Рішення
від 30.05.2024 по справі 320/18751/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року № 320/18751/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Спец Комплект Постач») з позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту також відповідач, АМКУ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 25.04.2023 №5407-р/пк-пз.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що Департаментом на веб-сайті уповноваженого органу оприлюднено оголошення та тендерну документацію за №UA-2023-03-02-012659-a про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення на території Житомирського та Бердичівського районів Житомирської області загальною протяжністю 3649,7 км. Позивачем було подано для участі у закупівлі тендерну пропозицію по лоту №2, відхилену Департаментом. За наслідками розгляду відповідачем скарги на рішення Департаменту про відхилення тендерної пропозиції позивача спірним рішенням АМКУ відмовлено у задоволенні означеної скарги.

Позивач наголошує на відповідності поданої ним тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, у зв`язку з чим відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції з підстав того, що договірна ціна є твердою за укрупненими показниками вартості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі по тексту також третя особа, Департамент).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача від 11.04.2023 щодо порушення Департаментом порядку проведення процедури закупівлі за оголошенням № UA-2023-03-02-012659-a спірним рішенням відмовлено у задоволенні скарги з огляду на те, що Колегією встановлено, що скаржником не визначено договірну ціну як тверду саме за укрупненими показниками вартості. Відповідач зазначив, що позивачем у складі тендерної пропозиції позивача відсутні документи, які б підтверджували визначення ціни пропозиції як твердої за укрупненими показниками вартості.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка мотивована значним суспільним інтересом, вагомим значенням для сторін та значною складністю справи.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у даній справі є оскарження рішення АМКУ про відмову у задоволенні скарги позивача.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.

Також суд зазначає, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі № 200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі № 640/23517/20, від 05.10.2021 у справі № 640/23385/20, від 05.08.2021 у справі № 200/5490/20-а, від 22.07.2021 у справі № 460/6542/20, від 23.06.2021 у справі № 520/13014/2020 тощо.

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях за правилами загального позовного провадження усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та нівелювало б практичну ефективність інституту спрощеного провадження в принципі. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують для встановлення об`єктивної істини ані обов`язкового проведення судового засідання, ані здійснення трансформації форми адміністративного судочинства зі спрощеного у загальне позовне провадження, оскільки повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача.

Третьою особою подано до суду пояснення у справі, в яких зазначено, що позивачем при розрахунку договірної ціни було застосовано витратний підхід, який реалізується через ресурсний метод шляхом застосування галузевих витрат ресурсів, які визначаються в кожній позиції найменування робіт, зазначених в договірній ціні, що суперечить пункту 6.1 Методики, за яким ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується з використанням укрупнених показників вартості дорожніх робіт та послуг, обсяги та види яких передбачені відомістю обсягів робіт (BoQ), складеної за дефектним актом.

Департамент наголошує про наявність у тендерній документації вказівки на застосування Методики, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 07.10.2022 №753. При цьому, позивачем фактично визнано використання при розрахунку договірної ціни, для застосування укрупнених показників не Методики, як це вимагається умовами тендерної документації, а Правилами визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.05.2022 за №527/37863.

Також третьою особою зазначено про застосування позивачем при розрахунку договірної ціни витратного підходу, який реалізується через ресурсний метод шляхом застосування галузевих витрат ресурсів, які визначаються в кожній позиції найменування робіт, зазначених у договірній ціні, що суперечить пункту 6.1 Методики.

Оскільки договірна ціна позивача не відповідача вимогам тендерної документації, Департамент вважає правомірним відхилення його тендерної пропозиції.

Крім того, третя особа наголошує на включенні позивачем до розрахунків вартості договірної ціни обсяги та одиниці виміру, які не передбачені ні Методикою, ні Правилами, ні міжнародною системою вимірювання робіт, стандартного методу вимірювання цивільного будівництва, розробленої Інститутом інженерів-будівельників CESMM4 (видання четверте), з урахуванням якого розроблено Технічне завдання Додатку №3 до тендерної документації.

У відповіді на відзив, поданій позивачем до суду, зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують оскаржуваного рішення, оскільки, на переконання позивача, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань того, що надана ТОВ «Спец Комплект Постач» договірна ціна розрахована за укрупненими показниками вартості.

Позивач наголошує на праві АМКУ залучати експертів або спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями, необхідними для неупередженого розгляду скарги та зазначає, що спірне рішення не містить жодного обґрунтування невідповідності тендерної пропозиції позивача вимогам тендерної документації.

Позивачем також подано до суду відповідь на письмові пояснення третьої особи, в яких зазначено, що пояснення Департаменту не спростовують протиправності спірного рішення АМКУ та містять пояснення не на позовну заяву, а на всі питання, які розглядалися відповідачем під час прийняття спірного рішення, у той час як у межах цієї справи оскаржується лише питання незадоволення скарги в частині укрупнених показників вартості в договірній ціні.

Позивач в черговий раз посилається на лист ДП «ДерждорНДІ» від 11.04.2023 №19.2-15-348, в якому зазначено, що надана позивачем форма договірної ціни відповідає додатку 29 Методики, перелік та обсяги робіт відповідають відомості BoQ, договірна ціна складена за укрупненими показниками вартості з використанням витратного підходу, що не суперечить положенням Правил та Методики. Крім того, позивач посилається також на висновок експерта щодо договірної ціни.

Позивач наполягає на тому, що відповідачем не здійснювалась перевірка договірної ціни на предмет визначення договірної ціни як твердої за укрупненими показниками вартості.

На думку позивача, наявність в договірній ціні фрази «визначена згідно з Методикою визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування» є належним свідченням того, що договірна ціна розрахована за укрупненими показниками вартості.

Департаментом подано до суду пояснення на відповідь на відзив, в яких третя особа зазначає, що позивач вводить суд в оману, стверджуючи, що Методика розроблена командою Мінінфраструктури, ДП «ДерждорНДІ», оскільки її розробником є Міністерство інфраструктури України.

У поданих відповідачем до суду додаткових поясненнях зазначено про оскарження позивачем до АМКУ порядку проведення процедури закупівлі №UA-2023-06-12-010634-a Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області, в якій позиція позивача є протилежною викладеній в адміністративному позові. На переконання відповідача, така позиція позивача свідчить про навмисне надання суду неправдивої інформації та намагання спотворити обставини справи та положення Методики.

Позивачем подано до суду заперечення проти додаткових пояснень позивача, в яких зазначено, що твердження відповідача спростовуються самим змістом скарги.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Відповідно до інформації, розміщеної на інформаційно-телекомунікаційній системі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-02-012659-a?lot_id=84df2326e7874d6ab9f6f0957c6cbad5 Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації було ініційовано проведення процедури відкритих торгів за процедурою закупівлі товарів «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км» (ДК 021:2015: 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту) (2 лоти)) (далі по тексту Процедура закупівлі UA-2023-03-02-012659-a).

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 02.03.2023.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі у Процедурі закупівлі за лотом № 2 подали наступні учасники: ТОВ «РДС - ПОЛТАВА», позивач та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ».

Розкриття пропозицій відбулось 27.03.2023.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, пропозиція позивача відхилена Департаментом. Інформація про відхилення пропозиції позивача оприлюднена 07.04.2023

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії АМКУ від 25.04.2023 №5407-р/пк-пз за наслідками розгляду скарги ТОВ «Спец Комплект Постач» від 11.04.2023 № UA-2023-03-02-012659-a.а5 позивачу відмовлено у задоволенні його скарги.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Інформація, документи та інші матеріали, які суб`єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги Комісією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Відповідач мотивував своє рішення тим, що позивачем не визначено договірну ціну як тверду саме за укрупненими показниками вартості, наслідком чого було правомірне її відхилення Департаментом.

Відповідно до пункту 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» Розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації учасник визначає ціну пропозиції (договірну ціну) згідно Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання доріг загального користування як тверду за укрупненими показниками вартості.

У протоколі розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-03-02-012659-a від 27.03.2023 зазначено, що тендерна пропозиція ТОВ «Спец Комплект Постач» не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 Особливостей.

В свою чергу з протоколу №100 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.04.2023, який розміщений на веб-сайті уповноваженого органу, вбачається, що Департамент відхилив тендерну пропозицію позивача, оскільки останнім при розрахунку ціни пропозиції (договірної ціни) складено договірну ціну не за укрупненими показниками вартості (УПВ), а застосовано витратний підхід, який реалізується через ресурсний метод шляхом застосування галузевих витрат ресурсів, які зазначаються в кожній позиції найменування робіт зазначених в договірній ціні, що суперечить пункту 6.1 Методики, згідно якого ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується з використанням укрупнених показників вартості дорожніх робіт та послуг, обсяги та види яких передбачені відомістю обсягів робіт (BoQ), складеної за дефектним актом.

Крім того, при розрахунку ціни пропозиції (договірної ціни) - в позиціях 6, 8, 9, 13-19, 22, 25- 28, 33, 34, 39, 40, 45-48, 51-56, 78, 83-97, 101-112, 114-121 одиниці виміру та обсяг не відповідають одиницям виміру та обсягам, встановленим Замовником у Відомості обсягів робіт (BoQ).

Аналогічні підстави зазначені у протоколі №101 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.04.2023 в частині відхилення Департаментом тендерної пропозиції позивача, оскільки останнім при розрахунку ціни пропозиції (договірної ціни) складено договірну ціну не за укрупненими показниками вартості (УПВ), а застосовано витратний підхід, який реалізується через ресурсний метод шляхом застосування галузевих витрат ресурсів, які зазначаються в кожній позиції найменування робіт зазначених в договірній ціні, що суперечить пункту 6.1 Методики, згідно якого ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується з використанням укрупнених показників вартості дорожніх робіт та послуг, обсяги та види яких передбачені відомістю обсягів робіт (BoQ), складеної за дефектним актом.

Суд зауважує, що в пункту 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації дійсно відсутні реквізити Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Водночас, з назви Додатку 3 до тендерної документації за лотом №2 чітко прослідковується повна назва Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 07.10.2022 № 753 (далі по тексту також Методика №753).

Враховуючи означене, у суду є підстави вважати про обізнаність позивача як такого, яким було подано тендерну пропозицію за наслідками ознайомлення з тендерною документацією Департаменту, з реквізитами Методики, яку слід було використовувати при підготовці тендерної пропозиції.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Методики №753 вона визначає механізм формування вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (далі - дорожніх робіт та послуг).

Ця Методика є обов`язковою для визначення вартості дорожніх робіт та послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Пунктом 2.2 розділу ІІ Методики №753 визначено, що вартість дорожніх робіт та послуг визначається на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель та узгодження договірної ціни - в твердій договірній ціні за УПВ.

Означена правова норма кореспондується з положеннями пункту 1 розділу ІІ Правил визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.05.2022 за № 527/37863 (далі по тексту також Правила).

Правилами визначаються основні підходи до визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг загального користування (далі - дорожні роботи та послуги).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу І Правил застосування цих правил, а також методик визначення вартості дорожніх робіт та послуг є обов`язковим для визначення вартості дорожніх робіт та послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Застосування цих правил, а також методик визначення вартості дорожніх робіт та послуг під час замовлень за рахунок інших джерел фінансування є добровільним та обумовлюється договором.

Формування, розроблення та затвердження методик визначення вартості дорожніх робіт та послуг здійснюються Міністерством інфраструктури України.

Згідно пункту 3.6 розділу ІІІ Методики №753 для визначення вартості дорожніх робіт та послуг під час складання інвесторської кошторисної документації можуть використовуватись наступні підходи:

витратний підхід, який реалізується через ресурсний метод шляхом застосування галузевих розрахунків витрат ресурсів, розроблених і затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; розрахунків витрат ресурсів підприємств, що розробляються та затверджуються підприємствами; індивідуальних розрахунків витрат ресурсів, що розробляються проєктувальниками, іншими суб`єктами господарювання та затверджуються замовником разом із затвердженням проєктної або кошторисної документації;

витратний підхід, який крім того використовується для розрахунку/приведення у поточний рівень цін складових УПВ, що базуються на розрахунках витрат ресурсів;

порівняльний підхід, який реалізується через застосування інформації щодо об`єкта-аналогу з бази даних об`єктів-аналогів та/або інформації про УПВ з бази даних цін чи бази даних об`єктів аналогів шляхом аналізу та порівняння техніко-економічних показників об`єктів-аналогів (ідентичні або аналогічні об`єкти дорожніх робіт та послуг).

Відповідно до підпункту 1.2 розділу І Методики № 753 терміни база даних об`єктів-аналогів (БОА), база даних цін, відомість обсягів робіт (BoQ), дорожні роботи та послуги, розрахунок витрат ресурсів, одиниця виміру обсягу роботи, укрупнений показник вартості (УПВ) вживаються у значеннях, наведених у Правилах визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 02 травня 2022 року № 273 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 травня 2022 року за № 527/37863.

Відповідно до пункту 5 розділу І Правил укрупнений показник вартості (УПВ) - показник, виражений в грошових одиницях валюти, який включає в себе витрати на: заробітну плату робітників-будівельників, експлуатацію дорожніх машин та механізмів, матеріали, вироби та комплекти, загальновиробничі та адміністративні витрати, інші витрати, а також прибуток, та який визначається для одиниці виміру виду роботи, конструктивного елементу.

Виходячи з положень підпункту 1.2 розділу І Методики №753, визначений ним перелік термінів вживається у значеннях, наведених в Правилах.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу IV Правил у усіх договорах про закупівлю дорожніх робіт та послуг застосовується твердий кошторис (договірна ціна) за укрупненими показниками вартості робіт.

Для визначення ціни тендерних пропозицій замовник надає відомість обсягів робіт (BoQ) без цін, креслення (за наявності) та технічну специфікацію із зазначенням технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, вимог до якості матеріалів. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання дорожніх робіт та послуг (у т.ч.: POMI Принципи вимірювання (міжнародні) для будівельних робіт, NRM (1,2,3) Нові правила вимірювань, опубліковані Королівським інститутом дипломованих геодезистів (RICS), CESMM4 міжнародна система вимірювання робіт, стандартний метод вимірювання цивільного будівництва, четверте видання, розроблений Інститутом інженерів-будівельників (The Institution of Civil Engineers (ICE)).

Ціна тендерної пропозиції розраховується з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені Відомістю обсягів робіт (BoQ). Водночас укрупнені показники вартості робіт розраховуються учасником процедури закупівлі на власний розсуд.

Системний аналіз означених правдивих норм дає підстави для висновку, що на стадії розрахунку у тендерній пропозиції ціни учасником процедури закупівель та узгодження договірної ціни в твердій договірній ціні за УПВ використовуються як Методика №753, так і Правила.

При цьому, відсутність посилання у тендерній документації на Правила не нівелює обов`язку їх використання учасником процедури закупівель як обов`язкових для визначення вартості дорожніх робіт та послуг, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Відповідно до пунктів 6.1-6.4 розділу VI Методики №753 ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується з використанням укрупнених показників вартості дорожніх робіт та послуг, обсяги та види яких передбачені відомістю обсягів робіт (BoQ), складеною за затвердженою проєктною документацією або дефектним актом.

Для визначення ціни тендерних пропозицій замовник повинен надати: відомість обсягів робіт (BoQ) без зазначення цін; креслення (за наявності); технічну специфікацію із зазначенням технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, вимог до якості матеріалів; перелік основних матеріальних ресурсів, зміну цін, які можуть суттєво вплинути на вартість дорожніх робіт та послуг впродовж періоду їх здійснення, із зазначенням питомої ваги кожного з них у загальній вартості дорожніх робіт та послуг (очікуваній вартості) із зазначенням цін, визначених за базою даних цін за останній місяць, що передує даті оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі, за формою, наведеною в додатку 28 до цієї Методики.

Крім того, в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник має вказати суму коштів на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг та суму коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами.

За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання дорожніх робіт та послуг (зокрема: POMI Принципи вимірювання (міжнародні) для будівельних робіт, NRM (1, 2, 3) Нові правила вимірювань, опубліковані Королівським інститутом дипломованих геодезистів (RICS), CESMM4 міжнародна система вимірювання робіт, стандартний метод вимірювання цивільного будівництва, четверте видання, розроблений Інститутом інженерів-будівельників (The Institution of Civil Engineers (ICE)).

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) поточного ремонту та експлуатаційного утримання замовник надає дефектний акт згідно з додатком 2 до цієї Методики.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості дорожніх робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Судом встановлено, що очікувана вартість предмета закупівлі за лотом №2 становить 284284077,60 (з ПДВ).

Відповідно до тендерної документації у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціни) кожен учасник процедури фіксує однакову суму коштів на покриття ризиків усіх учасників дорожніх робіт та послуг, у розмірі: ЛОТ 2 - 21486,951 тис. грн без ПДВ. Ця сума коштів відображається в подальшому в договірній ціні.

Кожен учасник процедури закупівлі фіксує однакову суму коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, у розмірі: ЛОТ 2 - 46125,321 тис. грн без ПДВ. Ця сума коштів відображається в подальшому в договірній ціні і є лімітом для компенсації витрат підрядника, пов`язаних з інфляційними процесами.

В складі тендерної пропозиції учасник надає замовнику скановану з оригіналу з мокрою печаткою (за наявності) та підписом уповноваженої особи договірну ціну у форматі pdf.

Для підтвердження наявності ліцензійного програмного комплексу «Автоматизований випуск кошторисів» АВК-5 або іншого програмного комплексу, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін з метою розрахунку договірної ціни та в подальшому при здачі актів виконаних робіт КБ2-в (УПВ) та КБ-3 учасник надає: діючий договір, що підтверджує наявність у учасника права користування, програмним комплексом АВК-5 або іншим програмним комплексом, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін (договір оренди/суборенди/надання послуг); оригінал або належним чином завірену копію ліцензії на використання програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу, який взаємодіє з комплексом АВК-5 в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін (ліцензії повинні бути видані на учасника або на суб`єкта господарювання, в якого учасник залучає* програмний комплекс та на якого надає в складі пропозиції підтверджуючий документ, що підтверджує право залучення відповідного програмного комплексу).

До розрахунку ціни входять усі види послуг, у тому числі й ті, які доручатимуться для виконання третім особам. Учасник визначає вартість послуг, які він пропонує надати за Договором з урахуванням об`ємів відповідно до Додаток 3 до тендерної документації, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені (витрати на страхування та інші витрати).

Не врахована учасником вартість окремих послуг не сплачуються замовником окремо, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у загальній його ціни пропозиції учасника.

Послуги повинні бути надані з дотриманням технологій надання даного виду послуг, відповідати вимогам будівельних норм, правилам та стандартам встановленим для виконання такого виду послуг, з метою забезпечення надійності, міцності, стійкості і довговічності конструкцій, монтажу технологічного та інженерного обладнання / матеріалів, про що у складі пропозиції учасники надають гарантійний лист. У випадку необхідності, послуги повинні додатково надаватися у три зміни: нічний час, вихідні та святкові дні, про що учасник має надати документ довільної форми на фірмовому бланку за підписом уповноваженої особи.

Вартість пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені.

Учасник відповідає за одержання всіх необхідних дозволів, ліцензій, сертифікатів на послуги, запропоновані на торги та інших документів пов`язаних із поданням пропозиції та самостійно несе всі витрати за їх отримання, про що у складі пропозиції надає відповідний лист.

Витрати учасника, пов`язані з підготовкою та поданням пропозиції, не відшкодовуються Замовником (в тому числі у разі відміни торгів чи визнанні торгів такими, що не відбулися).

Учасник повинен розцінити всі позиції переліку відповідно до додатку № 3 до Документації.

Учасник визначає ціну пропозиції (договірну ціну) згідно з Методикою визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання доріг загального користування, як тверду за укрупненими показниками вартості.

У спірному рішенні зазначено, що додатком 3 Документації є Технічна специфікація*. Технічні, якісні, кількісні, інші характеристики та вимоги до предмета закупівлі і якості матеріалів, а також інші матеріали, передбачені розділом VI Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 07.10.2022 № 753. Відомість обсягів робіт (BoQ) Міжнародна система вимірювання дорожніх робіт та послуг CESMM4, зокрема, Розділ 1. Земляне полотно та споруди дорожнього водовідведення. D110.1 Прибирання сміття на узбіччях, в смузі відводу, на укосах та розділювальній смузі м 2 2100. D110.5. Очищення вибоїн за допомогою повітродувки, при площі покриття, що ремонтується в одному місці до 3 м2 8660 м 2.

Відповідно до пункту 2.1 Методики №753 у системі ціноутворення під час визначення вартості дорожніх робіт та послуг використовуються бази даних об`єктів-аналогів, бази даних цін, укрупнені показники вартості (далі - УПВ).

Відповідно до пункту 2.2 Методики №753 вартість дорожніх робіт та послуг визначається:

- на стадії проєктування - у складі кошторисної частини проєктної документації або кошторисної документації, складеної за дефектним актом відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель та узгодження договірної ціни - в твердій договірній ціні за УПВ;

- на стадії проведення взаєморозрахунків - у порядку, обумовленому в договорі.

У складі тендерній пропозиції позивача міститься, зокрема, договірна ціна за лотом № 2 (файл « 24. ДЦ ЛОТ 2.pdf»), де зазначено, зокрема: Вид договірної ціни тверда. Визначена згідно з Методикою визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.

Розділ 1. Земляне полотно та споруди дорожнього водовідведення.

6. Прибирання сміття на узбіччях, в смузі відводу, на укосах та розділювальній смузі одиниця виміру100м2; обсяг 21.

Розділ 2 Дорожній одяг.

22. Очищення вибоїн за допомогою повітродувки, при площі покриття, що ремонтується в одному місці до 3 м2 одиниця виміру100м2; обсяг 86,6.

За таких умов, обсяг робіт, зазначений у вищенаведеній договірній ціні, відповідає обсягу, визначеному додатку 3 Документації.

Разом з тим, позивачем не визначено вищенаведену договірну ціну як тверду саме за укрупненими показниками вартості, наслідком чого було її відхилення Департаментом.

Враховуючи наведене, пропозиція скаржника (позивача) була правомірно відхилена замовником (Департаментом) з наведеної вище підстави, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідач, зазначаючи про не визначення вищенаведеної договірної ціни як твердої саме за укрупненими показниками вартості, не навів жодних обґрунтувань, на підставі яких він дійшов до таких висновків.

Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган пенсійного фонду при прийнятті такого рішення.

Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Суд зазначає, що цитування відповідачем положень Методики №753, тендерної документації Департаменту та тендерної пропозиції позивача без наведення аргументованих висновків щодо невизначення позивачем договірної ціни як твердої за укрупненими показниками вартості не може слугувати підставою для відхилення скарги ТОВ «Спец Комплект Постач» на порушення Департаментом порядку проведення процедури закупівлі №UA-2023-03-02-012659-a.

При цьому, відсутність словосполучення «за укрупненими показниками» при зазначенні позивачем виду договірної ціни як тверда з посиланням на визначення її за Методикою №753, на переконання суду, не може свідчити про розрахунку її не за УПВ.

Жодних доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, які б підтверджували дослідження відповідачем питання визначення позивачем договірної ціни саме у розрізі її визначення чи невизначення як твердої за УПВ матеріали справи не містять.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження здійснення розрахунку договірної ціни за укрупненими показниками згідно Методики №753 долучено до матеріалів справи висновок експерта від 19.05.2023 №32, яким підтверджено здійснення позивачем розрахунку договірної ціни (ціни пропозиції) за лотом №2 (ідентифікатор №UA-2023-03-02-012659-а) за УПВ.

Посилання позивача на лист ДП «ДерждорНДІ» від 11.04.2023 №19.2-15-348 не приймаються судом до уваги з огляду на інформаційний характер означеного листа та, на переконання суду, не стосується предмету спору, оскільки посилання на те, що форма договірної ціни, складеної позивачем, відповідає формі договірної ціни, встановленої додаток №29 Методики №753 та договірна ціна складена за УПВ з використанням витратного підходу не суперечить положенням Методики та Правил, не свідчить про її складення саме як твердої за УПВ.

Водночас, відхилення означеного доказу не спростовує висновки суду щодо відсутності у спірному рішення доказів дослідження відповідачем питання визначення позивачем договірної ціни.

Судом також відхиляються посилання відповідача щодо позиції позивача, викладеній у скарзі щодо порушення Департаментом порядку проведення процедури закупівлі №UA-2023-06-12-010634-а, як такі, що не стосуються предмету позову.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2023 №9565.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - АМКУ.

Щодо поданої позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 22.01.2023 між Адвокатським бюро «Олександр Стригунов» (адвокат) та ТОВ «Спец Комплект Постач» (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату професійну правничу (правову) допомогу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в усіх судах України, правоохоронних та контролюючих органах України згідно з діючим законодавством України.

Відповідно до 3 розділу означеного договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату адвокатський Гонорар, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід`ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених Адвокатом рахунків за послуги.

Додаткові (фактичні) витрати (сплата роботи фахівців чиї висновки запитувались адвокатом, транспортні витрати, сплата друкарських, копіювальний та інших технічних робіт, перекладу, нотаріального посвідчення документів, витрати на телефонні розмови тощо), які відповідно до завдання-доручения, не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків.

Додатковою угодою №1 від 20.02.2023 до договору від 22.01.2023 підтверджено надання Клієнтом замовлення Адвокату на представництво його інтересів, у тому числі надання консультацій та правової допомоги з приводу рішення Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації від 07.04.2023 про відхилення тендерної пропозиції Клієнта по закупівлі № UA-2023-03-02-012659-а (лот 2), дій Клієнта у випадку відмови Антимонопольного комітету України у задоволенні скарги ТОВ «Спец Комплект Постач» від 11.04.2023 за № 215 на вищенаведене рішення Житомирської ОДА про відхилення тендерної пропозицій Клієнта, оскарження такої відмови в усіх судах України, розробки та складання відповідної документації, а також визначає порядок оплати юридичних послуг Адвоката за надання правової допомоги на даному напрямку.

Вартість послуг Адвоката складає 3000 грн за одну годину витраченого часу та обґрунтовується кваліфікацією Адвоката. «магістр права» (спеціальність «Правознавство») та «бухгалтер-фінансист» (спеціальність «Фінанси і кредит». спеціалізація «Податки оподаткування»), досвідом роботи Адвоката у сфері права (з 1999 року), наявністю спеціальних звань «старший радник юстиції», «полковник податкової міліці», а також складністю справи та особливим значенням справи для ділової репутації Клієнта.

Перелік виконаних робіт, наданих послуг та понесених витрат Адвокатом зазначається у актах приймання-передачі наданих послуг та рахунках на їх оплату на виконання договору про надання правової допомоги від 22.01.2023 та додаткової угоди до нього, що приймаються та оплачуються Клієнтом не пізніше 10-ти денного терміну після проголошення судового рішення (про задоволення позову, відмову в Його задоволенні, повернення позовної заяви, залишення позову без розгляду, без руху та ін.) та підписання акту приймання-передачі наданих послуг Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат Адвоката (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

Також у разі прийняття судом, органом досудового розслідування, контролюючим органом рішень на користь Клієнта (винесення виправдувального вироку, закриття справи про адміністративне правопорушення, закриття кримінального провадження та ін.) Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату Гонорар у розмірі 10000,00 гривень шляхом оплати виставлених Адвокатом рахунків. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначені у договорі про надання правової допомоги або додатковій угоді до нього або в акті приймання-передачі даних адвокатом послуг або у рахунку на оплату гонорару Передбачувані витрати Адвоката у зв`язку із наданням правової допомоги відповідно до умов цього Договору (такі як, але не виключно отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціаліста та інші) сплачуються Клієнтом Адвокату понад узгоджену суму гонорару.

Правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання- передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає Клієнту рахунок на оплату та акт приймання- передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст (опис) наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, та додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

Клієнт зобов`язаний на протязі п`яти днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданої правової допомоги підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту Якщо протягом вказаного строку Клієнт не підписав акт приймання-передачі наданої правової допомоги не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою Клієнтом і підлягає оплаті протягом 2-х днів.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2023 за договором від 22.01.2023, вартість наданої адвокатом правової допомоги (юридичних послуг) складає 12000,00 грн за 4 години, з яких консультація клієнта щодо порядку та підстав захисту інтересів товариства у разі відмови АМКУ у задоволенні скарги клієнта за №215 від 11.04.2023 40 хв. (2000 грн); підготовка листа від імені клієнта до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 21.04.2023 №224 3 год. (9000,00 грн); складання акту приймання-передачі наданих послуг 20 хв. (1000,00 грн).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2023 за договором від 22.01.2023, вартість наданої адвокатом правової допомоги (юридичних послуг) складає 65500,00 грн за 18 год. 30 хв., з яких: консультація клієнта щодо підстав та можливості проведення експертного будівельно-технічного дослідження його тендерної пропозиції як учасника процедури закупівлі №UA-2023-03-02-012659-а 30 хв. (1500,00 грн); здійснення пошуку експертної установи, розробка питань та підбір матеріалів для експертного дослідження 1 год. (3000,00 грн); підготовка та написання позовної заяви 7 год. (21000,00 грн); підготовка доказів 2 год. (6000,00 грн); друк та оформлення копій матеріалів на виконання ухвали суду від 21.06.2023 2 год. (6000,00 грн); складання акту приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги 1 год. (3000,00 грн); підготовка відповіді на відзив 3 год. (9000,00 грн.); участь у засіданнях суду першої інстанції (у разі участі) 2 год. (6000,00 грн); гонорар (у разі вирішення справи на користь клієнта) 10000,00 грн.

Позивачу виставлено рахунок на оплату від 12.07.2023 на суму 65500,00 грн за надання послуг з консультації щодо можливості проведення експертного дослідження, здійснення пошуку експертної установи; розробка питань та підбір матеріалів експертного дослідження; підготовка та написання позовної заяви; підготовка доказів; оформлення матеріалів на виконання ухвали суду від 21.06.2023; складання приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги; підготовка відповіді на відзив; участь у судових засіданнях; гонорар.

Також позивачу виставлено рахунок на оплату №1 від 11.07.2023 на суму 12000,00 грн за надання послуг з консультації клієнта щодо порядку та підстав захисту інтересів товариства у разі відмови АМКУ у задоволенні скарги клієнта; підготовка листа від імені клієнта до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 21.04.2023 №224; складання акту приймання-передачі наданих послуг.

Оплата здійснена у порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать платіжні інструкції від 14.07.2023 на суму 12000,00 грн та від 14.07.2023 на суму 40500,00 грн.

19 травня 2023 року між ОСОБА_1 , що діє як адвокат, та ТОВ «Спец Комплект Постач» (клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 19.05.2023, за умовами якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання-доручення (як в усній так і в письмовій формі), а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату професійну правничу (правову) допомогу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в усіх судах України, правоохоронних та контролюючих органах України згідно з діючим законодавством України.

Розділом 3 означеного договору визначено питання плати за надання послуг та порядок розрахунків, за умовами якого Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату плату за надану правничу (правову) допомогу в розрахунку за фактично витрачений час роботи згідно актів наданих послуг на підставі, в порядку та строки, визначені у завданнях-дорученнях (додаткових угодах), які є невід`ємною частиною Договору. У разі відсутності завдань-доручень (додаткових угод), актів наданих послуг або не зазначення у них сум оплати розрахунків вартості правничої (правової) допомоги договір вважається безоплатним.

Додаткові (фактичні) витрати (сплата роботи фахівців, чиї висновки запитувались адвокатом, транспортні витрати, сплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу, нотаріального посвідчення документів, витрати на телефонні розмови тощо), які відповідно до завдання-доручення, не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків.

Позивачем подано до суду клопотання про усунення арифметичної помилки, якою уточнено загальний розмір витрат позивача на правову (правничу) допомогу 77500,00 грн.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2023 за договором від 19.05.2023 на суму 9000,00 грн за 3 год., а саме: підготовка та написання відповіді на пояснень третьої особи 2 год. 30 хв. (7500,00 грн); складання додаткового акту приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги 30 хв. (9000,00 грн).

Адвокатом виставлено позивачем рахунок на оплату від 04.08.2023 на суму 9000,00 грн за означеним вище актом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про необґрунтованість суми витрат позивача на професійну правничу допомогу та зазначено, що заявлена у позовній заяві сума витрат 60000,00 грн є абстрактною та не підтверджується документально.

У поданих до суду запереченнях на клопотання позивача щодо витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність (має статус адвоката), не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності за договором від 19.05.2023. Також відповідач наголошує, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Окремо відповідачем звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до експертного висновку, експертизи та вибору експерта, оскільки в експертному висновку зазначено про проведення експертизи на підставі договору від 18.05.2023 №23031-32, укладеного між експертом та позивачем, у той час як договір між позивачем та адвокатом укладено 19.05.2023.

Відповідач також зазначив, що означена адміністративна справа визнана судом як справа незначної складності, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який визначений представником позивача, не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих позивачу послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Також відповідач зазначає, що складання актів приймання-передачі не є складовою частиною правової допомоги, а складання відповіді на відзив на 2 сторінках тексту за 3 години часу, вартість якого зазначено у розмірі 9000 грн, є неспівмірною.

Відповідачем зауважено про відсутність документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

При цьому, досліджуючи порядок обчислення гонорару, суд зазначає, що за змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 107706741), в якій також зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Водночас, на переконання суду, консультація клієнта щодо порядку та підстав захисту інтересів товариства у разі відмови АМКУ у задоволенні скарги, підготовка листа до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, консультація клієнта щодо підстав та можливості проведення експертного будівельно-технічного дослідження його тендерної пропозиції, підготовка доказів не є окремим видом адвокатської діяльності, друк та оформлення копій матеріалів на виконання ухвали суду від 21.06.2023, а є частиною підготовки позовної заяви.

Водночас, зазначений представником позивача вид послуги - здійснення пошуку експертної установи, розробка питань та підбір матеріалів для експертного дослідження та складання актів приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги не охоплюється поняттям надання правової допомоги.

Зазначення представником позивача такого виду послуги як участь у засіданнях суду першої інстанції (у разі участі) 2 год. (6000,00 грн) є необґрунтованим з огляду на те, що розгляд означеної справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Отже, проаналізувавши акти приймання-передачі наданих послуг та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Суд зазначає, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 166 КАС України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін (ст.9 КАС України) має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої сьомої статті 134 КАС України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 134 КАС України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи є достатньої складною дана справа; яка кількість епізодів правовідносин підлягала дослідженню та правовому аналізу; чи значний обсяг законодавства регулює правовідносини, що склалися; чи наявна та чи є усталеною практика розгляду судами подібних спорів; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Суд зазначає, що дана справа не є достатньо складною в порівняні з розміром витрат на правову допомогу, та по суті стосувалася надання оцінки правомірності дій платника податків при реєстрації податкової накладної. Означена справа складається з одного епізоду, який підлягав дослідженню та правовому аналізу, а саме, підстав відмови у задоволенні скарги позивача. Обсяг нормативного регулювання спірних правовідносин також не є значним та зводиться до Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей №1178, Методики №753 та Правил. Практика щодо розгляду судами подібних спорів є сталою.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи та виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством, в розмірі 20000 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини неспівмірності заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу обставинам (складності) справи, суд вважає за доцільне також зменшити розмір гонорару успіху, який підлягає стягненню на користь позивача, до 20000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень АМКУ, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 25.04.2023 №5407-р/пк-пз.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Комплект Постач» (ідентифікаційний код 38680240, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентина Чайки, 16) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 39932654, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.05.2024
Оприлюднено03.06.2024
Номер документу119426144
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —320/18751/23

Ухвала від 12.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єресько Л.О.

Постанова від 22.10.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 29.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Рішення від 30.05.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 21.06.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 07.06.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні