Рішення

від 31.05.2024 по справі 440/3143/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 31 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3143/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00112860701 від 08 грудня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог, не заперечуючи факту спеціального використання води без наявності відповідного дозволу у ІІІ-ІV кварталах 2022 року та у І кварталі 2023 року, позивач посилався на те, що виконав свій обов`язок зі сплати рентної плати за весь обсяг фактично використаної води. Вважає, що в нього був відсутнім обов`язок зі сплати зазначеного платежу в п`ятикратному розмірі, як те передбачено підпунктом 255.11.13, скільки ТОВ "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" вжито всіх необхідних заходів, спрямованих на отримання у встановленому порядку дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, а несвоєчасна його видача уповноваженим на те органом не може нести негативних наслідків для позивача. З урахуванням відсутності умислу щодо невиконання вимог податкового законодавства позивач наполягає на відсутності підстав для нарахування рентної плати у п`ятикратному розмірі та застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22 квітня 2024 року судом одержано відзив, у якому контролюючий орган просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено ним обґрунтовано та правомірно. Зауважив, що розмір податкового зобов`язання та штрафу до позивача застосовано правомірно, обґрунтовано та об`єктивно.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері дистиляції, ректифікації та змішування спиртних напоїв. Позивач здійснює виробництво спирту етилового ректифікованого неденатурованого здійснює на підставі відповідної ліцензії № 990117202100017 від 14 грудня 2021 року.

ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі ПК України, ПКУ), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 30.08.2023 № 2110-П проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.06.2021 по 30.06.2023, валютного законодавства за період з 11.06.2021 по 30.06.2023, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11.06.2021 по 30.06.2023 та іншого законодавства за період з 11.06.2021 по 30.06.2023 роки.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2023 № 10582/16-31-07-01-02/44161609, в якому відображено виявлені порушення пп. 255.11.10, пп. 255.11.13, пп. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання рентної плати за спеціальне використання води на суму 4008416,00 гривень. Так, у ході проведеної перевірки встановлено відсутність у позивача дозволу на спеціальне водокористування за ІІІ-ІV кварталах 2022 року та у І кварталі 2023 року. У разі відсутності дозвільного документа, яким затверджено відповідні ліміти на використання водних ресурсів, всі фактично використані обсяги вважаються понадлімітними, плата за які у відповідності до чинного законодавства, здійснюється у п`ятикратному розмірі, проте позивач у спірному періоді не застосовував під час обчислення рентної плати п`ятикратного коефіцієнта.

На підставі акта перевірки від 30.10.2023 № 10582/16-31-07-01-02/44161609 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято, зокрема, спірне податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 № 00112860701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення)" у розмірі 5010520 грн (основний платіж - 4008416,00 грн та штрафна санкція 1002104,00 грн).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 00027960405 від 10 квітня 2023 року, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 ПКУ).

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, що в періоді ІІІ-ІV кварталах 2022 року та у І кварталі 2023 року у позивача був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води. Розбіжність між даними декларації і даними перевірки за ІІІ квартал 2022 року на 432 куб.м., в т.ч. по коду водного об`єкту 1.1.1 - 416,707 куб. м. (коефіцієнт 0,9646), по коду водного об`єкту 2.1.1 - 15,293 (коефіцієнт - 0,0354), в результаті чого підприємством занижено податкове зобов`язання рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 4 008 416,24 грн, в т.ч.: за ІІІ квартал 2022 року на суму 920 276,04 грн, за ІV квартал 2022 року на суму 1435439,44 грн, за І квартал 2023 року на суму 1652700,76 гривень.

Пунктом 9 частини першої статті 44 Водного кодексу передбачено обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі статтею 110 Водного кодексу України, порушення водного, законодавства, зокрема недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 255.11 статті 255 Податкового кодексу України встановлено порядок нарахування податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до пп. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Кодексу, за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Підпунктом 255.11.13 п. 255.11 ст.255 Податкового кодексу України передбачено розмір рентної плати за понадлімітне використання води: у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п`ятикратному розмірі і виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Отже, у спірному періоді позивач мав нараховувати рентну плату за спеціальне використання води в п`ятикратному розмірі.

Натомість ТОВ "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" фактично нараховано рентної плати 1359257,57 грн в т.ч:

- по коду водного об`єкту 1.1.1 (Води, отримані шляхом забору води з водних об`єктів для цілей центрального водопостачання та провадження господарської діяльності (пп. 255.5.1 - 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 розділу ПК України, водні об`єкти загальнодержавного значення, поверхневі водні об`єкти):

3 квартал 2022 - 56242,50 грн;

4 квартал 2022 - 88235,91 грн;

1 квартал 2023 - 101472,71 грн;

2 квартал 2023 - 88108,74 грн.

- по коду водного об`єкту 2.1.1 (Води, які входять виключно до складу напоїв (пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПК України, водні об`єкти загальнодержавного значення, поверхневі водні об`єкти):

3 квартал 2022 - 172224,56 грн;

4 квартал 2022 - 270623,95 грн;

1 квартал 2023 - 311702,48 грн;

2 квартал 2023 - 270646,72 грн.

Тобто в ході перевірки встановлено розбіжність між даними декларації та даними перевірки за III квартал 2022 на 432 куб. м., в т.ч. по коду водного об`єкта 1.1.1 - 416,707 куб. м. (коеф. 0,9646), по коду водного об`єкта 2.1.1 - 15,293 (коеф. - 0,0354); різниця складає - 2025713,40 грн, у т.ч. сума недоплати за 1 квартал 2015 року склала - 691232,80 грн, за півріччя 2015 року - 1477163 грн., 3 квартали 2015 року - 2025713,40 грн.

З огляду на положення підпунктів 255.11.13 та 255.11.15 пункту 255.11 статті 255 Податкового кодексу України, суд погоджується з правомірністю збільшення позивачу зобов`язання за платежем "Рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення)" на 4008416,00 грн.

Разом із тим, суд вважає, що контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання, зазначаючи про таке.

Застосовуючи до позивача штрафні санкції відповідач керувався пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, яким встановлено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Законом № 466-IX визначено у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Так, податковим правопорушенням, у відповідності із п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Ужиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

Суд також зауважує, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Тобто обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Згідно п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 123.2 ст. 123 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо їх дотримання.

Натомість, акт перевірки не містить жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

В акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Проте, акт перевірки таких відомостей не містить, а містить лише посилання на податкові декларації, відомості щодо дати сплати зобов`язань по ним та граничний строк сплати таких зобов`язань. Обставин, які призвели до використання позивачем води без дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води контролюючий орган в ході проведення перевірки не здійснював.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд не погоджується з правомірністю застосування до позивача штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, а тому спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

На переконання суду в дослідженому випадку належить застосовувати штрафні санкції, обчислені на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, тобто в розмірі 10% від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання на підставі пункту 123.2 статті 123 ПК України, а саме: у сумі 10021004, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00112860701 від 08 грудня 2023 року в цій частині не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у сумі 601262,40 грн (1002104 грн (25%) - 400841,60 грн (10%)) .

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн (30280 грн (судовий збір) х 601262,40 грн (розмір скасованих штрафних санкцій) / 5010520 грн (загальна сума податкового повідомлення-рішення)) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" (вул. Заводська, 1, с. Вишняки, Полтавська область, 37860, ЄДРПОУ 44161609) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00112860701 від 08 грудня 2023 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 601262,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІРІТУС ВИШНЯКИ" (вул. Заводська, 1, с. Вишняки, Полтавська область, 37860, ЄДРПОУ 44161609) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова