Ухвала

від 31.05.2024 по справі 450/2388/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2388/24 Провадження № 2-з/450/6/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

29 травня 2024 року до Пустомитівського районного суду Львівської області через систему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову 200000 доларів США на частку ОСОБА_3 в статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950), номінальною вартістю 811512 грн. 15 коп. у розмірі 100% статутного капіталу та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) номінальною вартістю 700000 грн. у розмірі 100% статутного капіталу; заборонити ОСОБА_3 або будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або розпорядження частками у статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959); заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в т.ч. нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведення реєстраційних дій щодо ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959), пов`язаних зі зміною розміру статутного капіталу, складу та відомостей про учасників, розміру їхніх часток, затвердження Статуту у новій редакції, внесення змін до Статуту, зміни кінцевого бенефіціарного власника, прийняття рішень про ліквідацію, реорганізацію (злиття, поділ) стосовно ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959), до набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно договору позики від 26.07.2021 року; заборонити ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно договору позики від 26.07.2021 року приймати рішення щодо відчуження майна ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» будь-яким чином, передачі його в іпотеку або надання поруки майном ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» перед третіми особами; накласти в межах суми позову 200000 доларів США арешт на все майно, що належить ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959).

Мотивував заяву тим, що 26 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики. Зі змісту п. 2.1 вищевказаного договору розмір позики становить 200000 доларів США, яка надається під 2 % місячних. У відповідності до розписки, ОСОБА_3 одержала вищезазначену суму у позику. Сторони домовились, що позичальник зобов`язується повернути грошові кошти позикодавцю до 31 грудня 2021 року. Однак, станом на 29 травня 2024 року зазначена сума не повернута. Вказав, що оскільки ОСОБА_3 є єдиним засновником та володільцем 100 % часток у статутних капіталах ТзОВ «Логос Девелопмент» і ТзОВ «Логос Апарт», заявник планує залучити дані юридичні особи у якості відповідачів та пред`явити в майбутньому до таких позов про стягнення заборгованості. Зазначив, що на даний час існує реальна загроза відчуження права власності часток ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» на користь третіх осіб, а тому спричинить порушення майнових прав заявника у випадку задоволення позову. Зауважив, що жодного іншого майна, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , встановити не вдалось. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З договору позики від 26 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 узгодили розмір позики, яка становить 200000 доларів США.

Інформацією за № 620700 від 31 травня 2024 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_3 володіє на праві власності готелем позначеним літ. В-1 загальною площею 205,2 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

З долученої представником заявника детальної інформації про юридичну особу вбачається, що ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб, а саме ТзОВ «Логос Девелопмент», відсоток її частки у статутному капіталі становить 100 %, розмір якого складає 811512 грн. 15 коп., та ТзОВ «Логос Апарт», відсоток її частки у статутному капіталі становить 100 %, розмір якого складає 700000 грн.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, забезпечення ефективного судового захисту та можливості реального поновлення прав у разі прийняття судом рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Таким чином, втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що існує достатньо обґрунтована імовірність того, що ОСОБА_3 вчинятиме дії, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду, а тому існує об`єктивна необхідність у частковому забезпеченні позову шляхом накладення арешту на належне їй на праві власності майно в межах розміру боргу 200000 доларів США та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами.

Інша частина заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки призведе до втручання у господарську діяльність ТзОВ «Логос Девелопмент» і ТзОВ «Логос Апарт», представники яких жодних договорів позики із ОСОБА_1 не укладали.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного, заяву представника представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпеченняпозову задовольнити частково.

Накласти арешт на належне ОСОБА_3 на праві власності майно в межах розміру боргу 200000 доларів США та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами.

Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні анкетні дані стягувача та боржника:

- Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 .

- Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її дію.

Суддя Мусієвський В.Є.