Постанова

від 15.10.2024 по справі 916/456/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/456/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.М. Волквінська,

за участю представників сторін:

від позивача: Д.В. Підлипенський

від відповідача: Л.Й. Тамазликар

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 (суддя Т.Г. Пінтеліна, м.Одеса, повний текст складено 30.05.2024)

у справі №916/456/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання»

про стягнення 509140,30 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» про стягнення 509140,30 грн штрафних санкцій, а саме: 364991,26 грн пені та 144149,04 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006913 від 20.12.2022 в частині дотримання узгоджених строків поставки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши обставини стосовно здійснення відповідачем, як постачальником, постачання обумовленого у договорі товару з пропуском строку, дійшов висновку, що в силу вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умов договору відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача пеню та штраф у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, однак відмовив у задоволенні позову з огляду на існування істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що підтверджено висновком Одеської регіональної торгово-промислової палати від 18.04.2023 за вих. № 2003/14/153 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), та засвідчені в якому обставини в повній мірі узгоджується з положеннями пункту 8.1. договору.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідача

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/456/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було помилково кваліфіковано наданий відповідачем висновок Одеської регіональної Торгово-промислової палати про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP) як такий, що свідчить про настання у відповідача форс-мажорних обставин, оскільки відповідач в порушення пунктів 8.2., 8.3. договору не дотримався як строку повідомлення про виникнення обставин непереборної сили, так і не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин непереборної сили - сертифікату Торгово-промислової палати України.

При цьому скаржник зауважив на тому, що на відміну від форс-мажору, істотна зміна обставин, що засвідчено у наданому відповідачем висновку Одеської регіональної Торгово-промислової палати, не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Крім того, апелянт зазначив, що місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення надав пріоритет саме доказам та доводам відповідача, не надавши при цьому відповідної (належної) правової оцінки доказам та доводам позивача.

Позиція відповідача щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до згаданого висновку Одеська регіональна ТПП засвідчила настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006913 від 20.12.2022.

Стосовно доводів скаржника про недотримання відповідачем строку повідомлення про виникнення обставин непереборної сили, останній зазначив, що в ході розгляду справи було встановлено та підтверджено відповідними доказами той факт, що відповідач свого часу звертався до позивача з листами, яким просив продовжити строки поставки товарів, отримав відповідний висновок Одеської регіональної Торгово-промислової палати, з яким позивач був обізнаний, та на підставі цього висновку між сторонами договору було складено та підписано додаткову угоду до нього в частині продовження строків поставки.

Разом з тим, відповідач звернув увагу на те, що позивач умисно не приймав належне виконання умов договору з боку відповідача та не вчинив у належний спосіб дій, які його зобов`язують вчинити умови договору та норми права, чим сприяв збільшенню строку приймання товару. Позивач своїми діями створив штучні умови, за яких тривалий час не підписував товарно-розпорядчі документи та не приймав поставлений у строки товар протягом 33 днів. В ході розгляду справи позивач не спростував того факту, що всі його зауваження до якості товару, були безпідставними та необґрунтованими, а також невмотивованими належним чином. Також в ході слухання справи відповідачем було доведено, що зауваження позивача по якості товару були усунуті шляхом надання письмового роз`яснення технічних характеристик з боку відповідача, а отже, товар належної якості та кількості був переданий позивачу 12.06.2023.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 20.06.2024 за вх.№2410/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/456/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/456/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

28.06.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/456/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/456/24. Встановлено відповідачу строк до 18.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

11.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2410/24/Д2).

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 07.08.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/456/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 17.09.2024 об 11:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2024, оголошено перерву до 15.10.2024 об 11:30 год.

03.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» надійшли додаткові пояснення (вх.№2410/24/Д5 від 03.10.2024), які протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду з підстав їх надання поза межами строку, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

У судових засіданнях апеляційної інстанції, які проводились в режимі відеоконференції, представники сторін надавали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Фактичні обставини справи

За результатами проведення процедури закупівлі UA-2022-09-29-009477-a, 20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне обладнання», як постачальником, укладено договір №4600006913 про закупівло товарів (матеріально-технічних ресурсів), далі - договір.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов?язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця інструменти для паяння м?яким і твердим припоєм та для зварювання, машини та устаткування для поверхневої термообробки і гарячого напилювання (устаткування повітряно-плазмового та газового різання труб), далі товари, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а покупець зобов?язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (пункт 1.2. договору).

Якість та комплектністьтоварів повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та/або іншій документації, яка зазначається у додатках до цього договору і містить вимоги до товарів згідно з додатком 2 до цього договору (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пунктів 2.4., 2.6. договору якість та комплектністьтоварів повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та/або іншій документації, яка зазначається у додатках до цього договору і містить вимоги до товарів згідно з додатком 2 до цього договору. Товари, що передаються постачальником покупцю за цим договором, підлягають обов`язковому маркуванню згідно з вимогами стандартів, технічних умов, нормативів, якщо таке передбачено.

Пунктом 3.1. договору визначено загальну ціну договору, яка становить 10492200,00грн з ПДВ.

Порядок поставки товарів врегульовано у розділі 5 договору.

Так, пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник зобов?язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Згідно із пунктом 5.3. договору поставка товарів здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки згідно специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року), з урахуванням умов пункту 5.1 цього договору.

За умовами пункту 5.7. договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

У пункті 5.8. договору визначено, що датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.14. цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів:

5.8.1.Видаткової накладної.

5.8.2.Документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт виробу, сертифікат та/або декларація відповідності стандартам ДСТУ або СЕ.

5.8.3.Документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар.

5.8.4.Товарно-транспортної накладної.

5.8.5.Рахунку-фактури.

5.8.6.Документу про експлуатацію товарів: інструкція з експлуатації товарів або інший аналогічний документ.

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю (пункт 5.14. договору).

Приймання покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару вимогам цього договору та положенням Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості №П-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості №П-7, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, що застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором (підпункт 5.14.1. пункту 5.14. договору).

Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами цього договору (підпункт 5.14.2. пункту 5.14. договору).

У пункті 5.15. договору сторони погодили, що неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в пункті 5.8. цього договору, або відсутність хоча б одного із цих документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього договору вважається простроченням постачальника, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання своїх зобов`язань з оплати товарів.

До обов`язків постачальника, зокрема, належать забезпечити поставку товарів, якість та комплектність яких відповідають умовам, установленим розділом 2 цього договору, у встановлені цим договором строки, а також надати покупцю належним чином оформлені документи, зазначені в пункті 5.8. цього договору (пункт 6.3. договору).

Відповідальність сторін передбачено у розділі 7 договору. Так, згідно із пунктом 7.4. договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Розділ 8 договору регулює взаємовідносини сторін у випадку настання форс-мажорних обставин.

Зокрема, у пункті 8.1. договору сторони передбачили, що жодна з них не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього Договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, а саме: загрози війни, збройного конфлікту або серйозної погрози такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, блокади, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокаду, революцію, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом країни виробника Товару*, експропріацію, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізицію, громадську демонстрацію, блокаду, страйк, аварію, протиправні дії третіх осіб, пожежу, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборону (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України та/або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли дані обставини.

За положеннями пункту 8.3. договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України / відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 31» травня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 12.1., 12.2. договору).

Відповідно до специфікації, що є додатком №1 до договору, постачальник зобов`язався поставити протягом 120 календарних днів з дати укладення договору за місцем поставки: Київська обл., м.Боярка, вул. Симона Петлюри 49, товари на загальну суму 10492200,00 грн з ПДВ, а саме:

-установку повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538 (виробник LINKOLN ELECTRIC, Польща), 14 комплектів, загальною вартістю 6606600,00 грн без ПДВ;

-комплект ремонтний до плазмотрона LC65 (виробник LINKOLN ELECTRIC, Польща), 3 комплекта, загальною вартістю 420840,00 грн без ПДВ;

-машину для газового різання труб GG2-11D (виробник HUAWEI WC MACHINES, Китай), 18 комплектів, загальною вартістю 1584000,00 грн без ПДВ;

-комплект сервісний VMAC SERVICE KIT (виробник LINKOLN ELECTRIC, США), 3 комплекта, загальною вартістю 132060,00 грн.

Технічні та якісні характеристики товарів зазначені у додатку 2 договору.

18.04.2023 Одеська регіональна торгово-промислова палата видала висновок №2003-14/153 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), у якому засвідчила настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006913 від 20.12.2022.

У вказаному висновку Одеська регіональна торгово-промислова палата зазначила, що виходячи з аналізу наданих заявником (Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання») документів вбачається, що на момент підписання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підприємство було готове в повній мірі виконати взяті на себе зобов`язання у встановлені строки. У своїй заяві замовник зазначає, що при виконанні договору сталися події, які безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань за договором.

Так, відповідно до повідомлень від виробника, датованих 07.04.2023 та 13.04.2023, товар, що постачається за договором, виготовляється останнім та потребує додаткового часу до 2 місяців. Підстави затримки виробництва дефіцит та несвоєчасне отримання електронних компонент та складових з Азії, Європи, США, у тому числі через обмеження, пов`язані з Covid-19, та затримки вантажів суднохідними компаніями, через що виробник вимушений збільшити термін виробництва продукції. Оновлена планова дата відвантаження виробником LINKOLN ELECTRIC, з огляду непереборних підстав, 22 26 травня 2023 року.

Також логістична компанія - ТОВ «ДСВ Логістика» своїм листом повідомила, що у зв`язку з воєнним положенням в Україні, логістичні шляхи для імпорту та експорту товарів обмежені та порушені. Для переміщення товару в Україну застосовуються альтернативні маршрути, які займають більше часу.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який, зокрема, є продовженим з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Одеська регіональна торгово-промислова палата зазначила, що із наданих заявником документів вбачається існування обставин, які вплинули на можливість заявника вчасно та у повному обсязі виконати свої зобов`язання у строки, встановлені договором, та свідчать про істотну зміну обставин за договором, за яких подальше виконання заявником своїх зобов`язань за договором на існуючих умовах позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» того, на що воно розраховувало при укладенні цього договору.

27.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне обладнання», як постачальником, укладено додаткову угоду №1 до договору №4600006913 від 20.12.2022 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до якої сторони, керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та відповідно до частини першої статті 652, статей 653 654 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, пункту 14.1. договору, з урахуванням висновку про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP) Одеської регіональної торгово-промислової палати №2003-14/153 від 18.04.2023, дійшли згоди внести зміни до договору про наступне:

-додаток №1 «Специфікація» до договору викласти в редакції додатка №1 до цієї додаткової угоди;

-строк дії договору продовжено до 30.06.2023;

-всі інші умови договору залишено без змін.

Відповідно до специфікації, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору №4600006913 від 20.12.2022, постачальник зобов`язався поставити за місцем поставки: Київська обл., м.Боярка, вул. Симона Петлюри 49, товари на загальну суму 10492200,00 грн з ПДВ, товар у такі строки:

-установку повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538 (виробник LINKOLN ELECTRIC, Польща), 14 комплектів, - 180 календарних днів з дня укладення договору;

-комплект ремонтний до плазмотрона LC65 (виробник LINKOLN ELECTRIC, Польща), 3 комплекти, - 180 календарних днів з дня укладення договору;

-машину для газового різання труб GG2-11D (виробник HUAWEI WC MACHINES, Китай), 18 комплектів, - 120 календарних днів з дня укладення договору;

-комплект сервісний VMAC SERVICE KIT (виробник LINKOLN ELECTRIC, США), 3 комплекти - 180 календарних днів з дня укладення договору.

Таким чином, останнім днем поставки товару «Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538» та товару «Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT» за договором згідно специфікації, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору, є 19.06.2023, а останнім днем поставки товару «Машина для газового різання труб GG2-11D» за договором згідно специфікації, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору від 20.12.2022, є 19.04.2023.

Відповідно до видаткової накладної №11 від 12.06.2023 постачальник відвантажив покупцю такий товар:

-установку повітряно-плазмового різання Tomahawk 1538 у кількості 14 комплектів;

-машину для газового різання труб CG2-11D у кількості 18 комплектів.

13.06.2023 20.06.2023 комісією покупця проведено приймання товарно-матеріальних цінностей відповідно до видаткової накладної №11 від 12.06.2023 та складено акт приймання товарів за кількістю та якістю №1164, в якому висловлено низку зауважень до поставленого товару, та вказано, що товар не оприбутковувати.

У листі від 23.06.2023 №ТОВВИХ-23-8530 покупець просив постачальника усунути виявлені недоліки товару, зазначені у акті приймання товарів за кількістю та якістю №1164 від 20.06.2023.

У відповідь на лист покупця щодо зауважень до поставки за договором, постачальник у листі від 26.06.2023 №72 надав роз`яснення щодо виявлених недоліків та зазначив, що покупець отримав товар належної якості у комплекті, який був визначений умовами договору та погоджений фахівцями покупця; так звані зауваження, викладені в акті, у процесі експлуатації товару не впливають на його якість, термін експлуатації, гарантійний строк та якість виконаних робіт при його застосуванні. Постачальник, посилаючись на те, що у зв`язку із недоведеністю з боку покупця належним чином того факту, що товар неякісний або такий, що був у користуванні, вимагав здійснити належні дії з приймання товару та сплатити вартість товару у встановлений термін.

Листом від 06.07.2023 №ТОВВИХ-23-9112 покупець повідомив постачальника, що заперечення до акту приймання товарів за кількістю та якістю №1164 від 20.06.2023, надані листом від 26.06.2023 №72, не враховано, а тому повторно просив усунути виявлені недоліки товару у строк, визначений договором.

На лист покупця щодо зауважень до поставки за договором №4600006913 від 20.12.2022 вих. №ТОВВИХ-23-912, постачальник у листі від 07.07.2023 №76 наполягав на підписанні видаткової накладної №11 від 12.06.2023 з боку покупця та поверненні її постачальнику, а також вимагав організувати процедуру приймання товару за якістю у суворій відповідності до приписів Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № п-7, що передбачено пунктом 5.14.1. договору № 4600006913.

У листі від 10.07.2023 №79 постачальник надав роз`яснення щодо виявлених недоліків та, посилаючись на те, що у зв`язку із недоведеністю з боку покупця належним чином того факту, що товар неякісний або такий, що був у користуванні, вимагав здійснити належні дії з приймання товару та сплатити вартість товару у встановлений термін.

У листі від 16.07.2023 №84 постачальник просив покупця звернути увагу на те, що постачальником, з моменту постачання товару або з моменту отримання листів з так званими зауваженнями (№ТОВВИХ-23- 9112 та №ТОВВИХ-23-8530), не здійснювалось жодних заходів щодо виправлень невідповідностей, оскільки вони не стосувались товару в частині умов якості, кількості, асортименту, технічних умов, належної тари та пакування, відсутності документації, тощо, що свідчить про те, що товар, який було поставлено за товарно-транспортною накладною №Р-13 від 12.06.2023 та видатковою накладною №11 від 12.06.2023, повністю відповідав умовам договору та технічним умовам з моменту його постачання, а саме, на 12.06.2023.

13.06.2023 14.07.2023 комісією покупця проведено приймання товарно-матеріальних цінностей відповідно до видаткової накладної №11 від 12.06.2023 та складено акт приймання товарів за кількістю та якістю №1263, згідно із яким товар «Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538» на суму 7927920,00 грн з ПДВ та товар «Машина для газового різання труб GG2-11D» на суму 1900800,00 грн з ПДВ прийнято 14.07.2023.

Відповідно до видаткової накладної №16 від 06.09.2023 постачальник відвантажив покупцю товар «Комплект сервісний VMAC SERVICE КІТ» загальною вартістю 158472,00грн з ПДВ.

Згідно акту №1432 приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до видаткової накладної від 06.09.2023 №16, товар «Комплект сервісний VMAC SERVICE КІТ» на суму 158472,00 грн з ПДВ прийнято 11.09.2023.

Позивач, посилаючись на прострочення постачальником строків поставки товару, звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення 509140,30 грн штрафних санкцій, а саме: 364991,26 грн пені та 144149,04 грн штрафу.

Позиція суду апеляційної інстанції

У статті 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів вбачає, що за своєю правовою природою договір №4600006913 від 20.12.2022 є договором поставки.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 Цивільного кодексу України).

Згідно із положеннями статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 689 Цивільного кодексу України врегульовано, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і, водночас, набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Відповідно до пункту 6.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

Відповідно до специфікації, з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору №4600006913 від 20.12.2022, строки поставки товару «Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538» становлять 180 календарних днів з дня укладення договору, строки поставки товару «Машина для газового різання труб GG2-11D» складають 120 календарних днів з дня укладення договору, а строки поставки товару «Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT» становлять 180 календарних днів з дня укладення договору.

Таким чином, останнім днем поставки товару «Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538» та товару «Комплект сервісний VMAC SERVICE KIT» за договором згідно специфікації в редакції додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору, є 19.06.2023, а останнім днем поставки товару «Машина для газового різання труб GG2-11D» за договором згідно специфікації в редакції додаткової угоди №1 від 27.04.2023 до договору є 19.04.2023.

Водночас поставку частини товару «Установка повітряно-плазмового різання труб Tomahawk 1538» згідно акту №1263 приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до видаткової накладної від 12.06.2023 №11 на суму 7927920,00 грн та товару «Машина для газового різання труб GG2-11D» на суму 1900800,00 грн постачальником здійснено лише 14.07.2023, чим прострочено виконання зобов`язання на 24 та 85 календарних днів відповідно.

Поставку частини товару «Комплект сервісний VMAC SERVICE КІТ» згідно акту №1432 приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до видаткової накладної від 06.09.2023 №16 на суму 158472,00грн здійснено лише 11.09.2023, чим прострочено виконання зобов`язання на 83 календарні дні.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявні в матеріалах докази свідчать про те, що у спірних правовідносинах відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору та положення вищенаведеного законодавства в частині своєчасності строків поставки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що здійснення відповідачем із простроченням строків поставки товарів за укладеним між сторонами договором є його порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

Доводи відповідача про прострочення кредитора (покупця), яке виразилося у затягуванні у прийнятті товару належної якості та кількості, колегія суддів відхиляє, адже відповідно до пунктів 5.8., 5.14. договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

За змістом частини першої та другої статті 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Положеннями статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність за порушення строків поставки товарів за договором у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено, за кожний день такого прострочення, та штрафу у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено понад 30 (тридцять) календарних днів, погоджена сторонами у пункті 7.4. договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 р. у справі № 917/194/18, від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що одночасне стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України.

Розрахунки позивача з урахуванням вірного визначення періоду прострочення в межах визначеного позивачем періоду нарахування є правильними, з огляду на що, враховуючи наведене вище у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 364991,26 грн пені та 144149,04 грн штрафу та задоволення позову.

Натомість суд першої інстанції в основу свого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій поклав існування істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що підтверджено висновком Одеської регіональної Торгово-промислової палати від 18.04.2023 за вих. № 2003/14/153 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України).

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Норми статей 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються з нормами статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі коли інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із частиною першою статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У статті 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту передбачено, що Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за: умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України; умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України; умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Відповідно до статті 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, Торгово-промислова палата України та її регіональні представництва, які видають сертифікати про обставини непереборної сили, є компетентними органами засвідчення форс-мажорних обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 16.07.2024 у справі № 910/10124/23).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1625/22, та постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17).

Суд першої інстанції, оцінивши наданий відповідачем висновок Одеської регіональної Торгово-промислової палати від 18.04.2023 за вих. № 2003/14/153 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), вказав, що факти, зазначені у цьому висновку, в повній мірі узгоджуються з положеннями пункту 8.1. договору, яка передбачає звільнення сторін від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов цього договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, з огляду на що у задоволенні позову про нарахування пені та штрафу відмовив.

Однак, дійшовши цього висновку, місцевий господарський суд не врахував, що ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Стаття 652 Цивільного кодексу України містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин). Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.

Відтак форс-мажор (стаття 617 Цивільного кодексу України) та істотна зміна обставин (стаття 652 Цивільного кодексу України) є різними правовими ситуаціями.

Як зазначалось, 18.04.2023 Одеська регіональна торгово-промислова палата видала висновок №2003-14/153 про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP), у якому засвідчила настання істотної зміни обставин, що складаються з сукупності негативних факторів, обставин непереборної сили, які вплинули на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006913 від 20.12.2022.

Отже, Одеська регіональна торгово-промислова палата засвідчила обставини, які вплинули на виконання відповідачем договору, а не унеможливили виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Матеріалами справи підтверджується, що саме з урахуванням цього висновку Одеської торгово-промислової палати від 18.04.2023 №2003-14/153 додатковою угодою №1 від 27.04.2024 було внесено зміни до укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 20.12.2022 №4600006913 в частині зміни строків поставки товарів та продовження терміну дії договору у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, хоча й з порушенням строків, але все ж здійснив поставку товарів, які він зобов`язався поставити згідно із укладеним між сторонами договором, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати існування у даному випадку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язань за договором.

Поряд з цим, зі змісту пункту 8.3. договору вбачається, що для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань у зв`язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажору), відповідна сторона повинна не лише повідомити іншу сторону про існування таких обставин у встановлений в договорі строк, однак і надати докази їх існування - сертифікат Торгово-промислової палати України.

Матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення відповідачем позивача про існування форс-мажорних обставин, як і не містять сертифікату Торгово-промислової палати України.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Положення укладеного сторонами договору (пункт 8.3.) прямо передбачають юридичні наслідки неповідомлення постачальником замовника в строки, визначені договором, про факт настання таких обставин, а також ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України, у вигляді позбавлення сторони права посилатися на будь-яку визначену у пункті 8.1. договору обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції було помилково кваліфіковано наданий відповідачем висновок Одеської регіональної Торгово-промислової палати про настання істотної зміни обставин (HARDSHIP) від 18.04.2023 №2003-14/153 як такий, що свідчить про настання у відповідача форс-мажорних обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно із частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинами справи, та неправильного застосування норм матеріального права і ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовної заяви та задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/456/24 скасувати.

3.Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» заборгованість у розмірі 509140 /п`ятсот дев`ять тисяч сто сорок/ гривень 30 копійок, з яких: 364991 /триста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яноста одна/ гривня 26 копійок пені та 144149 /сто сорок чотири тисячі сто сорок дев`ять/ гривень 04 копійок штрафу.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Індустріальне Обладнання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 7637 /сім тисяч шістсот тридцять сім/ гривень 10 копійок витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 9164 /дев`ять тисяч сто шістдесят чотири/ гривні 53 копійки витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран