Постанова

від 28.05.2024 по справі 307/3751/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3751/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 травня 2024 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Собослоя Г.Г.,

суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 19 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти "Центр позашкільної роботи Тячівської міської ради Закарпатської області", комунальної установи "Інклюзивно-ресурсний центр Тячівської міської ради Закарпатської області", комунального закладу "Тячівський ліцей-інтернат з угорською мовою навчання" Тячівської міської ради Закарпатської області, Лазівського ліцею Тячівської міської ради Закарпатської області, приватного ліцею "Щасливе місто" Тячівської ОТГ Закарпатської області, Тячівківської філії Тячівського ліцею № 1 імені В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею з угорською мовою навчання ім. Шімона Голлоші Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею № 1 імені В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею № 2 Тячівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності відповідачів щодо розгляду звернення протиправною, про зобов`язання відповідачів розглянути звернення у встановленому законом порядку та про зобов`язання відповідачів сплатити компенсацію, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом через систему «Електронний суд».

Ухвалою судді Тячівського районного суду від 19.09.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що його позовна заява відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а неможливість виконати вимоги ч.1ст.177 ЦПК Українипов`язано з інвалідністю та проживанням за межами України. Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав залишати його позов без руху, що є проявом надмірного формалізму та суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, право на доступ до суду. Наголошує, що судді повинні уникати надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах, визначенихст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою судді Тячівського районного суду від 14.09.2023 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, із тих мотивів, що позивач, подаючи позов через систему «Електронний суд», не долучив до матеріалів позовної заяви доказ надсилання листом із описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

На виконання вказаної ухвали 18 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що посилання в ухвалі про залишення позовної заяви без руху на порушення частини 1 статті 177 ЦПК України є проявом надмірного формалізму, позаяк надіслати відповідачам матеріали позову він немає можливості, оскільки вони не зареєстровані у підсистемі Електронний суд і тому система не змогла надіслати матеріали до цих відповідачів. Також виконати вимоги ухвали суду про залишення його позовної заяви без руху немає можливості, оскільки він є особою з інвалідністю І групи, а тому для відправлення будь-яких листів з описом вкладення потребує сторонньої допомоги.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вказав, що позивач, подаючи на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви заяву про усунення недоліків, будь-яких інших процесуальних документів, які б свідчили про те, що він відповідно до вимог ЦПК України усунув недоліки позовної заяви, суду не надав. Подана ОСОБА_1 18.09.2023 р. заява про усунення недоліків не може оцінюватися судом як документ, що підтверджує усунення недоліків позовної заяви, відтак позивач недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положеннями ч.1ст.177ЦПК України (станом на день подання позовної заяви) позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї,відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. ч. 1 3 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки позивач не надав доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій документів, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, зробив правильний висновок про повернення заяви, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали Тячівського районного суду від 14.09.2023 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання ОСОБА_1 в заяві про усунення недоліків на те, що він позбавлений можливості виконати вимоги частини першої статті 177 ЦПК України через інвалідність, оскільки врахування зазначених обставин свідчить про порушення положеньстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо дискримінації інших учасників судового процесу, що зумовлене порушенням принципу рівності перед законом і судом (стаття 6 ЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 296/1532/23 від 17 серпня 2023 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму.

Разом з тим, уникати слід як надмірного формалізму так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 320/2083/21 від 02 лютого 2023 року.

На переконання колегії суддів, в даному випадку у вимогах суду першої інстанції ознаки надмірного формалізму відсутні, оскільки недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, прямо встановлені ч.1 ст.177 ЦПК України і суд першої інстанції не наводив іншого їх трактування.

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалусудді Тячівського районного суду від 19 вересня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 28.05.2024 року.

Головуючий:

Судді: