Постанова

від 20.05.2024 по справі 369/340/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/8953/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий - Євграфова Є. П. (суддя-доповідач),

судді - Немировська О. В., Поливач Л. Д.

при секретарі Мудрак Р. Р

за участі представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нурищенка С. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія»,

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

у складі судді Янченка А. В.

від 07 лютого 2024 року

у цивільній справі № 369/340/22 Києво-Святошинського районного суду Київської області

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія»

до ОСОБА_1 ,

третя особа: Дочірнє підприємство «Дніпровський круг»

про визнання нерухомого майна предметом іпотеки

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ТОВ «Українська боргова компанія» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ДП «Дніпровський круг» про визнання нерухомого майна предметом іпотеки.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 22.12.2006 року між ТОВ КБ «Арма» та ДП «Дніпровський круг» укладено кредитний договір № 14/01/980-KL/190.

21.11.2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ДП «Дніпровський круг» укладено Іпотечний договір, посвідчений нотаріусом КМНО Кара В. В., зареєстрований в реєстрі за номером 1978.

За умовами Іпотечного договору ДП «Дніпровський круг» в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором передало первісному іпотекодержателю майнові права на п`ятдесят три житлові та нежитлові приміщення, розташовані у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

До складу нежитлових приміщень входило приміщення з будівельним номером 11 а, площею 58,3 кв.м. Вказані номера є умовними та можуть бути замінені відповідно до технічної документації, виготовленої після остаточного завершення будівництва.

Позивач наголошував на тому, що ДП «Дніпровський круг» на підтвердження відсутності майнових прав інших осіб на нежитлові приміщення, які були предметом іпотеки, надало довідку, за змістом якої станом на 30.10.2008 року приміщення з будівельним номером 11 а, площею 58,3 кв.м було вільне.

Після укладення договору іпотеки до Державного реєстру іпотек був внесений запис про іпотеку на нежитлове приміщення з будівельним номером 11а.

Позивач вважає, що після таких дій ДП «Дніпровський круг» не мало права на укладення будь-яких договорів щодо майнових прав на нерухоме майно без узгодження з іпотекодержателем.

В подальшому, іпотекодержателя за вищевказаним іпотечним договором було змінено з ТОВ «КБ «Арма» на ТОВ «Українська боргова компанія» на підставі договору про відступлення прав вимоги.

08.08.2013 року між ТОВ «КБ «Арма» та ТОВ «УБК» було укладено Біржову угоду Договору купівлі-продажу № 3-167, за умовами якої до ТОВ «УБК» перейшли майнові права за вказаним вище Кредитним договором.

06.09.2013 року у зв`язку з укладенням Біржової угоди між ТОВ «КБ «Арма» та ТОВ «УБК» було укладено Договір відступлення права за Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., зареєстрований в реєстрі за № 8079.

В процесі встановлення інформації щодо закінчення будівництва предмета іпотеки ТОВ «УБК» було отримано відповідь Боярської міської ради від 30.05.2019 року, за змістом якої Товариству стало відомо, що рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 14.06.2018 року № 37/14 багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , згідно сертифікату серії КС №162181561339 від 05.06.2018 р, яким Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

У зв`язку з невиконанням ДП «Дніпровський круг» зобов`язань за Кредитним договором, ТОВ «УБК» прийняло рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме на нежитлове приміщення з будівельним номером 11 а, площею 58,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до висновку щодо відповідності поштових та проектних адрес, складеного генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_2 від 19.09.2019 року, нежитловому приміщенню №11а за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 58,3 кв.м надано поштову (фактичну) адресу: АДРЕСА_4 , та розмежовано на два окремі приміщення з номерами: СDLVIII (53,2 кв.м), СDLІХ (58,1 кв.м), загальною площею 58,1 кв.м.

При перевірці вищевказаних приміщень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач ТОВ «УБК» встановило, що вищевказана група приміщень була об`єднана в одне нежитлове приміщення та змінено його нумерацію на приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 58,1 кв.м, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .

Договір майнових прав на нежитлове приміщення з відповідачем ОСОБА_1 був укладений 16.12.2008 року, тоді як Іпотечний договір та відповідні обтяження було укладено 21.11.2008 року.

Тобто, ДП «Дніпровський Круг», на думку позивача, після закінчення будівництва будинку, в якому знаходяться надані в іпотеку приміщення, у порушення вимог Іпотечного договору не повідомив ТОВ «УБК», як нового іпотекодержателя, про завершення будівництва, натомість відчужив іпотечні приміщення на користь фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав від 16.12.2008 року та видачі відповідних дозвільних документів після завершення будівництва.

При цьому позивач зазначав, що ДП «Дніпровський Круг» був обізнаний про зміну кредитора за Кредитним договором та Іпотечним договором, оскільки ще у 2013 році ним було отримано вимогу ТОВ «УБК» про необхідність погашення заборгованості та зміну кредитора, що підтверджується зворотнім повідомленням від 17.09.2013 року.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає себе добросовісним іпотекодержателем нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 58,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та складається з приміщень: СDLVIII (53,2 кв.м), СDLІХ (58,1 кв.м).

Посилаючись на викладене, позивач просив суд задовольнити позов та визнати за ТОВ «УБК» право іпотеки на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 58,1 кв м, за адресою: АДРЕСА_4 , що було передано в іпотеку на підставі Іпотечного договору від 21.11.2008 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та внесений в реєстр за № 1978, належне ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення, серія та номер 16-1/12/08/Б-О, виданий 16.12.2008, видавник: ДП «Дніпровський круг».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Українська боргова компанія», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що Товариство, як іпотекодержатель спірного майна, переданого в іпотеку, не надавало письмової згоди на розпорядження іпотекодавцем предметом іпотеки. Факт направлення ДП «Дніпровський круг» вимоги про погашення кредитної заборгованості було отримано останнім 17 вересня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено, що ДП «Дніпровський круг», укладаючи іпотечний договір, надало нотаріусу усі необхідні документи. Сам по собі факт того, що на час укладення спірного іпотечного договору ст. 5 Закону України «Про Іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність.

Вважає, що посилання на визнання недійсним договору підряду у капітальному будівництві № 2/06 від 18 травня 2007 року, укладеного між ДП «Дніпровський круг» та ВАТ «Будівельна компанія «Дніпроінвестбуд» рішенням Господарського суду м. Києва від 17 грудня 2009 року не спростовує факту кладення кредитного договору між сторонами, факту отримання кредитних коштів відповідно до умов цього договору та вчинення дій на його виконання.

У поданому відзиві представник відповідача ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а рішення суду від 7 лютого 2024 залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Зазначає, що посилання на Сертифікат відповідності, як на наявність майнових прав та підставу поширення іпотеки є недоречними, адже Сертифікат не містить відомостей про прийняття в експлуатацію нежитлових приміщень, зокрема і тих, що перелічені в іпотечному договору, а також взагалі приміщень на 17-му поверсі, адже будинок згідно Сертифікату зданий в кількості 16 поверхів, до позовної заяви не надано доказів внесення змін до даного Сертифікату чи акту готовності, а відтак даний доказ є неналежним у розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки предметом спору є нежитлове приміщення на 17 поверсі, а не житлові квартири та місця загального користування в 16 поверхах, 16-ти поверхового житлового будинку.

Згідно пункту 1.1 Іпотечного договору, будівництво приміщень здійснюється ВАТ «БК «Дніпроінвестбуд» (підрядником) відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт», що виданий ДП «Дніпровський круг» (іпотекодавцю) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації 25.03.2005 року за № 15/04-03. Натомість, відповідно до п. 4 Акту готовності об`єкта до експлуатації від 24.05.2018 року, яким введено в експлуатацію багатоквартирний будинок, в якому розташовано нежитлове приміщення, що належить відповідачу, будівництво здійснювалось на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 22.12.2008 року за № 1132/04-03/08.

Також вказує, що згідно Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23.11.2007 року, будівництво прийнятого в експлуатацію будинку «II черга житлового комплексу в АДРЕСА_1 » здійснювалось згідно Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації № 15/04-03 від 25.03.2005 року. Рішенням виконкому Боярської міської ради №31/19 від 04.03.2008 року, виконком надав об`єкту-багатоквартирному будинку «II черга житлового комплексу АДРЕСА_1 » юридичну адресу: АДРЕСА_5 .

Вважає, що висновок щодо відповідності поштових та проектних адрес ФОП ОСОБА_2 від 19.09.2019 року є неналежним та недостовірним доказом, адже він суперечить наявній проектній та технічний документації з одного боку, з іншого особа, яка складала цей висновок, в іншому офіційному документі стверджує, що така документація (інформація з якої мала б відображатися у висновку), відсутня.

Стверджує, що позивачем не доведено, що предмет іпотеки та нежитлове приміщення, належне відповідачу є одним і тим же об`єктом нерухомості. Як на момент придбання нежитлового приміщення, так і на момент його державної реєстрації в реєстрах нерухомості була відсутня інформація про іпотеку придбаного приміщення. Відповідач не знав і не міг знати про можливі спори між ТОВ «УБК» та ДП «Дніпровський круг», наявність у останнього боргових зобов`язань. Відповідач є добросовісним набувачем нерухомого майна, який як інвестор повністю виконав свої грошові зобов`язання за договором №16-1/12/08-Б-О 16.12.2008 року, сплативши ДП «Дніпровський круг» вартість об`єкта будівництва в сумі 128260,00 грн., вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт. Даний договір є дійсним, в судовому порядку не оспорювався. На момент придбання нежитлового приміщення відповідачем, так і на момент реєстрації права власності на нього за відповідачем в реєстрі не тільки була відсутня інформація про іпотеку придбаного відповідачем приміщення №34 та його складових частин: приміщення № CDVIII (52,3 кв.м) та приміщення № CDLIX (4,9 кв.м), але і запис про внесення в реєстр інформації про іпотеку нежитлового приміщення №11а, і такий запис про іпотеку власне нежитлового приміщення №11 а не внесений і на теперішній час, відповідач добросовісно покладався на ці відомості, тобто не знав і не мав знати про існування будь-яких прав чи обтяжень, і набув право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Нурищенко С. В. проти апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним.

Апелянт, ТОВ «Українська боргова компанія», у судове засідання представника двічі не направив. Від представника ОСОБА_3 через Електронний суд 20.05.2024 року надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку із зайнятістю адвоката в іншій справі. Оскільки доказів, що підтверджують причини неявки до клопотання не додано й ураховуючи, що неявка повторна, протокольною ухвалою апеляційного суду причини неявки апелянта ТОВ «Українська боргова компанія» визнані неповажними й у задоволенні клопотання про відкладення справи відмовлено.

Інші учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення адвоката Нурищенка С. В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2006 року між ТОВ КБ «Арма» та ДП «Дніпровський круг» укладено Кредитний договір, за змістом якого ТОВ КБ «Арма» надало ДП «Дніпровський круг» кредитні кошти з максимальним лімітом заборгованості у сумі 9 000 000,00 грн в строк до 22.01.2007 року зі сплатою 25% річних за користування кредитним коштами.

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору забезпечення повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір застави основних засобів ДП «Дніпровський круг», договір застави цінних паперів (безпроцентні цільові облігації) емітента ДП «Дніпровський круг» та договір резервування об`єкту нерухомості, укладений з ДП «Дніпровський круг».

21.11.2008 року ТОВ КБ «Арма» (іпотекодержатель) та ДП «Дніпровський круг» (іпотекодавець) уклали Іпотечний договір.

Предметом іпотеки за цим договором стали майнові права на житлові та нежитлові приміщення згідно з переліком, зазначеним у пункту 1.1 Іпотечного договору, які розташовані у 16-поверховому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , будівництво яких не завершене, з яких житлові приміщення загальною площею 2256,7 кв.м (квартири однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні та чотирикімнатні), а також нежитлові приміщення, загальною площею 1535,8 кв.м, зокрема нежитлове приміщення № 11а (під`їзд № 8, поверх 17, площа 82,8 кв.м).

Також зазначено, що вказані у цьому пункті адреси квартир та нежитлових приміщень є будівельними та можуть бути змінені після введення будинку, в якому вони знаходяться, в експлуатацію. Зміна адрес має бути підтверджена Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (квартири, нежитлового приміщення).

Згідно пункту 1.1 Іпотечного договору, майнові права іпотекодавця (ДП «Дніпровський круг») на вищевказані приміщення, будівництво яких не завершено, підтверджується договором № 2/06 підряду у капітальному будівництві, який укладено 18.05.2007 року між іпотекодавцем та ВАТ «БК «Дніпроінвестбуд» (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, б. 51, корпус, 5, код ЄДРПОУ 31611940) відповідно п. 1.3, якого власності на «об`єкт будівництва», до введення його в експлуатацію ВАТ «БК «Дніпроінвестбуд» (підряднику).

Будівництво приміщень здійснюється ВАТ «БК «Дніпроінвестбуд» (підрядником) відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт», що виданий ДП «Дніпровський круг» (іпотекодавцю) Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації 25.03.2005 року за № 15/04-03 (а.с 13-15).

Положеннями ст. 18 Закону України «Про іпотеку» ( у редакції на час укладання договору) , яка є спеціальною нормою, що визначає вимоги до змісту іпотечного договору, передбачено, що істотною умовою договору іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

Отже, залежно від того, що сторони договору визначили як предмет іпотеки, договір має містити його опис, достатній для встановлення основних характеристик нерухомого майна або для з`ясування змісту (виду) майнового права щодо такого майна (право володіння, користування або інші правомочності), що є вимогою спеціального Закону та запорукою ефективної реалізації прав іпотекодержателя у разі звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення його вимог.

Отже, ураховуючи опис наведений у п. 1.1 Іпотечного договору, предметом іпотеки є житлові та нежитлові приміщення житлові приміщення загальною площею 2256,7 кв.м (квартири однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні та чотирикімнатні), а також нежитлові приміщення, загальною площею 1535,8 кв.м, що розташовані у 16-поверховому житловому будинку за будівельною адресою АДРЕСА_1 , та будівництво якого здійснюється на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт», що виданий ДП «Дніпровський круг» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації 25.03.2005 року за № 15/04-03.

Згідно Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23.11.2007 року (а.с. 240-242, т.1), в експлуатацію прийнято об`єкт «ІІ черга житлового комплексу в АДРЕСА_1 ».

Відповідно до змісту Акту (а.с 241) будівництво об`єкту здійснювалось генеральним підрядником ДП «Дніпровський круг» згідно Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації № 15/04-03 від 25.03.2005 року. Будівельно монтажні роботи здійснено в термін грудень 2005 року - листопад 2007 року.

Отже, 16-поверховий житловий будинок, у якому розташовані житлові і нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки відповідно до договору від 21.11.2008 року, був прийнятий в експлуатацію відповідно до Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 23.11.2007 року, тобто до укладення договору іпотеки.

Рішенням виконкому Боярської міської ради №31/19 від 04.03.2008 року (а.с. 243), виконком, багатоквартирному будинку «ІІ черга житлового комплексу в АДРЕСА_1 » надана юридична адреса: АДРЕСА_5 .

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів належними, допустимим та достовірними доказами порушення своїх прав, не спростував доводи відповідача про невідповідність предмета іпотеки нежитловому приміщенню, яке належить відповідачу, а також факт відсутності в Іпотечному договорі належного опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавець у статті 4 ЦПК України встановив, що право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, у визначеному Кодексом порядку.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_1 , позивач ТОВ «УБК» просить визнати за ним право іпотеки на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 58,1 кв м, за адресою: АДРЕСА_4 , що на його твердження було передано в іпотеку на підставі Іпотечного договору від 21.11.2008 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В. та внесений в реєстр за № 1978, належне ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення, серія та номер 16-1/12/08/Б-О, виданий 16.12.2008, видавник: ДП «Дніпровський круг».

Між тим судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що житлові/нежитлові приміщення по за адресою: АДРЕСА_3 не були предметом іпотеки за Іпотечним договором від 21.11.2008 року.

Відповідно до п. 4 Акту готовності об`єкта до експлуатації від 24.05.2018 року (а.с. 237-239), введено в експлуатацію Житловий будинок АДРЕСА_6 , будівництво якого здійснювалось у період з квітня 2009 року по травень 2013 року на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт, виданому Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 22.12.2008 року за № 1132/04-03/08.

Відповідно до п. 13 вказаного акту, право власності чи користування земельною ділянкою кадастровий номер 3222410300:01:054:5008 посвідчено договором суборенди від 20.10.2017 р.

Згідно рішення Боярської міської ради №32/1075 від 27.07.2017 року (а.с 244 т.1) земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:054:5008 передана в оренду Комунальному підприємству «Боярське головне виробниче управління житло-комунального господарства» Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області» терміном на один рік для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_3 з правом передачі земельної ділянки в суборенду Дочірньому підприємству «Дніпровський круг».

Отже, багатоквартирний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , є будинком відмінним від того, про який йдеться у договорі від 21.11.2008 року, укладеним ТОВ КБ «Арма» (іпотекодержатель) та ДП «Дніпровський круг» (іпотекодавець).

Згідно наданої представником відповідача до матеріалів справи копії договору на купівлю майнових прав № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року (а.с. 128 т.1), відповідач купив майнові права на спірне нежитлове приміщення № 34 площею 58.3 кв. м, а відповідно до додаткової угоди від 02.04.2020 року до договору № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року сторони остаточно уточнили площу нежитлового приміщення - 58,1 кв.м, а також його складові частини та їх площу: приміщення № CDVIІІ (52,3 кв.м) та приміщення № CDLIX (4,9 кв.м).

Згідно довідки виданій відповідачу ОСОБА_1 Дочірнім підприємством «Дніпровський круг» 02.04.2020 р. №02-04-6/2020, останній повністю оплатив усі платежі та внески за нежитлове приміщення №34, що складається з групи нежитлових приміщень № CDVIІІ та CDLIX за адресою: АДРЕСА_3 , майнові права на яке належить йому згідно договору № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с 52. т.1) державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 проведена на підставі договору купівлі майнових прав на нежитлове приміщення № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року, договору про відступлення права вимоги на нежитлове приміщення №34 від 10.05.2018 року №10-2-05/2018, додаткової угоди від 02.04.2020 року до договору № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року, довідки від 02.04.2020 року №02-04-6/2020, акту від 02.04.2020 року приймання передачі нежитлового приміщення за договором № 16-1/12/08-Б-О від 16.12.2008 року, витягу з переліку осіб, кошти яких залучались для будівництва від 02.04.2020 року №17/34-НП/2020.

Ураховуючи встановлені обставини щодо відмінності предмету договору Іпотеки, а саме житлові та нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , що був введений в експлуатацію у листопаді 2007 року, від об`єкту, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача будь-яких майнових прав щодо заявленого предмета позову, а саме нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 58,1 кв м., за адресою: АДРЕСА_4 .

Відсутність у ТОВ «Українська боргова компанія» суб`єктивного матеріального права, на захист яких подано позов, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14-400 цс 19).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач є іпотекодержателем спірного майнане знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами поданими відповідачем, адже на день укладання договору іпотеки 21.11.2008 р., будинок у якому розташовані житлові та нежитлові приміщення, які є об`єктом іпотеки, вже був закінчений будівництвом та зданий в експлуатацію, а будинку присвоєна адреса: АДРЕСА_5 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія» залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складений 30 травня 2024 року.

Судді Є. П. Євграфова

О. В. Немировська

Л. Д. Поливач