Ухвала

від 31.05.2024 по справі 160/12904/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2024 року Справа №160/12904/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Дніпровського апеляційного суду у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2022 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн., станом на 1 січня 2023 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн. та станом на 1 січня 2024 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.;

- зобов`язати Дніпровський апеляційний суд видати ОСОБА_1 : - довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2022 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн.; - довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2023 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн.; - довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними в статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Суд вказує, що згідно з довідкою за підписом начальника відділу судової статистики, аналітичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення суду від 24.04.2024 №647 за даними КП «ДСС» судді ОСОБА_2 у період з 20.05.2024 по 23.05.2024 надійшло на розгляд 243 судових справ. Крім того, застосування стабілізаційних та аварійних відключень світла, відсутність Інтернет зв`язку, що унеможливлювало доступ до КП «ДСС», кількість оголошених повітряних тривог на території міста Дніпра, а також перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці з 29.05.2024 по 30.05.2024, об`єктивно вплинули на дотримання судом строків вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У пункті 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправною «відмови Дніпровського апеляційного суду у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2022 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2022 року - 2481 грн., станом на 1 січня 2023 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року - 2684 грн. та станом на 1 січня 2024 року, застосувавши у розрахунках посадового окладу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року - 3028 грн.».

Проте, суд наголошує, що оскарження «відмови» нормами КАС України не передбачено. Тобто, суд не може дійти висновку рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень оскаржуються позивачем.

Поряд із цим, за приписами пункту 1 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

В порушення наведених норм позовна заява не містить найменування суду, до якого вона подається.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачу слід надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами згідно з вимог КАС України, який містить найменування суду, до якого вона подається, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості.

Крім цього, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3статті 4 Закону №3674-VIставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

При цьому, частиною 3 статті 4 Закону №3674-VIвстановлено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

Предметом позову є правомірність відмови відповідача у видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року та на 1 січня 2024 року, а вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними.

Тобто, позивачем в адміністративному позові фактично було заявлено три вимоги немайнового характеру, у зв`язку з чим позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 3 633,60 грн (1211,20 грн х 3 вимоги немайнового характеру).

Суд звертає увагу, що до матеріалів адміністративного позову було надано електронну квитанцію від 19.05.2024 №Z9U7-F93S-ZBME про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у сумі 2 422,40 грн (3 633,60 грн 1211,20 грн).

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами згідно з вимог КАС України, який містить найменування суду, до якого вона подається, а також його копії для направлення іншим учасникам справи відповідно до їх кількості;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно