Рішення

від 22.05.2024 по справі 522/8362/23-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8362/23-Е

Провадження №2/522/2707/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ), товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ:44195842, 01103, м. Київ, б-р Дружби народів, 22 оф.7) про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, вселення, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, вселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 6 червня 2007 року між ОСОБА_3 з одного боку та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» з іншого, було укладено кредитний договір №47/15-Ф, за яким відкрито кредитну лінію та встановлено ліміт, який в подальшому додатковим договором збільшено. В 2008 та 2009 роках було укладено додаткові договори, за якими узгоджувались в нових редакціях графіки погашення заборгованості за кредитом.

Водночас, 14.09.2007 року між позивачем, як іпотекодавцем та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» було укладено іпотечний договір, предметом якої є квартира під АДРЕСА_3 .

В подальшому, після переуступок прав вимоги за вищевказаним кредитним та іпотечним договорами, право вимоги перейшло до ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС». Далі, належна ОСОБА_1 квартира була переоформлена за договором купівлі-продажу на ОСОБА_2 05.05.2023 року в квартирі були замінені замки та він був позбавлений доступу до квартири, в якій зберігаються речі позивача. В зв`язку з чим, позивач звернувся до правоохоронних органів з заявою про кримінальне правопорушення.

Посилаючись на зазначене та на те, що ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» в порушення вимог закону здійснила звернення стягнення на предмет іпотеки та уклала договір купівлі-продажу з відповідачем, позивач просив визнати договір недійсним, скасувати рішення державного реєстратора, витребувати у ОСОБА_4 квартиру і вселити в неї позивача.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І.

Разом з тим, ухвалою суду від 02 травня 2023 року було повернуто заявнику без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, у відповідності до ч. 10 ст. 153 ЦПК України та вимог статті 151 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 18 травня 2023 року задоволено заяву судді Ковтун Ю.І. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, вселення.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа передана судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевій О.П.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевої О.П. від 29 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім того, ухвалою суду від 29 травня 2023 року частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі та накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до розгляду справи по суті. В іншій частині заяви відмовлено.

5 грудня 2023 року представником ОСОБА_2 адвокатом Коротченко Дарією Сергіївною було подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких відповідач заперечує проти позову з підстав викладених у поясненнях.

Ухвалою суду від 5 грудня 2023 року закрито підготовче провадження по справі. Розгляд справи призначено по суті на 15 лютого 2024 року на 15:45 год.

22травня 2024року доПриморського районногосуду м.Одеси надійшлазаява відпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Дорошенко С.О. про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. При цьому, жодних доказів вказаного представником до суду не надано.

22 травня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Коротченко Д.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути судові витрати.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 6 червня 2007 року між ОСОБА_3 з одного боку та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» з іншого, було укладено кредитний договір №47/15-Ф.

Відповідно до умов договору ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» відкриває ОСОБА_3 кредитну лінію, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США, загальним лімітом у 200 000 (двісті тисяч доларів США). Даний кредит надано на споживчі потреби.

14 вересня 2007 року між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» і ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., відповідно до якого було збільшено ліміт заборгованості відновлювальної кредитної лінії до 360000,00 дол. США та викладено в новій редакції графік погашення заборгованості за кредитом, який є додатком № 1 до договору.

Окрім того, 14.09.2007 року між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» як іпотекодержателем і позивачем ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б. за р. № 2800.

Як слідує з позовної заяви та не заперечувалось сторонами, 12 січня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест», яке є правонаступником ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК», і ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., відповідно до якого було викладено в новій редакції графік погашення заборгованості за кредитом.

15 грудня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» і ОСОБА_3 було укладено додатковий догові №3 до кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., відповідно до якого було доповнено розділ 9 кредитного договору підпунктом 9.7.5 та викладено пункт 9.11 кредитного договору у новій редакції.

01 квітня 2009 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» і ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №4 до кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., відповідно до якого було викладено в новій редакції графік погашення заборгованості за кредитом.

26 серпня 2009 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» і ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №5 до кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., відповідно до якого було викладено в новій редакції графік погашення заборгованості за кредитом.

В той же час, відповідно до п. 5.1.2. кредитного договору № 47/15-Ф від 06.06.2007 р. в редакції додаткового договору № 1 від 14.09.2007 року до цього кредитного договору, 14.09.2007 року між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» як іпотекодержателем і ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк О.Б. за р. № 2800, за умовами якого предметом іпотеки є квартира під АДРЕСА_3 , заставною вартістю 242010,62 дол. США, що по курсу НБУ на дату укладення цього договору дорівнює еквіваленту 1222153,65 грн., яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою одеською державною нотаріальною конторою 25.01.1994 р. за р. № 9-188 та зареєстрована Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 27.01.1994 р., номер запису : 486 в книзі: 57доп-16.

Відповідно до розділу 8 кредитного договору №47/15-Ф від 06.06.2007 р., якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені пунктами 4.1. та 4.2. договору, банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту виданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору, а позичальник зобов`язується повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані банку збитки (п.8.1., 8.1.1.). При цьому, вимога про дострокове повернення кредиту згідно з п. 8.1 договору направляється позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10-ти календарних днів з дати її одержання або у інші строки, визначені банком у листі-вимозі (п. 8.2.). У разі невиконання п. 8.2 договору банк має право ставити питання про дострокове повернення коштів кредиту і пред`явити позов до позичальника, а також звернути стягнення на заставлене майно.

В зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх грошових зобов`язань за кредитним договором № 47/15-Ф від 06.06.2007 р., ПАТ «Сведбанк» направив на адресу ОСОБА_3 письмове повідомлення за Вих. № 1637 від 08.12.2010 р. про зміну умов кредитного договору, а саме, що строк виконання позичальником своїх зобов`язань у повному обсязі (повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань) настає на десятий календарний день з дня отримання позичальником цього повідомлення, й це повідомлення також містить вимогу про дострокове повернення кредиту та усіх нарахувань за ним у 10-денний строк з дня отримання позичальником цього повідомлення.

Як зазначив позивач, що також не заперечувалось сторонами, згідно з умовами договору факторингу б/н від 28.11.2012 р. ПАТ «Сведбанк» відступило, а ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прийняло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №47/15-Ф від 06.06.2007 р. та іпотечним договором від 14.09.2007 р. за р. №2800, та в той же день (28.11.2012 р.) між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладеного договір факторингу, за умовами якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло право вимоги, в тому числі за вищевказаним кредитним договором та іпотечним договором.

31 січня 2022 року ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» придбало право вимоги заборгованості зокрема, за кредитним договором №47/15-Ф від 06.06.2007 р. та іпотечним договором від 14.09.2007 р. за р. №2800.

10 червня 2022 року між ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» та боржником ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до кредитного договору №47/15-Ф від 06.06.2007 відповідно до якого за погодженням між собою сторони вирішили внести зміни в частині зменшення розміру штрафних санкцій, а саме з моменту підписання цього договору встановити розмір штрафних санкцій за кредитним договором №47/15-Ф від 06.06.2007 рівним нулю, тобто скасувати всі штрафні санкції.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта ТОВ «КОМПАНІ ФІНАНС» 18.10.2022 року зареєструвало за собою право власності на квартиру, загальною площею 102,3м2 за адресою: АДРЕСА_4 .

22 лютого 2023 року між ТОВ «КОМПАНІ-ФІНАНС» з одного боку та ОСОБА_2 з іншого укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., реєстровий номер 470.

Позивач, не погоджуючись з вказаним договором, вважаючи його недійсним та вказуючи, що він був позбавлений права власності на квартирі, в результаті порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 4 ЦПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) (тут і далі - у редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону № 898-IV визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону № 898-IV у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Приписи частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).

У частині третій статті 33 Закону № 898-IV визначено, що існують такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки:

- судовий (на підставі рішення суду);

-позасудовий (на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону № 898-IV).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону № 898-IV договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (частина перша статті 37 Закону № 898-IV).

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй Постанові від 24 листопада 2023 року, справа 757/56842/21-ц, зазначив: «Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону».

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

У прикінцевих положеннях Закону України «Про іпотеку», зокрема у пункті 52 визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Таким чином, згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», дія заборони застосування ст. 37 закону України про іпотеку на даний випадок не розповсюджується.

Аналіз пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку» застосовується за наявності наступних критеріїв: - нерухоме майно належить фізичній особі; - нерухоме майно передано в іпотеку за споживчим кредитом; - зобов`язання виникло за договорами, які укладені до 17 березня 2022 року, за умови, що після 17 березня 2022 року до них не вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

З урахуванням додаткової угоди до кредитного договору №47/15-Ф від 06.06.2007, відповідно до якої зменшено розмір штрафних санкцій до нуля, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС», ЄДРПОУ:44195842 законно набув право власності на предмет іпотеки - квартиру під АДРЕСА_3 .

Згідно з правовим висновком Верховного суду, який викладений у постанові від 08.02.2022 року по справі №160/6762/21, - «32. Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІV), згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. 33. Відповідно до статті 3 Закону № 1952-ІV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши докази, їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що перешкоди у користуванні існують, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Крім того, за приписами п. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 77 ,81, 89, 158, 263-265, 272-273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 12, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», пункту 52 Прикінцевихположень Закону України «Про іпотеку» ст. 328 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, вселення залишити без задоволення.

Скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_3 , за ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 року по справі №522/8362/23-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІ ФІНАНС» про скасування реєстрації, скасування договору купівлі-продажу, витребування майна, вселення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.05.2024 року.

Суддя: