Постанова

від 14.05.2024 по справі 758/10969/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 758/10969/23

номер провадження: 22-ц/824/6445/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича та апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд» - адвоката Протасова Сергія Володимировича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у складі судді Якимець О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд», третя особа: комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест», про визнання майнових прав на нежитлове приміщення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд» (далі - ТОВ «Алекс Буд»), третя особа: комунальне комерційне унітарне підприємство «Фінансова компанія «Житло-інвест» (далі - ККУП «ФК «Житло-інвест»), в якому просив:

визнати за ним майнові права на офісне приміщення НОМЕР_2, загальною площею 426,7 кв.м, на другому поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1

визнати за ним майнові права на офісне приміщення НОМЕР_3, загальною площею 548,4 кв.м, на другому поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

У грудні 2023 року представник ТОВ «Алекс Буд» - адвокат Протасов С.В. подав до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 рукописним способом, друкарським методом (роздруковано на принтері), шляхом відтиску штампу факсиміле або іншими не рукописним способом на оспорюваних договорах та актах прийому-передачі до них.

Клопотання мотивоване тим, що оспорювані договори ТОВ «Алекс Буд» із позивачем не укладало, не підписувало, грошових коштів за такими договорами не отримувало. Підписи директора ОСОБА_2 на оспорюваних договорах та актах прийому-передачі візуально схожі на підпис директора, однак, при візуальному огляді виконаний за допомогою кліше (факсиміле) або шляхом здійснення монтажу за допомогою певного програмного забезпечення. Зазначав, що ТОВ «Алекс Буд» не надавало згоди на підписання правочинів таким способом, що може свідчити про нікчемність таких договорів у відповідності до ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Алекс Буд» - Протасова С.І. про призначення судової технічної експертизи відмовлено.

Призначено у справі №758/10969/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Алекс Буд», третя особа: ККУП «ФК «Житло-інвест», про визнання майнових прав на нежитлове приміщення судову почеркознавчу експертизу.

На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1. Чи був виконаний підпис на договорі купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/10P від 14 грудня 2007 року; акті прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/10P; договорі купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/11P від 14 грудня 2007 року; акті прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/11P - директором ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи надано експертам матеріали цивільної справи №758/10969/23.

Оплату експертизи покладено на відповідача ТОВ «Алекс Буд».

Зобов`язано сторону позивача надати експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз оригінали документів, копії яких долучені до позовної заяви, а саме: договір купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/10P від 14 грудня 2007 року; акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/10P; договір купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/11P від 14 грудня 2007 року; акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0P/80-82/11P.

Зобов`язано директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 надати суду вільні зразки підписів за адресою: АДРЕСА_2 (Подільський районний суд міста Києва) у строк до 05 січня 2024 року.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судової технічної експертизи, суд першої інстанції з власної ініціативи призначив судову почеркознавчу експертизу. Однак представник відповідача про призначення такої експертизи не просив. Таким чином вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі своєї дискреції та перебрав на себе процесуальні права сторін у справі.

Вказує, що самостійно призначаючи експертизу, суд першої інстанції таким чином, всупереч вимогам ст.43 та ч.5 ст.103 ЦПК України позбавив сторони та інших учасників поставити запитання експерту (або) запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції визнав порядок відібрання лише вільних зразків підписів особи, підпис (почерк) якої буде досліджуватись, також без урахування думки сторін (учасників), що не відповідає гіпотезі норми ч.1 ст.107 ЦПК України. При цьому наголошує, що для проведення досліджень орган, який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Також апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подав представник ТОВ «Алекс Буд» - адвокат Протасов С.В., в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її в частині призначення судової почеркознавчої експертизи змінити, а саме:

з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали виключити висновки суду першої інстанції про встановлення судом першої інстанції факту власноручного (рукописного) виконання підписів від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/10Р від 14 грудня 2007 року; акту прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/10Р; договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/11Р від 14 грудня 2007 року та акту прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/11Р;

резолютивну частину оскаржуваної ухвали викласти наступним чином:

Призначити у справі №758/10969/23 комплексну судову експертизу.

На вирішення експертів поставити наступні запитання:

1. Чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 рукописним способом, друкарським методом (роздруковано на принтері), шляхом відтиску штампу факсиміле або іншим не рукописним способом на наступних документах: договір купівлі-продажу майнових прав МЮР/80-82/10Р від 14 грудня 2007 року; акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №ОР/80-82/10Р; додаткова угода №1 від 14 грудня 2009 року до договору купівлі-продажу майнових прав №ОР/80-82/Ї0Р від 14 грудня 2007 року; договір купівлі-продажу майнових прав №ОР/80-82/IIP від 14 грудня 2007 року, акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №ОР/80-82/IIP; додаткова угода №1 від 14 грудня 2009 року до договору купівлі-продажу майнових прав №ОР/80-82/11Р від 14 грудня 2007 року?

2. У разі встановлення експертом рукописного способу виконання підписів від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу майнових прав М0Р/80-82/10Р від 14 грудня 2007 року; акті прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/10Р; договорі купівлі-продажу майнових прав МЮР/80-82/11Р від 14 грудня 2007 року; акті прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав N'JOP/80-82/11Р, встановити чи був виконаний підпис на зазначених документах - директором ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи надати експертам матеріали цивільної справи №758/10969/23.

Оплату експертизи покласти на відповідача ТОВ «Алекс Буд».

Зобов`язати сторону позивача надати суду за адресою: місто Київ, вул. Хорива, 21 (Подільський районний суд міста Києва) оригінали документів, копії яких долучені до позовної заяви, а саме: договір купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/10Р від 14 грудня 2007 року; акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/10Р; договір купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/11Р від 14 грудня 2007 року; акт прийому-передачі майнових прав від 14 грудня 2007 року до договору купівлі-продажу майнових прав №0Р/80-82/11Р.

Зобов`язати колишнього директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), надати суду за адресою: місто Київ, вул.Хорива, 21 (Подільський районний суд міста Києва) вільні та експериментальні зразки його підписів, про що повідомити його шляхом направлення відповідного судового повідомлення.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга представника ТОВ «Алекс Буд» - адвоката Протасова С.В. мотивована тим, що суд першої інстанції під час проведення підготовчого судового засідання, маючи в розпорядженні виключно копії наданих позивачем до справи документів, не оглянувши оригінали таких документів в судовому засіданні, встановив факт виконання підписів на спірних договорах та актах від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 . рукописним способом, не посилаючись при цьому на те, які саме надані суду матеріали свідчать про таке. Тобто суд першої інстанції, обґрунтовуючи необхідність проведення почеркознавчої експертизи замість технічної експертизи, фактично взяв на себе виконання функцій судового експерта та вийшов за межі своїх повноважень і встановив обставини, що мають значення для справи, для встановлення яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Вказує, що необґрунтовані висновки суду першої інстанції про рукописне виконання підписів на спірних документах, що викладені в оскаржуваній ухвалі, фактично містять вказівку для судового експерта, який міг би проводити почеркознавчу експертизу, про встановлений судом факт. Тому вважає, що за таких обставин, існує ймовірність того, що судовий експерт може обмежитись лише дослідженням зображень підписів, не досліджуючи при цьому чи рукописним способом вони виконані, що не зможе призвести до встановлення об`єктивної істини по даній справі та, можливо, матиме своїм наслідком необхідність виклику та допиту експерта в судовому засіданні, призначенні повторної або додаткової експертизи під час розгляду справи судом першої інстанції, призначення необхідної експертизи під час апеляційного розгляду справи тощо.

Крім того, зазначає, що у резолютивній частині ухвали обов`язок сплатити за проведення призначеної за ініціативи суду почеркознавчої експертизи покладено на ТОВ «Алекс Буд», з чим відповідач не погоджується, оскільки проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи не відповідає інтересам відповідача, не дасть відповіді на питання, які відповідач вважає за необхідне поставити експерту та не сприятиме в повній мірі встановленню об`єктивної істини у справі. Тому відповідач не вбачає за доцільне сплачувати за проведення такої експертизи та вважає незаконною таку вимогу суду першої інстанції, проте відповідач готовий оплатити вартість проведення експертизи, у разі включення до переліку питань, окрім питання, яке суд поставив зі своєї ініціативи, також і питання відповідача.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача - адвоката Олійника О.В. підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника відповідача - адвоката Протасова С.В. - задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Алекс Буд», третя особа: ККУП «ФК «Житло-інвест», в якому позивач просив визнати за ним майнові права на офісне приміщення НОМЕР_2, загальною площею 426,7 кв.м, на другому поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за ним майнові права на офісне приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 548,4 кв.м, на другому поверсі за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ «Алекс Буд» - Протасова С.І. про призначення судової технічної експертизи та, призначаючи у справі судову почеркознавчу експертизу з відповідним переліком питань, суд першої інстанції виходив із того, що основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є установлення фактів і способів унесення змін до документів. Фактичною метою призначення експертизи зводиться стороною відповідача щодо ідентифікації факсиміле на оспорюваних договорах. Однак доказів, які б підтверджували необхідність підтвердження таких даних суду не надано. Зокрема, не надано даних про проставлення підпису директором ТОВ «Алекс Буд» за допомогою факсиміле, а лише візуальне спостереження та припущення сторони відповідача при можливе проставлення підпису від імені директора ТОВ «Алекс Буд» за допомогою факсиміле при огляді оригіналів договорів у суді, не може бути беззаперечною підставою для призначення такого виду експертизи, а тому суд дійшов висновку, що у призначенні технічної експертизи документів слід відмовити за недоведеністю. Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи необхідно призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.

Однак з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Так, зі змісту клопотання представника ТОВ «Алекс Буд» - адвоката Протасов С.В. слідує, що він просив призначити у справі саме судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Алекс Буд» ОСОБА_2 рукописним способом, друкарським методом (роздруковано на принтері), шляхом відтиску штампу факсиміле або іншими не рукописним способом на оспорюваних договорах та актах прийому-передачі до них.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Згідно з положеннями ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.2 ст.102 ЦПК України).

Згідно зі ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Відповідно до пунктів 3.1 - 3.2.7 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 1998 року за № 705/3145 технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів. Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту; для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл; установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; установлення цілого за частинами документа установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки; ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

Водночас, згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу I цих Науково-методичних рекомендацій основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Таким чином судово-технічна експертиза та судова почеркознавча експертиза, є різними видами судових експертиз, які мають різні завдання, а також порядок та спосіб проведення.

Згідно з ч.4, п.п.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд у справах предметом яких було визначення меж дискреційних повноважень суду першої інстанції під час вирішення питання про призначення експертизи, сформував практику про те, що суд може самостійно визначити експертну станову для проведення того чи іншого експертного дослідження, якщо експертна установа не наділена правом проводити певні види експертиз, а так суд може уточнити перелік та формулювання запропонованих експертам питань в межах призначеного виду експертизи.

При цьому суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків що полягає, зокрема, і на роз`ясненні сторонам їх права на заявлення клопотання про призначення того чи іншого виду експертизи в межах предмету доказування.

Указані висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №715/316/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11.

Тобто в межах своїх дискреційних повноважень, суд першої інстанції може самостійно виключно визначити експертну станову для проведення того чи іншого експертного дослідження, уточнити перелік та формулювання запропонованих експертам питань в межах призначеного виду експертизи, а також може роз`яснити сторонам їх права на заявлення клопотання про призначення того чи іншого виду експертизи в межах предмету доказування.

У той же час за загальним правилом самостійне призначення судом того чи іншого виду експертиз без відповідного клопотання учасника справи не відповідає закріпленому у ст.13 ЦПК України принципу диспозитивної цивільного судочинства.

Враховуючи, що ні позивач ОСОБА_1 , ні відповідач ТОВ «Алекс Буд» не зверталися до суду першої інстанції з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, то у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для призначення у справі такої експертизи з власної ініціативи.

Відтак доводи представників сторін, наведені в апеляційних скаргах про те, що суд першої інстанції безпідставно з власної ініціативи призначив судову почеркознавчу експертизу та вийшов за межі своїх повноважень, є обґрунтованими та заслуговують на увагу.

Що стосується прохання в апеляційній скарзі представника ТОВ «Алекс Буд» - адвоката Протасова С.В. змінити оскаржувану ухвалу суду в частині призначення судової почеркознавчої експертизи та призначити у справі комплексну судову експертизу з переліком інших питань, то воно не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ст.103 ЦПК України судову експертизу призначає суд, в провадженні якого перебуває справа.

Водночас, у відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки представником ТОВ «Алекс Буд» - адвокатом Протасовим С.В. в апеляційній скарзі ставиться питання про призначення комплексної судової експертизи і заявлені нові питання перед експертами, що не було предметом вирішення у суді першої інстанції, то в силу положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості його вирішити.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню у повному обсязі на підставі ст.379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тому апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.В. підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ТОВ «Алекс Буд» - адвоката Протасова С.В. - задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олександра Володимировича задовольнити.

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд» - адвоката Протасова Сергія Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: