Постанова

від 17.10.2024 по справі 450/2388/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2388/24 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/1799/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської областівід 31 травня 2024року у справі за заявою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2024 року адвокат Лазор А.О. в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

В обґрунтування заяви покликався на те, що 26 липня 2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір позики. Зі змісту п. 2.1 вищевказаного договору розмір позики становить 200000 доларів США, яка надається під 2 % місячних. У відповідності до розписки, ОСОБА_1 одержала вищезазначену суму у позику. Сторони домовились, що позичальник зобов`язується повернути грошові кошти позикодавцю до 31 грудня 2021 року. Однак, станом на 29 травня 2024 року зазначена сума не повернута.

Вказав, що оскільки ОСОБА_1 є єдиним засновником та володільцем 100 % часток у статутних капіталах ТзОВ «Логос Девелопмент» і ТзОВ «Логос Апарт», заявник планує залучити дані юридичні особи у якості співвідповідачів та пред`явити в майбутньому до таких позов про стягнення заборгованості. Зазначив, що на даний час існує реальна загроза відчуження права власності часток ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» на користь третіх осіб, а тому спричинить порушення майнових прав заявника у випадку задоволення позову.

Зауважив, що жодного іншого майна, яке перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , встановити не вдалось.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення по даній справі.

З врахуванням зазначених обставин просив:

вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову 200000 доларів США на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950), номінальною вартістю 811512 грн. 15 коп. у розмірі 100% статутного капіталу та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) номінальною вартістю 700000 грн. у розмірі 100% статутного капіталу; заборонити ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або розпорядження частками у статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959); заборонити всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в т.ч. нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведення реєстраційних дій щодо ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959), пов`язаних зі зміною розміру статутного капіталу, складу та відомостей про учасників, розміру їхніх часток, затвердження Статуту у новій редакції, внесення змін до Статуту, зміни кінцевого бенефіціарного власника, прийняття рішень про ліквідацію, реорганізацію (злиття, поділ) стосовно ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959), до набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_6 про стягнення заборгованості згідно договору позики від 26.07.2021 року; заборонити ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_6 про стягнення заборгованості згідно договору позики від 26.07.2021 року приймати рішення щодо відчуження майна ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» будь-яким чином, передачі його в іпотеку або надання поруки майном ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» перед третіми особами; накласти в межах суми позову 200000 доларів США арешт на все майно, що належить ТзОВ «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та ТзОВ «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959).

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 травня 2024 року заяву представника заявника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на належне ОСОБА_1 на праві власності майно в межах розміру боргу 200 000 доларів США та заборонено вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд мас брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) спірного договору позики на 200 000 доларів США для забезпечення якого звернувся заявник, не укладали, за виконання його умов поручителями не виступали та не є сторонами даного цивільно-правового спору.

Стверджує, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції накладено арешт на належне ОСОБА_1 на праві власності майно в межах розміру боргу 200 000 доларів США та заборонено вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами.

Зазначає, що згідно п. 68.10 види економічної діяльності Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» - здійснює купівлю та продаж власного нерухомого майна ( докази долучені до цієї апеляційної скарги), відтак заборона вчиняти дії щодо «будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб» є прямим перешкоджанням здійсненню господарської діяльності «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» та призведе до заподіяння збитків цим юридичним особам.

Просить ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 травня 2024 року скасуванню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_6 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що існує достатньо обґрунтована імовірність того, що ОСОБА_1 вчинятиме дії, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду а тому існує об`єктивна необхідність у частковому забезпеченні позову шляхом накладення арешту на належне їй ( ОСОБА_1 ) на праві власності майно в межах розміру боргу 200 000 доларів США та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» будь яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна із наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові п.28,29,30 Верховного Суду по справі №904/1934/23 від 11 грудня 2023 року зазначено: Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2020 р у справі №910/9498/19, від 17 вересня 2020 року у справі №910/72/20, від 15 січня 20221 р у справі №914/1939/20, від 16 лютого 2021 р у справі №910/16866/20, від 15 квітня 2021 року у справі №910/16370/20, від 24 червня 2022р у справі №904/3783/21, від 26 вересня 2022 року у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) теж зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №380/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття,- навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та учасників судового процесу під час вирішення спору, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Прийняття рішення про задоволення або відмову у забезпечення позову залежить від думки суду, оскільки більшість аргументів, які пов`язані із застосування забезпечення позову, мають оціночний характер. Зважаючи на це позивач повинен довести усі обставини та надати докази того, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову рішення суду не можливо буде виконати.

Таким чином, при поданні до суду заяви про забезпечення позову позивач має:

1)обґрунтувати причини звернення з такою заявою;

2)підтвердити доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників Постанова КГС ВС від 19 січня 2021 року у справі №902/774/20.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором позики від 26 липня 2021 року ОСОБА_6 позичив ОСОБА_1 200 000 доларів США строком до 31 грудня 2021 року під 2% місячних.

Позивач ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ «Логос Девелопмент» ТзОВ «Логос Апарт» про стягнення заборгованості в розмірі 200 000 доларів США, шляхом звернення на частку ОСОБА_1 у вказаних підприємствах.

У той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» спірного договору позики від 26 липня 2021 року на 200 000 доларів США для забезпечення якого звернувся заявник, не укладали, за виконання його умов поручителями не виступали та не є сторонами вказаного договору.

Відповідно до статті 96 ЦК України засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язання юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її засновника, крім випадків, встановлених статутом та законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїм зобов`язанням всім належним йому майном. Також товариство не відповідає за зобов`язанням своїх учасників. Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТзОВ «Логос Девелопмент» та ТзОВ «Логос Апарт» 100%.

Тому оскаржуваними заходами фактично блокується господарська діяльність двох товариств на невизначений час. Крім того, позивачем не подано належних та допустимих доказів того, що відповідачка вживає чи намагається вживати заходів, щодо відчуження майна даних товариств.

Згідно п.68.10 види економічної діяльності Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» - здійснює купівлю та продаж власного нерухомого майна, відтак заборона вчиняти дії щодо « будь ким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб» є прямим перешкоджанням здійсненню господарської діяльності «Логос Девелопмент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» та призведе до заподіяння збитків цим юридичним особам.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов передчасного висновку про забезпечення позову в цій частині.

У той же час, заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності майно в межах розміру боргу 200 000 доларів США є співмірним та обґрунтованими, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваним законом інтересів позивача ОСОБА_6 , що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання можливих судових рішень у даній справі.

Тому в цій частині ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 підлягає до задоволення частково, ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 травня 2024 року в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами скасуванню з відмовою у застосуванні даних заходів забезпечення позову. В решті ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 травня 2024 року в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження і розпорядження частками у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент» (ідентифікаційний код 13830950) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Апарт» (ідентифікаційний код 44368959) будь-яким чином, в тому числі приймати рішення щодо відчуження майна вказаних юридичних осіб, передавати його в іпотеку та поручатись таким перед третіми особами скасувати та відмовити у застосуванні даних заходів забезпечення позову.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дняскладення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.