Рішення

від 31.05.2024 по справі 300/2047/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2024 р. справа № 300/2047/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів", в інтересах якого діє адвокат Маланюк Олег Ярославович, до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів", в інтересах якого діє адвокат Маланюк Олег Ярославович, звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000004/2 від 30.01.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000049.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем (покупець) та Ningbo Ruiming Auto Parts Co.,LTD (Китай) (продавець) 03.01.2023 укладено контракт на придбання та поставку на митну територію України товару, а саме вогнегасників загальною вартістю 24120 дол.США. Товар доставлений продавцем згідно з умовами CIF в республіку Польща (Гданськ), а далі покупцем здійснено доставку на митну територію України.

Для здійснення митного оформлення товару представником декларанта було подано митну декларацію, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак митним органом 30.01.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2024/000004/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації №UA206020/2024/000049. Вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Просив позов задоволити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, щодекларантом не подано повного переліку документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять суттєві розбіжності, зокрема щодо умов страхування товару. Надання до митного оформлення страхового полюсу на англійській та китайській мовах, зумовило виставлення вимоги про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості. Окрім того, у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. В даному випадку, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом ціною договору, оскільки сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена. Ненадання відповідних документів, що містять числові значення щодо товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товару за ціною, заявленою декларантом. З огляду на викладене вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (а.с.61-67).

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що контракт та інші документи такі як прайс лист, CMR, надані до митного оформлення складені англійською, українською та російською мовами, тому у декларанта немає обов`язку надавити документи українською мовою, тим більше, що такої вимоги митного органу виставлено не було. Що стосується взятої до уваги митної декларації від 24.01.2024, на підставі якої було скориговано вартість ввезеного позивачем товару, то таке порівняння є безпідставним, оскільки продавець та виробник товару є різними, технічні характеристики вогнегасників також суттєво відмінні (а.с.101-105).

Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини другоїстатті 1 Митного кодексу Українивідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимКодексом, Податковимкодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першоїстатті 4 Митного кодексу Українимитний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першоюстатті 318 Митного кодексу Українимитному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною першою статті51, частиною першою статті52 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" (покупець) та Ningbo Ruiming Auto Parts Co.,LTD (Китай) (продавець) 03.01.2023 укладено контракт №03/01, за умовами якого продавець поставляє товар покупцю на суму 1000000 дол.США. Умови поставки товару вказуються на кожну окрему партію у інвойсі згідно правил Інкотермс-2010. Затрати по митному оформленні продукції несе українська сторона (а.с.15-17).

На підставі контракту, продавець 22.11.2023 сформував інвойс №RM042307-043, в якому передбачено продаж двох позицій товару, а саме вогнегасник 500 мл вартістю 0,75 дол.США, в кількості 14880 одиниць, загальною вартістю 11160 дол.США та вогнегасник 1000 мл вартістю 0,90 дол.США, в кількості 14400 одиниць, загальною вартістю 12960 дол.США (а.с.19).

Позивач здійснив оплату товару на суму 24120 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 22.12.2023 (а.с.20).

Товар доставлений продавцем згідно умов CIF в республіку Польща (Гданськ).

З республіки Польща (Гданськ) до м/п Шегині, з м/п Шегині до м.Івано-Франківськ доставка придбаного товару проводилися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору-заявки від 15.01.2024. Згідно з рахунком на оплату №9 від 26.01.2024 та довідкою про транспортні послуги №2 від 26.01.2024, вартість міжнародно-транспортних послуг по перевезенню вантажу становила 75440 грн., (а.с.24-26).

Позивачу також надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону ТОВ "Ламан-Шипінг" згідно з договором №289 від 06.07.2020, вартістю 73651,50 грн. (рахунок-фактура №LS-4537931) (а.с.27-30).

З метою митного оформлення товару ввезеного в Україну, митним брокером подано до митного органу митну декларацію №24UA206020001419U3 (а.с.13-14).

Декларантом визначена митна вартість товару за основним методом ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД №24UA206020001419U3 митної вартості товару та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією представником декларанта було подано наступний перелік документів: рахунок-фактура від 22.11.2023, коносамент про здійснення морського перевезення від 06.12.2023, автотранспортна накладна від 25.01.2024, сертифікат проходження товару від 06.12.2023, банківський платіжний документ (платіжну інструкцію) від 22.12.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.01.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.01.2024, прейскурант виробника товару від 15.11.2023, страховий поліс від 05.12.2023, зовнішньоекономічний контракт від 03.01.2023, договір (контракт) про перевезення від 22.01.2024 та від 06.07.2020, заяву довідку про відсутність озоново-руйнівних речовин у вогнегасниках від 22.11.2022, а також інші некласифікуючі документи (а.с.15-37).

Згідно зістаттею 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, 30.01.2024 прийнято рішення №UA206020/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 75890,10 дол.США (замість 27922,21 дол.США що була заявлена декларантом) (а.с.8-9).

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано невідповідністю обраного методу визначення митної вартості товару.

Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що відповідно до п.1 ч.4ст.54 МКУздійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч.3ст.53 МКУдекларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена: банківські платіжні документи, які засвідчені банком і були ідентифіковані. Документи не надано. Відповідно до вимог ч.6ст.54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частині другій-четвертійстатті 53 МКУ, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідноз ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі.Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VIрозділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA100180/2024/1063 від 24.01.2024 .

Цього ж дня, 30.01.2024 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2024/000049, виходячи з того, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за вартістю визначеною декларантом, в зв`язку з невідповідністю обраного методу визначення митної вартості (а.с.10-11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості. І як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів, вважаючи при цьому, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.

Згідно з частиною 4статті 54 Митного кодексу Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6статті 54 Митного кодексу Українивизначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статейМитного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як уже зазначено судом вище, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ "Вортекс-Ів" митної вартості товару, заявленого у спірному випадку до декларування, митниця посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.

Суд не погоджується з висновками митного органу, з огляду на наступне.

Згідно зі зовнішньоекономічним договором (контрактом) наявним в матеріалах справи та наданим позивачем для здійснення відповідачем розмитнення товару, загальна сума цього контракту складає 1000000 дол.США. Ціна товару включає в себе вартість тари, упакування, маркування товару. Між продавцем та покупцем підписано інвойс, за яким до суми додалася доставка товару до республіки Польща та страхування.

При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010".

Умови постачання, передбачені правилами Інкотермс, включать різні набори складових з яких у підсумку формується ціна товару, а саме: власне ціна товару, витрати на транспортування, включаючи як оплату перевізникові, так і різного роду збори, такі як портові, витрати на страхування товару, брокерські послуги тощо.

Відповідно до рахунку-фактури, умови поставки товару - CIF Gdansk.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс", які передбачають міжнародні базові умови поставки, в редакції 2010 року (Інкотермс 2010), введеними в дію з 01.01.2011, умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям.

Тобто поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. В цьому випадку на продавця покладається обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що продавцем Ningbo Ruiming Auto Parts Co.,LTD забезпечено страхування придбаного позивачем товару. Зазначене свідчить про те, що позивачем не були понесені додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту. Це не заперечує і сторона відповідача.

Що стосується доводів відповідача про наявність відмінностей/розбіжностей у документах, які були надані позивачем, зокрема відсутності документів, що стосуються страхування на українській мові, то суд враховує, що такі не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості від 30.01.2024 №UA206020/2024/000004/2, сумнівів що стосується страхування товару митний орган під час митного оформлення не висловлював, відповідно такі документи не витребовував під час консультації.

Єдиною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості митний орган вказав ненадання декларантом під час консультації банківських платіжних документів, які засвідчені банком і були ідентифіковані. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач про це не згадує, наводячи при цьому інші/відмінні від зазначеного в рішенні про коригування митної вартості підстави відмови у розмитненні придбаного позивачем товару.

Щодо оплати придбаного позивачем товару, то як зазначалося судом вище, позивач здійснив оплату товару на суму 24120 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 22.12.2023 (а.с.20). При цьому в призначенні платежу вказано реквізити контракту, продавця та його рахунок, який вказаний, як у контракті, так і в інвойсі.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 2статті 53 Митного кодексу України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст інвойсу та платіжної інструкції, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Китаю інформації про не відчуження позивачу товару продавцем чи несплати позивачем зазначеної суми коштів.

Обсяг та зміст документів, наданих декларантом свідчить про нічим необмежену можливість митного органу ідентифікувати платіж з товаром, пред`явленим до митного оформлення. Отже сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), подана декларантом, була підтверджена. Положеннястатті 53 Митного кодексу Українине містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного у цій справі рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд приходить до переконання, що коригування митної вартості імпортованого товару відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які в свою чергу підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59,60та64 Митного кодексу України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2024/000004/2 від 30.01.2024 не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митниця обмежилася лише посиланням на МД UA100180/2024/1063 від 24.01.2024 в якості інформації щодо товару, митне оформлення якого вже здійснено.

Однак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних вогнегасників та характеристик, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Cлушним є зауваження позивача з приводу того, що зі змісту митної декларації, котра зазначена, як джерело інформації слідує, що вогнегасники, котрі ввозилися, були ємністю 1кг та 2 кг, є вогнегасниками великого тиску в грубій металевій оболонці, порошковими, мають манометр, в той час, як позивачем придбано вогнегасники 0,5 мл. та 1 мл., у тарі спрей балончика, містять не порошок, а рідину та вуглекислоту, без манометра.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 Митного кодексу Україниякщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншимметодом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що частина 4статті 57 Митного кодексу Українирегламентує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Тобто кожен учасник консультацій повинен надати наявну у нього знеособлену інформацію про митні оформлення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, чи товарів, які не є ідентичними чи подібними (аналогічними), однак співпадають по опису та коду товару згідноУКТЗЕД. І за результатами таких консультацій та обміну інформацією вже і приймається рішення.

Як уже зазначено вище, у спірних правовідносинах мала місце процедура консультації. Однак, відповідачем не було надано декларанту відповідну знеособлену інформацію, що відповідно нівелює саму процедуру консультацій.

Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів, наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" 9133,52 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000004/2 від 30.01.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000049

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул.Чорновола,159, м.Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" (код ЄДРПОУ 38555489, вул.Левинського, 3а, м.Івано-Франківськ) сплачений судовий збір в розмірі 9133 (дев`ять тисяч сто тридцять три)грн. 52 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.