Постанова

від 09.10.2024 по справі 300/2047/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2047/24 пров. № А/857/15910/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року в справі № 300/2047/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

суддя в 1-й інстанції Могила А.Б.,

час ухвалення рішення 31 травня 2024 року,

місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA206020/2024/000004/2 від 30.01.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2024/000049

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що декларантом не подано повного переліку документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять суттєві розбіжності, зокрема щодо умов страхування товару. Надання до митного оформлення страхового полюсу на англійській та китайській мовах, зумовило виставлення вимоги про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості. Окрім того, у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. В даному випадку, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом ціною договору, оскільки сума, яка зазначена в рахунку-фактурі не була підтверджена. Ненадання відповідних документів, що містять числові значення щодо товару, слугували підставою відмови у митному оформленні товару за ціною, заявленою декларантом.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене відповідачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" (покупець) та Ningbo Ruiming Auto Parts Co.,LTD (Китай) (продавець) 03.01.2023 укладено контракт №03/01, за умовами якого продавець поставляє товар покупцю на суму 1000000 дол.США. Умови поставки товару вказуються на кожну окрему партію у інвойсі згідно правил Інкотермс-2010. Затрати по митному оформленні продукції несе українська сторона (а.с.15-17).

На підставі контракту, продавець 22.11.2023 сформував інвойс №RM042307-043, в якому передбачено продаж двох позицій товару, а саме вогнегасник 500 мл вартістю 0,75 дол.США, в кількості 14880 одиниць, загальною вартістю 11160 дол.США та вогнегасник 1000 мл вартістю 0,90 дол.США, в кількості 14400 одиниць, загальною вартістю 12960 дол.США (а.с.19).

Позивач здійснив оплату товару на суму 24120 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 22.12.2023 (а.с.20).

Товар доставлений продавцем згідно умов CIF в республіку Польща (Гданськ).

З республіки Польща (Гданськ) до м/п Шегині, з м/п Шегині до м.Івано-Франківськ доставка придбаного товару проводилися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору-заявки від 15.01.2024. Згідно з рахунком на оплату №9 від 26.01.2024 та довідкою про транспортні послуги №2 від 26.01.2024, вартість міжнародно-транспортних послуг по перевезенню вантажу становила 75440 грн., (а.с.24-26).

Позивачу також надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування за межами державного кордону ТОВ "Ламан-Шипінг" згідно з договором №289 від 06.07.2020, вартістю 73651,50 грн. (рахунок-фактура №LS-4537931) (а.с.27-30).

З метою митного оформлення товару ввезеного в Україну, митним брокером подано до митного органу митну декларацію №24UA206020001419U3 (а.с.13-14).

Декларантом визначена митна вартість товару за основним методом ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД №24UA206020001419U3 митної вартості товару та обраного методу її визначення, одночасно з митною декларацією представником декларанта було подано наступний перелік документів: рахунок-фактура від 22.11.2023, коносамент про здійснення морського перевезення від 06.12.2023, автотранспортна накладна від 25.01.2024, сертифікат проходження товару від 06.12.2023, банківський платіжний документ (платіжну інструкцію) від 22.12.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.01.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.01.2024, прейскурант виробника товару від 15.11.2023, страховий поліс від 05.12.2023, зовнішньоекономічний контракт від 03.01.2023, договір (контракт) про перевезення від 22.01.2024 та від 06.07.2020, заяву довідку про відсутність озоново-руйнівних речовин у вогнегасниках від 22.11.2022, а також інші некласифікуючі документи (а.с.15-37).

Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, 30.01.2024 прийнято рішення №UA206020/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів, якою визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 75890,10 дол.США (замість 27922,21 дол.США що була заявлена декларантом) (а.с.8-9).

Як з`ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано невідповідністю обраного методу визначення митної вартості товару.

Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що відповідно до п.1 ч.4ст.54 МКУздійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч.3ст.53 МКУдекларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена: банківські платіжні документи, які засвідчені банком і були ідентифіковані. Документи не надано. Відповідно до вимог ч.6ст.54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частині другій-четвертійстатті 53 МКУ, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідноз ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі.Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VIрозділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA100180/2024/1063 від 24.01.2024.

Цього ж дня, 30.01.2024 відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2024/000049, виходячи з того, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за вартістю визначеною декларантом, в зв`язку з невідповідністю обраного методу визначення митної вартості (а.с.10-11).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості. І як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів, вважаючи при цьому, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.

Згідно з частиною 4статті 54 Митного кодексу Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6статті 54 Митного кодексу Українивизначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відтак, митний орган лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статейМитного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як уже зазначено судом вище, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ "Вортекс-Ів" митної вартості товару, заявленого у спірному випадку до декларування, митниця посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів.

Згідно зі зовнішньоекономічним договором (контрактом) наявним в матеріалах справи та наданим позивачем для здійснення відповідачем розмитнення товару, загальна сума цього контракту складає 1000000 дол.США. Ціна товару включає в себе вартість тари, упакування, маркування товару. Між продавцем та покупцем підписано інвойс, за яким до суми додалася доставка товару до республіки Польща та страхування.

При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010".

Умови постачання, передбачені правилами Інкотермс, включать різні набори складових з яких у підсумку формується ціна товару, а саме: власне ціна товару, витрати на транспортування, включаючи як оплату перевізникові, так і різного роду збори, такі як портові, витрати на страхування товару, брокерські послуги тощо.

Відповідно до рахунку-фактури, умови поставки товару - CIF Gdansk.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс", які передбачають міжнародні базові умови поставки, в редакції 2010 року (Інкотермс 2010), введеними в дію з 01.01.2011, умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям.

Тобто поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. В цьому випадку на продавця покладається обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що продавцем Ningbo Ruiming Auto Parts Co.,LTD забезпечено страхування придбаного позивачем товару. Зазначене свідчить про те, що позивачем не були понесені додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту. Це не заперечує і сторона відповідача.

Що стосується доводів відповідача про наявність відмінностей/розбіжностей у документах, які були надані позивачем, зокрема відсутності документів, що стосуються страхування на українській мові, то суд враховує, що такі не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості від 30.01.2024 №UA206020/2024/000004/2, сумнівів що стосується страхування товару митний орган під час митного оформлення не висловлював, відповідно такі документи не витребовував під час консультації.

Єдиною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості митний орган вказав ненадання декларантом під час консультації банківських платіжних документів, які засвідчені банком і були ідентифіковані. Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач про це не згадує, наводячи при цьому інші/відмінні від зазначеного в рішенні про коригування митної вартості підстави відмови у розмитненні придбаного позивачем товару.

Щодо оплати придбаного позивачем товару, то як зазначалося судом вище, позивач здійснив оплату товару на суму 24120 дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №9 від 22.12.2023 (а.с.20). При цьому в призначенні платежу вказано реквізити контракту, продавця та його рахунок, який вказаний, як у контракті, так і в інвойсі.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 2статті 53 Митного кодексу України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст інвойсу та платіжної інструкції, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Китаю інформації про не відчуження позивачу товару продавцем чи несплати позивачем зазначеної суми коштів.

Обсяг та зміст документів, наданих декларантом свідчить про нічим необмежену можливість митного органу ідентифікувати платіж з товаром, пред`явленим до митного оформлення. Отже сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), подана декларантом, була підтверджена. Положеннястатті 53 Митного кодексу Українине містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Вказане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного у цій справі рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції, що коригування митної вартості імпортованого товару відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, які в свою чергу підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.

Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59,60та64 Митного кодексу України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Чинне законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA206020/2024/000004/2 від 30.01.2024 не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митниця обмежилася лише посиланням на МД UA100180/2024/1063 від 24.01.2024 в якості інформації щодо товару, митне оформлення якого вже здійснено.

Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних вогнегасників та характеристик, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Суд попередньої інстанції слушно зауважив, що зі змісту митної декларації, котра зазначена, як джерело інформації слідує, що вогнегасники, котрі ввозилися, були ємністю 1кг та 2 кг, є вогнегасниками великого тиску в грубій металевій оболонці, порошковими, мають манометр, в той час, як позивачем придбано вогнегасники 0,5 мл. та 1 мл., у тарі спрей балончика, містять не порошок, а рідину та вуглекислоту, без манометра.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 Митного кодексу Україниякщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.

Судова колегія зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначенийМК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншимметодом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції також правильно звернув увагу на те, що частина 4статті 57 Митного кодексу Українирегламентує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Тобто кожен учасник консультацій повинен надати наявну у нього знеособлену інформацію про митні оформлення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, чи товарів, які не є ідентичними чи подібними (аналогічними), однак співпадають по опису та коду товару згідноУКТЗЕД. І за результатами таких консультацій та обміну інформацією вже і приймається рішення.

Окружний суд звернув увагу, що у спірних правовідносинах мала місце процедура консультації. Однак, відповідачем не було надано декларанту відповідну знеособлену інформацію, що відповідно нівелює саму процедуру консультацій.

Суд вважав, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених вище норм, колегія апедяційного суду пітримує правильний висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення Івано-Франківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс-Ів" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача, зазначених висновків суду не спростовують.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року в справі № 300/2047/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 09 жовтня 2024 року.