахування на цю суму пені та слід відмовити.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м.Київ, проспект Любомира Гузара,44, код ЄДРПОУ 42795490 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Індустріальне Обладнання" (65031, м.Одеса, вул.Грушевського, буд.39Е, код ЄДРПОУ 35566441) про стягнення 509140,30 грн. штрафних санкцій і за договором № 4600006913 від 20.12.2022р. про закупівлю товарів відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 30 травня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна