Ухвала

від 30.05.2024 по справі 240/10070/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/10070/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо конфіскації всього майна, а саме - 1/2 частки приватизованої квартири житлового будинку АДРЕСА_1 , яка перебувала у спільній частковій власності та належала ОСОБА_1 ;

- звільнити ОСОБА_1 від покарання у вигляді конфіскації всього майна за вироком Святошинського районного суду міста Києва в справі № 1-7779/2009 від 03.11.2009 на підставі частин 1 та 2 статті 80 КК України, так як вирок у цій частині не був виконаний у визначений строк до закінчення відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 до березня 2012 року.

Як зазначено в позові, спірні відносини зумовлені виконанням вироку Святошинського районного суду міста Києва в справі № 1-7779/2009 від 03.11.2009 в частині конфіскації всього майна. Позивачем об`єднано одночасно позовні вимоги в частині протиправності дій державного виконавця і позовні вимоги щодо звільнення Позивача від покарання у цій частині вироку суду.

Перевіряючи позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з таких підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Суд зазначає, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом в порядку кримінального судочинства.

За приписами ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги.

Всупереч вказаним вимогам зміст позовних вимог Позивача та їх обґрунтування є незрозумілими.

Так, із позовної заяви незрозуміло чи до повноважень Відповідача чи до повноважень суду і якого суду відноситься право звільнити ОСОБА_1 від покарання у вигляді конфіскації всього майна за вироком Святошинського районного суду міста Києва в справі № 1-7779/2009 від 03.11.2009.

Більш того, в позовній заяві відсутні обґрунтування щодо наявності такого права у Відповідача як органу державної виконавчої служби.

В позовній заяві відсутні обґрунтування щодо наявності такого права в місцевого адміністративного суду, повноваження якого перелічені в ст.245 КАС України.

Відсутність таких обґрунтувань перешкоджає суду у відповідності до вимог ст.171 КАС України при відкритті провадження у справі з`ясувати чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Одночасно суд зазначає, що в розумінні вимог ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Таке об`єднання позовних вимог здійснюється ухвалою суду на підставі відповідного клопотання Позивача.

Разом з тим, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Більш того, порушення правила об`єднання позовних вимог, як зазначено в ч.4 ст.69 КАС України, є самостійною підставою для повернення позовної заяви.

Всупереч вказаним вимогам в позовній заяві відсутні обґрунтування наявності підстав для об`єднання в одне провадження різних позовних вимог.

Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Заявляючи вимоги про визнання протиправними дій Відповідача, які мала місце, починаючи з 2009 року, Позивач звернувся до суду з позовом лише 24.05.2024, тобто з пропущенням встановленого законом десятиденного строку звернення до суду.

Всупереч вказаним нормам Позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- уточнення позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України;

- заяви щодо обґрунтувань підстав для об`єднання в одне провадження різних позовних вимог;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.Ф. Нагірняк