Рішення

від 21.05.2024 по справі 916/983/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/983/23

За позовом: Дочірнього підприємства "МОНОЛІТ-СЕРВІС" (6800, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд.48, код ЄДРПОУ - 32922758, електронна адреса: tretyak1970@ukr.net; elatiy@gmail.com)

За участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (65007, Одеська область, м. Одеса, в. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ- 42114410, електронна адреса: kanc@ooek.od.ua) та Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28, код- ЄДРПОУ- 00131713, електронна адреса: kanc-ooe@dtek.com)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН" (Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, вул. Радісна, будинок 21, код ЄДРПОУ - 44613622, електронна адреса: greg.gcn@gmail.com)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Латій О.В - на підставі ордера серії ВН № 1186230 від 10.02.2023р.;

Від третіх осіб: не з`явилися;

Від відповідача: Гліщинський Я.В.- на підставі довіреності від 17.05.2023р., Щербатих Г.П.- в порядку самопредставництва, Кузнєцова Л.О. на підставі ордера серії ВН №1267745 від 20.07.2023р.;

Перекладач: Голосова С.К. на підставі паспорта.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Латій О.В - на підставі ордера серії ВН № 1186230 від 10.02.2023р.;

Від третіх осіб: не з`явилися;

Від відповідача: Гліщинський Я.В.- на підставі довіреності від 17.05.2023р., Щербатих Г.П.- в порядку самопредставництва

Суть спору: Позивач - Дочірнє підприємство (далі - ДП) "МОНОЛІТ-СЕРВІС", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН" про стягнення заборгованості у розмірі 588 679 грн 88 коп., пені у розмірі 16 863 грн 83 коп., інфляційних втрат у розмірі 40 281 грн 58 коп.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.05.2023р. Ухвалою суду від 04.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 18.05.2023р. Протокольною ухвалою від 18.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 06.07.2023р. Протокольною ухвалою від 06.07.2023р. відкладено підготовче засідання на 20.07.2023р. Протокольною ухвалою від 20.07.2023р. оголошено перерву до 08.08.2023р.

08 серпня 2023р. до суду від позивача надійшла заява ДП "МОНОЛІТ-СЕРВІС" про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ОСББ "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН" заборгованість у розмірі 982 318 грн 52 коп., пеню у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційні втрати у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп.

Протокольною ухвалою від 08.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 17.08.2023р. Протокольною ухвалою від 17.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 07.09.2023р. Протокольною ухвалою від 07.09.2023р. відкладено підготовче засідання на 19.09.2023р.

Ухвалою суду від 19.09.2023р. залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та Акціонерне товариство (далі - АТ) "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та відкладено підготовче засідання на 05.10.2023р.

Ухвалою суду від 05.10.2023р. відкладено підготовче засідання на 19.10.2023р. Ухвалою суду від 19.10.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.11.2023р. Ухвалою суду від 11.12.2023р. призначено судове засідання на 09.01.2024р. Ухвалою суду від 09.01.2024р. відкладено розгляд справи на 01.02.2024р. Ухвалою суду від 01.02.2024р. відкладено розгляд справи на 22.02.2024р. Ухвалою суду від 22.02.2024р. відкладено розгляд справи на 27.02.2024р. Ухвалою суду від 27.02.2024р. відкладено розгляд справи на 12.03.2024р. Ухвалою суду від 12.03.2024р. відкладено розгляд справи на 30.04.2024р. Ухвалою суду від 30.04.2024р. відкладено розгляд справи на 21.05.2024р.

Позивач - ДП "МОНОЛІТ-СЕРВІС", підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог, та поясненнях, що надійшли до суду 09.11.2023р.

Треті особи у справі - ТОВ "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" та АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" письмових міркувань щодо позову до суду не надали, явку своїх представників до суду не забезпечили. Про місце, дату та час судових засідань повідомлені належним чином.

Відповідач - ОСББ "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН", проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог, поясненнях, що надійшли до суду 04.09.2023р., 26.09.2023р.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що 30.12.2021р. між ДП «Моноліт-Сервіс» і ОСББ «Радісна двадцять один» укладено Договір № 21/3 А про відшкодування вартості електричної енергії /тимчасовий/, відповідно до п.1 якого ДП «Моноліт-Сервіс» надає згоду на приєднання до своїх електричних мереж ОСББ «Радісна двадцять один» для забезпечення потреб в електричній енергії, а ОСББ відшкодовує дочірньому підприємству вартість використаної активної електричної енергії, реактивної електричної енергії, втрат електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами п.5 Договору облік електроенергії у ОСББ здійснюється згідно з вимогами ПРРЕЕ. Показники засобів обліку електричної енергії ОСББ знімаються ДП «Моноліт-Сервіс» з 28 по 31 числа місяця. При цьому, ОСББ «Радісна двадцять один» повинно в обов`язковому порядку надати доступ до приладів обліку. Розрахунковим вважається період з дати останнього зняття показників засобів обліку до дати фактичного зняття показників в розрахунковому місяці. Відшкодування вартості переданої електроенергії здійснюється по актам наданих послуг на відшкодування витрат на електричну енергію не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Оплата ОСББ послуг здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства. Вартість активної, реактивної електричної енергії та об`єм втрат визначається на підставі рахунків, які виставляє на адресу ДП від ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі». Всі кошти, які надходять згідно даного договору перераховуються в повному обсязі ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».

Позивач зазначає, що укладення вказаного вище Договору № 21/3А стало необхідним в зв`язку з тим, що електроживлення житлового будинку, розташованого за адресою: м.Чорноморськ, вул.Радісна, 21 (будівельний № 1-в), та інших об`єктів ДП «Моноліт-Сервіс» здійснюється на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений між ДП «Моноліт-Сервіс» та Чорноморським РЕМ АТ «Одесаобленерго», згідно якого частина об`єктів, в тому числі багатоквартирний будинок ОСББ «Радісна Двадцять Один», оформлені як будівельні майданчики, що підтверджується листом Акціонерного товариства «Одесаобленерго» від 18.06.2020 р. № 101/19/03-2517.

При цьому, позивач наголошує, що ОСББ «Радісна Двадцять Один» не перебуває у прямих відносинах з надавачем комунальної послуги - АТ «Одесаобленерго» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», і у таких відносинах перебуває саме ДП «Моноліт-Сервіс», що обумовлено неможливістю отримувати комунальні послуги з електропостачання напряму від надавача таких послуг - АТ «Одесаобленерго», оскільки забудовником не були виконані технічні умови на приєднання багатоквартирного будинку до мереж електропостачання.

Таким чином, для електроживлення багатоквартирного будинку, ОСББ визначило ДП «Моноліт-Сервіс» як особу, яка має технічні умови та фактичну можливість отримувати електроенергію та яка погодилась надавати таку електроенергію багатоквартирному будинку ОСББ.

Однак, як зазначив позивач, така електроенергія може надаватись ДП «Моноліт-Сервіс», а потім від ДП - на користь багатоквартирного будинку, лише за вартістю електроенергії для юридичної особи - тобто за комерційним тарифом.

Згідно п.84 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

ОСББ не здійснювало купівлі електроенергії, оскільки електроенергію купувало ДП «Моноліт-Сервіс», та цією електроенергією користувалось в тому числі й ОСББ «Радісна Двадцять Один».

ОСББ отримує електрику шляхом підключення до трансформаторної підстанції № 2368, що розташована за адресою: м.Чорноморськ, вул.Паркова, 48, та перебувала на балансі ДП «Моноліт-Сервіс» у спірний період.

За таких обставин, позивач вважає, що ОСББ «Радісна Двадцять Один» має відшкодовувати вартість використаної електричної енергії, яку ДП «Моноліт-Сервіс» придбаває та сплачує на підставі рахунків ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».

Позивач зазначив, що відповідно до умов Договору щомісячно представниками ДП «Моноліт-Сервіс» та ОСББ «Радісна Двадцять Один» знімались показники лічильника обліку електричної енергії, про що складались відповідні акти. У період часу з січня по серпень 2022 року включно усі акти були складені та підписані представниками обох сторін, що, на думку позивача, свідчить про виконання позивачем своїх обов`язків за Договором № 21/ЗА.

Але, починаючи з вересня 2022 року по грудень 2022 року включно ОСББ «Радісна Двадцять Один» підписувало лише акти зняття показників лічильника обліку використаної електричної енергії, акти здачі- прийняття робіт (надання послуг) відповідачем не підписувались. Також, з вересня 2022 року відповідач припинив сплачувати по рахункам ДП «Моноліт-Сервіс», а подальшому і підписувати акти зняття показників лічильника обліку використаної електричної енергії, хоча продовжувало користуватись електричною енергією.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач свої зобов`язання за Договором в частині оплати вартості електричної енергії в повному обсязі та своєчасно не виконав, у зв`язку з чим, станом 24.05.2023р. за розрахунком позивача за ОСБББ «Радісна Двадцять Один» утворилася заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію за Договором № 21/3А у розмірі 616 249, 60 грн.

В зв`язку з цим, листом від 05.05.2023р. ДП «Моноліт-Сервіс» повідомило ОСБББ «Радісна Двадцять Один» про розірвання Договору №21/3 А в односторонньому порядку з 24 травня 2023р. та 22 червня 2023р. відключило останнього від своєї трансформаторної підстанції.

З приводу тарифів, що застосовувалися ДП «Моноліт-Сервіс» при розрахунку вартості електричної енергії, спожитої ОСББ «Радісна Двадцять Один» позивач зазначив, що в Україні діяли два «соціальних» тарифи для населення та один комерційний (для бізнесу). Зокрема, ціна на електричну енергію для бізнесу перевищувала 6 грн. за кВт/ч., а щодо побутових споживачів тариф на електроенергію складав 1,68 грн. за 1 кВт/час, а з 01 червня 2023р. - 2,64 грн./кВт-ч.

Разом з цим, тариф 1,68 грн/кВт час незалежно від обсягу споживання встановлений для колективних побутових споживачів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Колективний договір про надання комунальних послуг - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками (п.8 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»),

Колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Виконавцем послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом (п.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивач зазначив, що відповідач не укладав договір про надання житлово- комунальної послуги з енергопостачальником, отже ОСББ не є колективним споживачем житлово-комунальної послуги в контексті споживання електроенергії.

Інших способів отримати електроенергію ОСББ у спірний період не мало, оскільки забудовником не були виконані технічні умови на приєднання багатоквартирного будинку до мереж електропостачання, що призвело до можливості співвласників укласти індивідуальні договори або ОСББ укласти колективний договір і отримувати електропостачання за тарифами, як для побутових споживачів.

Зокрема, у листі АТ «Одесаобленерго» від 18.06.2020р. зазначено, що з боку забудовника не виконані в повному обсязі технічні умови №455-11 від 17.11.2011р. на приєднання до електричних мереж електроустановок житлової забудови 9-го мікрорайону м.Чорноморськ та не погоджено з АТ «Одесаобленерго» проект на зовнішнє та внутрішнє електропостачання.

У зв`язку з викладеним, у оператора системи розподілу відсутні підстави щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з ОСББ «Радісна Двадцять Один».

В свою чергу, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.10.2022 р. № 1340 затверджено Інструкцію щодо тимчасового забезпечення розподілу та

постачання електричної енергії на період дії воєнного стану в України у прийнятих в експлуатацію багатоквартирних житлових будинках, щодо яких не завершена процедура приєднання до електричних мереж за постійною схемою.

Між тим, як зазначає позивач, ОСББ заперечує проти боргу, оскільки рахує вартість використаної електроенергії за побутовим тарифом для населення в розмірі 1,68 грн/1 кВт-год., та не погоджується з вартістю втрат на підставі рахунків, які виставляє на адресу ДП «Моноліт-Серві» від ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».

Проте, відповідач не є колективним споживачем, а тому іншої можливості електроживлення будинку ОСББ, ніж за Договором № 21/3А не було.

Позивач зазначив, що сума до сплати за витрачену електроенергію нараховується шляхом ділення суми всіх складових (вартості спожитої електроенергії, вартості розподілу електричної енергії та вартість реактивної електроенергії згідно рахунків) на кількість кВт витраченої електроенергії всього мікрорайону промисловими споживачами, з урахуванням суми ПДВ.

Згідно п.5.4. Договору № 21/3А відшкодування вартості переданої електроенергії здійснюється по актам наданих послуг на відшкодування витрат на електричну енергію не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Посилаючись на положення ст.ст.530, 546, 549, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 230, 343 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 27 536 грн 36 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 6 236 грн 41 коп. та 3% річних у розмірі 1 652 грн 18 коп., як, на його думку, також підлягають стягненню у позивача.

Крім того, як зазначив позивач, 30.12.2021р. між ДП «Моноліт-Сервіс» (Виконавець) і ОСББ «Радісна двадцять один» (Споживач) було укладено Договір № 22 з постачання теплової енергії, згідно п.1 якого ДП «Моноліт-Сервіс» зобов`язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення / на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повноу обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п.26 Договору Виконавець формує та не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу та абонентську плату (п.27 Договору).

За розрахунком позивача, ОСББ «Радісна двадцять один» має заборгованість по оплаті за надані послуги за Договором №22 від 30.12.2021р. у розмірі 299 598 грн 71 коп. за період з 21.02.2022р. по 20.07.2023р., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п.37 Договору).

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 11 350 грн 79 коп., яку також просить суд стягнути з ОСББ «Радісна двадцять один».

Крім того, посилаючись на положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 47 227 грн 57 коп. та 3% річних у розмірі 9 329 грн 42 коп., які, на думку позивача, також підлягають стягненню.

У якості нормативного обгрунтування позивач посилається на положення ст.ст.525, 526, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач - ОСББ «Радісна двадцять один», проти позову заперечує, посилаючись на те, що за текстом заяви про збільшення позовних вимог, представник позивача вказує, що з вини ОСББ через «несвоєчасне відшкодування вартості електричної енергії» в позивача виник борг перед постачальником електричної енергії, та надав у якості доказів зазначеної обставини копію позовної заяви ТОВ «ООЕК» до ДП «Моноліт-Сервіс» у справі №916/3074/22, яка розглядається Господарським судом Одеської області.

Однак, як зауважив відповідач, за зазначеною позовною заявою ТОВ «ООЕК» за період січень-березень 2023 року (включно) з ДП «Моноліт-Сервіс» стягується борг за тарифом у розмірі 1,68 грн. за 1 кВт поставленої електричної енергії (загальна вартість поставлено електроенергії 1 266 414,16 грн., на обсяг спожитої електроенергії 753 812 кВт./год), в той час як у справі №916/983/23 позивач, з посиланням на численні «неможливості» застосування до правовідносин з ОСББ «Радісна двадцять один» тарифу у розмірі 1,68 грн./ 1 кВт електроенергії, просить стягнути борг з використанням «плаваючого тарифу» більшого за промисловий, що, на думку відповідача, підтверджує, що правовідносини сторін у справі не носять компенсаційний характер, дії позивача не спрямовані на одержання відшкодування, а є намаганням незаконного збагачення за рахунок відповідача.

При цьому, відповідач зазначив, що положеннями п.5.6 Договору №21/3А від 30.12.2021р. визначено, що вартість електричної енергії визначається на підставі рахунків, які виставляються на адресу позивача від ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські єлектромережі».

Таким чином, відповідач вважає, що виходячи з того, що з позивача стягується борг на користь ТОВ «ООЕК» з розрахунку 1,68 грн. за 1 кВт поставленої електричної енергії, за відповідними рахунками (рахунки ТОВ «ООЕК» №03-602019/1 від 02.02.2023р.; №03-602019/1 від 03.03.2023р.; №03-602019/1 від 04.04.2023р. на загальну суму 1 266 414 грн 16 коп. за обсяг споживання 753 812 кВт/год.), аналогічний тариф підлягає до застосування до правовідносин між ОСББ «Радісна двадцять один» та ДП «Моноліт-Сервіс».

ОСББ «Радісна двадцять один» вважає не обгрунтованою заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію, посилаючись на відсутність відображення позивачем цифрових показників обсягів спожитих відповідачем енергоносіїв за розрахунковими періодами та розміру застосованого до відповідних обсягів споживання тарифів в розрізі за кожним з календарних місяців, за якими стягується заборгованість.

На думку відповідача, додані до заяви про збільшення позовних вимог розрахунки заборгованості містять суперечливу інформацію в частині визначення періоду за який стягується заборгованість, так в «Розрахунку заборгованості відшкодування вартості електроенергії» зазначено кінцевою датою 23.05.2023р. в той же час безпосередньо арифметичні таблиці до нього містять розрахунки по 20.07.2023 року.

Відповідач вважає, що обгрунтування розміру основного боргу, у даному випадку, напряму пов`язано з конкретно визначеними обсягами споживання енергоносіїв у конкретно визначеному періоді з застосуванням конкретно визначеного тарифу (з визначенням його структури).

При цьому, відповідно до п.5.2 Договору №21/3А від 30.12.2021р., показники обліку електричної енергії знімаються ДП «Моноліт-Сервіс» з 28 по 31 число місяця.

Надані позивачем до матеріалів справи у якості доказів акти здачі-прийняття робіт відповідач не вважає належно оформленими первинними документами, адже більшість з них є односторонніми документами, не підписані Споживачем, е містять розміру тарифу, який підлягав до застосування у відповідному місяці, а також не містять показників обсягів споживання електричної енергії.

Долучені представником позивача до заяви про збільшення позовних вимог «Розрахунки вартості 1 кВт електроенергії для промислових споживачів) відповідач взагалі вважає документами невідомого походження, оскільки вони не містять ідентифікуючих елементів (назва підприємства, від імені якого складено документ; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Аналогічні вади відповідач вбачає в долучених до заяви про збільшення позовних вимого «Розшифровках нарахувань», які представляють арифметичні таблиці з відображенням в них якихось цифрових показників, що не мають відношення до справи. Одним з реквізитів зазначених таблиць є стовпець під найменуванням «Номер лічильника», аналізуючи який відповідач дійшов висновку про те, що зазначений стовпець взагалі не містить номеру лічильника, за допомогою якого обліковується обсяг споживання електроенергії відповідачем - №01423 846.

Також, відповідач зазначив, що у заяві про збільшення розміру позовних вимог в частині відшкодування вартості електроенергії, позивачем охоплено період з 10.02.2023р. по 27.06.2023р. та надано при цьому у якості первинних документів два Акта звірки взаєморозрахунків та лише один Акт здачі - прийняття робіт за період, що охоплює лише травень 2023 року. Інші «Акти прийняття- передавання товарної продукції», на думку відповідача, не мають відношення до справи, оскільки відображають зміст господарських операцій меж позивачем, ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТ К Одеські електромережі» та визначають загальний обсяг споживання позивачем електрично енергії, що частково використовується для покриття потреб будинків, що входять до складу 9-го мікрорайону м.Чорноморськ.

Відповідач також зазначив, що у взаємовідносинах з ОСББ «Радісна двадцять один» позивач застосовує так би мовити «плаваючий тариф», розмір якого перевищує навіть комерційний тариф для непобутових споживачів, що вбачається з довідок за підписом головного бухгалтера ДП «Моноліт-Сервіс», копії яких наявні в матеріалах справи.

Більш того, до складу тарифу включається вартість реактивної електроенергії, а «сума до сплати за витрачену електроенергію нараховується шляхом ділення суми всіх складових (вартість спожитої електроенергії, вартості розподілу електричної енергії та вартість реактивної електроенергії згідно рахунків) на кількість кВт витраченої електроенергії всього мікрорайону промисловими споживачами, з урахуванням ПДВ.».

На думку відповідача, зазначений підхід не узгоджується з приписами законодавства, яким врегульовано функціонування ринку електричної енергії, зокрема, абз. 11 п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І «Правил роздрібного ринку електроенергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, відповідно до якого договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу / оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії.

Електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок (абз.20.11 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил РРЕЕ).

Плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності (абз.46 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил РРЕЕ).

Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов`язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії (абз. 1 п. 4.33 розділу IV Правил РРЕЕ).

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (абз. 2 п. 4.34 розділу IV Правил РРЕЕ).

Таким чином, за наслідком аналізу положень Правил РРЕЕ, відповідач вважає, що правовими підставами для нарахування плати за перетікання реактивної електричної енергії є: наявність окремого договору між оператором системи розподілу та споживачем про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії укладеного за формою згідно Додатку №2 до Правил РРЕЕ; експлуатація споживачем електромагнітно незбалансованих установок з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності: визначення величини плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюються оператором системи розподілу відповідно до Методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Також відповідач зазначив, що Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №87 від 06.02.2018р. затверджено Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, відповідно до якої споживання реактивної електроенергії об`єкта споживача за розрахунковий період обчислюється за відповідними формулами.

Однак, між сторонами по справі не укладено окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії, і позивачем не доведено, що в житловому будинку відповідача використовуються електромагнітно незбалансовані установки.

Також, відповідач зазначив, що позивач не є суб`єктом, наділеним правом укладати договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії та здійснювати нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії.

Щодо загального визначення тарифу, що підлягає до застосування у спірних правовідносинах, відповідач вважає, що необхідно виходити зі змісту п.9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.62 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з якими ОСББ «Радісна двадцять один» є колективним побутовим споживачем.

При цьому, відповідно до п. 10.2.16. Правил РРЕЕ колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку а об`єднане шляхом створення юридичної особи. Розрахунки за електричну енергію, сложиту на технічні цілі, здійснюються за відповідними тарифами.

Відповідач зазначив, що за наявною у нього інформацією за період з 01.01.2022р. по 28.02.2023р. ним спожито 158325,4 кВт електричної енергії на загальну суму 265 986 грн 66 коп., при цьому, фактично сплачено позивачу 447 302 грн 10 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по оплаті вартості послуг з теплопостачання за Договором №22 від 30.12.2021р. відповідач зазначив, що дійсно, відповідно до п.24 цього Договору станом на дату укладання цього Договору тариф на послугу становив 1308 грн 59 коп. за 1 ГКал - умовно-змінна частина тарифу з ПДВ, та 3,08 грн 08 коп. кв.м /міс. Опалювальної площі - абонентська плата з ПДВ ( умовно-постійна частина тарифу).

Але, відповідач вважає нарахування позивачем абонентської плати неправомірним, посилаючись на те, що відповідно до п.17 Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії з колективним споживачем, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019р. №830, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно п.18 Типового договору плата виконавцю за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання.

Пунктом 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019р. №830, плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеної відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що Типовим договором та Правилами не передбачено включення до вартості послуг абонентської плати, у звязку із чим неправомірним є включення абонентської плати до складу тарифу на послугу з теплопостачання.

Також, відповідач вважає, що позивачем невірно обраховано розмір боргу по оплаті за теплопостачання, який за розрахунком відповідача становить 106 530 грн 39 коп.

Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій на суму заборгованості відповідач зазначив, що пеня за своєю правовою природою є штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства.

В той же час, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022р., затвердженим Законом України від 24.02.2022р. N 2102-ІХ., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено.

Таким чином, сума пені нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022р. N332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 наведеного Закону встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювані я у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Згідно з абз.3 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Таким чином, відповідач вважає, що положення Постанови НКРЕКП від 25.02.2022р. N 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якими НКРЕКП в межах наданих повноважень, тимчасово зупинила нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості настанов, викладених у постановах НКРЕКП, викладена в постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022р. у справі N 912/1941/21.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, здійснення позивачем під час дії в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій у вигляді пені суперечить обов`язковому для виконання рішенню НКРЕКП, а тому є неправомірним, в зв`язку з чим у задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних відповідач зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №206 від 05.02.2022р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в умовах воєнного стану, до його припинення чи скасування, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідач також зауважив, що ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку, функціонує завдяки внескам власників власниками квартир будинку №21 по вулиці Радісна у м.Чорноморськ , якими й створено ОСББ «Радісна двадцять один». У житлових приміщення відповідача проживають фізичні особи які є кінцевими споживачами комунальних послуг, в тому числі електроенергії.

У відповідності до приписів ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність відповідача полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних " діяльністю об`єднання.

За таких обставин, відповідач вважає, що стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних у кінцевому наслідку ляже фінансовим тягарем на власників квартир - кінцевих споживачів (населення), що є несправедливим в умовах воєнного стану, коли через розв`язану россією агресивну війну, економіка України зазнала найбільшого падіння з часів незалежності, що вкрай негативно відобразилось на фінансовому стані громадян.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020р. встановлено на всій території України карантин, який діяв до 30.06.2023р.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідач зауважив, що як електрична, так і теплова енергія поставляються позивачем до буд.№21 по вул.радісна у м.Чорноморськ для потреб населення, оскільки основним завданням та предметом діяльності ОСББ є сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості за обгрунтованими цінами.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Згідно зі ст. ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальниками та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі - Правила, ПРРЕЕ).

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

За п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі- Правила, ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Судом встановлено, що 14.06.2018р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було прийнято постанову №429 про видачу,зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ліцензії з постачання електричної енергії.

26 жовтня 2018р. НКРЕКП прийнято постанову №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території. Згідно додатку до вказаної постанови ТОВ «ООЕК» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.

Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.

Згідно п.3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

18 грудня 2018р. ДП «Моноліт-Сервіс» було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ООЕК» на умовах обраної комерційної пропозиції Постачальника №3-ПВЦ, початок постачання електричної енергії визначений з 01.01.2019р.

Правовідносини між ТОВ «ООЕК» (Постачальник) та ДП «Моноліт-Сервіс» (Споживач) щодо постачання електричної енергії врегульовані Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №03-602019-ПУП від 01.01.2019р. та Договором про постачання електричної енергії споживачу №03-2019-ПВЦ від 02.11.2022р.

Отже, ДП «Моноліт-Сервіс» не є постачальником електричної енергії.

Судом також встановлено, що 30.12.2021 р. між ДП «Моноліт-Сервіс» і ОСББ «Радісна двадцять один» укладено Договір № 21/3 А про відшкодування вартості електричної енергії (тимчасовий), відповідно до п.1 якого ДП «Моноліт-Сервіс» надає згоду на приєднання до своїх електричних мереж ОСББ «Радісна двадцять один» для забезпечення потреб в електричній енергії, а ОСББ відшкодовує ДП «Моноліт-Сервіс» вартість використаної активної електричної енергії, реактивної електричної енергії, втрат електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За умовами розділу 5 Договору облік електроенергії у ОСББ здійснюється згідно з вимогами ПРРЕЕ.(п.5.1). Показники засобів обліку електричної енергії ОСББ знімаються ДП «Моноліт-Сервіс» з 28 по 31 числа місяця. При цьому, ОСББ «Радісна двадцять один» повинно в обов`язковому порядку надати доступ до приладів обліку (п.5.2). Розрахунковим вважається період з дати останнього зняття показників засобів обліку до дати фактичного зняття показників в розрахунковому місяці (п.5.3). Відшкодування вартості переданої електроенергії здійснюється по актам наданих послуг на відшкодування витрат на електричну енергію не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним (п.5.4). Оплата ОСББ послуг здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок ДП «Моноліт-Сервіс» (п.5.5). Вартість активної, реактивної електричної енергії та об`єм втрат визначається на підставі рахунків, які виставляє на адресу ДП «Моноліт-Сервіс» від ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (п.5.6). Компенсація вартості реактивної електричної енергії та обєм втрат встановлюється на рівні 5% від вартості активної електричної енергії (п.5.7). Всі кошти, які надходять згідно даного договору перераховуються в повному обсязі ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (п.5.8).

Згідно Тлумачного словника української мови слово «відшкодування» означає форму відповідальності, надання кому-небудь щось інше замість загубленого, витраченого тощо; те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати.

Отже, для того, щоб отримати відшкодування необхідно понести витрати.

Але, позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що ДП «Моноліт-Сервіс» понесло витрати по оплаті вартості активної, реактивної електричної енергії на підставі рахунків, які виставляє на адресу ДП «Моноліт-Сервіс» від ТОВ «ООЕК» та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».

Посилання позивача на наявність судових рішень щодо стягнення з ДП «Моноліт-Сервіс» на користь ТОВ «ООЕК» заборгованості по оплаті вартості електричної енергії не можуть бути доказами того, що позивач поніс витрати, що підлягають відшкодуванню ОСББ «Радісна двадцять один», адже, по-перше, доказів виконання цих судових рішень або сплати заборгованості у добровільному порядку позивачем до матеріалів справи не надано; по-друге, згідно п.5.9 Договору №21/3А лічильниками, які використовуються для зняття показників є: марка NP-06TDME.3F.TxPD-U, номер - 01423846, тоді як за Актами зняття показників лічильника обліку проводилося зняття показників лічильника електричної енергії марки NP-06NMT/3F.TxP-U/

Крім того, як неодноразово зазначав сам позивач постачання електричної енергії ОСББ «Радісна двадцять один» - буд.21 по вул.Радісна у м.Чорноморськ, здійснювалося через трансформаторну підстанцію №2368, що розташована за адресою м.Чорноморськ, вул.Паркова, 48 та перебувала на балансі позивача. Але, з жодного документу у справі не вбачається надходження електроенергії від ТП №2368 до лічильника марка NP-06TDME.3F.TxPD-U, номер - 01423846, навіть, якщо буд.21 по вул.Радісна у м.Чорноморськ у документах позивача зазначається як будівельний майданчик.

Також, слід зауважити, що у додатках до заяв-приєднання ДП «Моноліт-Сервіс» до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відсутній буд.21 по вул.Радісна у м.Чорноморськ.

За таких обставин, позивачем у даній справі не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення з ОСББ «Радісна двадцять один» грошових коштів у розмірі 682 719 грн 81 коп. у якості відшкодування вартості спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору № 21/3А про відшкодування вартості електричної енергії (тимчасовий) від 30.12.2021р.

Посилання позивача на необхідність оплати за спожиту електричну енергію лише на підставі підписаних обома сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) у даному випадку, як вже зазначалося вище не є відшкодуванням ДП «Моноліт-Сервіс» понесених ним витрат по оплаті вартості електричної енергії, яку ДП придбало в ТОВ «ООЕК» та в подальшому передало ОСББ «Радісна двадцять один».

Крім того, з наявних у справі матеріалів неможливо встановити яким чином позивач розраховував вартість 1 кВт електроенергії. Посилання позивача на те, що «сума до сплати за витрачену електроенергію нараховується шляхом ділення суми всіх складових (вартість спожитої електроенергії, вартості розподілу електричної енергії та вартість реактивної електроенергії згідно рахунків) на кількість кВт витраченої електроенергії всього мікрорайону промисловими споживачами, з урахуванням ПДВ» суд вважає безпідставним, адже позивачем не наведено жодної норми законодавства на підтвердження обгрунтованості такого порядку розрахунку вартості.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Моноліт-Сервіс» у частині стягнення з ОСББ «Радісна двадцять один» грошових коштів у розмірі 682 719 грн 81 коп. у якості відшкодування вартості спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору № 21/3А про відшкодування вартості електричної енергії (тимчасовий) від 30.12.2021р. у звязку із недоведеністю.

Вимоги про стягнення нарахованих на цю суму пені у розмірі 27 536 грн 36 коп, інфляційних втрат у розмірі 6 236 грн 41 коп. та 3% річних у розмірі 1 652 грн 18 коп. у даному випадку є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, у звязку із чим також не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з ОСББ «Радісна двадцять один» заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2021р. між ДП «Моноліт-Сервіс» (Виконавець) та ОСББ «Радісна двадцять один» (Споживач) був укладений Договір №22 з постачання теплової енергії, відповідно до п.1 якого Виконавець зобовязується надавати Споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення / на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення відповідної якості та в обсязі, відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобовязується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та на умовах, що визначені цим Договором.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії також регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України, «Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії », затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р. (із змінами та доповненнями), Законом України «Про теплопостачання».

Пунктом 6 Правил надання послуг з постачання теплової енергії встановлено, що Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача; за договором з колективним споживачем, колективним договором, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).

Згідно п.13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.9 Договору №22 постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених ч.1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених ч.1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Визначення кількісних та якісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (п.11 Договору).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої у будинку за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. Одиницею виміру спожитої послуги є гігакалорія (ГКал) 9п.13 Договору).

Згідно п.23 Договору Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з абонентської плати за послугу (умовно-постійна частина), яка нараховується та сплачується щомісячно протягом року; плати за одиницю теплової енергії, спожитої будинком в цілому в опалювальний період, згідно показників комерційного (загально будинкового) вузла обліку №1; плати за одиницю теплової енергії, втраченої спільною теплотрасою будинків №21 та №21А по вул.Радісна в опалювальний період, згідно показників комерційного (загально будинкового) вузла обліку №2 та розрахованої виконавцем.

Відповідно до п.24 Договору ціною ( вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладання Договору тариф становить : 1308 грн 59 коп. за 1ГКал - умовно-змінна частина тарифу з ПДВ; 3 грн 08 коп. м кв./міс опалювальної площі- абонентська плата з ПДВ (умовно-постійна частина тарифу). У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу за зазначену комунальну послугу Виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів через сайт, через ЗМІ або рекомендованим листом. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору.

Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу та абонентську плату ( п.27 Договору).

Згідно п.п.3 п.33 Договору Споживач зобовязаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Відповідач у справі з обсягами спожитої теплової енергії та умовно-змінною частиною тарифу погоджується, та заперечує лише щодо неврахування позивачем проведених ОСББ «Радісна двадцять один» платежів.

Судом перевірено наданий ДП «Моноліт-Сервіс» розрахунок суми заборгованості за спожиту теплову енергію та встановлено, що позивачем враховано всі платежі ОСББ «Радісна двадцять один» за спірний період.

Щодо непогодження ОСББ «Радісна двадцять один» із включенням до складу вартості послуги абонентської плати, то з цього приводу суд зазначає, що у даному випадку, уклавши Договір №22 з постачання теплової енергії, сторони цього договору визначили його умови на власний розсуд, що повністю відповідає положенням ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, за приписами абз.1 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ДП «Моноліт-Сервіс» про стягнення з ОСББ «Радісна двадцять один» заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 299 598 грн 71 коп.

Що стосується нарахування на цю суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до п.37 Договору №22 з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020р. встановлено на всій території України карантин, який діяв до 30.06.2023р.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання за спірний період.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За таких обставин, враховуючи у сукупності все викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ДП «Моноліт-Сервіс» підлягають частковому задоволенню, у частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 299 598 грн 71 коп.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Дочірнього підприємства "МОНОЛІТ-СЕРВІС" про стягнення з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН" заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН" (Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, вул. Радісна, будинок 21, код ЄДРПОУ - 44613622) на користь Дочірнього підприємства "МОНОЛІТ-СЕРВІС" (6800, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд.48, код ЄДРПОУ - 32922758) заборгованість у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 31 травня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога